вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"02" березня 2026 р. м. Київ Справа № Б8/180-10
Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дубенко Г.В., розглянувши матеріали справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Білицький завод “Теплозвукоізоляція» (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, код ЄДРПОУ 00292729)
за участю представників:
представник ОСОБА_1 : Терещенко О.М.
представники ОСОБА_2 , Свена Інгемара Хедестама, Бенгта Інгемара Хедестама: Охомуш Д.Д., Титич В.М.
керуючий санацією боржника: В'язовченко А.М.
В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства " Білицький завод "Теплозвукоізоляція" (далі - ПрАТ “БЗ “Теплозвукоізоляція»).
Ухвалою Суду від 30.11.2010 (суддя Скутельник П.Ф.) порушено провадження у справі про банкрутство ПрАТ “БЗ “Теплозвукоізоляція».
Ухвалою Суду від 28.05.2012 (суддя Скутельник П.Ф.) відкрито процедуру санації боржника.
29.01.2021 до суду надійшов лист представника ОСОБА_2 від 27.01.2021 №650 (т.68, а.с. 86-96).
31.03.2023 до суду від ОСОБА_2 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника, в якій містяться доповнення до заяви з кредиторськими вимогами (т.80, а.с. 227-229).
21.10.2024 до суду від ОСОБА_2 надійшли пояснення щодо кредиторських вимог (т.91, а.с. 5-6).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.07.2023 справу №Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ “Білицький завод “Теплозвукоізоляція» прийнято до провадження суддею Гребенюк Т.Д.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.12.2024 у справі №Б8/180-10 відхилено кредиторські вимоги ОСОБА_2 .
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.12.2024 припинено провадження у справі №Б8/180-10 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Білицький завод “Теплозвукоізоляція» у зв'язку з виконанням боржником усіх зобов'язань перед кредиторами.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.12.2024 про припинення провадження у справі №Б8/180-10 про банкрутство задоволено. Ухвалу Господарського суду Київської області від 03.12.2024 про припинення провадження у справі №Б8/180-10 скасовано. Матеріали справи №Б8/180-10 направлено до Господарського суду Київської області для подальшого розгляду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2025 для розгляду означеної справи призначено суддю Смірнова О.Г.
Ухвалою суду від 07.07.2025 прийнято справу до свого провадження та призначено судове засідання у справі на 31.07.2025 о 11:30 год.
Ухвалою суду від 31.07.2025 відкладено розгляд справи на 25.09.2025 о 10:00.
Супровідним листом суду від 20.08.2025 на виконання ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду направлено матеріали справи №Б8/180-10 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №Б8/180-10 від 15.10.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_2 про постановлення окремих ухвал суду, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 у справі №Б8/180-10 залишено без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №Б8/180-10 від 15.10.2025 відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_2 про постановлення окремих ухвал, касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Господарського суду Київської області від 03.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 у справі №Б8/180-10 скасовано, справу №Б8/180-10 в скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
12.11.2025 на адресу Господарського суду Київської області повернулись матеріали справи №Б8/180-10.
Ухвалою суду від 25.11.2025 судове засідання у даній справі призначено на 18.12.2025 о 17:00. Судове засідання з розгляду кредиторських вимог ОСОБА_2 призначено на 18.12.2025 о 17:00.
18.12.2025 через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній просить суд відмовити ОСОБА_2 у визнанні заявлених ним вимог до боржника.
Ухвалою суду від 18.12.2025 відкладено судове засідання у даній справі на 15.01.2026 о 13:45. Відкладено судове засідання з розгляду кредиторських вимог ОСОБА_2 на 15.01.2026 о 13:45.
12.01.2026 до суду від ОСОБА_3 надійшла заява свідка.
12.01.2026 до суду від ОСОБА_2 надійшла заява (в порядку ст. 88 ГПК України).
Ухвалою суду від 15.01.2026 відкладено судове засідання у даній справі на 12.02.2026 о 13:45. Відкладено судове засідання з розгляду кредиторських вимог ОСОБА_2 на 12.02.2026 о 13:45 год.
12.02.2026 через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 надійшли пояснення по справі щодо заяв свідків, заяви щодо визначення порядку формування фонду для оплати грошової винагороди арбітражному керуючому, клопотання про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, заяви про визнання інвестором, в яких останній просить суд наступне:
- визнати недопустимими доказами заяви свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та відмовити ОСОБА_2 у визнанні заявлених ним вимог до боржника;
- залишити без розгляду/відмовити в задоволенні: заяви щодо визначення порядку формування фонду для оплати грошової винагороди арбітражному керуючому, клопотання про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, заяви про визнання інвестором.
Ухвалою суду від 12.02.2026 відкладено судове засідання у даній справі на 02.03.2026 о 12:00. Відкладено судове засідання з розгляду кредиторських вимог ОСОБА_2 на 02.03.2026 о 12:00.
