29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
м. Хмельницький
"23" лютого 2026 р. Справа № 924/1257/25
Господарський суд Хмельницької області у складі
судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Кучеревич М.А., розглянувши матеріали
за позовом Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради, м. Старокостянтинів Хмельницької області
до Комунального некомерційного підприємства "Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня" Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, м.Старокостянтинів
про стягнення 1 104 312,25грн
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.
19.12.2025 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради, м.Старокостянтинів до Комунального некомерційного підприємства "Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня" Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, м.Старокостянтинів про стягнення 1 104 312,25грн, з яких: 1 103 907,37грн - борг за постачання теплової енергії, 404,88грн - нарахування за абонентську плату.
Ухвалою від 24.12.2025 судом відкрито провадження у справі №924/1257/25 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 04.02.2026 суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, якою, відповідно до ст. 185 ГПК України, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позивач - Комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради, м. Старокостянтинів Хмельницької області просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки вони підтверджені матеріалами справи. В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідач частково не виконав взяті на себе зобов'язання згідно договору на постачання теплової енергії. Зазначив, що згідно актів приймання-передачі послуг та враховуючи здійснені проплати заборгованість відповідача становить 1 104 312,25грн, з яких: 1 103 907,37грн - борг за постачання теплової енергії, 404,88грн - нарахування за абонентську плату. На адресу суду подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач - Комунальне некомерційне підприємство "Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня" Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, м.Старокостянтинів на адресу суду надіслало клопотання про розгляд справи без їх участі. Щодо позовних вимог, заперечило в повному обсязі та просило суд у їх задоволенні відмовити.
Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка представників сторін не призводить до неможливості вирішення спору по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
02.01.2023, 06.02.2024 та 27.01.2025 між Комунальним підприємством по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради, м.Старокостянтинів (надалі - виконавець) та Комунальним некомерційним підприємством "Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня" Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, м.Старокостянтинів (надалі - споживач) було укладено відповідно договори №7 (надалі - договір 1), №36 (надалі - договір 2) та №30 (надалі - договір 3) про надання послуги з постачання теплової енергії.
Згідно п. 1 договорів, виконавець зобов'язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення (надалі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Будівлі обладнанні вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії (п. 3 договорів).
Обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку (п. 12 договорів).
Відповідно до п.21 договору 1, споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги.
Ціна договору 1 становить 6 064 214,00грн у т.ч. ПДВ.
Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку послуги включаються до плати виконавцю і в рахунку відображаються окремо.
Згідно п. 22 договору 1 ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. На час укладення договору №7 від 02.01.2023 вартість теплової енергії становить за 1 Гкал. з ПДВ 4810,12грн згідно Рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 11.11.2021 №379.
Відповідно до п. 21 договору 2, споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу, обсягу спожитої послуги та абонентської плати.
Ціна договору 2 становить 2 933 155,81 грн у т.ч. ПДВ.
Щомісячна абонентська плата, відповідно до затверджених тарифів, включається до плати виконавцю і в рахунку відображається окремо. Сума абонентської плати становить: 404,88грн в т.ч. ПДВ на рік.
Згідно п. 22 договору 2 ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. На час укладення договору №36 від 06.02.2024 вартість теплової енергії встановлена у відповідності до Рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 28.09.2023 та становить 4607,40грн у т.ч. ПДВ.
Відповідно до п. 21 договору 3, споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу, обсягу спожитої послуги та абонентської плати.
Ціна договору 3 становить 3 181 204,05грн у т.ч. ПДВ. Щомісячна абонентська плата, відповідно до затверджених тарифів, включається до плати виконавцю і в рахунку відображається окремо. Сума абонентської плати становить: 33,74грн в т.ч. ПДВ.
Згідно п. 22 договору 3 ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. На час укладення договору №30 від 27.01.2025 вартість теплової енергії встановлена у відповідності до Рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 25.09.2024 №357 та становить 4802,42грн у т.ч. ПДВ.
Тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг, оплати послуги виконавцю становить з по число місяця, але не може перевищувати місяць (п. 23 договорів).
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 25 договорів).
Договори підписані та скріплені печатками сторін.
Відповідно до Акту звірки №547 від 03.09.2025 взаємних розрахунків між Комунальним підприємством по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради, м.Старокостянтинів та Комунальним некомерційним підприємством "Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня" Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, м.Старокостянтинів за період: січень 2023 - серпень 2025, сторони визначили, що:
- за даними КП "Тепловик" станом на 31.08.2025 послуг було надано на суму 14 228 924,96грн, оплата проведена КНП "Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня" на суму 13 173 422,83грн, заборгованість становить 1 104 413,47грн, з яких: 1 103 907,37грн - борг за постачання теплової енергії, 404,88грн - нарахування за абонентську плату;
- за даними КНП "Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня" послуг було надано на суму 13 090 100,31грн, оплата проведена КНП "Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня" на суму 13 138 944,17грн, заборгованість становить 67,48.
Акт звірки підписаний та скріплений печатками сторін.
Згідно акту №2050 від 27.11.2023 приймання-передачі позивач передав, а відповідач прийняв послуг на суму 729 968,29грн. По даному акту було проведено платіж частково, а саме платіжна інструкція №597 від 27.12.2023 та платіжна інструкція №3 від 31.01.2024 на загальну суму 541 115,87грн.
20.12.2023 позивачем виставлено акт приймання передачі №2311 на суму 39 854,97грн. Докази оплати по даному акту відсутні.
31.10.2024 позивачем виставлено акт приймання-передачі №1790 на суму 366 789,15грн. Позивачем зазначено оплату частково по даному акту, а саме на суму 38 816,83грн.
26.11.2024 позивачем виставлено відповідачу акт приймання-передачі №2016 на суму 863 084,20 грн. та 20.12.2025 акт приймання-передачі № 2276 на суму 1212 879,48 грн.
По актах приймання-передачі №№1790, 2016, 2276 відповідачем було сплачено частково по платіжним інструкціям №377 від 19.11.2024; № 573 від 29.12.2024; №23 від 21.01.2025 та №24 від 21.01.2025 на суму 1 738 681,87грн. заборгованість по даних актах становить 704 070,96 грн.
24.04.2025 позивачем виставлено акт приймання передачі №898 на суму 489 488,63грн по даному акту сплачено відповідно до платіжної інструкції від №84 від 03.06.2025 суму 283 881,78 грн.
10.07.2025 платіжною інструкцією №66 від 09.07.2025 відповідачем було сплачено 34 477,83грн. за теплову енергію.
Відповідно до актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з січня-грудня 2023 відповідачу було надано послуги - абонентська плата за теплопостачання в розмірі 404,88грн.
Акти приймання-передачі підписані сторонами та скріплені їх печатками.
В матеріалах справи містяться акти приймання-передачі теплової енергії, акти про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік, акти розпломбування засобу вимірювальної техніки.
Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке.
У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
02.01.2023, 06.02.2024 та 27.01.2025 між сторонами було укладено відповідно договори №7 (надалі - договір 1), №36 (надалі - договір 2) та №30 (надалі - договір 3) про надання послуги з постачання теплової енергії.
Згідно ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно п. 1 договорів, позивач зобов'язується надавати відповідачу послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення (надалі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а відповідач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Закон України "Про теплопостачання" визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про теплопостачання" проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.
Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007 (далі - Правила) визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.
Правила обов'язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії (п. 2 Правил).
Згідно з п. 20 Правил облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці.
Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку (п. 23 Правил).
Наказом Міністерства палива та енергетики України №71 від 14.02.2007 затверджено Правила технічної експлуатації теплових установок і мереж (далі - Правила експлуатації).
