Рішення від 02.03.2026 по справі 922/3937/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2026 р. Справа № 922/3937/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Пугачові Д.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (адреса: 61072, м. Харків, вул. Вартових неба, буд. 55-А; код ЄДРПОУ 0291010821) в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України (адреса: 01601, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 7; код ЄДРПОУ: 00012925)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогазстар" (адреса: 61072, м. Харків, пр.-т Науки, буд. 56, оф. 443-Г; код ЄДРПОУ: 43920676); 2) Харківського національного медичного університету (адреса: 61022, м. Харків, пр.-т Науки, буд. 4; код ЄДРПОУ: 01896866)

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 1739516,60 грн.

за участю представників сторін:

прокурора - Комісар О.О. (службове посвідчення № 072864 від 01.03.2023);

позивача - не з'явився;

першого відповідача - Білан В.В. (ордер № 2061864 від 26.11.2025);

другого відповідача - Омельницька Т.В. (ордер № 1233048 від 17.11.2025);

ВСТАНОВИВ:

Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогазстар" (далі - перший відповідач) та 2) Харківського національного медичного університету (далі - другий відповідач), в якій просить суд:

1) визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 11.06.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024;

2) визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 15.07.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024;

3) визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 08.08.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024;

4) визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 10.09.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024;

5) визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 07.10.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024;

6) визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 08.11.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024;

7) визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 06.12.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024;

8) визнати недійсною додаткову угоду № 11 від 20.12.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024;

9) визнати недійсною додаткову угоду № 15 від 10.02.2025 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024;

10) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогазстар" (код ЄДРПОУ 43920676) на користь Міністерства охорони здоров'я України (код ЄДРПОУ 00012925) 1739516,60 грн на виконання зазначених недійсних правочинів.

Позов обґрунтовано з посиланням на те, що Харківським національним медичним університетом проведено процедуру відкритих торгів UA-2023-12-21-015071-a щодо закупівлі товару “Електрична енергія» ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія, очікуваною вартістю 14157420,48 грн. За результатами проведеної закупівлі, Харківським національним медичним університетом укладено договір № ЕЕ-24 від 10.01.2024 з учасником-переможцем ТОВ "Єврогазстар" на закупівлю електроенергії вартістю 13635000,00 грн з обсягом постачання 1515000 кВт/год, вартістю 9,00 грн за 1 кВт/год.; термін дії договору - до 31.12.2024.

У подальшому за ініціативою ТОВ "Єврогазстар" на підставі додаткових угод № 4 від 11.06.2024, № 5 від 15.07.2024, № 6 від 08.08.2024, № 7 від 10.09.2024, № 8 від 07.10.2024, № 9 від 08.11.2024, № 10 від 06.12.2024, № 11 від 20.12.2024 та № 15 від 10.02.2025, які укладались до договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № ЕЕ-24 від 10.01.2024 відбулись зміни вартості 1кВт/год в бік збільшення загалом на 21,34 %.

Прокурор стверджує, що укладення додаткових угод № 4-11,15 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ-24 від 10.01.2024 відбувалося за відсутності жодного підтвердження коливання вартості електричної енергії від постачальника.

Також прокурор зазначає, що збільшення вартості електроенергії згідно з додатковими угодами загалом на 21,34 % суперечить вимогам ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» якою передбачено можливість збільшення ціни товару не більше ніж на 10 % не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/ внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

За таких обставин, прокурор вважає, що зміни до договору електричної енергії внесені додатковими угодами № 4 від 11.06.2024, № 5 від 15.07.2024, № 6 від 08.08.2024, № 7 від 10.09.2024, № 8 від 07.10.2024, № 9 від 08.11.2024, № 10 від 06.12.2024, № 11 від 20.12.2024 та № 15 від 10.02.2025 вчинено з порушенням вимог Закону України “Про державні закупівлі», а тому ці додаткові угоди мають бути визнані недійсними, а ТОВ "Єврогазстар" має повернути на користь Міністерства охорони здоров'я України грошові кошти в сумі 1739516,60 грн, на які останнім поставлено електричну енергію понад ціну встановлено безпосередньо договором про закупівлю (постачання) електричної енергії № ЕЕ-24 від 10.01.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 01.12.2025; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.

Підготовче засідання неодноразово відкладалось.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження, ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.01.2026 відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "Єврогазстар" (вх. № 29612/25 від 17.12.25) про залишення позовної заяви у справі № 922/3937/25 без розгляду.

Також в процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження Харківський національний медичний університет надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 27146/25 від 21.11.25) в якому просить суд:

- рішення у справі № 922/3937/25 прийняти відповідно до вимог чинного законодавства;

відмовити у задоволенні Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про стягнення з Харківського національного медичного університету судового збору;

- змінити процесуальний статус Харківського національного медичного університету, виключивши зі складу відповідачів.

В обґрунтування своїх вимог та заперечень Харківський національний медичний університет, зокрема, вказує, що позовні вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відповідачами, стосуються саме представництва прокурором інтересів Харківського національного медичного університету в спорі із ТОВ "Єврогазстар" щодо обставин недійсності укладених правочинів.

При цьому, на думку провадження Харківського національного медичного університету, позовна заява прокурора не містить обґрунтування якими діями та правочинами Харківський національний медичний університет порушив, не визнав чи оспорив суб'єктивні права, свободи чи інтереси Міністерства охорони здоров'я України як залученого у справі позивача та в інтересах якого заявлений даний позов.

Харківський національний медичний університет вказує, що за змістом позовної заяви прокурор вбачає порушення інтересів держави в особі МОЗ України у незаконному укладенні додаткових угод до договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024, отже виступає на захист порушених прав та інтересів Харківського національного медичного університету як сторони таких укладених додаткових угод а тому останній фактично є співпозивачем за позовними вимогами в цій частині. Таким чином, на думку Харківського національного медичного університету, він має бути другим позивачем, а не відповідачем у даній справі.

ТОВ "Єврогазстар" надало суду відзив на позовну заяву (вх. № 27371/25 від 25.11.25) в якому просить суд відмовити прокурору в задоволенні позовних вимог, та покласти на прокурора витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень.