У судове засідання 02.03.2026 з'явились керуючий санацією, представник ОСОБА_1 та представники ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення учасників справи в судовому засіданні, а також враховуючи вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, які є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи в скасованій частині, а саме в частині грошових вимог ОСОБА_2 , відповідно до вимог статті 316 ГПК України, суд дійшов наступних висновків.
Скасовуючи ухвалу Господарського суду Київської області від 03.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 у справі №Б8/180-10 Верховний Суд у своїй постанові зазначив:
- розглядаючи заяву ОСОБА_2 суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили виконання цього обов'язку арбітражним керуючим, не з'ясували, чи вчинялись ним (якщо вчинялись, то які) дії для встановлення факту внесення/невнесення відповідних вимог до реєстру, не дослідили, чи мав арбітражний керуючий об'єктивну можливість для виконання такого обов'язку, що свідчить про невиконання судами приписів статті 316 ГПК України щодо обов'язковості вказівок Верховного Суду під час нового розгляду справи;
- судами залишились не з'ясованими обставини виконання вимог ухвали від 25.04.2024, якою зобов'язано арбітражного керуючого ОСОБА_5 (відсторонений від виконання обов'язків керуючого санацією) передати керуючому санацією ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» - арбітражному керуючому В'язовченку А.М. всю наявну бухгалтерську та іншу документацію боржника, документацію, пов'язану з провадженням у даній справі та процедурою санації боржника, печатки і штампи, всі наявні матеріальні та інші цінності Боржника;
- відхиливши доводи скаржника про виконання ним обов'язків голови наглядової ради ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» з 11.11.2010, суди ототожнила поняття виконання трудової функції виключно з фізичною присутністю працівника на території підприємства, залишивши без з'ясування дійсний обсяг обов'язків скаржника як члена наглядової ради, визначений Законом України «Про акціонерні товариства» та статутом акціонерного товариства, тобто зміст трудових функцій скаржника та форми їх здійснення;
- розгляд заяви ОСОБА_2 про визнання грошових вимог відбувся на підставі обмеженої та фрагментарної доказової бази, без з'ясування наявності первинної документації та облікових даних, об'єктивної можливості їх витребування, без урахування юридичної природи трудових відносин між сторонами, що призвело до передчасних висновків судів про відхилення кредиторський вимог ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013) (далі - Закон про банкрутство) заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з підсудністю, що встановлена цим Законом.
Так, 29.01.2021 до суду надійшов супровідний лист представника ОСОБА_2 від 27.01.2021 №650, до якого додана скан-копія заяви (в порядку ст. 88 ГПК України) свідка та кредитора по справі №Б8/180-10 ОСОБА_2 , в якій заявник просить суд: “Захистити мої особисті права при розгляді справи про банкрутство ПрАТ “ТЗІ», визнати мої кредиторські вимоги та зобов'язати ПрАТ “ТЗІ» сплатити мені заборговані кошти по заробітній платі за період з грудня 2010 року по теперішній час» (т. 68, а.с. 86-96).
У вказаній заяві ОСОБА_2 заявляє, що у боржника перед ним наявна заборгованість по заробітній платі в розмірі 2 928 000, 00 грн. (122 міс. Х 24 000,00 грн.).
31.03.2023 до суду надійшла заява ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника, в якій заявник просить суд стягнути з ПрАТ "Бiлицький завод "Теплозвукоiзоляцiя" заборговані кошти по заробітній платі в розмірі 1 176 000, 00 грн. (147 міс. х 8000, 00 грн. (з грудня 2010 року по теперішній час)). (т.80, а.с. 227-229).
21.10.2024 до суду від ОСОБА_2 надійшли пояснення, в яких останній зазначає, що заборгованість ПрАТ "Бiлицький завод "Теплозвукоiзоляцiя" перед заявником, яка виникла до відкриття провадження у справі про банкрутство, складає 5090, 91 грн., що є підставою для визнання ОСОБА_2 конкурсним кредитором. Інша частина суми, визначена в заяві як 1 176 000, 00 грн. - 5 090, 91 грн. = 1 170 909, 91 грн., є сумою, що виникла після відкриття провадження у справі про банкрутство. (т.91, а.с. 5-6).
Відповідно до частини 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, з урахуванням вказаного вище, за результатами дослідження заяви ОСОБА_2 від 31.03.2023 та пояснень ОСОБА_2 від 21.10.2024, суд розцінює їх як заяви про зменшення кредиторських вимог, у зв'язку з чим приймає вказані заяви до розгляду та здійснює розгляд заяви (в порядку ст. 88 ГПК України) свідка та кредитора по справі №Б8/180-10 ОСОБА_2 , яка надійшла з супровідним листом представника ОСОБА_2 від 27.01.2021 №650 з урахуванням змісту заяви з грошовими вимогами до боржника від 31.03.2023 та пояснень від 21.10.2024 про зменшення кредиторських вимог з 2 928 000, 00 грн. до 1 176 000, 00 грн.
