вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"23" лютого 2026 р. Справа № 918/1073/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дубенської міської ради
до Комунального підприємства "Дубноводоканал" Дубенської міської ради,
Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 2 596 020 грн 27 коп.,
у судовому засіданні приймали участь:
від позивача - не з'явився;
від відповідача-1 - не з'явився;
від відповідача-2 - Маркович Ю.В., ордер серія ВК № 1201174 від 02.12.2025 р.;
від прокуратури - Мельничук Л.О.
Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
У судовому засіданні 23 лютого 2026 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
У листопаді 2025 року керівник Дубенської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Дубенської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Комунального підприємства "Дубноводоканал" Дубенської міської ради (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" (далі - відповідач-2), в якій просить:
- визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 23.05.2024 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 134 від 10.01.2024 року, укладеного між Комунальним підприємством "Дубноводоканал" Дубенської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК";
- визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 21.06.2024 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 134 від 10.01.2024 року, укладеного між Комунальним підприємством "Дубноводоканал" Дубенської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК";
- визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 12.07.2024 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 134 від 10.01.2024 року, укладеного між Комунальним підприємством "Дубноводоканал" Дубенської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК";
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" на користь Дубенської міської ради в дохід місцевого бюджету кошти в розмірі 2 596 020 грн 27 коп.
Також керівник Дубенської окружної прокуратури просить стягнути з відповідачів на користь Рівненської обласної прокуратури на р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк одержувач: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800 понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 38 419 грн 44 коп.
До позовної заяви керівником Дубенської окружної прокуратури долучено платіжну інструкцію від 10 листопада 2025 року № 2263 (внутрішній номер 460617913) про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 38 419 грн 44 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 січня 2024 року між Комунальним підприємством "Дубноводоканал" Дубенської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 134.
Згодом сторони підписали ряд додаткових угод, якими збільшено ціну за одиницю товару: за умовами додаткової угоди № 2 від 23 травня 2024 року - 6,2154516 грн/кВт*год без ПДВ (збільшено на 25,11%); за умовами додаткової угоди № 3 від 21.06.2024 року - 7,387496 грн/кВт*год без ПДВ (збільшено на 48,71%); за умовами додаткової угоди № 4 від 12.07.2024 року - 7,995286 грн/кВт*год без ПДВ (збільшено на 60,94%).
Отже, внаслідок укладення додаткових угод відбулось збільшення ціни за одиницю товару на 60,94% ціни, визначеної сторонами при укладенні договору.
Враховуючи положення Закону України "Про публічні закупівлі", додаткові угоди до договору № 2-4 підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а безпідставно отримані постачальником кошти - поверненню до місцевого бюджету.
Ухвалою суду від 19 листопада 2025 року позовну заяву керівника Дубенської окружної прокуратури прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено підготовче засідання на 22 грудня 2025 року.
3 грудня 2025 року до Господарського суду Рівненської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" про тлумачення умов правочину.
4 грудня 2025 року до Господарського суду Рівненської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" про стягнення коштів у сумі 4 282 965 грн 28 коп.
4 грудня 2025 року від представника відповідача-2, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК", через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідач-2, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК", позовні вимоги не визнає. Зазначає, що збільшення ціни було зумовлене непередбачуваним та істотним зростанням вартості електроенергії на ринку, що підтверджується офіційними довідками ТПП. Як зазначає відповідач-2, оплата за ціною, що відображає реальну ринкову ситуацію, забезпечила безперервність постачання та виконання зобов'язань перед споживачем, тоді як відмова від зміни ціни могла б призвести до розірвання договору та значно більших збитків. Крім того відповідач-2 вказує, що Дубенська міська рада не є стороною правочину, в інтересах якої звернувся прокурор, а також прокурором не надано доказів проведення Держаудитслужбою фінансового контролю за використанням коштів державного та місцевого бюджетів. Відповідач-2 вказує, що додаткові угоди № 2-4 укладалися в установленому законом порядку, з урахуванням документального підтвердження коливання цін, що виключає їх недійсність. А тому вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.
Ухвалами суду від 8 грудня 2025 року зустрічні позовні заяви повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК".
10 грудня 2025 року від керівника Дубенської окружної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, в якій просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
15 грудня 2025 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив.