В обґрунтування своїх вимог та заперечень ТОВ "Єврогазстар", зокрема, вказує на те, що чинне законодавство України дозволяє у договорі про постачання електричної енергії споживачу встановити як фіксовану ціну, так і порядок розрахунку ціни за одиницю електричної енергії. В даному випадку, п. 5.1.2., п. 5.1.3. Договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024 встановлено, що ціна за одиницю товару визначається щомісячно з прив'язкою до зміни середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» шляхом її обчислення на підставі ринкових показників. При цьому, на підставі п. 5.7. - п. 5.8. Договору електрична енергія, що постачалась протягом розрахункового періоду (календарного місяця) вважається переданою з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі електричної енергії. Тобто, встановлено, що ціна формується на кожен місяць постачання на підставі середньоринкових показників купівлі-продажу електричної енергії на РДН у місяці постачання і зобов'язання продавця з передачі такого товару у власність покупця вважається завершеним з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі електричної енергії.

В даному ж випадку, як вбачається з матеріалів справи, акти приймання-передачі електричної енергії за Договором було укладено після підписання Додаткових угод, тобто, передача товару відбулась після визначення ціни.

При цьому, як зазначає ТОВ "Єврогазстар", Розділ X Закону України «Про публічні закупівлі» доповнено пунктом 3-7 згідно із Законом № 2526-IX від 16.08.2022яким в свою чергу встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу

ТОВ "Єврогазстар" вказує, що пп. 7 п. 19 Особливостей конкретизовано на період дії воєнного стану положення п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», умовами якого передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. При цьому зазначеним пунктом Особливостей не встановлено ні максимального обмеження відсотка зміни ціни, ні частоти такої зміни.

ТОВ "Єврогазстар" наголошує, що відповідно до пп. 7 п. 13.9. Договору, Договір укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (зі змінами), крім частин другої п'ятої, сьомої дев'ятої статті 41 Закону та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості). Істотні умови Договору, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених у пункту 19 Особливостей, а саме: 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в Договорі, у разі встановлення в Договорі порядку зміни ціни. У такому випадку Сторони можуть внести відповідні зміни в разі зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі електричної енергії, середньозважених цін на електричну енергію на ринку «на добу наперед». Підставою для зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються у Договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який враховується у складі ціни за електричну енергію, що постачається за Договором, є письмове звернення Сторони Договору та набрання чинності документом, яким затверджені чи встановлені регульовані ціни (тарифи) і нормативи, що застосовуються у даному Договорі.

У даному випадку, як зазначає ТОВ "Єврогазстар", ціна за 1 кВт/год електричної енергії за Договором змінюється на розмір збільшення або зменшення регулярного тарифу на послуги з передачі електричної енергії. Нову (змінену) ціну Сторони застосовують з дня введення в дію відповідного документа, яким затверджені чи встановлені регульовані ціни (тарифи) і нормативи, що застосовуються у даному Договорі, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідним документом).

У разі зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед Сторона, яка пропонує такі зміни, надає документальне підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на Ринку «на добу на перед» у торговій зоні «ОЕС України» (інформація з офіційного сайту Акціонерного товариства «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua). Перерахунок ціни за 1 кВт/год електричної енергії, у разі зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», здійснюється за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця), порядок зміни ціни викладено у п. 5.1.2 цього Договору.

Відтак, на думку ТОВ "Єврогазстар", посилання прокурора щодо того, що порушенням є зміна ціни «пост-фактум» прямо суперечить положенням Договору, яким встановлено, що ціна формується по завершенню розрахункового місяця, прив'язка до ціни РДН відображає середньоринкову ціну електричної енергії, що дозволяє як збільшувати, так і зменшувати ціну поточного місяця (ДУ №1 від 07.03.2024 року, № 2 від 09.04.2024 року, № 7 від 10.09.2024 року, № 8 від 01.10. 2024 року, № 9 від 08.11.2024 року, №10 від 06.12.2024 року, які Прокуратура також просить визнати недійсними).

ТОВ "Єврогазстар" наголошує, що будь-якого обмеження щодо максимально можливого розміру зміни ціни за одиницю товару, Особливості не містять. Згідно із п. 2 ч. 5 ст. ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено: 1) право на зміну ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку; 2) імперативно визначено, що обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю електричної енергії.

ТОВ "Єврогазстар" вказує, що Тлумачення вищезазначеної норми неодноразово здійснювалось Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, на яке орієнтувались замовники та учасники закупівель. Так, позиція Міністерства викладена у листах (зокрема від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю»), які були діючими на момент спірних правовідносин, зводиться до того, що сторони можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Також , ТОВ "Єврогазстар" вважає, що Правова норма закріплена пунктом 2, 7 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не відповідає принципу юридичної визначеності, принципу «якості закону», потребує тлумачення, оскільки не забезпечує розуміння прав та обов'язків які визначає (неоалексарднозначна практика), відтак така норма права не може тлумачитись проти особи.

Прокурор не скористався своїм правом на подання відповідей на подані відзиви.

Позивач в процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження будь-яких пояснень щодо правової позиції у спорі по даній справі також не надавав.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.02.2026.

Протокольною ухвалою від 04.02.2026 відкладено розгляд справи по суті на 18.02.2026

В процесі розгляду справи по суті Міністерство охорони здоров'я України надало суду письмові пояснення (вх. № 2347/26 від 28.01.26) в яких підтримує позицію прокурора та просить заявлений останнім позов задовольнити.

Зокрема Міністерство охорони здоров'я України зазначає, що сторонами Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024, всупереч інтересам держави, без будь-яких належних на те підстав та в порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» укладено недійсні додаткові угоди, згідно з якими збільшено ціну за одиницю товару, що призвело до зайвого витрачання бюджетних коштів на закупівлю електричної енергії за договором.

ТОВ "Єврогазстар" надало суду письмові пояснення (вх. № 2866/26 від 04.02.26) в яких підтримує попередню позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, та окремо зазначає, що в даному випадку ціна за одиницю товару визначається щомісячно з прив'язкою до зміни середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» шляхом її обчислення на підставі ринкових показників, а не змінюється в межах 10 % внаслідок коливання ціни такого товару, як це заявлено Прокуратурою в позовній заяві.