Відтак, грошові вимоги ОСОБА_2 до боржника складають 1 176 000, 00 грн. та обгрунтовані наявністю заборгованості ПрАТ “БЗ “Теплозвукоізоляція» перед ОСОБА_2 в частині виплати заробітної плати у розмірі 5 090, 91 грн. за листопад 2010 року та 1 170 909, 09 грн. (1 176 000, 00 грн. - 5 090, 91 грн.) за період з грудня 2010 року по теперішній час.
Представник ОСОБА_1 заперечила проти задоволення кредиторських вимог ОСОБА_2 мотивуючи це тим, що боржником правомірно було нараховано заробітну плату ОСОБА_2 у листопаді 2010 року у розмірі 2 909, 09 грн., із розрахунку фактичної кількості робочих днів здійснення ним посадових обов'язків, яку виплачено у повному обсязі. Також, представник ОСОБА_1 зазначила, що починаючи з 11.11.2010 ОСОБА_2 не виконував посадові обов'язки голови наглядової ради боржника, у зв'язку з чим його повноваження було припинено рішенням загальних зборів акціонерного товариства.
В поданих до суду 03.12.2024 додаткових поясненнях по справі керуючий санацією В'язовченко А.М. зазначив, що до недоліків заяви ОСОБА_2 від 31.03.2023 слід віднести неповноту доказів наявності у боржника зобов'язань з виплати грошової винагороди за здійснення ним повноважень голови наглядової ради Приватного акціонерного товариства “Білицький завод “Теплозвукоізоляція». Також, ОСОБА_7 вказав, що заява ОСОБА_2 від 31.03.2023 має бути повернута заявнику, виходячи з того, що кредиторські вимоги ОСОБА_2 є поточними, а відтак, відповідно до ч.8 ст. 45 КУзПБ до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.
Так, згідно протоколу позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ “БЗ “Теплозвукоізоляція» №2 від 12.05.2010 було 100% голосів прийнято рішення обрати членом наглядової ради ОСОБА_2 (т.7, а.с. 90).
Також було прийнято рішення від імені товариства підписати договори з членами наглядової ради та затвердити умови Договорів з членами наглядової ради (т.7, а.с. 91).
В Обвинувальному висновку про кримінальній справі №51-3212 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 “Замах на кримінальне правопорушення», ч. 3 ст. 368 “Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою», ч.5 ст. 191 “Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» КК України та ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 “Види співучасників», ч. 3 ст. 368 “Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою», ч.5 ст. 191 “Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» КК України зазначено, що відповідно до Договору про виконання посадових обов'язків ОСОБА_2 від 12.05.2010 ОСОБА_2 здійснює контроль за фінансовою, виробничою та економічною діяльністю товариства, укладає трудові договори з членами правління та Головою правління, здійснює представництво товариства перед третіми особами та інше (т.62, а.с. 130).
Відповідного до штатного розпису на 2010 - 2011 р.р. посадовий оклад голови наглядової ради ОСОБА_2 складає 8000,00 грн. (т. 75 а.с. 133).
В матеріалах справи наявна довідка, видана ПрАТ “Білицький завод “Теплозвукоізоляція» (за підписом директора та головного бухгалтера) №17 від 24.03.2023 (т.80 а.с. 161) та відомості розрахунку утримань у пенсійний фонд 0,5%-2% по підприємству за період травень - листопад 2010 (т. 80 а.с. 162 - 180). За змістом довідки №17 від 24.03.2023 у боржника не обліковуються борги із заробітної плати. Заробітна плата за період 05.2010 - 11.2010 була виплачена повністю.
З відомостей розрахунку утримань у пенсійний фонд (т. 80 а.с. 162 - 180) вбачається, що ОСОБА_2 виплачувалась заробітна плата у наступних розмірах: 5800,00 грн. за травень та червень 2010 року, 6862,18 грн. за липень 2010 року, 9 523, 80 грн. за серпень 2010 року, 8000,00 грн. за вересень та за жовтень 2010 року та 2909, 09 грн. за листопад 2010 року.
Згідно інформації про доходи, отримані від податкових агентів за період з І-го кварталу 1998 року по ІІ-ий квартал 2024 року по ОСОБА_2 сума нарахованого доходу за IV-ий квартал 2010 року складає 10909,09 грн. (8000,00 грн. за жовтень 2010 року + 2909,09 грн. за листопад 2010 року) (т. 90, а.с. 196)
Відповідно до п. 13.1.1. Статуту ПрАТ "БЗ "Теплозвукоiзоляцiя", який затверджено протоколом загальних зборів №2 від 12.05.2010 (далі - Статут), загальні збори є вищим органом акціонерного товариства (т.6 а.с. 113).