Згідно з п.7.1.2 Правил експлуатації тепловикористовувальні установки обладнуються приладами для обліку витрат теплоносія і теплової енергії.
Відповідно до п.7.3.1 Правил експлуатації перед кожним опалювальним сезоном здійснюється перевірка готовності вузла обліку теплової енергії до експлуатації, про що складається відповідний акт.
Пунктом 7.2.43 Правил експлуатації визначено, що облік відпускання і використання теплової енергії має здійснюватися у вузлі обліку теплової енергії, організованому на межі розділу теплових мереж між теплопостачальною організацією та споживачем.
Відповідно до п.3 договорів, будівлі відповідача обладнанні вузлами комерційного обліку теплової енергії. Обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показаннями вузлів комерційного обліку відповідача (п. 12 договорів).
Як вбачається з матеріалів справи, обсяг спожитої відповідачем у своїх будівлях послуги було визначено як обсяг теплової енергії згідно Актів передачі-приймання теплоенергії по показниках лічильників теплової енергії по опаленню приміщень за періоди з січня 2023 по квітень 2025, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Положеннями ч.7 ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.21 договору 1, відповідач вносить плату позивачу, яка складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги. Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку послуги включаються до плати виконавцю і в рахунку відображаються окремо.
Відповідно до п. 22 договору 1 ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. На час укладення договору №7 від 02.01.2023 вартість теплової енергії становить за 1 Гкал. з ПДВ 4810,12грн згідно Рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 11.11.2021 №379.
Згідно п.21 договору 2, відповідач вносить платупозивачу, яка складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу, обсягу спожитої послуги та абонентської плати. Щомісячна абонентська плата, відповідно до затверджених тарифів, включається до плати виконавцю і в рахунку відображається окремо. Сума абонентської плати становить: 404,88грн в т.ч. ПДВ на рік.
Пунктом 22 договору 2 визначено, що ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. На час укладення договору №36 від 06.02.2024 вартість теплової енергії встановлена у відповідності до Рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 28.09.2023 та становить 4607,40грн у т.ч. ПДВ.
Відповідно до п. 21 договору 3, відповідач вносить плату позивачу, яка складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу, обсягу спожитої послуги та абонентської плати.
Ціна договору 3 становить 3 181 204,05грн у т.ч. ПДВ. Щомісячна абонентська плата, відповідно до затверджених тарифів, включається до плати виконавцю і в рахунку відображається окремо. Сума абонентської плати становить: 33,74грн в т.ч. ПДВ.
Згідно п. 22 договору 3 ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. На час укладення договору №30 від 27.01.2025 вартість теплової енергії встановлена у відповідності до Рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 25.09.2024 №357 та становить 4802,42грн у т.ч. ПДВ.
Пунктом 23 договорів сторони визначили, що тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг та оплати послуги позивачу становить число місяця, але не може перевищувати місяць. Відповідач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 25 договорів).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно Акту звірки №547 від 03.09.2025 взаємних розрахунків між Комунальним підприємством по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради, м.Старокостянтинів та Комунальним некомерційним підприємством "Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня" Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, м.Старокостянтинів за період: січень 2023 - серпень 2025, сторони визначили, що за даними КП "Тепловик" станом на 31.08.2025 послуг було надано на суму 14 228 924,96грн, оплата проведена КНП "Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня" на суму 13 173 422,83грн, заборгованість становить 1 104 413,47грн, з яких: 1 103 907,37грн - борг за постачання теплової енергії, 404,88грн - нарахування за абонентську плату. Акт звірки підписаний та скріплений печатками сторін.
Матеріалами справи також встановлено, що згідно акту №2050 від 27.11.2023 приймання-передачі позивач передав, а відповідач прийняв послуг на суму 729 968,29грн. По даному акту було проведено платіж частково, а саме платіжна інструкція №597 від 27.12.2023 та платіжна інструкція №3 від 31.01.2024 на загальну суму 541 115,87грн.