Тобто, встановлено, що ціна формується на кожен місяць постачання на підставі середньоринкових показників купівлі-продажу електричної енергії на РДН у місяці постачання і зобов'язання продавця з передачі такого товару у власність покупця вважається завершеним з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі електричної енергії.

Правомірність застосування у Договорах про постачання електричної енергії споживачу, укладених за результатами тендерних процедур, формульного розрахунку ціни за одиницю Товару, яка підлягає перерахунку кожного місяця, також підтверджена Верховним Судом у Постанові Касаційного господарського суду у справі 914/619/24 від 12.02.2025.

Прокурор надав суду письмові пояснення (вх. № 3641/26 від 13.02.26) в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, та окремо зазначає, що на його думку, Закон України «Про публічні закупівлі» не містить такої підстави для внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, як зміна середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед».

Посилання відповідача на положення пп. 7 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178, на думку прокурора, є необґрунтованим, оскільки зазначена постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом та не може змінювати положення, визначені Законом України.

Прокурор вказує, що аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду по справах № 918/16/24, № 922/2595/23. № 918/694/23, № 916/747/24, № 927/491/19, № 920/19/24.

За таких обставин, на думку прокурора, укладання додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії №ЕЕ-24 від 10.01.2024 у зв'язку зі зміною середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед», спотворює результати торгів, призводить до надмірного та неефективного витрачання бюджетних коштів, не призводить до їх економії, що суперечить принципам, закладеним у Законі України “Про публічні закупівлі».

Прокурор також вважає, що цінові довідки Харківської торгово-промислової палати не є належними доказами коливання ціни, оскільки вказані документи лише констатують рівень середньозважених цін купівлі-продажу товару на певні проміжки часу та не доводять її коливання. Зокрема, у таких довідках не наведено розрахунків вартості товару в динаміці з відповідною періодичністю та визначенням відсотку коливання, у тому числі відсутнє обґрунтування тенденцій щодо збільшення чи зменшення цін у різні періоди дії договору, того що таке коливання сторонами не було враховано попередніми змінами.

ТОВ "Єврогазстар" надало суду письмові пояснення (вх. № 3938/26 від 17.02.26) в яких наполягає на необґрунтованості заявленого позову, та окремо зазначає про необґрунтованість посилань прокурора на судову практику Верховного Суду викладену в постановах по справах № 918/16/24, № 922/2595/23. № 918/694/23, № 916/747/24, № 927/491/19, № 920/19/24.

ТОВ "Єврогазстар" наголошує, що у вказаних постановах предметом розгляду суду була зміна істотних умов Договорів на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» внаслідок коливання ціни за одиницю товару на ринку та це є предметом дослідження у справах щодо розгляду питання про застосування релевантних цій нормі пп. 2 п. 19 Особливостей. На думку ТОВ "Єврогазстар", з формулювання «коливання ціни» вбачається, що законодавець розумів різку зміну ціни на ринку. Водночас, зазначені постанови ВС не містять висновків за результатом дослідження іншої підстави зміни ціни у договорі про закупівлю - пп. 7 п. 19 Особливостей.

В даному ж випадку оспорювані Додаткові угоди було укладено на підставі іншого нормативно-правового регулювання - пп. 7 п. 19 Особливостей та на виконання п. 5.1.2, п. 5.1.3. Договору, якими встановлено, що ціна формується на кожен місяць постачання (як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення) на підставі середньоринкових показників купівлі-продажу електричної енергії на РДН у місяці постачання і зобов'язання продавця з передачі такого товару у власність покупця вважається завершеним з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі електричної енергії.

ТОВ "Єврогазстар" наголошує, що Особливості за своєю правовою природою є тимчасовою нормою, що поширює свою дію на правовідносини в умовах воєнного стану. Фактично відмінні від Закону правомочності поведінки, надані Особливостями, у випадку неможливості їх застосування, нівелюють будь-який сенс окремого врегулювання правовідносин, що виникли в умовах правового режиму воєнного стану.

Зазначене, на думку ТОВ "Єврогазстар", суперечить принципу правової визначеності та ясності закону (навіщо приймати нормативно-правовий акт, який неможливо застосувати).

Присутні в судових засіданнях 04.02.2026 та 18.02.2026 представники сторін підтвердили позиції сторін, викладені в заявах по суті спору та додатково наданих суду письмових поясненнях.

Зокрема, прокурор та представник Міністерства охорони здоров'я України підтримують позовні вимоги, просять суд їх задовольнити.

Представник Харківського національного медичного університету підтримує власний відзив, вважає необґрунтованим покладення на Харківський національний медичний університет судових витрат у випадку задоволення позову прокурора.

Представник ТОВ "Єврогазстар" просить суд відмовити прокурору в задоволенні позову.

В судовому засіданні 18.02.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та на підставі ч. 2 ст. 219 ГПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 02.03.2026.

На судове засідання 02.03.2026 прибули прокурор, представники Харківського національного медичного університету та ТОВ "Єврогазстар".

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Щодо повноважень прокурора на звернення до суду з позовом у даній справі.

Частиною 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З урахуванням положень статей 4, 42, 44, 46 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п. З ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках та порядку, що визначені законом.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури визначається законом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява спрямована прокурором в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України з огляду на те, що відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів, джерелом фінансування предмету закупівлі щодо закупівлі електричної енергії є кошти державного бюджету.

Міністерство, як центральний орган виконавчої влади, згідно зі ст. ст. 1, 6 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади» забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій. Повноваження міністерств, інших центральних органів виконавчої влади поширюються на всю територію держави.

Як передбачено ст. 28 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади» міністерства звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 Положення про Міністерство охорони здоров'я України (далі Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань.

МОЗ відповідно до покладених на нього завдань виконує в межах повноважень, передбачених законом, функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління (п.п.19 п.4 Положення).

МОЗ з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво інтересів у судах. (п.п.8 п.5 Положення).

