вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" березня 2026 р. Справа № 911/553/26
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., перевіривши матеріали позовної заяви заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради
до Фізичної особи-підприємця Кудряшова Олексія В'ячеславовича
про стягнення 167 355,28 гривень
установив:
03.11.2025 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця Кудряшова Олексія В'ячеславовича (далі - відповідач) про стягнення 167 355,28 грн боргу зі сплати орендної плати.
Мотивуючи вказані вимоги, прокурор зазначив, що в порушення умов договору оренди землі №10-04/01 від 03.02.2023, відповідач сплатив орендну плату лише частково, а тому заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати за період з 01.01.2023 по 31.12.2025 склала 167 355,28 грн, розрахунок якої додано до позову.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення.
Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
Згідно з пунктами 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема:
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Відповідно до приписів ст. 91, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Однак, в порушення приписів пп. 5, 8 ч. 3 ст. 162, ст. 91, ч. 2 ст.164 ГПК України, позовна заява заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради не містить пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження викладених в позові обставин щодо:
- часткового внесення відповідачем до міського бюджету орендної плати за період з 01.01.2023 по 31.12.2025;
- розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:03:015:0177, визначеної за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, затвердженої рішенням Білоцерківської міської ради Київської області №3913-40-VIII від 26.05.2023.
Водночас прокурором не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.
У розрізі вказаного суд звертає увагу позивача на те, що:
- бухгалтерська довідка є лише технічним (фіксуючим) документом, несе інформаційний характер та не є первинними обліковими документами, як і не є такими документами розрахунки боргу, відтак зазначені документи можуть бути оцінені судом лише у сукупності з доказами у формі первинних облікових документів;
- відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1147 від 03.11.2021, за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17;
- приписи ст. ст. 73, 74, 164 ГПК України не звільняють позивача, у разі самого лише посилання на певні обставини, від обов'язку надати докази на підтвердження викладених у заяві обставин;
- з огляду на ст. ст. 14, 164 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов'язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання;
- відсутність у особи, яка звертається до суду, певних доказів не звільняє таку особу від дотримання передбаченої процесуальним кодексом процедури отримання таких доказів та подання їх у належним чином засвідченій копії.
Крім того доданий до позову розрахунок заборгованості (додаток 10) не містить жодних ідентифікуючих відомостей про особу, яка його сформувала, її відповідних повноважень та підпису.
Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Системне тлумачення вказаних норми закону дозволяє дійти висновку, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені.
Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.
Так, до позовної заяви заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури долучено повідомлення про представництво інтересів в суді №50-1894вих-26 від 25.02.2026, адресоване Білоцерківській міській раді, попри те як позовна заява не містить пояснень стосовно направлення вказаного повідомлення про представництво інтересів в суді такому органу перед зверненням до суду із наданням відповідних доказів.
Водночас прокурором не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів направлення повідомлення, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, зокрема щодо оформлення позовної заяви та її змісту, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити позовну заяву заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради без руху.
2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:
1) письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини часткового внесення відповідачем до міського бюджету орендної плати за період з 01.01.2023 по 31.12.2025 та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;
2) письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини стосовно розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:03:015:0177, визначеної за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, затвердженої рішенням Білоцерківської міської ради Київської області №3913-40-VIII від 26.05.2023, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;
3) письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження ідентифікуючих відомостей про особу, яка сформувала розрахунок заборгованості (додаток 10), відповідних повноважень та підпису такої особи, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;
4) письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження обставин направлення перед зверненням до суду на адресу Білоцерківської міської ради повідомлення про представництво інтересів в суді №50-1894вих-26 від 25.02.2026 та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду згідно ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України не підлягає.
Суддя В.А. Ярема