22 грудня 2025 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" через систему "Електронний суд" надійшла заява про призначення у даній справі експертизи.
Ухвалою суду від 22 грудня 2025 року підготовче засідання відкладено на 12 січня 2026 року.
7 січня 2026 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання, в якому Дубенська міська рада підтримує позовні прокурора та просить розглядати справу без участі представника Дубенської міської ради.
8 січня 2026 року від керівника Дубенської окружної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання відповідача щодо призначення судових експертиз.
Ухвалою суду від 12 січня 2026 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" про призначення у даній справі експертизи відмовлено, строк підготовчого провадження у справі № 918/1073/25 продовжено з ініціативи суду на 30 днів до 17 лютого 2026 року включно та відкладено підготовче засідання на 26 січня 2026 року.
Ухвалою суду від 26 січня 2026 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 9 лютого 2026 року.
30 січня 2026 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про залишення заяви без розгляду, в якому просить позов керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дубенської міської ради до Комунального підприємства "Дубноводоканал" Дубенської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 2 596 020 грн 27 коп. у справі № 918/1073/25 залишити без розгляду. Зокрема представник відповідача-2 посилається на Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 року № 6-р(ІІ)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24).
9 лютого 2026 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю з'явитися у судове засідання за станом здоров'я.
Ухвалою суду від 9 лютого 2026 року розгляд справи відкладено на 23 лютого 2026 року.
16 лютого 2026 року від керівника Дубенської окружної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Заслухавши доводи представника відповідача-2 та прокурора у справі у судовому засіданні 23 лютого 2026 року, зважаючи на наявні в матеріалах справи фактичні дані, суд вирішив відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Водночас згідно з рішенням Конституційного Суду України від 03.12.2025 року у справі № 3-28/2024(59/24) окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.
У судовому засіданні 23 лютого 2026 року прокурор у справі підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача-2 у судовому засіданні 23 лютого 2026 року позов заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Позивач у судове засідання 23 лютого 2026 року не з'явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 09.02.2026 року, до електронного кабінету Дубенської міської ради (т. 2 а.с. 51). В той час 7 січня 2026 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання, в якому просить розглядати справу без участі представника Дубенської міської ради.
Крім того відповідач-1 у судове засідання 23 лютого 2026 року також не з'явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 09.02.2026 року, до електронного кабінету Комунального підприємства "Дубноводоканал" Дубенської міської ради (т. 2 а.с. 52). В той час про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
У той же час повторне відкладення розгляду справи може призвести до виходу за межі встановлених чинним ГПК України строків розгляду господарських спорів та порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи належне повідомлення позивача та відповідача-1 про судове засідання, призначене на 23.02.2026 року, клопотання позивача про розгляд справи без участі, а також неповідомлення відповідачем-1 про причини неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників Дубенської міської ради та Комунального підприємства "Дубноводоканал" Дубенської міської ради.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора у справі та представника відповідача-2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
За результатами проведеної закупівлі у формі відкритих торгів UA-2023-12-21-00384-а, 10 січня 2024 року між Комунальним підприємством "Дубноводоканал" Дубенської міської ради (далі - споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" (далі - постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 134 (далі - Договір), відповідно до предмету якого за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Найменування предмету закупівлі: Електрична енергія (код ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія).
Договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до умов пункту 3.3. Договору, постачальник за цим договором не має права вимагати у споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.
Згідно з умовами пункту 5.1. Договору, загальна ціна договору становить 11 425 998,00 грн., у т.ч. ПДВ 1 904 333,00 грн. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору. Ціна за 1 кВт*год. електричної енергії становить 4,967825 грн., у тому числі 20% ПДВ 0,827971 грн., з них ціна за передачу 1 кВт*год. електричної енергії 0,52857, у тому числі 20% ПДВ 0,088095 грн.
Відповідно до п. 5.2. Договору у разі надання у встановленому порядку постачальником споживачу повідомлення про зміни умов цього договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення):
1) розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - у разі надання постачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін;
2) зміненим на запропонованих постачальником умовах - якщо споживач не надав постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін.
Відповідно до п. 5.3. - п. 5.5. Договору, спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. Ціна електричної енергії, в тому числі складові ціни електричної енергії, має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати підписання договору і всіх додатків до нього сторонами та діє до 31.12.2024 року включно, а в частині виконання фінансових зобов'язань (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання сторонами (пункт 13.1. Договору).