20.12.2023 позивачем виставлено акт приймання передачі №2311 на суму 39 854,97грн. Докази оплати по даному акту відсутні.
31.10.2024 позивачем виставлено акт приймання-передачі №1790 на суму 366 789,15грн. Позивачем зазначено оплату частково по даному акту, а саме на суму 38 816,83грн.
26.11.2024 позивачем виставлено відповідачу акт приймання-передачі №2016 на суму 863 084,20 грн. та 20.12.2025 акт приймання-передачі № 2276 на суму 1212 879,48 грн.
По актах приймання-передачі №№1790, 2016, 2276 відповідачем було сплачено частково по платіжним інструкціям №377 від 19.11.2024; № 573 від 29.12.2024; №23 від 21.01.2025 та №24 від 21.01.2025 на суму 1 738 681,87грн. заборгованість по даних актах становить 704 070,96 грн.
24.04.2025 позивачем виставлено акт приймання передачі №898 на суму 489 488,63грн по даному акту сплачено відповідно до платіжної інструкції від №84 від 03.06.2025 суму 283 881,78 грн.
10.07.2025 платіжною інструкцією №66 від 09.07.2025 відповідачем було сплачено 34 477,83грн. за теплову енергію.
Відповідно до актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з січня-грудня 2023 відповідачу було надано послуги - абонентська плата за теплопостачання в розмірі 404,88грн.
З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджується, що станом на момент звернення до суду у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 1 104 413,47грн, з яких: 1 103 907,37грн - борг за спожиту теплову енергію, 404,88грн - борг з абонентської плати.
Вказаний розмір заборгованості відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, доказів оплати заборгованості відповідачем також не надано.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу положень ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд звертає увагу, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача його витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00грн.
Положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Судом враховано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.10.2019р. по справі №922/445/19).
Судом також враховано правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, згідно якої "гонорару успіху" адвоката віднесено до судових витрат.
У зазначеній справі Верховний Суд дійшов висновку, що "гонорар успіху" адвоката підлягає відшкодуванню, проте розмір такого відшкодування має бути справедливим і відповідати затратам часу та обсягу роботи адвоката.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Григорук С.В. надавав послуги на підставі договору про надання правової допомоги №22 від 03.12.2025 та ордеру серії ВХ№1061388. Відповідно до п. 4.2 договору, гонорар адвоката становить 20 000,00грн.
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 23.02.2026 сторонами погоджено вартість наданих та прийнятих послуг по справі за позовом КП "Тепловик" до КНП "Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня" адвоката в розмірі 20 000,00грн.
Докази понесення витрат на професійну правничу допомогу були надані позивачем разом із позовною заявою, а також до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до положень ч.4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того судом зауважується, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №910/8443/17, від 11.05.2018 р. та практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р.
Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Однак, судом враховано, що поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.
Згідно із ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як передбачено ст.15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням змісту прийнятого рішення, принципу співрозмірності, критеріїв пропорційності та розумності, складності справи, судом вважаються обґрунтованими витрати КП "Тепловик" у розмірі 12 000,00грн.
За наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 12 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Старокостянтинівська багатопрофільна ,лікарня" Старокостянтинівської міської ради (вул. Захисників України, 47, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, 31100; код ЄДРПОУ 02004479) на користь Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради (вул. Ессенська, 2 блок 4, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, 31100; код ЄДРПОУ 14151464) 1 103 907,37грн (один мільйон сто три тисячі дев'ятсот сім гривень 37 коп.) заборгованості за постачання теплової енергії, 404,88грн (чотириста чотири гривні 88 коп.) нарахувань за абонентську плату, 16 564,68грн (шістнадцять тисяч п'ятсот шістдесят чотири гривні 68 коп.) витрат зі сплати судового збору, 12 000,00грн (дванадцять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Повне рішення складено 05.03.2026.
Суддя С.І. Крамар