79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
05.03.2026 Справа № 914/4043/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Березяк Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №914/4043/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтольвів», м. Львів,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Столуч», м. Львів,
про стягнення коштів в розмірі 132 830,60 грн
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтольвів» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столуч» про стягнення коштів в розмірі 132 830,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов договору перевезення вантажів в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.
Копія ухвали суду від 05.01.2026 доставлена в Електронний кабінет відповідача у системі Електронний суд ЄСІТС 07.01.26 19:50 про що сформовано Довідку про доставку електронного листа від 08.01.2026.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, беручи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на поштову та електронну адреси відповідача копії ухвал суду у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, 25 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦАВТОЛЬВІВ» (надалі за текстом - Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТОЛУЧ» (надалі за текстом - Замовник) укладено договір №25/09-23 на перевезення вантажів евакуатором (надалі за текстом - Договір), згідно з яким Замовник доручає, а Перевізник бере на себе зобов'язання організувати за рахунок Замовника перевезення вантажів Замовника (п. 1.1 Договору).
Умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг Перевізника, а також інші умови пов'язані з виконанням даного Договору, вказуються в Додатках до цього Договору, які підписуються та скріплюються печатками обох Сторін та є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 2.1.5 Договору, Перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення і здати його вантажоодержувачу. У разі вимушеного простою автомобіля па прикордонних переходах з причин, що не залежать від Перевізника та Замовника термін доставки вантажу автоматично збільшується на час простою.
Згідно з п. 2.3.4 Договору, Замовник зобов'язаний своєчасно сплачувати послуги Перевізника.
Усі платежі та розрахунки за даним Договором здійснюється у національні валюті України - гривні. Замовник перераховує грошові кошти відповідно до рахунків Перевізника на розрахунковий рахунок Перевізника (п. 3.1. - 3.2. Договору).
Відповідно до п. 3.3. Договору, всі рахунки Перевізника Замовник зобов'язаний сплатити одразу після його отримання.
На виконання умов Договору, Перевізником за дорученням Замовника надано:
1) послуги з перевезення катка за маршрутом: с. Пасіки-Зубрицькі - с. Рудно, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №824 від 29.08.2024 року;
2) послуги з перевезення екскаватора за маршрутом: с. Рудно - с. Пониковиця, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №832 від 02.09.2024 року;
3) послуги з перевезення катка за маршрутом: с. Рудно - с. Пониковиця, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №1271 від 09.12.2024 року;
4) послуги з перевезення екскаватора за маршрутом: с. Пониковиця - с. Рудно, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №1319 від 16.12.2024 року;
5) послуги з перевезення екскаватора за маршрутом: с. Рудно - с. Пониковиця - с. Куличків, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №1 від
02.01.2025 року;
6) послуги з перевезення екскаватора за маршрутом: с. Куличків - с. Пониковиця - с. Рудно, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №38 від 16.01.2025 року;
7) послуги з перевезення катка за маршрутом: с. Пониковиця - с. Пасіки-Зубрицькі, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №73 від 28.01.2025 року;
8) послуги з перевезення катка за маршрутом: с. Солонка - с. Пониковиця, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №80 від 03.02.2025 року.
Згідно з вищевказаними Актами здачі-приймання робіт (наданих послуг), Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не мав.
Сторонами погоджено, що вартість за надані послуги Перевізником Замовнику становить:
1) за Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №824 від 29.08.2024 року - 5 300.00 грн у тому числі ПДВ 883,33 грн;
2) за Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №832 від 02.09.2024 року -
15 900,00 грн у тому числі ПДВ 2 650,00 грн;
3) за Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №1271 від 09.12.2024 року -
16 800,00 грн у тому числі ПДВ 2 800,00 грн;
4) за Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №1319 від 16.12.2024 року - 16 800,00 грн у тому числі ПДВ 2 800,00 грн;
5) за Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №1 від 02.01.2025 року - 21 400.00 грн у тому числі ПДВ 3 566,67 грн;
6) за Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №38 від 16.01.2025 року - 21 400,00 грн у тому числі ПДВ 3 566,67 грн;
7) за Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №73 від 28.01.2025 року - 16 800,00 грн у тому числі ПДВ 2 800,00 грн;
8) за Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №80 від 03.02.2025 року - 7 800,00 грн у тому числі ПДВ 1 300,00 грн.
Перевізником належним чином виконано умови Договору, тобто у строки, порядку та у спосіб визначені Договором, надані послуги Замовнику, а останній прийняв такі послуги у повному обсязі не маючи жодних претензій.
29 серпня 2024 року Перевізником надіслано на електронну пошту Замовника рахунок на оплату №852 від 29.08.2024 на загальну суму оплати 5 300,00 грн у тому числі ПДВ 883,33 грн (за надані послуги згідно з Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №824 від 29.08.2024).
30 серпня 2024 року Перевізником надіслано на електронну пошту Замовника рахунок на оплату №859 від 30.08.2024 на загальну суму оплати 15 900,00 грн у тому числі ПДВ 2 650,00 грн (за надані послуги згідно з Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №832 від 02.09.2024).
09 грудня 2024 року Перевізником надіслано на електронну пошту Замовника рахунок на оплату №1299 від 09.12.2024 на загальну суму оплати 16 800,00 грн у тому числі ПДВ 2 800,00 грн (за надані послуги згідно з Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №1271 від 09.12.2024).