До виключної компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради (пп. 17 ч. 2 п.13.1.4 Статуту (т.6 а.с. 114).
Згідно п. 13.1.13.3. Статуту рішення загальних зборів акціонерного товариства з питання, винесеного на голосування, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім випадків, коли чинним законодавством не встановлено інше.
Відповідно до протоколу №01/2012 від 26.06.2012 позачергових загальних зборів ПрАТ "БЗ "Теплозвукоiзоляцiя", до порядку денного було включено питання №9 “Про припинення повноважень членів Наглядової Ради Товариства» (т.13 а.с. 7), який, на думку заявника, є неналежним доказом по справі.
По 9-ому питанню доповідав голова зборів Товариства ОСОБА_9 , який повідомив присутніх про те, що Наглядова рада товариства у існуючому складі не виконує покладені на неї законодавством України та Статутом обов'язки, тривалий час не проводила засідання; фактично усунулася від управління Товариством, а тому запропонував припинити повноваження Наглядової ради Товариства.
За результатами голосування було прийнято рішення припинити повноваження членів Наглядової Ради Товариства, обраних загальними зборами акціонерів товариства, зокрема, Голови наглядової ради - ОСОБА_2 .
Згідно відкритої інформації, яка міститься на сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (АРІФРУ) за посиланням https://smida.gov.ua/db/irregular/141654, 26.06.2012 було припинено повноваження (відкликано) голову та членів ОСОБА_10 .
ОСОБА_2 у заяві від 26.01.2021 зазначає, що його було заарештовано 10.11.2010 та що він перебував у Київському СІЗО до 14.04.2014 (т.68, а.с. 86 зворот).
Відповідно до довідки ДПтС України №23170 (дата проставлено нерозбірливо) підсудний ОСОБА_2 рахується за Голосіївським районним судом м. Києва. З 25.11.2010 по теперішній час утримується в Київському СІЗО (т.68, а.с.89).
Відомості щодо дати затримання 10.11.2010 також зазначені у вказаному вище Обвинувальному висновку про кримінальній справі №51-3212 (т.62, а.с. 139).
Згідно з п.8 Додатку до рішення Європейського суду з прав людини по справі “Красюков та інші проти України» заява №64181/09 від 12.04.2018, за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_c63#Text, період тримання ОСОБА_2 під вартою складає з 11.11.2010 по 14.04.2014 або 3 роки, 5 місяців та 4 дні.
В п. 11 рішення Європейського суду з прав людини по справі “Красюков та інші проти України» вказано, що Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість досудового тримання заявників під вартою була надмірною. В стовпчику “інші скарги відповідно до усталеної практики Суду» вказаного рішення зазначено, що під час незаконного досудового тримання під вартою у період з 10/05/2011 по 10/06/2011 не було ухвалено жодної постанови, у постанові суду від 10/06/2011 була відсутня дата закінчення тримання під вартою, відсутнє обґрунтування продовження строку тримання заявника під вартою (Підпункт “с» пункту 1 статті 5).
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
У силу ст. 2 Закону України "Про оплату праці", до структури заробітної плати включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Як зазначено у Постанові пленуму Верховного суду України “Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18.12.2009 поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Отже, поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав після порушення справи про банкрутство.
Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди - це кредитори, чиї вимоги до боржника виникли як до, так і після порушення провадження у справі про банкрутство.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 14 Закону про банкрутство, кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника. Законом про банкрутство не встановлено строку подання заяв такими кредиторами. Отже, їх може бути подано в будь-який момент під час провадження у справі про банкрутство.
Порушення процедури банкрутства роботодавця (незалежно від стадії банкрутства, в якій перебуває боржник) не є підставою для звільнення роботодавця від обов'язку виплати середнього заробітку звільненому працівникові згідно статті 117 КЗпП. Аналогічна за змістом позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі №6-76цс14 та в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.08.2012 у справі №6-14402св12.
Відтак, вимоги з виплати заробітної плати у розумінні Закону про банкрутство є грошовими вимогами кредитора до боржника, які можуть бути подані в будь-який момент під час провадження у справі про банкрутство, чим спростовуються доводи керуючого санацією про наявність підстав для повернення заяви з кредиторськими вимогами ОСОБА_2 .
Так, враховуючи правові висновки, які містяться в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №Б8/180-10 від 15.10.2025, а також обставини справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно роздіду 13 Статуту управління Товариством здійснюють: Загальні Збори акціонерів Товариства, Наглядова Рада Товариства, Правління Товариства. Посадовими особами органів управління Товариства визнаються: голова та члени Правління; голова та члени Наглядової Ради; голова Ревізійної комісії (ревізор товариства). Посадові особи органів управління Товариства повинні відповідати вимогам розділу X Закону України "Про акціонерні товариства".
Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу (п. 13.2.1.1. Статуту).
Пунктом 13.2.1.2. Статуту встановлено, що порядок роботи, виплати винагороди та відповідальність членів наглядової ради визначається цим Законом, статутом товариства, положенням про наглядову раду акціонерного товариства, а також договором, що укладається з членом наглядової ради. Такий договір від імені товариства підписується головою виконавчого органу чи іншою уповноваженою загальними зборами особою на умовах, затверджених рішенням загальних зборів. Такий цивільно-правовий договір може бути або оплатним, або безоплатним.
Члени наглядової ради мають право на оплату своєї діяльності за рахунок товариства. Визначення умов оплати покладається на загальні збори за затвердженим зборами кошторисом (п. 13.2.1.3. Статуту).
До компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами (п. 13.2.2.1. Статуту).
Відповідно до п. 13.2.2.2. Статуту до виключної компетенції наглядової ради належить:
1) затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання, пов?язані з діяльністю товариства;
2) підготовка порядку денного загальних зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових загальних зборів;
3) прийняття рішення про проведення чергових та позачергових загальних зборів на вимогу акцонерів або за пропозицією виконавчого органу;
4) прийняття рішення про анулювання акцій чи продаж раніше викуплених товариством акцій;
5) прийняття рішення про розміщення товариством інших цінних паперів, крім акцій;
6) прийняття рішення про викуп розміщених товариством інших, крім акцій, цінних паперів;
7) затвердження ринкової вартості майна у випадках;
8) обрання та відкликання повноважень голови і членів виконавчого органу;
9) затвердження умов цивільно-правових, трудових договорів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди;
10) прийняття рішення про відсторонення голови виконавчого органу від виконання його повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу;
11) обрання та припинення повноважень голови і членів Правління та інших органів товариства;
12) обрання реєстраційної комісії, за винятком випадків, встановлених чинним законодавством;
13) обрання аудитора товариства та визначення умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;
14) визначення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів у межах граничного строку, визначеного діючим законодавством;
15) визначення дати складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення загальних зборів та мають право на участь у загальних зборах відповідно до діючого законодавства;
16) вирішення питань про участь товариства у промислово-фінансових групах та інших об?єднаннях, про заснування інших юридичних осіб;
17) вирішення питань, визначених діючим законодавством, в разі злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення товариства;
18) прийняття рішення про вчинення значних правочинів у випадках, передбачених діючим законодавством;
19) визначення ймовірності визнання товариства неплатоспроможним внаслідок прийняття ним на себе зобов?язань або їх виконання, у тому числі внаслідок виплати дивідендів або викупу акцій;
20) прийняття рішення про обрання оцінювача майна товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;
21) прийняття рішення про обрання (заміну) реєстратора власників іменних цінних паперів товариства або депозитарію цінних паперів та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;
22) надсилання в порядку, передбаченому діючим законодавством, пропозицій акціонерам про придбання особою (особами, що діють спільно) значного пакета акцій;
23) вирішення інших питань, що не належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів згідно із законом або статутом акціонерного товариства, в період між проведенням загальних зборів акціонерів.
Пунктом 13.2.3.8. Статуту передбачено, що член наглядової ради здійснює свої повноваження на підставі договору з товариством. Від імені товариства договір підписує особа, уповноважена на те загальними зборами. У договорі з членом наглядової ради товариства може бути передбачена виплата йому винагороди та можливість сплати товариством за нього внесків на загальнообов?язкове державне пенсійне страхування. Дія договору з членом наглядової ради припиняється у разі припинення його повноважень.
Голова наглядової ради організовує її роботу, скликає засідання наглядової ради та головує на них, відкриває загальні збори, організовує обрання секретаря загальних зборів, якщо інше не передбачено статутом акціонерного товариства, здійснює інші повноваження, передбачені статутом та положенням про наглядову раду (п. 13.2.4.2. Статуту).
Згідно ч. 3 ст. 51 ЗУ «Про акціонерні товариства» (тут і надалі в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) порядок роботи, виплати винагороди та відповідальність членів наглядової ради визначаються цим Законом, статутом товариства, положенням про наглядову раду акціонерного товариства, а також цивільно-правовим чи трудовим договором (контрактом), що укладається з членом наглядової ради. Такий договір або контракт від імені товариства підписується головою виконавчого органу чи іншою уповноваженою загальними зборами особою на умовах, затверджених рішенням загальних зборів. У разі укладення з членом наглядової ради товариства цивільно-правового договору такий договір може бути оплатним або безоплатним.
Частиною 4 ст. 51 ЗУ «Про акціонерні товариства» передбачено, що члени наглядової ради мають право на оплату своєї діяльності за рахунок товариства. Визначення умов оплати покладається на загальні збори за затвердженим зборами кошторисом.