Отже МОЗ є органом державної влади до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

В даному випадку, як стверджує прокурор, за результатами проведеної закупівлі, Харківським національним медичним університетом укладено договір № ЕЕ-24 від 10.01.2024 з учасником-переможцем ТОВ “ЄВРОГАЗСТАР» на закупівлю електроенергії вартістю 13 635 000,00 грн. з обсягом постачання 1 515 000 кВт/год, вартістю 9,00 грн за 1 кВт/год. Термін дії договору до 31.12.2024. В подальшому сторонами укладено 15 додаткових угод до вищевказаного договору про закупівлю електроенергії № ЕЕ-24 від 10.01.2024 внаслідок чого ціну за 1 кВт/год електричної енергії збільшено з 9,00 грн до 10,929155 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год, тобто на 1,929155 грн. (на 21,34 % від первинної ціни). Прокурор стверджує, що при укладенні вищевказаних додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ-24 від 10.01.2024 порушено вимоги Закону України “Про публічні закупівлі». Враховуючи викладене, прокурором відповідно до ст. 216 ЦК України та ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» ставиться вимога про визнання недійсними оспорюваних додаткових угод № 4 від 11.06.2024, №5 від 15.07.2024, №6 від 08.08.2024, №7 від 10.09.2024, №8 від 07.10.2024, № 9 від 08.11.2024, №10 від 06.12.2024, №11 від 20.12.2024, №15 від 10.02.2025 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024 та стягнення з ТОВ “ЄВРОГАЗСТАР» (код ЄДРПОУ 43920676) на користь Міністерства охорони здоров'я України1 739 516, 6 грн. на виконання вищезазначених недійсних правочинів.

Прокурор стверджує, що така вимога узгоджується з правовою позицією, викладеною в Постанові ВП ВС від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, попередньо, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді у даній справі окружною прокуратурою на адресу МОЗ України направлено лист від 25.08.2025 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру».

У відповіді МОЗ України від 22.09.2025 останнє просить окружну прокуратуру вжити заходів реагування представницького характеру.

З зазначеного вбачається, що на момент направлення прокурором листа до Міністерства охорони здоров'я України, останньому було відомо про відповідні порушення з боку відповідачів.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що остання оскаржувана додаткова угода, а саме додаткова угода № 15 від 10.02.2025 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024 була укладена зі сплином більше ніж півтора року до моменту звернення прокурора до суду з позовом у даній справі. Весь цей час МОЗ України самостійно не вживав будь-яких заходів щодо оскарження відповідних додаткових угод та повернення грошових коштів, що в свою чергу також може свідчити про бездіяльність з боку Міністерства охорони здоров'я України щодо захисту власних прав та інтересів.

Відповідно до висновків, викладених в до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Тобто, прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду.

Однак, як вже зазначалося, в даному випадку отримавши від окружної прокуратури лист від 25.08.2025 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» МОЗ України не тільки не вчинив з цього приводу жодних дій щодо захисту прав та інтересів, а і навпаки у відповіді від 22.09.2025 просило окружну прокуратуру вжити заходів реагування представницького характеру.

Суд також враховує, що чинне законодавство не пов'язує право прокурора на звернення до суду виключно з наявністю невідкладності чи загрози спливу строку позовної давності. Критерієм для реалізації представницьких повноважень прокуратури є факт порушення або загрози порушення інтересів держави та бездіяльність (або неналежні дії) компетентного органу, що прямо випливає з положень ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» та ч. 4 ст. 53 ГПК України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у даному ж випадку, прокурором належним чином доведено бездіяльність уповноваженого державного органу (МОЗ України) у спірних правовідносинах, що у свою чергу є підставою для подання відповідного позову безпосередньо прокурором в інтересах держави в особі цього державного органу.

Посилання Харківського національного медичного університету, зокрема у відзиві на позовну заяву, на невірне визначення прокурором його процесуального статуту як відповідача, суд вважає безпідставними, оскільки на підставі ст. 14 ГПК України Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

В даному випадку користуючись відповідним правом, прокурор при поданні позову розпорядився своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, в т.ч. заявивши позовні вимоги в інтересах МОЗ України до Харківського національного медичного університету, як сторони додаткових угод, які на думку прокурора мають бути визнані недійсними в судовому порядку, та особи яка, як вважає прокурор, безпідставно сплатила грошові кошти на виконання цих додаткових угод.

До того ж, у відносинах щодо розрахунків з постачальником електроенергії за договором Харківський національний медичний університет, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як сторона в зобов'язальних правовідносинах.

Близька за змістом правова позиція викладена в Постанові ВП ВС від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21

Зазначене в свою чергу унеможливлює представництво прокурором інтересів держави в особі безпосередньо Харківського національного медичного університету, як про це помилково вважає останній.

До того ж, у випадку якщо Харківський національний медичний університет вважає, що в результаті виникнення спірних правовідносин були порушені його права та інтереси, він не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з відповідним позовом.

Розглянувши спір по суті, суд встанови наступні обставини.

Як свідчать матеріали справи, Харківським національним медичним університетом, проведено процедуру відкритих торгів UA-2023-12-21-015071-a щодо закупівлі товару «Електрична енергія» ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія, очікуваною вартістю 14 157 420,48 грн.

За результатами проведеної закупівлі, Харківським національним медичним університетом укладено договір № ЕЕ-24 від 10.01.2024 (далі - Договір) з учасником-переможцем ТОВ «Єврогазстар» на закупівлю електроенергії вартістю 13 635 000,00 грн. з обсягом постачання 1 515 000 кВт/год, вартістю 9,00 грн за 1 кВт/год. Джерелом фінансування закупівлі електроенергії є державний бюджет.

Відповідно до Специфікації (додаток 2 до Договору) ціна за 1 кВт/год. становить 9,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Разом з тим, згідно з п. 5.1.1. Договору, ціна за одиницю Товару (Цфакт), що склалася за результатами процедури відкритих торгів з особливостями, становить:

Цфакт = 7,50 грн. за 1 кВт* год. без ПДВ; (Ціна за одиницю Товару) У т.ч.:

Цод =5,15264 грн. за 1 кВт* год. без ПДВ; (ціна закупівлі одиниці Товару (актуальна) на день укладення Договору, з урахуванням тендерної пропозиції Постачальника));

Тосп = 0,52857 грн. за 1 кВт* год. без ПДВ; (ціна (тариф) послуг оператора системи передачі, яка встановлена Регулятором на відповідний розрахунковий період відповідно до постанови НКРЕКП від 09.12.2023 р. № 2322);

Тоср = 1,81879 грн. за 1 кВт* год без ПДВ; (ціна (тариф) послуг оператора системи розподілу, яка встановлена Регулятором на відповідний розрахунковий період відповідно до постанови НКРЕКП від 09.12.2023 р. № 2342);

М = 0,00 грн. за 1 кВт* год. без ПДВ; (маржа постачальника у гривнях, що склалася за результатами процедури відкритих торгів з особливостями та не змінюється протягом усього строку дії Договору);

Крім того, ПДВ 20% - 1,50 грн., всього з ПДВ - 9,00 грн.

