вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
що підлягає оскарженню
у справі про неплатоспроможність
18.02.2026м. ДніпроСправа № 904/6236/25
За заявою Акціонерного товариства "Сенс Банк" з грошовими вимогами в загальній сумі 1 589 350,32 грн
до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання Товстоп'ятка В.В.
Представники:
від кредитора АТ "СЕНС БАНК": не з'явився
від боржника: не з'явився
арбітражний керуючий: не з'явився
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 10.11.2025 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Призначено підготовче засідання суду на 25.11.2025 о 13:50 год. Особисту явку Заявника у підготовче засідання визнано обов'язковою.
У підготовче засідання, призначене на 25.11.2025, з'явився заявник та його представник.
У підготовчому засіданні ОСОБА_1 підтримав подану заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 25.11.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів, до 25.03.2026. Призначено керуючим реструктуризацією боргів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Медведеву Ксенію Олегівну (свідоцтво №1982 від 15.11.2024, адреса 49069, м. Дніпро, вул. Сергія Подолинського, буд. 31Ж, оф. 317/1). Призначено попереднє засідання суду на 13.01.2026 о 10:35 год.
На виконання ухвали суду від 25.11.2025 господарський суд 25.11.2025 опублікував оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за № 77799 від 27.11.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
24.12.2025 від Акціонерного товариства "Сенс Банк" надійшла заява б/н від 24.12.2025 з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в загальній сумі 1 589 350,32 грн, з яких: 339 446,00 грн - заборгованість за кредитом, 1 245,059,52 грн - заборгованість за відсотками, 4 844,80 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника.
Ухвалою суду від 29.12.2025 прийнято заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк" б/н від 24.12.2025 з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в загальній сумі 1 589 350,32 грн, з яких: 339 446,00 грн - заборгованість за кредитом, 1 245 059,52 грн - заборгованість за відсотками, 4 844,80 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника. Призначено розгляд заяви в попередньому засіданні.
13.01.2026 від арбітражної керуючої Медведевої К.О. надійшло повідомлення б/н від 13.01.2026 про результати розгляду грошових вимог АТ "Сенс Банк".
27.01.2026 від арбітражної керуючої Медведевої К.О. надійшла заява б/н від 27.01.2026 про розгляд грошових вимог АТ "Сенс Банк" без її участі, крім того керуючим реструктуризацією зазначено, що відповідно до розрахунку та наданих кредитором документів, останнім не підтверджено заявлені грошові вимоги у розмірі 1 584 505,52 грн.
09.02.2026 від арбітражної керуючої Медведевої К.О. надійшли додаткові пояснення б/н від 08.02.2026 до повідомлення про результати розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Сенс Банк".
09.09.2026 від Акціонерного товариства "Сенс Банк" надійшов відзив б/н від 09.02.2026 на повідомлення арбітражного керуючого про результати розгляду грошових вимог.
Суд долучив подані документи до матеріалів справи.
У попереднє засідання, призначене на 18.02.2026, учасники справи не з'явились, про дату, час та місце проведення попереднього засідання повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд
10.09.2019 Загальними зборами Акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».
Протоколом № 4/2019 позачергових Загальних зборів Акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019 вирішено затвердити Передавальний акт.
Згідно Рішення № 5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає в АТ «Альфа-Банк» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме: з 15.10.2019.
Відповідно до підпункту «г» п. 11 ч. 4 ст. 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків Банку, що приєднується, виникає у Банку-правонаступника з моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами Банку, що приєднується, та Банку-правонаступника.
Банк-правонаступник у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набуває обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.
Таким чином, 15.10.2019 на підставі підпункту «г» п. 11 ч. 4 ст. 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», пунктів 3.1., 5.3., Постанови Правління НБУ № 189 від 27.06.2008 «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників» було затверджено Передавальний акт, у відповідності до якого АТ «Альфа-Банк» у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами, а також набув обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.
Водночас повідомляємо, що 03.12.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб внесено відомості про те, що юридична особа Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019) припинило свою діяльність.