Положеннями частин 1, 2 ст. 52 ЗУ «Про акціонерні товариства» встановлено, що до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами.
До виключної компетенції наглядової ради належить:
1) затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання, пов'язані з діяльністю товариства;
2) підготовка порядку денного загальних зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових загальних зборів;
3) прийняття рішення про проведення чергових або позачергових загальних зборів відповідно до статуту товариства та у випадках, встановлених цим Законом;
4) прийняття рішення про продаж раніше викуплених товариством акцій;
5) прийняття рішення про розміщення товариством інших цінних паперів, крім акцій;
6) прийняття рішення про викуп розміщених товариством інших, крім акцій, цінних паперів;
7) затвердження ринкової вартості майна у випадках, передбачених цим Законом;
8) обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу;
9) затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди;
10) прийняття рішення про відсторонення голови або члена виконавчого органу від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу;
11) обрання та припинення повноважень голови і членів інших органів товариства;
12) обрання реєстраційної комісії, за винятком випадків, встановлених цим Законом;
13) обрання аудитора товариства та визначення умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг. У разі, якщо наглядова рада відсутня, це питання належить до компетенції виконавчого органу, якщо інше не встановлено статутом;
14) визначення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів у межах граничного строку, визначеного частиною другою статті 30 цього Закону;
15) визначення дати складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення загальних зборів відповідно до частини першої статті 35 цього Закону та мають право на участь у загальних зборах відповідно до статті 34 цього Закону;
16) вирішення питань про участь товариства у промислово-фінансових групах та інших об'єднаннях, про заснування інших юридичних осіб;
17) вирішення питань, віднесених до компетенції наглядової ради розділом XVI цього Закону, у разі злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення товариства;
18) прийняття рішення про вчинення значних правочинів у випадках, передбачених частиною першою статті 70 цього Закону;
19) визначення ймовірності визнання товариства неплатоспроможним внаслідок прийняття ним на себе зобов'язань або їх виконання, у тому числі внаслідок виплати дивідендів або викупу акцій;
20) прийняття рішення про обрання оцінювача майна товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;
21) прийняття рішення про обрання (заміну) реєстратора власників іменних цінних паперів товариства або депозитарія цінних паперів та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;
22) надсилання пропозиції акціонерам про придбання належних їм простих акцій особою (особами, що діють спільно), яка придбала контрольний пакет акцій, відповідно до статті 65 цього Закону;
23) вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради згідно із статутом акціонерного товариства, в тому числі прийняття рішення про переведення випуску акцій документарної форми існування у бездокументарну форму існування.
Частинами 2, 3 ст. 54 ЗУ «Про акціонерні товариства» Голова наглядової ради організовує її роботу, скликає засідання наглядової ради та головує на них, відкриває загальні збори, організовує обрання секретаря загальних зборів, якщо інше не передбачено статутом акціонерного товариства, здійснює інші повноваження, передбачені статутом та положенням про наглядову раду. У разі неможливості виконання головою наглядової ради своїх повноважень його повноваження здійснює один із членів наглядової ради за її рішенням, якщо інше не передбачено статутом або положенням про наглядову раду акціонерного товариства.
При цьому, суд зазначає, що положення про наглядову раду акціонерного товариства та укладеного між підприємством боржника та ОСОБА_2 , як членом та головою наглядової ради, договору матеріали справи не містять.
Відтак, встановити зміст трудових функцій заявника, форми їх здійснення та порядок їх оплати з положення про наглядову раду чи укладеного між підприємством боржника та ОСОБА_2 договору не вбачається можливим.
З доказів поданих до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 перебував під вартою з 11.11.2010 по 14.04.2014.
При цьому, з пояснень ОСОБА_2 , що містяться у поданій ним заяві від 26.01.2021 вбачається, що він не перебував на робочому місці з 11.11.2010, оскільки 10.11.2010 він був заарештований і до 14.04.2014 перебував в Київському СІЗО, а з 10.06.2014 ОСОБА_2 проживає за кордоном (т. 68, а.с. 86 зворот).
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 з 11.11.2010 по теперішній час фізично не був присутнім на своєму робочому місці на підприємстві боржника.
З навних в матеріалах справи довідки ПрАТ “БЗ "Теплозвукоiзоляцiя", відомостей розрахунку утримань у пенсійний фонд та інформації про доходи, отримані від податкових агентів за період з І-го кварталу 1998 року по ІІ-ий квартал 2024 року по ОСОБА_2 підтверджується, що ПрАТ “БЗ "Теплозвукоiзоляцiя" сплатило ОСОБА_2 за листопад 2010 року 2909,09 грн. ((8000,00 грн./22 робочі дні) х 8 робочих днів = 2909,09 грн.) та припинило сплачувати ОСОБА_2 заробітну плату з 11.11.2010 року.