16 грудня 2024 року Перевізником надіслано на електронну пошту Замовника рахунок на оплату №1337 від 16.12.2024 на загальну суму оплати 16 800,00 грн у тому числі ГІДВ 2 800,00 грн (за надані послуги згідно з Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №1319 від 16.12.2024).
2 січня 2025 року Перевізником надіслано на електронну пошту Замовника рахунок на оплату №1 від 02.01.2025 на загальну суму оплати 21 400,00 грн у тому числі ПДВ 3 566,67 грн (за надані послуги згідно з Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №1 від 02.01.2025).
16 січня 2025 року Перевізником надіслано на електронну пошту Замовника рахунок на оплату №40 від 16.01.2025 на загальну суму оплати 21 400,00 грн у тому числі ПДВ 3 566,67 грн (за надані послуги згідно з Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №38 від 16.01.2025).
28 січня 2025 року Перевізником надіслано на електронну пошту Замовника рахунок на оплату №73 від 28.01.2025 на загальну суму оплати 16 800,00 грн у тому числі ПДВ 2 800,00 грн (за надані послуги згідно з Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №73 від 28.01.2025).
3 лютого 2025 року Перевізником надіслано на електронну пошту Замовника рахунок на оплату №83 від 03.02.2025 на загальну суму оплати 7 800,00 грн у тому числі ПДВ 1 300,00 грн (за надані послуги згідно з Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №80 від 03.02.2025).
Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.09.2023-05.11.2025 між ТОВ «СПЕЦАВТОЛЬВІВ» і товариством з обмеженою відповідальністю «СТОЛУЧ» за договором №25/09-23, заборгованість ТОВ «СТОЛУЧ» перед ТОВ «СПЕЦАВТОЛЬВІВ» у загальному розмірі становить 121 700,00 грн.
У зв'язку із тим, що ТОВ «СТОЛУЧ» не виконав свої зобов'язання щодо сплати за надані послуги, 03 грудня 2025 року ТОВ «СПЕЦАВТОЛЬВІВ» направило на адресу ТОВ «СТОЛУЧ»
з претензію №1Р/2025 від 02.12.2025 з вимогою протягом 7 (семи) днів з дня отримання цієї претензії здійснити оплату наявної суми заборгованості за надані послуги.
Станом на 26.12.2025 відповідачем всупереч умовам Договору не здійснено повної оплати позивачу за надані послуги згідно умов Договору, що стало причиною звернення з даним позовом до суду з матеріально - правовою вимогою про стягнення заборгованості в розмірі 48 592,74 грн, а також 7869,71 грн інфляційного збільшення та 3260,89 грн 3 % річних.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що тому підлягають до задоволення.
При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу , надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.ст. 525 і 526 ЦК України,- зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; при цьому, односторонні відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу' в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Між Позивачем і Відповідачем виникли правовідносини щодо надання послуг з організації перевезення вантажів евакуатором.
Статтею 909 ЦК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно з ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної платті не визначений, стягується розумна плата.
Відповідно д о ст. 610 ЦК України,- порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання і порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт надання послуг перевезення вантажу позивачем, підтверджується долученими до матеріалів справи копіями актів здачі- приймання робіт, які підписані та скріплені печатками позивача та відповідача.
Підписання Відповідачем актів здачі- приймання робіт без зауважень, підтверджує факт приймання належно наданих послуг за Договором.
Разом із цим, всупереч двостороннім домовленостям та умовам Договору, надані Позивачем послуги за актами з 29.08.2024 по 03.02.2025 залишились Відповідачем без оплати.
Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.09.2023 - 05.11.2025 між ТОВ «Спецавтольвів» і ТОВ «Столуч» за договором №25/09-23, заборгованість ТОВ «Столуч» у загальному розмірі становить 121 700,00 грн.
Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем не надано.
Беручи до уваги наведене, та те що строк виконання обов'язку сплати послуг за договором перевезення вантажів є таким, що настав, а відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, за таких підстав позовні вимоги про стягнення 121 700,00 грн основного боргу є підставними та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що такий здійснено арифметично правильно, відтак, вимоги про стягнення 3260,89 грн 3% річних та 7869,71 грн та інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.
Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18 000,00 грн, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Матеріали справи містить:
Договір про надання правничої допомоги № 14-2/2025 від 03 листопада 2025 року, Додатковий договір до Договору про надання правничої допомоги№ 14-2/2025 від 01.12.2025, Акт наданих послуг від 13.02.2026, детальний опис наданих послуг, згідно з Договором про надання правничої допомоги № 14-2/2025 від 03 листопада 2025 року. З наведених матеріалів вбачається, що всього ТзОВ «Спецавтольвів» надано правничої допомоги на суму 18 000,00 грн.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у Постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та у Постанові від 21.01.2020 у справі № 904/1038/19.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рішеннях від 12 жовтня 2006 у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 у справі «Баришевський проти України» зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Таким чином, суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню.
Клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами від ТзОВ «Столучл» не надходило.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є правомірною, такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відтак, вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі - у розмірі 18 000,00 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 3028,00 грн, в межах суми сплаченого судового збору.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОЛУЧ» (79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, буд. №269, кв.№154; Ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39308369) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦАВТОЛЬВІВ» (79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, буд. №239, кв. №47; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 38853509) грошові кошти у загальному розмірі 132 830,60 грн, з яких: 121 700,00 грн - сума основного боргу, 7 869,71 грн - індекс інфляції за весь час прострочення та 3 260,89 грн - три проценти річних від простроченої суми, а також 18 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 3028,00 грн витрат за сплату судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Березяк Н.Є.