06.03.2026 Справа № 908/504/26
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянувши матеріали
позовної заяви: Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв Полку «Азов», буд. 137)
до відповідача: Підприємства «СПРИЯННЯ» громадської організації «ТОВАРИСТВО СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ» (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158Б)
про визнання договору про надання послуг з постачання теплової енергії укладеним,
02.03.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 642/08-07/25, документ сформований в системі Електронний суд 27.02.2026) Концерну «Міські теплові мережі» до відповідача: Підприємства «СПРИЯННЯ» громадської організації «ТОВАРИСТВО СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ» про визнання Договору №82045021 з власником (користувачем) будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії укладеним в редакції позивача.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 02.03.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/504/26 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Згідно з ч.1 ст.176 ГПК України до відкриття провадження у справі за правилами позовного провадження (загального або спрощеного) суд встановлює чи є наявними підстави для залишення позовної заяви без руху.
Однією з підстав застосування процесуального механізму залишення позовної заяви без руху згідно ч.1 ст. 174 Кодексу є невідповідність останньої вимогам статей 162, 164 та 172 цього Кодексу.
Розглянувши матеріали зазначеної позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст.162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частиною 5 ст. 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви, підписаною представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Суд, при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, зобов'язаний перевірити наявність повноважень на представництво інтересів певної особи та обсяг таких повноважень, зокрема, право на звернення з відповідним процесуальним документом до суду.
Позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» вх. № 642/08-07/25 від 02.03.2026 підписана Щербаковим Богданом Володимировичем на підставі довіреності №1134/20-25 від 02.12.2025.
Відповідно до змісту цієї довіреності позивач уповноважує провідного юрисконсульта (радника юридичного) відділу договірної роботи Щербакова Б.В. представляти інтереси Концерну: а саме подачу позовів до суду на встановлення особи споживача та на спонукання укладення договорів про надання послуги з постачання теплової енергії та представництво інтересів підприємства виключно по даній категорії справ.
Статтею 12 ГПК України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Малозначними справами є: справи, в яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, за винятком тих, що підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ із ціною позову понад 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у даній справі є визнання договору №82045021 з власником (користувачем) будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії укладеним в редакції позивача.
Ураховуючи предмет спору господарський суд зазначає, що дана справа не є малозначною відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Також, ураховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи суд на стадії відкриття провадження у справі не вбачає підстав для визнання її малозначною. Відповідно, така справа повинна розглядатися за правилами загального позовного провадження.
Так, за частинами першою та другою статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
У господарському процесі сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (частини перша, друга статті 56 ГПК України).
Поряд із цим, відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник; при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні спори) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну дієздатність, за винятком осіб, визначених ст. 59 цього Кодексу.
Аналіз статті 58 ГПК України свідчить, що представник, який діє на підставі довіреності, може представляти інтереси довірителя лише у малозначних спорах. В інших випадках представником у суді може бути лише адвокат, який діє на підставі довіреності, ордеру або доручення органу (установи).
Слід зауважити, що ГПК України у статті 60 наводить перелік документів, що підтверджують повноваження представників. Водночас він не містить схожої норми з переліком документів, якими для суду підтверджуються повноваження осіб, через яких юридична особа бере участь у справі на засадах самопредставництва.
Формулювання частини третьої статті 56 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що окрім керівника і члена виконавчого органу такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус. При цьому, як вже було зауважено, процесуальний закон не містить вичерпного переліку документів, якими для суду можуть бути підтверджені повноваження особи, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва. Вочевидь це можуть бути й документи, вказані у частині третій статті 56 ГПК України, зокрема статут, положення, трудовий договір (контракт).
З урахуванням положень статті 56 ГПК України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження. Аналогічний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02 липня 2020 року по справі № 9901/39/20 (п. 28).
Ураховуючи приписи ст.ст. 56, 58 ГПК України, особою, яка має право бути представником під час розгляду справи, яка не є малозначною, є адвокат або особа, яка діє в порядку самопредставництва.