Згідно п. 13.2. Договору постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати Договір. Постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.
Пунктом 13.9. Договору передбачено, що умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п. 19 Особливостей:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача;
Сторони можуть внести зміни до договору у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача, а також у випадку зменшення обсягу споживчої потреби товару. У такому випадку ціна договору зменшується залежно від зміни таких обсягів;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару.
Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України" за період з дати останньої зміни ціни у Договорі до дати звернення постачальника з листом про необхідність внесення змін до Договору.
Таким документальним підтвердженням факту коливання ціни електричної енергії на ринку "на добу на перед" (далі - РДН) можуть бути офіційні дані про відсоток коливання середньозважених цін на РДН, які склалися у відповідному періоді (подекадно або за місяць) в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені на офіційному сайті ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ" за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua, - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії".
У якості документального підтвердження даних, Сторонами визнаються, зокрема, завірені належним чином копії (роздруківки з веб-сайту) Аналізів роботи ринку "добу наперед" за відповідний період, які згідно із законодавством оприлюднюються ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ" https://www.oree.com.ua/, або інші документи (довідки) органу, установи чи організації, що мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати коливання ціни товару на ринку (зокрема Торгово-промислової палати України та/або її регіональних представництв).
Нову (змінену) ціну застосовують з дня підписання додаткової угоди про зміну ціни за одиницю електричної енергії.
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку зі зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
Сторони можуть внести зміни до Договору в разі зміни згідно із законодавством ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку зі зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування. Зміна ціни у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку зі зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування. Може відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, сума Договору може змінюватися залежно від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Підтвердженням можливості внесення таких змін будуть чинні (введені в дію) нормативно-правові акти України;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
Істотні умови Договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які застосовуються у Договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який враховується в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачають за Договором.
У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку:
- підставою для зміни ціни є набрання чинності постановою НКРЕКП про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у Договорі;
- нову (змінену) ціну застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП).
- у такому випадку зміни вносяться до договору тільки в частині зміни ціни за одиницю товару та загальної суми за договором, кількість товару залишається незмінною.
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону, а саме: дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Пунктом 13.10. Договору визначено, що сторона, яка ініціює внесення змін до договору на підставі вищенаведених випадків, повинна надати письмового листа іншій стороні з вказанням конкретної підстави внесення змін до істотних умов договору визначених пунктом 13.8. цього Договору з попередженням за 20 днів і правом іншої сторони або прийняти пропозицію, або розірвати Договір.
Відповідно до Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 10 січня 2024 року № 134), підписаною споживачем - 10.01.2024 року, початок постачання з 10 січня 2024 року.
Згідно з комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до Договору, ціна електричної енергії (з урахуванням затвердженого у встановленому законодавством порядку тарифу на послуги з передачі електричної енергії): 4,967825 грн. (чотири гривні 97 коп.) з ПДВ за 1 кВт/год, в т.ч.:
- електрична енергія - 3,611284грн. (три гривні 61 коп.) без ПДВ за 1 кВт/год;
- послуги з передачі електричної енергії - 0,52857 грн. (нуль гривень 53 коп.) без ПДВ за 1 кВт/год., встановлена постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 2322 від 09.12.2023 р.
23 травня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" звернулось до Комунального підприємства "Дубноводоканал" Дубенської міської ради з листом № 647, відповідно до якого пропонувало споживачу внести зміни до договору в частині ціни товару, надавши споживачу проект додаткової угоди, а також роздруківки з веб-сторінки АТ "Оператор ринку".
23 травня 2024 року сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору, відповідно до якої керуючись пп. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", пункт 1 додатку № 2 "Комерційна пропозиція" Договору викладено у новій редакції:
"1) Ціна електричної енергії (з урахуванням затвердженого у встановленому законодавством порядку тарифу на послуги з передачі електричної енергії): 6,2154516 грн. (шість гривень 22 коп.) з ПДВ за 1 кВт/год, в т.ч.:
- електрична енергія - 4,650973 грн. (чотири гривні 65 коп.) без ПДВ за 1 кВт/год;
- послуги з передачі електричної енергії - 0,52857 грн. (нуль гривень 53 коп.) без ПДВ за 1 кВт/год., встановлена постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 2322 від 09.12.2023 p.