Крім того, доводимо до відома, що 12.08.2022 на позачергових Загальних зборах Акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування юридичної особи. Протоколом позачергових Загальних зборів Акціонерів АТ «Альфа-Банк» за № 2/2022, складеним 18.08.2022, змінено найменування банку з АТ «АЛЬФА-БАНК» на найменування: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК».
Відповідні зміни були внесені до Статуту АТ «Альфа-Банк» та викладені у Новій редакції Статуту. Проведена відповідна державна реєстрація.
11.10.2007 між ОСОБА_1 (далі - Позичальник) та АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» був укладений Договір кредиту № 1924 (далі - Кредитний договір).
Відповідно до умов зазначеного Кредитного договору кредит надавався Позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на наступних умовах:
розмір кредиту 373 700,00 гривень;
15% відсотків річних та комісій;
з кінцевим терміном погашення до 05.10.2017;
Кредитний договір набрав чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 7.3 Кредитного договору);
кредит надався на споживчі цілі з встановленням іпотеки.
Того ж дня, 11.10.2007 між ОСОБА_2 як майновим поручителем Позичальника та АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», в забезпечення виконання Позичальником взятих на себе за Кредитним договором зобов'язань, був укладений Іпотечний договір 7/091.
Предметом іпотеки за Іпотечним договором виступило наступне нерухоме майно: земельна ділянка площею 2 га, цільове призначення: ведення особистого сільськогосподарського господартсва, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий №1223285500:01:330:0013, що належить Іпотекодавцю на праві приватної власності.
АТ «Сенс Банк» звернув увагу на те, що наразі предмет іпотеки належить майновому поручителю, а не боржнику у поточній справі.
В результаті порушення Позичальником взятих на себе за Кредитним договором зобов'язань в останнього перед кредитором АТ «Сенс Банк» виникла заборгованість, яка станом на день відкриття провадження у поточній справі становить 1 584 505,52 гривень (один мільйон п'ятсот вісімдесят чотири тисячі п'ятсот п'ять грн, 52 коп.), з яких:
сума заборгованості за кредитом: 339 446,00 гривень;
сума заборгованості за відсотками: 1 245 059,52 гривень.
Суд зазначає, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до пп.2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене постановою Правління НБУ від 30.12.1998 року №566, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії. Цим положенням визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов'язкові реквізити.
Залежно від виду операції первинні документи банку поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.
До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами НБУ.
Пунктом 5.1 гл.5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.
Регістри бухгалтерського обліку повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Згідно з п.5.5. Положення про організацію операційної діяльності, форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити обов'язкові реквізити.
Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ то є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Керуючись п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
У своїй постанові від 17.12.2020 року (справі № 278/2177/15-ц) Верховний Суд дійшов висновків про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Верховний Суд наголосив на тому, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Керуючись нормами ст. 599 ЦК України. за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Так, у частині п'ятій ст. 11 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникнути з рішення суду.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями статей 525, 526, 527 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Керуючись приписами ст. 549 ЦК України та умов Кредитних договорів, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Так, судом встановлено, що в результаті порушення Позичальником взятих на себе договірних зобов'язань в останнього перед кредитором АТ «Сенс Банк» виникла заборгованість, що станом на день відкриття провадження у поточній справі становить 1 584 505,52 грн, з яких: 339 446,00 грн - заборгованість за кредитом, 1 245 059,52 грн - заборгованість за відсотками.
Водночас, визнаючи частково грошові вимоги кредитора арбітражна керуюча Медведева К.О. зазначила, що розмір відсотків за прострочення платежів за кредитом нараховано двічі і становить 21%+ 21% та дорівнює 42%, що не відповідає ні нормам чинного законодавства, ні умовам кредитного договору.
Як вбачається з п. 2.5 Договору кредиту №1833 від 24.05.2006, сторонами було погоджено, що у разі наявності простроченої заборгованості за Кредитом та несплачених відсотків за його використання, погашення заборгованості Позичальника за цим Договором здійснюється в наступній черговості:
- просточена заборгованість за нарахованими процентами;
- прострочена заборгованість за Кредитом;
- строкова заборгованість за нарахованими процентами;
- строкова заборгованість за кредитом;
- пеня за порушення строків повернення Кредиту та сплати процентів;
- інші штрафні санкції.