При цьому, матеріали справи не містять доказів виконання ОСОБА_2 своїх посадових обов'язків в період його фізичного не перебування на підприємстві боржника, тобто з 11.11.2010 до моменту припинення його повноважень, як члена та голови наглядової ради, згідно протоколу №01/2012 від 26.06.2012.
В поданих до суду заявах свідків ОСОБА_3 (вх. №111/26 від 12.01.2026) та ОСОБА_2 (вх. №104/26 від 12.01.2026) також описуються обставини виконання ОСОБА_2 своїх посадових обов'язків виключно в листопаді 2010 року, а саме до 11.11.2010.
Відтак, враховуючи, те що в матеріалах справи відсутні докази виконання ОСОБА_2 своїх посадових обов'язків з 11.11.2010 до моменту припинення його повноважень, як члена та голови наглядової ради, згідно протоколу №01/2012 від 26.06.2012, суд дійшов висновку про відсутність підстав у Приватного акціонерного товариства “Білицький завод “Теплозвукоізоляція» нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_2 за вказаний період.
Стосовно заявленого ОСОБА_2 періоду заборгованості з виплати йому заробітної плати після припинення його повноважень, як члена та голови наглядової ради, згідно протоколу №01/2012 від 26.06.2012, а також стосовно аргументів останнього щодо неналежності вказаного протоколу, суд зазначає наступне.
В аспекті визнання/відхилення кредиторських вимог ОСОБА_2 , за висновком суду підлягає дослідженню питання виконання/невиконання ОСОБА_2 трудової функції, починаючи з 11.11.2010, та наявність заборгованості по заробітній платі, а не з'ясування підстав правомірності/неправомірності припинення повноважень ОСОБА_2 , як голови наглядової ради.
Тому, суд відхиляє вказані аргументи ОСОБА_2 , а також визнає не доведеними обставини наявності обов'язку у ПрАТ “БЗ "Теплозвукоiзоляцiя" з виплати заробітної плати заявнику за заявлений останнім період, після припинення його повноважень, як голови наглядової ради.
З урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених в постанові у даній справі від 15.10.2025, суд вважає за необхідне також зазначити наступне.
За приписами абзацу 3 ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.
Так, за результатами дослідження судом реєстру вимог кредиторів (т. 67 а.с. 32-34), судом встановлено, що керуючим санацією ПрАТ “БЗ "Теплозвукоiзоляцiя" ОСОБА_5 було окремо внесено до вказаного реєстру відомості про вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, відповідно до яких у підприємства боржника заборгованість з виплати заробітної плати кредиторам станом на 15.09.2020 відсутня.
Як вже було встановлено судом вище, згідно наявної в матеріалах справи довідки ПрАТ “БЗ "Теплозвукоiзоляцiя" №17 від 24.03.2023, станом на 24.03.2023 не обліковуються борги із заробітної плати ОСОБА_2 . У вказаній довідці зазначено, що заробітня плата за період 05.2010 - 11.2010 була виплачена повністю. Вказана довідка підписана директором ПрАТ “БЗ "Теплозвукоiзоляцiя" ОСОБА_11 та бухгалтером відповідного підприємства ОСОБА_12 .
Таким чином, в сукупності з іншими доказами наявними в матеріалах справи, в яких міститься інформація стосовно виплати заробітної плати ОСОБА_2 та які вже було досліджено вище, керуючись відомостями бухгалтерського обліку боржника, суд дійшов висновку, що арбітражним керуючим Лахненком Є.М. було виконано вимоги Закону про банкрутство та огрунтовано не внесено до реєстру вимог кредиторів відомості про заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_2 .
Також, судом під час розгляду грошових вимог ОСОБА_2 в судових засіданнях з'ясовано факт не виконання арбітражним керуючим Лахненком Є.М. ухвали суду від 25.04.2023 в частині зобов'язання протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали ОСОБА_5 передати керуючому санацією ПрАТ “Білицький завод “Теплозвукоізоляція» - арбітражному керуючому В'язовченку А.М. всю наявну бухгалтерську та іншу документацію Боржника, документацію, пов'язану з провадженням у даній справі та процедурою санації Боржника, печатки і штампи, всі наявні матеріальні та інші цінності Боржника.
Так, безпосередньо в судовому засіданні 12.02.2026 керуючий санацією боржника ОСОБА_7 повідомив суду, що арбітражним керуючим ОСОБА_5 не було передано йому всю наявну бухгалтерську та іншу документацію боржника, документацію, пов'язану з провадженням у даній справі та процедурою санації боржника, печатки і штампи, всі наявні матеріальні та інші цінності Боржника, оскільки станом на виникнення у ОСОБА_5 відповідного обов'язку, останній перебував на військовій службі. ОСОБА_7 зазначив, що в листопаді 2025 року ОСОБА_5 був демобілізований, у зв'язку із пораненям, а на даний момент знаходиться на реабілітації.