Сторони домовились, що умови Угоди розповсюджують свою дію на відносини, що виникли між сторонами, з моменту її підписання, а саме з 23.05.2024 року.
21 червня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" звернулось до Комунального підприємства "Дубноводоканал" Дубенської міської ради з листом № 738, відповідно до якого пропонувало споживачу внести зміни до договору в частині ціни товару, надавши споживачу проект додаткової угоди, а також довідку Рівненської торгово-промислової палати від 21.06.2024 року.
21 червня 2024 року сторони уклали додаткову угоду № 3 до договору, відповідно до якої керуючись пп. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", пункт 1 додатку № 2 "Комерційна пропозиція" Договору викладено у новій редакції:
"1) Ціна електричної енергії (з урахуванням затвердженого у встановленому законодавством порядку тарифу на послуги з передачі електричної енергії): 7,387496 грн. (сім гривень 39 коп.) з ПДВ за 1 кВт/год, в т.ч.:
- електрична енергія - 5,627677 грн. (п'ять гривень 63 коп.) без ПДВ за 1 кВт/год;
- послуги з передачі електричної енергії - 0,52857грн. (нуль гривень 53 коп.) без ПДВ за 1 кВт/год., встановлена постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 2322 від 09.12.2023 p.
Сторони домовились, що умови Угоди розповсюджують свою дію на відносини, що виникли між сторонами, з моменту її підписання, а саме з 21.06.2024 року.
12 липня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" звернулось до Комунального підприємства "Дубноводоканал" Дубенської міської ради з листом № 801, відповідно до якого пропонувало споживачу внести зміни до договору в частині ціни товару, надавши споживачу проект додаткової угоди, а також довідку Рівненської торгово-промислової палати від 12.07.2024 року.
12 липня 2024 року сторони уклали додаткову угоду № 4 до договору, відповідно до якої керуючись пп. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", пункт 1 додатку № 2 "Комерційна пропозиція" Договору викладено у новій редакції:
"1) Ціна електричної енергії (з урахуванням затвердженого у встановленому законодавством порядку тарифу на послуги з передачі електричної енергії): 7,995286 грн. (сім гривень 99 коп.) з ПДВ за 1 кВт/год, в т.ч.:
- електрична енергія - 6,134168 грн. (шість гривень 13 коп.) без ПДВ за 1 кВт/год;
- послуги з передачі електричної енергії - 0,52857 грн. (нуль гривень 53 коп.) без ПДВ за 1 кВт/год., встановлена постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 2322 від 09.12.2023 p.
Сторони домовились, що умови Угоди розповсюджують сторонами, з моменту її підписання, а саме з 12.07.2024 року.
Як слідує з долучених прокурором актів приймання-передачі електричної енергії за січень 2024 року - листопад 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" поставлено Комунальному підприємству "Дубноводоканал" Дубенської міської ради 1 780 986 кВт*год електричної енергії.
Разом з тим, за твердженням прокурора, яке не спростоване іншими учасниками судового процесу, та що стверджується долученими платіжними документами Комунальне підприємство "Дубноводоканал" Дубенської міської ради сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" 11 443 646,90 грн. з ПДВ.
Прокурор у справі вказує, що додаткові угоди № 2 від 23.05.2024 року, № 3 від 21.06.2024 року та № 4 від 12.07.2024 року до договору про постачання електричної енергії споживачу від 10 січня 2024 року № 134 укладені всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому мають бути визнані недійсними в судовому порядку, а безпідставно сплачені кошти підлягають стягненню.
З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються поставки товару. Спірний характер правовідносин базується на тому, що прокурор вважає порушеними інтереси держави з огляду на недотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні додаткових договорів, якими внесено зміни до вартості товару що закуповувався.
Щодо представництва прокурором інтересів держави.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді встановлені у Законі України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII), частина третя статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до абзаців першого - третього частини четвертої статті 23 Закону № 1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, від 05 березня 2020 року у справі № 9901/511/19, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21).
Частини третя та четверта статті 23 Закону № 1697-VII серед іншого встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).