Суд, розглянувши розрахунок Акціонерного товариства "Сенс Банк", який міститься в матеріалах справи у вигляді таблиць (том 1, а.с. 17-21) встановив, що кредитором було застосовано різні підходи до нарахування відсотків на строкову заборгованість та прострочену.
Так, під час розрахунку заборгованості за відсотками на строкову заборгованість АТ "Сенс Банк" було використано принцип спадаючого підсумку (також відомий як диференційований метод), який передбачає нарахування відсотків лише на фактичний залишок тіла кредиту, а не на початкову суму.
В той час, як розрахунок заборгованості за відсотками на прострочену заборгованість було здійснено за зростаючим підсумком, при якому сума заборгованості за тілом кредиту збільшується протягом періоду заборгованості.
Відтак, заперечення арбітражної керуючої Медведевої К.О. щодо подвійного нарахування відсотків за прострочення платежів за кредитом суд відхиляє.
Щодо твердження керуючої реструктуризацією боргів Медведевої К.О., що строк позовної давності сплив ще у 2011 році, суд зазначає наступне.
Позовна давність то є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права.
Позовна давність характеризується наявністю предмета, на який вона спрямовує свою дію. Ним є матеріально-правова вимога особи про захист права або інтересу, тобто пред'явлення позовної заяви.
У постанові від 23.04.2019 (справа № Б-19/207-09) Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про те, що під позовною давністю слід розуміти строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред'явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Строки позовної давності можуть бути двох видів: загальна і спеціальна.
Загальний строк позовної давності встановлено у три роки (ст. 257 ЦКУ).
Спеціальна позовна давність, що встановлюється законодавством для окремих видів вимог та враховує специфіку цих відносин, може бути як скорочена, так і більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Скорочена позовна давність в один рік застосовується до вимог:
про стягнення неустойки (штрафу, пені);
про спростування недостовірної інформації, поміщеної в засобах масової інформації;
про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки в праві спільної власності (ст. 362 ЦКУ);
у зв'язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦКУ);
про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦКУ);
у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦКУ);
про оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦКУ);
про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.
Позовна давність у чотири роки застосовується за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави (ст. 258 ЦКУ).
До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік (ст. 728 ЦК України).
І жодних норм, які б передбачали застосовування позовної давності у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи.
Так, суд звертає увагу, що у даній справі предметом спору є не захист порушеного права Позивача, а Боржник самостійно ініціював відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність.
Більше того, у своїй заяві про відкриття провадження у поточній справі боржник зазначив АТ «Сенс Банк» як кредитора, перед яким він має заборгованість, у зв'язку з якою просив суд відкрити провадження у справі про неплатоспроможність.
Частиною першою статті 264 ЦК встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново (частина третя статті 264 ЦК).
Відтак, суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності у поточній справі.
За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника
Згідно ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до п.4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку та черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду (ч.6 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства). За результатами розгляду зазначених заяв суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства - вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
З огляду на обґрунтованість вимог, викладених в заяві Акціонерного товариства "Сенс Банк", суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання його конкурсним кредитором з грошовими вимогами до боржника в сумі 1 589 350,32 грн, яка підлягає погашенню у такому порядку:
- 4 844,80 грн (судовий збір за подання заяви) - відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;
- 1 584 505,52 грн (339 446,00 грн - заборгованість за кредитом, 1 245 059,52 грн - заборгованість за відсотками) - 2 черга задоволення вимог кредиторів;
Керуючись ст.ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" (код ЄДРПОУ 23494714) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 4 844,80 грн (судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами) - відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів, в сумі 1 584 505,52 грн (339 446,00 грн - заборгованість за кредитом, 1 245 059,52 грн - заборгованість за відсотками) - 2 черга задоволення вимог кредиторів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 18.02.2026 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 254-258 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 06.03.2026.
Суддя А.Є. Соловйова