Відповідно до п. 5.1.2. Договору, Ціна за одиницю Товару (Цфакт) з наступного розрахункового періоду визначається за підсумками розрахункового періоду (місяця) за такою формулою:

Цфакт = (К * Цод + Тосп + М+ Тоср) + ПДВ (20%), де:

Цод - ціна закупівлі одиниці Товару (актуальна) на день укладення Договору або останнього внесення змін за одиницю товару до цього Договору, грн. за 1 кВт* год. без ПДВ

Тосп = 0,52857 грн. за 1 кВт* год без ПДВ; (ціна (тариф) послуг оператора системи передачі, яка встановлена Регулятором на відповідний розрахунковий період відповідно до постанови НКРЕКП від 09.12.2023 р. № 2322);

Tocp = 1,81879 грн. за 1 кВт* год без ПДВ; (ціна (тариф) послуг оператора системи розподілу, яка встановлена Регулятором на відповідний розрахунковий період відповідно до постанови НКРЕКП від 09.12.2023 р. № 2342);

М - маржа постачальника у гривнях, що склалася за результатами процедури відкритих торгів з особливостями та не змінюється протягом усього строку дії Договору та становить 0,00 грн. за 1 кВт* год. без ПДВ;

К - коефіцієнт коливання ціни закупівлі одиниці Товару, який на момент укладення Договору становить 1 (один) і визначається за формулою: К - Цпез / Цосз, де:

Цисз - поточна середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії за результатами торгів на ринку «на добу наперед» за розрахунковий період - календарний місяць, грн. за 1 кВт* год. без ПДВ

Цосз - середньозважена ціна закупівлі одиниці Товару за результатами торгів на ринку «на добу наперед» за грудень 2023 року, в подальшому - за місяць, що передує розрахунковому, згідно з інформацією, оприлюдненою Оператором ринку електричної енергії на сайті https://www.oree.com.ua/, грн. за 1 кВт* год. без ПДВ. ПДВ = 20%.

Згідно з п. 5.1.3. Договору, зміна ціни за одиницю товару регламентується щомісячно шляхом укладання додаткових угод, підготовлених з урахуванням пункту 5.1.2 Договору.

Таким чином, п. 5.1.2., п. 5.1.3. Договору встановлено, що ціна за одиницю товару визначається щомісячно з прив'язкою до зміни середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» шляхом її обчислення на підставі ринкових показників.

Згідно з п. 5.7. - п. 5.8. Договору, у відповідності до Правил роздрібного ринку електричної енергії обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один календарний місяць. Розрахунковий період за цим Договором становить календарний місяць. Перший розрахунковий період починається з дня початку постачання електроенергії закінчується в останній день відповідного календарного місяця. Обсяг спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 311 та інших нормативно-правових актів України. (далі - ККОЕЕ).

Пунктом 13.1, 13.2 Договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2024, а в частині розрахунків-до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Пунктом 13.8 Договору передбачено, що зміни до Договору узгоджуються сторонами шляхом підписання додаткових угод між ними, які є невід'ємною частиною договору.

В подальшому, на підставі відповідних Цінових довідок Харківської торгово-промислової палати, які в свою чергу формувалися на підставі інформації Акціонерного товариства «Оператор ринку» (офіційний сайт https://www.oree.com.ua) щодо коливання ціни електричної енергії на Ринку «на добу на перед» у торговій зоні «ОЕС України» сторонами Договору про закупівлю електроенергії № ЕЕ-24 від 10.01.2024 укладено 15 додаткових угод до цього договору.

Зокрема, Додатковою угодою № 1 від 07.03.2024 до Договору про постачання електричної енергії сторонами зменшено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна на лютий 2024 становить 8,054593 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

Додатковою угодою № 2 від 09.04.2024 сторонами зменшено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна на березень 2024 року становить 7,767564 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

Додатковою угодою № 3 від 09.05.2024 сторонами встановлено, що ціна на квітень 2024 року становить 8,159167 грн за 1 кВт/год. з урахуванням ПДВ.

Додатковою угодою № 4 від 11.06.2024 до Договору про постачання електричної енергії сторонами збільшено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна на травень 2024 становить 9,582365 грн за 1 кВт/год з ПДВ. (тобто ціна зросла на 6,47 % порівняно з умовами договору).

Додатковою угодою № 5 від 15.07.2024 сторонами збільшено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна на червень 2024 року становить 10,544424 грн за 1 кВт/год з ПДВ. (тобто ціна зросла на 17,16 % порівняно з умовами договору).

Додатковою угодою № 6 від 08.08.2024 сторонами погоджено ціну за 1 кВт/год електроенергії на липень за ціною 10,544424 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

Додатковою угодою № 7 від 10.09.2024 сторонами встановлено ціну за 1 кВт/год електроенергії у сумі 10,248457 грн за 1 кВт/год з ПДВ. (тобто ціна зросла на 13,87% порівняно з умовами договору).

Додатковою угодою № 8 від 07.10.2024 сторонами встановлено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна на вересень 2024 становить 10,151846 грн з ПДВ. (тобто ціна зросла на 12,8 % порівняно з умовами договору).

Додатковою угодою № 9 від 08.11.2024 сторонами погоджено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна на жовтень 2024 року становить 10,146712 грн з ПДВ (тобто ціна зросла на 12,74 % порівняно з умовами договору).

Додатковою угодою № 10 від 06.12.2024 сторонами встановлено, що ціна на листопад 2024 становить 10,027235 грн з ПДВ (тобто ціна зросла на 11,41 % порівняно з умовами договору).

Додатковою угодою № 11 від 20.12.2024 сторонами встановлено ціну за 1 кВт/год електроенергії у сумі 10,699966 грн з ПДВ. (тобто ціна вище на 18,89 % порівняно з умовами договору).