Встановлена цим Законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред'явленням позову спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Тобто визначений частиною четвертою статті 23 Закону № 1697-VII обов'язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору, і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов'язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб'єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.
Іншими словами, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19, від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20, від 08 листопада 2023 року у справі № 607/15052/16-ц).
У категорії спорів щодо визнання недійсними договорів, укладених у межах публічних закупівель, пред'явлення прокурором позову в інтересах осіб, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, має ґрунтуватися на визначенні того, яка саме особа є суб'єктом, що має безпосередній інтерес у захисті державних фінансових ресурсів та в належному виконанні договірних зобов'язань відповідно до положень Закону № 922-VIII (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2025 року у справі № 924/524/24).
Закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатись з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (див. постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі № 927/491/19, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 923/449/18, від 25 лютого 2021 року у справі № 912/9/20, від 25 червня 2024 року у справі № 918/760/23, від 01 жовтня 2024 року у справі № 918/778/23, від 20 лютого 2025 року у справі № 910/16372/21).
У справі, яка розглядається, прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Дубенської міської ради, зазначив, що укладення оспорюваних додаткових угод до договору публічної закупівлі з порушенням вимог Закону № 922-VIII призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, які були виділені з місцевого бюджету позивачу як головному розпоряднику бюджетних коштів, а також порушило економічні (майнові) інтереси держави у бюджетній сфері, оскільки заподіяло прямої шкоди майновим інтересам держави у вигляді переплати бюджетних коштів.
За твердженням прокурора, внаслідок неправомірного підвищення цін на електричну енергію на підставі оспорюваних додаткових угод територіальна громада, інтереси якої представляє Дубенська міська рада, була позбавлена можливості отримати електричну енергію у необхідній кількості, водночас сплачуючи значні кошти з місцевого бюджету за набагато менші обсяги придбаного товару, що в свою чергу зумовило надмірну сплату коштів.
Прокурор зауважує, що, оскільки фінансування за додатковими угодами здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету, його звернення з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів.
Тобто прокурор обґрунтовує порушення інтересів держави укладенням Комунальним підприємством "Дубноводоканал" Дубенської міської ради оспорюваних додаткових угод усупереч вимогам чинного законодавства та інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару і зменшення обсягу постачання та відповідно надмірної сплати бюджетних коштів.
Водночас суд встановив, що прокурор звертався до Дубенської міської ради з повідомленням про те, що оспорювані додаткові угоди були укладені з порушенням вимог Закону № 922-VIII, та проінформував Дубенську міську раду листом від 29.05.2025 року № 51-1605вих-25 про необхідність усунення виявлених порушень.
Згідно з відповіддю Дубенської міської ради від 06.06.2025 року № вих-1945/05-02-29/25, орган місцевого самоврядування не є стороною вказаного договору та не втручається в господарську діяльність створених ним підприємств, тому заходи з вказаного питання не вживались.
Також Дубенською окружною прокуратурою на адресу Дубенської міської ради скеровано лист № 51/2-3020вих-25 від 22.10.2025 року, яким повторно повідомлено про наявність порушень при укладанні Комунальним підприємством "Дубноводоканал" Дубенської міської ради додаткових угод до Договору постачання електричної енергії.
Згідно з листом Дубенської міської ради від 29.10.2025 року № вих-3963/05-02-29/25 органом місцевого самоврядування не вживались заходи щодо стягнення коштів за наведеним фактом.
14 листопада 2025 року прокуратура скерувала лист позивачу щодо здійснення представництва з метою пред'явлення позову.
Тобто підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка Дубенської міської ради щодо захисту інтересів держави, яке є розпорядником бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за договором, та зобов'язане ефективно і раціонально використовувати бюджетні кошти, в тому числі реагувати на порушення вимог законодавства, що впливають на інтереси територіальної громади.
Враховуючи наведене, суд вважає, що прокурор у цій справі підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави в суді та цілком правильно визначив Дубенську міську раду позивачем за пред'явленим ним до суду позовом, оскільки останнє є розпорядником бюджетних коштів у спірних правовідносинах.
Щодо суті позовних вимог суд відзначає наступне.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) (тут і надалі - у редакції, чинній станом на час укладення договору про закупівлю та оспорюваних додаткових угод до нього).
Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону № 922-VIII відносини, пов'язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 цього Закону договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Закону № 922-VIII, частиною першою якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 652 ЦК України разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частиною четвертою статті 41 Закону № 922-VIII визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (частина п'ята статті 41 Закону № 922-VIII). Однак зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.
У спірних правовідносинах договір про закупівлю та оспорювані додаткові угоди до нього були укладені у період дії положень норм частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII у редакції Закону № 1530-ІХ.
Щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ)
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
24 січня 2024 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 922/2321/22, в якій вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
У пунктах 88-90 наведеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Такий правовий висновок неодноразово також був викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 922/433/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 918/779/23, від 06 лютого 2025 року у справі № 910/5182/24, від 18 лютого 2025 року у справі № 925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.
Отже, згідно з положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) зміна ціни в договорі закупівлі допускається за таких умов: - збільшення ціни за одиницю товару до 10%; - збільшення ціни має бути пропорційне збільшенню ціни цього товару на ринку в разі коливання його ціни на ринку; - така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; - така зміна може відбуватися не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю; - обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
До того ж застосована законодавцем при формулюванні цієї норми конструкція "не частіше ніж один раз на 90 днів" фактично надає можливість вносити зміни до ціни товару неодноразово, але лише в межах дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10%.
Законом № 1530-ІХ внесено зміни до Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) та викладено пункт 2 частини п'ятої статті 41 цього Закону в такій редакції: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".
Внесеними Законом № 1530-IX змінами у першому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII слова "підписання договору про закупівлю" замінені словами "підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару", а друге речення після слів "дизельного пального" доповнено словом "природного". Ці зміни полягали, зокрема, у корегуванні обмеження щодо мінімального 90-денного строку змін до ціни за одиницю товару після підписання договору про закупівлю. Водночас порогове значення у 10% залишилося незмінним і застосовується й надалі.
Так, на відміну від норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII у редакції Закону № 114-ІХ, який урегульовував можливість збільшення ціни за одиницю товару не частіше ніж один раз на 90 днів лише з моменту підписання договору про закупівлю, положеннями цього пункту в редакції Закону № 1530-IX визначено, що строк зміни умов договору може відраховуватись як з моменту підписання договору, так і з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Тобто редакцією цієї норми законодавець передбачив лише можливість внесення зміни до ціни договору неодноразово: вперше - один раз у перші 90 днів з дня підписання договору; другий і подальші рази - один раз на 90 днів, які починаються з моменту останньої зміни ціни.
Додатково на підтвердження зазначеного свідчить зміст пояснювальної записки до проєкту Закону № 1530-IX (див. https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/634356), згідно з якою метою його прийняття було завершити реформу органу оскарження у сфері публічних закупівель, що відповідно дозволяє стверджувати, що подібні зміни вочевидь не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель (виконавцям) після підписання договору збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.
Іншими словами, зміни та доповнення до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, внесені Законом № 1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанта визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Проте пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII як у редакції, викладеній Законом № 114-ІХ, так і в редакції, викладеній Законом № 1530-ХІ, однаково передбачено, що такі обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Водночас положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII у редакції Закону № 1530-ХІ не містять змін щодо максимально можливого збільшення розміру ціни за одиницю товару, погодженої сторонами договору закупівлі, визначеної попередньою редакцією цієї норми на рівні не більше 10%. У будь-якому випадку загальний розмір збільшення ціни не може перевищувати 10% ціни, встановленої в договорі закупівлі.
Філологічне тлумачення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII свідчить, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII унормовано на рівні не більше 10%.
До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10% значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.
Отже, норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону № 922-VIII.
Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10%, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10% ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.
Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону № 922-VIII.
Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.
До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10% пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.
Велика Палата Верховного Суду з урахуванням наведеного вище аналізу нормативного припису пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, у своїй постанові від 21 листопада 2025 року у справі № 920/19/24 вказала, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10% при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.
Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 листопада 2025 року у справі № 920/19/24 вказала, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом № 1530-ІХ до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10%, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII,повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.
Суд ураховує, що пунктом 3-7 розділу Х Перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 затверджені Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - "Особливості").
Пунктом 19 Особливостей передбачено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону;
9) зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об'єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382 Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації (Офіційний вісник України, 2023 р., № 46, ст. 2466), якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку.
У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов'язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.