Разом з цим, безпосередньо в судовому засіданні 02.03.2026 представник ОСОБА_2 Титич В.М. надав пояснення, в яких зазначив, що арбітражний керуючий Лахненко Є.М., на даний момент, не має юридичного відношення до місцезнаходження фінансової документації Приватного акціонерного товариства “Білицький завод “Теплозвукоізоляція».
Також, під час розгляду справи, в судових засіданнях, суд з'ясовував в учасників провадження можливість витребування додаткових доказів в підтвердження грошових вимог ОСОБА_2 , в тому числі їх місцезнаходження, однак, від учасників провадження до суду не надійшло клопотань про витребування доказів.
При цьому, всі подані раніше у справу учасниками провадження клопотання про витребування доказів були розглянуті судом.
Так, зокрема, ухвалою суду від 03.09.2024 витребувано у Приватного акціонерного товариства “Білицький завод “Теплозвукоізоляція» оригінали або належним чином засвідчені копії наступних доказів: трудового договору (зі змінами та доповненнями за наявності); договору про оплату праці; наказу про прийняття на роботу; наказу про звільнення з роботи; трудової книжки; положення про наглядову раду; довідку про нарахування та виплату заробітної плати; інші документи щодо трудових відносин між ОСОБА_2 та ПрАТ “Білицький завод “Теплозвукоізоляція»; витребувано у Державної податкової служби України довідку з Державного реєстру фізичних осіб про виплачені ПрАТ “Білицький завод “Теплозвукоізоляція» (код 00292729) ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ) доходи та утримані з них податки; витребувано у Голосіївської окружної прокуратури міста Києва (колишня Київська місцева прокуратура №1) оригінал або належним чином засвідчену копію протоколу позачергових зборів акціонерів ПрАТ “Білицький завод "Теплозвукоiзоляцiя" №2 від 12.05.2010 року, яке міститься в матеріалах кримінального провадження №51-3485 том 9.
На виконання вимог ухвали від 30.09.2024 від ДПС України надійшли витребувані судом докази довідка з Державного реєстру фізичних осіб про виплачені ПрАТ “Білицький завод “Теплозвукоізоляція» (код 00292729) ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ) доходи та утримані з них податки (т.90, а.с. 195, 196 ).
Від Голосіївської окружної прокуратури міста Києва надійшли пояснення щодо відсутності витребуваних доказів (т.90, а.с. 232).
Приватним акціонерним товариством “Білицький завод “Теплозвукоізоляція» та ОСОБА_2 на виконання вимог вказаної ухвали відповідних доказів надано не було.
Також, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Крім того, судом враховано висновки Верховного Суду, які викладено в постанові від 01.03.2023 у справі №902/221/22, які полягають в наступному:
«у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов'язків суду на цій стадії судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:
- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18);
- розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі №913/479/18).
Така судова практика є сталою як при застосуванні статей 23-25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (що втратив чинність), так і при застосуванні статей 45-47 КУзПБ (введеного в дію з 21.10.2019), що містять подібне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.».
Щодо заперечень представника інвестора у справі ОСОБА_1 , Суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 2 ч.4 ст. 51 Закону України “Про акціонерні товариства» члени наглядової ради мають право на оплату своєї діяльності за рахунок товариства. Визначення умов оплати покладається на загальні збори за затвердженим зборами кошторисом.
Оскільки ПрАТ “БЗ "Теплозвукоiзоляцiя" було визначено розмір оплати праці членів наглядової ради у штатному розписі, суд відхиляє заперечення представника ОСОБА_1 .
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 14 Закону про банкрутство за результатами розгляду заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Ухвала може бути оскаржена в установленому порядку.
Відтак, враховуючи вказане вище, суд відхиляє кредиторські вимоги ОСОБА_2 .
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що заявник не позбавлений права на відшкодуванню шкоди, яка завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного взяття і тримання під вартою на підставах, визначених Законом України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Так, відповідно до статті 1 Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури та суду» у підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:
1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;
2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;
3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України “Про оперативно-розшукову діяльність», “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку:
- постановлення виправдувального вироку суду; встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;
- закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;
- постановлення виправдувального вироку суду (частина перша статті 2 Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури та суду»).
У пунктах 1, 4, 5 статті 3 Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури та суду» передбачено, що громадянинові відшкодовується (повертається):
- заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;
- суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;
- моральна шкода.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури та суду» визначено, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.
У частинах п'ятій, шостій статті 4 вказаного Закону передбачено, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Керуючись положеннями Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відхилити кредиторські вимоги ОСОБА_2 .
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст ухвали складено та підписано 06.03.2026.
Суддя О.Г. Смірнов