Як зазначено вище, позовна заява підписана представником позивача за довіреністю - провідним юрисконсультом (радником юридичного) відділу договірної роботи Щербаковим Б.В.
Інших доказів на підтвердження повноважень вказаної особи діяти від імені позивача в порядку самопредставництва, або надання позивачеві професійної правничої допомоги до позовної заяви не надано.
Оцінивши зміст документів, які були надані до позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що вони не є достатніми для підтвердження повноважень Щербакова Б.В. на здійснення самопредставництва позивача у Господарському суді Запорізької області під час розгляду цієї справи, яка не є малозначною, оскільки у долучених до справи документах не визначено право Щербакова Б.В. діяти від імені Концерну «МТМ» без додаткового уповноваження, а лише на підставі довіреності.
Слід зазначити, що позовна заява може бути підписана керівником позивача, або іншою особою, яка діятиме в інтересах позивача в порядку самопредставництва (закону, статуту, положення, трудового договору тощо), або адвокатом (на підставі довіреності, ордеру або договору).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовну заяву (вх. №642/08-07/24) підписано особою, повноваження якої станом на момент звернення з позовом до суду не підтверджені належним чином.
Відтак, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу слід надати суду докази, які підтверджують повноваження Щербакова Б.В. на підписання позову, а саме його право діяти від імені Концерну «МТМ» в порядку самопредставництва (статут, положення, трудовий договір, контракт тощо), або докази наявності у вказаної особи статусу адвоката, або надати позовну заяву, підписану особою, яка діятиме в інтересах позивача в порядку самопредставництва (закону, статуту, положення, трудового договору тощо), або адвокатом (на підставі довіреності, ордеру або договору).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
За змістом ч.ч. 6, 7 ст. 42 ГПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
З викладеного вбачається, що вимога щодо надання доказів надсилання копії позову з додатками іншій стороні у справі в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.
Суд наголошує, що дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції полягає, серед іншого і в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах.
Отже надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами іншим учасникам справи можливе з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи або листом з описом вкладення, що є обов'язком позивача.
Не надсилання копії позову іншим учасникам судового процесу позбавляє цих учасників можливості бути обізнаними про зміст та підстави заявлених позовних вимог, що, в свою чергу, позбавляє можливості подати до суду відзив на позовну заяву (ст. 165 ГПК України).
Подібні висновки викладені в ухвалі КГС ВС від 20.02.2024 року у справі №916/2084/23.
Судом установлено, що до позову позивачем не надано доказів направлення копії позовної заяви з поіменним переліком додатків до нього ані на юридичну адресу відповідача (засобами поштового зв'язку), ані до електронного кабінету з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до відповіді №31833207 підприємство «СПРИЯННЯ» громадської організації «ТОВАРИСТВО СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ» з 10.11.2023 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС.
З урахуванням викладеного, позивач з метою усунення недоліків позовної заяви має направити відповідачу копію позовної заяви з додатками до його електронного кабінету з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або у паперовій формі листом з описом вкладення, та надати докази направлення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву Концерну «Міські теплові мережі» слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
Приписами частини 3 та 4 ст. 174 ГПК України встановлено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
У Позивача наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, тому суд направляє дану ухвалу до електронного кабінету такої особи.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Концерну «Міські теплові мережі» (вхід.№642/08-07/25 від 02.03.2026) - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення даної ухвали, шляхом подання до суду:
- доказів, які підтверджують наявність повноважень у Щербакова Б.В. на підписання позову, а саме його право діяти від імені Концерну «МТМ» в порядку самопредставництва (статут, положення, трудовий договір, контракт тощо), або докази наявності у вказаної особи статусу адвоката, або надати суду позовну заяву, підписану особою, яка діятиме в інтересах позивача в порядку самопредставництва (закону, статуту, положення, трудового договору тощо), або адвокатом (на підставі довіреності, ордеру або договору);
- доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками до електронного кабінету відповідача з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або у паперовій формі листом з описом вкладення.
3. Роз'яснити позивачу, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.
4. Копію ухвали направити до електронного кабінету позивача.
Ухвала підписана 06.03.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.А Федько