Додатковою угодою № 12 від 30.12.2024 сторонами внесено зміни до Договору і встановлено строк (термін) постачання електричної енергії до 28.02.2025 року. Додаткову угоду №13 від 23.01.2025 сторонами укладено у зв'язку зі зміною банківських реквізитів споживача.

Додатковою угодою № 14 від 23.01.2025 вартість за 1 кВт/год електроенергії не змінювалась. Додатковою угодою №15 від 10.02.2025 сторонами встановлено ціну за 1 кВт/год електроенергії у сумі 10,929155 грн з ПДВ. (тобто ціна вище на 21,34 % порівняно з умовами договору).

Додатковою угодою №15 від 10.02.2025 сторонами встановлено ціну за 1 кВт/год електроенергії у сумі 10,929155 грн з ПДВ. (тобто ціна вище на 21,34 % порівняно з умовами договору).

Таким чином, внаслідок укладення вищевказаних додаткових угод ціну за 1 кВт/год електричної енергії збільшено з 9,00 грн до 10,929155 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год, тобто на 1,929155 грн. (на 21,34 % від первинної ціни).

При зверненні до суду з позовом у даній справі прокурор стверджує, що при укладенні додаткових угод № 4-11,15 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ-24 від 10.01.2024 порушено вимоги Закону України «Про публічні закупівлі».

Зокрема прокурор вказує, що їх укладання відбувалося за відсутності жодного підтвердження коливання вартості електричної енергії від постачальника.

З цим підстав прокурор просить суд визнати недійсними додаткові угоди № 4-11,15 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ-24 від 10.01.2024 та стягнути з ТОВ "Єврогазстар" на користь Міністерства охорони здоров'я України грошові кошти в сумі 1739516,60 грн. сплачені Харківським національним медичним університетом на користь ТОВ "Єврогазстар" на підставі недійсних наведених додаткових угод.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів зокрема може бути визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до частини четвертої статті 3 Законом України «Про публічні закупівлі» відносини, пов'язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Одним із принципів здійснення публічних закупівель є максимальна економія, ефективність та пропорційність (п. 2 ч. 1 ст. 5 Законом України «Про публічні закупівлі»).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 цього Закону договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Законом України «Про публічні закупівлі», частиною першою якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 652 ЦК України разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/ внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/ або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Отже, Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.

Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Суд також наголошує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 у справі № 925/683/18, від 26.03.2019 у справі № 912/898/18, від 16.04.2019 у справі № 915/346/19 неодноразово звертав увагу, що без належного обґрунтування, а також достатнього документального підтвердження відсутні правові підстави для збільшення ціни товару за договором у відповідності до укладених додаткових угод і укладення таких додаткових угод є порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Разом з тим, згідно із Законом № 2526-IX від 16.08.2022 Розділ X (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про публічні закупівлі» доповнено пунктом 3-7 наступного змісту:

Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.

В подальшому, Постановою КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 затверджено «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості).

Відповідно до пп. 7 п. 19 Особливостей, Істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

В даному випадку, як вже зазначалося, за результатами проведеної закупівлі, Харківським національним медичним університетом укладено договір № ЕЕ-24 від 10.01.2024 з учасником-переможцем ТОВ «Єврогазстар» на закупівлю електроенергії вартістю 13 635 000,00 грн. з обсягом постачання 1 515 000 кВт/год, вартістю 9,00 грн за 1 кВт/год. Джерелом фінансування закупівлі електроенергії є державний бюджет.

Відповідно до Специфікації (додаток 2 до Договору) ціна за 1 кВт/год. становить 9,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Таким чином, ТОВ «Єврогазстар» приймаючи участь в торгах запропонував ціну на електроенергію в тому розмірі, який дозволив йому стати переможцем торгів, і цю ціну в подальшому сторони договору в відповідній Специфікації (додаток 2 до Договору).

При цьому, п.п. 5.1.1.-5.1.2 договору передбачено особливості формування ціни яка склалася за результатами процедури відкритих торгів та в подальшому за підсумками подальшого розрахункового періоду (місяця).

Згідно з п. 5.1.3. Договору, Зміна ціни за одиницю товару регламентується щомісячно шляхом укладання додаткових угод, підготовлених з урахуванням пункту 5.1.2 Договору.

Відповідно до п. 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії, Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

З зазначеного вбачається, що електрична енергія, що постачалась протягом розрахункового періоду (календарного місяця) вважається переданою з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі електричної енергії. Тобто, встановлено, що ціна формується на кожен місяць постачання на підставі середньоринкових показників купівлі-продажу електричної енергії на РДН у місяці постачання і зобов'язання продавця з передачі такого товару у власність покупця вважається завершеним з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, акти приймання-передачі електричної енергії за Договором було укладено після підписання Додаткових угод, тобто, передача товару відбулась після визначення ціни.

Разом з тим, в даному випадку, при укладанні додаткової угоди № 5 від 15.07.2024 та в подальшому змінюючи умови встановленні цією додатковою угодою згідно з додатковими угодами № 6 від 08.08.2024, № 7 від 10.09.2024, № 8 від 07.10.2024, № 9 від 08.11.2024, № 10 від 06.12.2024, № 11 від 20.12.2024, № 15 від 10.02.2025 сторони збільшили загальний відсоток ціни за 1 кВт/год електроенергії, порівняно з первісними умовами Договору на понад 21,34 %, зокрема тими про які йдеться в Специфікації (додаток 2 до Договору) та відповідно тієї пропозиції щодо ціни за 1 кВт/год. яка була запропонована ТОВ «Єврогазстар» при участі в торгах.

Зазначене є порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», якою передбачено, що обмеження 10% щодо зростання ціни застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Вищезазначене також свідчить про те, що укладанням наведених додаткових угод безпідставно підвищена ціна на електричну енергію.

Разом з тим, з огляду на положення статті 5 Закону «Про публічні закупівлі», перемога у тендері (закупівля за бюджетні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення на понад 21 % шляхом укладення додаткових угод фактично призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.

Аналогічні висновки були зроблені Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі № 903/383/22.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 зазначила, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

При цьому суд вважає безпідставними посилання ТОВ «Єврогазстар» на те, що при укладанні наведених додаткових угод сторони керувалися пп. 7 п. 19 Особливостей, якими не встановлено ні максимального обмеження відсотка зміни ціни, ні частоти такої зміни.

Суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, якою затверджено Особливості, є підзаконним нормативно-правовим актом та не може змінювати положення, визначені Законом України. Отже, в будь якому випадку сторони договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024 мали керуватися обмеженнями, встановленими Законом України «Про публічні закупівлі».

З цього приводу суд також враховує правові позиції Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у постанові від 21.08.2024 у справі № 918/16/24 зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 не передбачає внесення змін до Закону «Про публічні закупівлі», а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану. Отже, в будь якому випадку сторони мали керуватися обмеженнями, встановленими Законом України «Про публічні закупівлі».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23.

Також, Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 зазначив, що посилання Скаржника на підпункт 2, підпункт 7 пункту 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спору, оскільки постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.02.2025 у справі № 916/747/24.

Відповідно, необґрунтованим є посилання ТОВ «Єврогазстар» на висновки, викладені в постанові по справі № 914/619/24, оскільки ці висновки не є релевантними до справи № 922/3937/25. Зокрема в постанові у справі № 914/619/24 суд не надавав оцінку взаємодії положень Закону України «Про публічні закупівлі» та постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178, на відміну від справ, які зазначені вище.

У постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначено, що будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір купівлі-продажу (поставки) товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Продавець (постачальник) має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Окрім того, у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що можливість необмеженого збільшення ціни може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої. Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо збільшення ціни на товар спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону № 922-VIII.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову прокурора в відповідній частині, та визнання недійсними додаткових угод № 5 від 15.07.2024, № 6 від 08.08.2024, № 7 від 10.09.2024, № 8 від 07.10.2024, № 9 від 08.11.2024, № 10 від 06.12.2024, № 11 від 20.12.2024, № 15 від 10.02.2025 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024.

Щодо вимог прокурора про визнання недійсною також додаткової угоди № 4 від 11.06.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024.

Як вже зазначалося, Додатковою угодою № 4 від 11.06.2024 до Договору про постачання електричної енергії сторонами збільшено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна на травень 2024 становить 9,582365 грн за 1 кВт/год з ПДВ. (тобто ціна зросла на 6,47 % порівняно з умовами договору).

Таким чином, при її укладанні сторонами дотримано вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», щодо 10% обмеження зростання ціни за одиницю товару.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання прокурора на те, що при її укладанні постачальник належним чином не обґрунтував пропозицію про підвищення ціни.

У постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне:

172. Законом № 922-VIII не передбачено форму / вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).

173. Параграфом 1 глави 5 розділу І ГПК України унормовані основні положення про докази. При цьому Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

174. Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб'єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб'єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

175. Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22).

В даному випадку, як вже зазначалося, відповідно до п. 5.1.2. Договору, Ціна за одиницю Товару (Цфакт) з наступного розрахункового періоду визначається за підсумками розрахункового періоду (місяця) за такою формулою:

Цфакт = (К * Цод + Тосп + М+ Тоср) + ПДВ (20%), де:

В свою чергу в п. 5.1.2. договору вказано, що середньозважена ціна закупівлі одиниці Товару за результатами торгів на ринку «на добу наперед» за грудень 2023 року, в подальшому - за місяць, що передує розрахунковому, визначається згідно з інформацією, оприлюдненою Оператором ринку електричної енергії на сайті https://www.oree.com.ua/, грн. за 1 кВт* год. без ПДВ. ПДВ = 20%.

Таким чином, середньозважена ціна закупівлі одиниці Товару за результатами торгів на ринку «на добу наперед» є загальнодоступною, оскільки вона розміщена Оператором ринку електричної енергії на вказаному вище сайті в мережі інтернет.

Окрім того, в даному випадку укладанню додаткової угоди № 4 від 11.06.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024 передувало звернення ТОВ «Єврогазстар» до Харківського національного медичного університету з відповідним листом від 05.06.2024 в якому, в якості підстав для укладання вказаної угоди повідомлялося про коливання ціни закупівлі одиниці товару в травні. До листа було додано Цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 30.05.2024 № 623-2/24, які в свою чергу формувалася на підставі інформації Акціонерного товариства «Оператор ринку» (офіційний сайт https://www.oree.com.ua) щодо коливання ціни електричної енергії на Ринку «на добу на перед» у торговій зоні «ОЕС України», які склалися за квітень 2024 року та травень 2024 року, та в якій наведено Середньозважену ціну електроенергії на РДН в ОСЕ України за квітень 2024 року, грн/МВТ. Год (3333,77) та за травень 2024 року, грн/МВТ. Год (4221,92), та вказано відсоток коливання ціни (+26,64%)

Таким чином, інформація розміщена на сайті Акціонерного товариства «Оператор ринку» (офіційний сайт https://www.oree.com.ua) та яка в подальшому відображена в наведеній Ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати від 30.05.2024 № 623-2/24 в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України є належним та допустимим доказом коливання ціни закупівлі одиниці товару в травні, що відповідно на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» надавало сторонам договору право збільшити ціну за 1 кВт/год електроенергії на 6,47 % порівняно з умовами договору шляхом укладання Додаткової угоди № 4 від 11.06.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024.

Зазначене в свою чергу свідчить про безпідставність вимог прокурора про визнання наведеної додаткової угоди недійсною, та, відповідно, є підставим для відмови в задоволенні позовну в даній частині вимог.

Щодо вимог прокурора про стягнення з ТОВ «Єврогазстар» грошових коштів, отриманих на підставі недійсних додаткових угод.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

В даному випадку, загальний обсяг спожитої електричної енергії з 01.05.2024 по 28.02.2025 (під час оплати за цінами, зазначеними у спірних додаткових угодах) складає 1 212 370, 23 кВт/год.

