вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" березня 2026 р. Справа№ 910/19775/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Тищенко А.І.
Кравчука Г.А.
при секретарі судового засідання: Гріщенко А.О.
за участі представників учасників справи: відповідно до протоколу судового засідання від 04.03.2026
розглянувши заяву Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» про відвід колегії суддів
в межах розгляду апеляційних скарг Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» та Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів»
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2025
у справі № 910/19775/23 (суддя - Блажівська О.Є.)
за позовом Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів»
до Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря»
про захист порушених прав інтелектуальної власності
та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря»
до Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря»
1. Національної поліції України
2. Міністерства внутрішніх справ України
про визнання недійсним свідоцтва та визнання відсутнім авторських майнових прав на твори
У провадженні Північного апеляційного господарського суду перебуває справа № 910/19775/23 за апеляційними скаргами Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» та Національної поліції України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2025 та за апеляційними скаргами Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» та Національної поліції України на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2025.
19.02.2026 за результатами розгляду апеляційних скарг Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» та Національної поліції України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2025 у справі № 910/19775/23 було винесено постанову, якою апеляційні скарги Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» та Національної поліції України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2025 у справі №910/19775/23 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2025 у справі №910/19775/23 скасовано. Прийнято нове рішення у справі №910/19775/23, яким: у задоволенні первісних позовних вимог Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» до Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» про захист порушених прав інтелектуальної власності - відмовлено повністю, зустрічні позовні вимоги Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» до Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» про визнання недійсним свідоцтва та визнання відсутнім авторських майнових прав на твір - задоволено повністю.
Після зазначеного, у судовому засіданні при розгляді апеляційних скарг Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» та Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2025, представник Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» в судовому засіданні 19.02.2026 зазначив про те, що не довіряє складу суду та заявив усне клопотання про надання часу для підготовки письмової заяви.
У зв'язку з вказаним, ухвалою суду від 19.02.2026 відкладено розгляд справи №910/19775/23 за апеляційними скаргами Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» та Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2025 на 04.03.2026.
03.03.2026 через систему «Електронний суд» від Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» надійшла заява про відвід колегії суддів.
За змістом частин 7, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене та те, що заява Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» про відвід колегії суддів у справі № 910/19775/23 була подана за день до судового засідання, у відповідності до ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
У судовому засіданні 04.03.2026 представник заявника підтримав доводи заяви про відвід колегії суддів. Представники Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» та третіх осіб зазначили про необґрунтованість заявленого відводу колегії суддів.
Розглянувши заяву про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, судова колегія визнає заявлений відвід необґрунтованим з огляду на наступне.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Підстави для відводу (самовідводу) суддів визначено ст.ст. 35, 36 ГПК України.
Згідно з положеннями статті 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Згідно з п. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В обґрунтування заявленого відводу колегії суддів, заявник зазначає наступне:
- 19 лютого 2026 року Північний апеляційний господарський суд по господарській справі №910/19775/23 своєю постановою задовольнив апеляційну скаргу ДП «Поліграфічний комбінат «Зоря» на рішення Господарського суду міста Києва від 01 серпня 2025 року та ухвалено нове рішення, яким позов ДП «Поліграфічний комбінат Україна» по виготовленню цінних паперів» до Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» про захист прав інтелектуальної власності - залишено без задоволення, а зустрічний позов ДП «Поліграфічний комбінат «Зоря» до ДП «Поліграфічний комбінат Україна» по виготовленню цінних паперів» - повністю задоволено;
- вказане є підставою і для зміни додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 19 серпня 2025 року по господарській справі №910/19775/23;
- задовольняючи апеляційну скаргу ДП «Поліграфічний комбінат «Зоря» на рішення Господарського суду міста Києва від 01 серпня 2025 року по господарській справі №910/19775/23 апеляційний господарський суд проігнорував висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суді від 20 лютого 2025 року по господарській справі №910/19775/23.
Посилаючись на викладене, заявник зазначає про наявність обґрунтованого переконання, що такі дії колегії суддів створюють обґрунтовані сумніви в їхній неупередженості та об'єктивності під час розгляду даної господарської справи, що є підставою для відводу відповідно до вимог господарського процесуального законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою забезпечення права на справедливий судовий розгляд та дотримання принципу безсторонності суду.
Колегія суддів наголошує, що посилання на відповідні обставини повинно бути обґрунтованим, а самі обставини - такими, що дійсно викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді/колегії суддів.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що у кожній окремій справі необхідно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Тобто, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010).
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Дослідивши обставини, визначені в заяві про відвід, колегія суддів, враховуючи приписи пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України та частину четверту статті 35 ГПК України у контексті поданої заяви про відвід доходить висновку, що фактично викладені доводи у заяві про відвід зводяться до (1) незгоди з процесуальним рішенням колегії суддів - прийнятою постановою від 19.02.2026 (скорочений текст якої був оголошений у відповідному судовому засіданні) та (2) припущень щодо неупередженості колегії суддів у зв'язку з вказаним.
Виходячи з того, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного, колегія суддів встановила, що заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували, що колегія суддів прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи № 910/19775/23, або/та/чи існують переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо її безсторонності або/та/чи існування наявності фактів, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів, адже незгода сторони з процесуальними рішенням судді не може бути підставою для відводу та не є і не може викликати сумніви щодо безсторонності та неупередженості судді, і не свідчить, що у цьому контексті за цими доводами та обставинами за суб'єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача виникли сумніви у неупередженості суддів.
Відтак, заявником не наведено аргументовано обґрунтованих доводів та не надано жодних доказів, які б свідчили про упередженість або необ'єктивність колегії суддів у складі: головуючої судді - Тарасенко К.В., суддів - Кравчука Г.А., Тищенко А.І. під час розгляду справи №910/19775/23, а зазначені Державним підприємством «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» підстави для відводу колегії суддів ґрунтуються виключно на припущеннях, є власним суб'єктивним тлумаченням, та зводяться до незгоди з процесуальним рішенням колегії суддів, що в силу приписів Господарського процесуального кодексу України не може бути підставою для відводу колегії суддів.
Таким чином, враховуючи презумпцію особистої безсторонності суду, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду визнає заяву Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» про відвід колегії суддів у складі: головуючої судді - Тарасенко К.В., суддів - Кравчука Г.А., Тищенко А.І. у справі № 910/19775/23 необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 32, 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Визнати необґрунтованою заяву Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» про відвід колегії суддів у складі: головуючої судді Тарасенко К.В., суддів - Кравчука Г.А., Тищенко А.І. у справі № 910/19775/23 та відмовити у її задоволенні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді А.І. Тищенко
Г.А. Кравчук