Як на підставу для укладення спірних додаткових угод та зміни істотних умов в укладених спірних угодах сторони послалися на підпункт 2 пункту 19 Особливостей.
Оцінюючи обґрунтованість укладення спірних додаткових угод суд зауважує, що зміна ціни, що мала місце за наслідками укладення спірних додаткових угод, не була належним чином обґрунтована.
Суд враховує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21, постанова ВП ВС від 21 листопада 2025 року у справі № 920/19/24).
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Законом № 922-VIII не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).
Параграфом 1 глави 5 розділу І ГПК України унормовані основні положення про докази. При цьому Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.
Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб'єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб'єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.
Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22).
За результатами розгляду спору суд установив, що обґрунтування підстав для укладення спірних додаткових угод не містять окремого документального підтвердження про зміну ціни (коливання ринку), обґрунтування, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, причин, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним, обґрунтування, що підвищення ціни було непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції), а також доказів того, що таке коливання відбулося саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
При цьому, додатковою угодою № 2 від 23.05.2024 року збільшено ціну на 25,11%; № 3 від 21.06.2024 року збільшено ціну на 48,71%; додатковою угодою № 4 від 12.07.2024 року збільшено ціну на 60,94% у порівнянні з ціною, яка була встановлена на час укладення договору, а отже вказані додаткові угоди суперечать положеннями статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
З урахуванням наведеного, суд робить висновок щодо наявності підстав для визнання оспорюваних додаткових угод № 2, 3 та 4 недійсними, оскільки укладені не у відповідності до вимог статі 41 Закону № 922-VIII, оскільки вказані угоди збільшують ціну за одиницю товару понад 10% та не містять належного обґрунтування для їх укладення.
Оскільки зазначені додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, то підстава для оплати електричної енергії за встановленою у них ціною відпала, а тому грошові кошти, на підставі норм статей 216, 1212 ЦК України, у заявленому розмірі Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" має повернути (див. пункти 71, 72, 82 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22).
Як видно із встановлених обставин справи, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 2 596 020,27 грн. Таким чином, вказані грошові кошти є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що додаткові угоди до договору, які були предметом розгляду, укладені з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі", а тому ці угоди судом визнаються недійсними.
Надмірно сплачені кошти в сумі 2 596 020 грн 27 коп. необхідно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" на користь Дубенської міської ради.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В позовній заяві прокурор просить судові витрати у справі покласти на відповідача та стягнути на користь Рівненської обласної прокуратури.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні даного позову Рівненською обласною прокуратурою було сплачено 38 419 грн 44 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 10 листопада 2025 року № 2263 (внутрішній номер 460617913).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 38 419 грн 44 коп. покладаються на відповідачів у справі, по 19 209 грн 72 коп. на кожного.
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 23.05.2024 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 134 від 10.01.2024 року, укладеного між Комунальним підприємством "Дубноводоканал" Дубенської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК".
Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 21.06.2024 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 134 від 10.01.2024 року, укладеного між Комунальним підприємством "Дубноводоканал" Дубенської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК".
Визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 12.07.2024 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 134 від 10.01.2024 року, укладеного між Комунальним підприємством "Дубноводоканал" Дубенської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" (33023, м. Рівне, вул. Академіка Грушевського, буд. 77, офіс 304, код ЄДРПОУ 44317705) на користь Дубенської міської ради (35603, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Замкова, буд. 4, код ЄДРПОУ 05391063) в дохід місцевого бюджету кошти в розмірі 2 596 020 (два мільйони п'ятсот дев'яносто шість тисяч двадцять) грн 27 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" (33023, м. Рівне, вул. Академіка Грушевського, буд. 77, офіс 304, код ЄДРПОУ 44317705) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800, банк: Державна казначейська служба м. Київ) 19 209 (дев'ятнадцять тисяч двісті дев'ять) грн 72 коп. витрат по оплаті судового збору.
Стягнути з Комунального підприємства "Дубноводоканал" Дубенської міської ради (35600, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Гірницька, буд. 3А, код ЄДРПОУ 31525841) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800, банк: Державна казначейська служба м. Київ) 19 209 (дев'ятнадцять тисяч двісті дев'ять) грн 72 коп. витрат по оплаті судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 5 березня 2026 року.
Суддя Політика Н.А.