Матеріали справи також свідчать, що в процесі виконання умов договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024, та з урахуванням укладених сторонами додаткових угод:

з 01.05.2024 по 31.05.2024 поставлено 93 186 кВт/год, за ціною 9,582365 грн на загальну суму 892 942,25 грн ,

з 01.06.2024 по 31.07.2024 поставлено 165 876 кВт/год за ціною 10,544424 грн на загальну суму 1 749 066, 88 грн,

з 01.08.2024 по 31.08.2024 поставлено 81 078 кВт/год за ціною 10,248457 грн на загальну суму 830 924,41 грн,

з 01.09.2024 по 30.09.2024 поставлено 78 699 кВт/год за ціною 10,151846 грн на загальну суму 798 940,16 грн,

з 01.10.2024 по 31.10.2024 поставлено 106 694 кВт/год за ціною 10,146712 грн на загальну суму 1 082 593,25 грн,

з 01.11.2024 по 30.11.2024 поставлено 131 615 кВт/год за ціною 10,027235 грн на загальну суму 1 319 734, 51 грн,

з 01.12.2024 по 31.12.2024 поставлено 399 070, 23 кВт/год за ціною 10,699966 грн на загальну суму 4 270 037,89 грн,

з 01.01.2025 по 28.02.2025 поставлено 156 152 кВт/год за ціною 10,929155 грн на загальну суму 1 706 609, 38 грн.

Отже, загальний обсяг спожитої електричної енергії з 01.05.2024 по 28.02.2025 (під час оплати за цінами, зазначеними у спірних додаткових угодах) складає 1 212 370, 23 кВт/год за які було сплачено 12 650 848,70 грн.

Разом з тим, виходячи з встановленої договором ціни 9,0 грн. за кВт/год, загальна вартість спожитої електроенергії могла б становити суму 10 911 332, 10 грн. (1 212 370, 23 кВт/ год * 9,0 грн.= 10 911 332, 10 грн.)

Разом з тим, як вже зазначалося, додатковою угодою № 4 від 11.06.2024 до Договору про постачання електричної енергії сторонами збільшено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна електроенергії становить 9,582365 грн за 1 кВт/год з ПДВ. (тобто ціна зросла на 6,47 % порівняно з умовами договору).

Оскільки всі подальші додаткові угоди, якими змінювалася ціна за 1 кВт/год електроенергії підлягають визнанню недійсними, відповідно весь обсяг спожитої електроенергії за договором має розраховуватися за ціною 9,582365 грн за 1 кВт/год з ПДВ. Відповідно, загальна вартість спожитої електроенергії за договором становить 11 617 374,05 грн. (1 212 370, 23 кВт/ год * 9,582365 грн.= 11 617 374,05 грн.)

Отже розмір грошових коштів, отриманих ТОВ «Єврогазстар» на підставі недійсних додаткових угод становить 1 033 474,65 грн. (12650848,70 - 11617374,05 = 1 033 474,65).

Таким чином, грошові кошти в сумі 1 033 474,65 грн. є такими, що були безпідставно одержані ТОВ «Єврогазстар», підстава їх набуття відпала, а тому ТОВ «Єврогазстар» зобов'язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Вказане узгоджується з висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Суд також зазначає та враховує, що стороною Договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ-24 від 10.01.2024 та відповідних додаткових угод до Договору є Харківський національний медичний університет, який також зазначений платником в платіжних дорученнях щодо оплати поставленої ТОВ «Єврогазстар» електричної енергії.

Однак, як обґрунтовано зазначає прокурор, Харківський національний медичний університет самостійно укладаючи договори, оплата яких здійснюється за бюджетні кошти, прийняв запропоновані постачальником умови, якими збільшується ціна за одиницю товару, що фактично призвело до надмірної та безпідставної сплати бюджетних коштів.

При цьому, Харківський національний медичний університет є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, підпорядкованим Міністерству охорони здоров'я України (МОЗ), яке виступає головним розпорядником бюджетних коштів.

За таких обставин, позов прокурора в частині стягнення грошових коштів підлягає задоволенню частково, а з ТОВ «Єврогазстар» на користь Міністерства охорони здоров'я України підлягають стягненню 1 033 474,65 грн. грошових коштів отриманих на виконання недійсних правочинів.

В задоволенні решти позову про стягнення грошових коштів слід відмовити з наведених вище підстав та мотивів.

При прийнятті даного рішення суд також зазначає, що рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27.09.2001).

У наведеній справі Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України судові витрати у справі підлягають покладенню на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з ТОВ «Єврогазстар» на користь Харківської обласної прокуратури підлягають стягненню 22091,29 грн. витрат по сплаті судового збору; з Харківського національного медичного університету на користь Харківської обласної прокуратури підлягають стягненню 9689,60 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 238-241, 247, 331 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 15.07.2024 до Договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024.

Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 08.08.2024 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024.

Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 10.09.2024 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024.

Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 07.10.2024 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024.

Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 08.11.2024 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024.

Визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 06.12.2024 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024.

Визнати недійсною додаткову угоду № 11 від 20.12.2024 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024.

Визнати недійсною додаткову угоду № 15 від 10.02.2025 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогазстар" (адреса: 61072, м. Харків, пр.-т Науки, буд. 56, оф. 443-Г; код ЄДРПОУ: 43920676) на користь Міністерства охорони здоров'я України (адреса: 01601, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 7; код ЄДРПОУ 00012925) 1033554,42 грн. сплачених на виконання вищезазначених недійсних правочинів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогазстар" (адреса: 61072, м. Харків, пр.-т Науки, буд. 56, оф. 443-Г; код ЄДРПОУ 43920676) на користь Харківської обласної прокуратури (адреса: 61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 02910108; з зарахуванням на наступні платіжні реквізити: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок №UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010) 22091,29 грн. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Харківського національного медичного університету (адреса: 61022, м. Харків, пр.-т Науки, буд. 4; код ЄДРПОУ 01896866) на користь Харківської обласної прокуратури (адреса: 61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 02910108; з зарахуванням на наступні платіжні реквізити: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок №UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010) 9689,60 грн. витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "06" березня 2026 р.

СуддяО.І. Байбак

Попередній документ

134616024

Наступний документ

134616026

Інформація про рішення:

№ рішення:	134616025
№ справи:	922/3937/25
Дата рішення:	02.03.2026
Дата публікації:	09.03.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Харківської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (02.03.2026)
Дата надходження:	06.11.2025
Предмет позову:	визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення коштів

Розклад засідань:

Минулі засідання (3)

01.12.2025 11:40	Господарський суд Харківської області
04.02.2026 14:00	Господарський суд Харківської області
18.02.2026 15:40	Господарський суд Харківської області