ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про відмову у відкритті апеляційного провадження
06 березня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3297/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Діброви Г.І.,
Ярош А.І.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги та клопотання поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження Приватного акціонерного товариства “Херсонський комбінат хлібопродуктів»
на рішення Господарського суду Одеської області
від 19 листопада 2025 року (повний текст складено 24.11.2025)
у справі № 916/3297/25
за позовом Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (адміністрації Херсонського морського порту)
до Приватного акціонерного товариства “Херсонський комбінат хлібопродуктів»
про стягнення 50 5048,42 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 у справі №916/3297/25 (суддя Д'яченко Т.Г.) позовну заяву Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (адміністрації Херсонського морського порту) задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Херсонський комбінат хлібопродуктів» на користь Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (адміністрації Херсонського морського порту) грошові кошти у сумі 316354 грн. 48 коп., 3% річних у сумі 32253 грн. 77 коп., інфляційні витрати у сумі 155466 грн. 89 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6048 грн. 90 коп. В іншій частині позову - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 04.02.2026 Приватне акціонерне товариство “Херсонський комбінат хлібопродуктів» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. №465/26), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 у справі №916/3297/25 в частині задоволення позовних вимог та постановити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання на поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги, яке обумовлено тим, що дана апеляційна скарга подається повторно, а первину апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 було подано до суду апеляційної інстанції в межах строків, встановлених ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
В контексті наведеного слід зазначити, що з матеріалів справи №916/3297/25 вбачається, що дана апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції втретє.
При цьому, первісна апеляційна скарга відповідача ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2025 була залишена без руху через відсутність електронного кабінету апелянта у системі ЄСІТС та доказів сплати судового збору. Апелянту був встановлений строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня вручення йому зазначеної ухвали.
Однак, замість усунення недоліків апеляційної скарги представник Приватного акціонерного товариства “Херсонський комбінат хлібопродуктів» звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотаннями від 07.01.2026 та 09.01.2026 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги ще на 10 днів - до 10.01.2026.
У вказаному клопотанні судом апеляційної інстанції відповідачу було відмовлено з огляду на те, що процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги імперативно закріплений у ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви (скарги) без руху. Апеляційна колегія зазначила, що вказаний строк є строком, встановленим безпосередньо законом, відповідно, не може бути продовженим судом згідно з ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що Приватним акціонерним товариством “Херсонський комбінат хлібопродуктів» у встановлений судом апеляційної інстанції строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду від 22.12.2025, а саме: не сплачено визначену апеляційним господарським судом суму судового збору та не зареєстровано електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та повернуто останню Приватному акціонерному товариству “Херсонський комбінат хлібопродуктів» без розгляду.
13.01.2026 відповідач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду повторно.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.01.2026 вищевказана апеляційна скарга також була залишена без руху у зв'язку з відсутністю електронного кабінету у системі ЄСІТС.
29.01.2026 до апеляційного господарського суду надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства "Херсонський комбінат хлібопродуктів" про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке мотивоване тим, що станом на теперішній час апелянтом вживаються заходи для організації проведення та внесення змін до відомостей про керівника товариства, що дозволило б відповідно до алгоритмів та програмного забезпечення ЄСІТС провести реєстрацію електронного кабінету скаржника у відповідній системі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Херсонський комбінат хлібопродуктів" про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 у справі №916/3297/25 відмовлено. Повернуто Приватному акціонерному товариству "Херсонський комбінат хлібопродуктів" апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 у справі №916/3297/25.
Враховуючи вищезазначене та те, що звертаючись до суду апеляційної інстанції в третій раз, апелянт знов надав апеляційну скаргу без доказів реєстрації електронного кабінету у системі ЄСІТС, судова колегія відхилила обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке наведене відповідачем (відносно первісного звернення без порушення відповідного строку), оскільки звернення апелянта є вже третім, а суд апеляційної інстанції двічі надавав апелянту строк на усунення відповідних недоліків апеляційної скарги, які досі не усунуті.
Таким чином, сукупність наведених обставин свідчить про відсутність об'єктивних і непереборних причин, які б не залежали від волі скаржника та унеможливлювали або істотно ускладнювали своєчасне повторне звернення до суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим апеляційною колегією було вказано, що підстави для поновлення пропущеного строку відсутні.
У зв'язку з вищезазначеним, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Херсонський комбінат хлібопродуктів» (вх. №465/26 від 04.02.2026), було залишено без руху ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.02.2026 року.
Суд апеляційної інстанції запропонував апелянту надати до суду докази реєстрації власного Електронного кабінетів в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, відповідно до вимог ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України та обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 у справі №916/3297/25, ніж ті, що наведені в апеляційній скарзі, та надав строк для надсилання такої заяви до суду протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
02.03.2026 від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додані докази реєстрації власного Електронного кабінетів в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, відповідно до вимог ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України та обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025.
У даному клопотанні апелянт вказує про те, що він був позбавлений можливості до цього моменту здійснити встановлену чинним законодавством реєстрацію Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, з огляду на наступне.
До 03.11.2023 Головою правління Приватного акціонерного товариства “Херсонський комбінат хлібопродуктів» був Тихов Дмитро Володимирович, який не виходив на зв'язок та місцезнаходження якого невідоме. Тому, останнього було звільнено з посади та згідно протоколу №02 від 03.11.2023 виконання обов'язків Голови Правління було покладено на Першого заступника Голови Правління - Карташова Григорія Андрійовича з 04.11.2023.
Відповідні зміни щодо особи, яка має право підпису та виконувати обов'язки Голови Правління ПрАТ “Херсонський комбінат хлібопродуктів» внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В суді першої інстанції інтересі відповідача представляв адвокат Коваль Р.О., як особа, яка має зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.
Одночасно апелянт вказує на те, що з метою усунення недоліків апеляційної скарги виконуючий обов'язків Голови Правління Карташов Г.А. у січні 2026 звернувся до Акредитованого центру сертифікації ключів для одержання кваліфікованого електронно-цифрового підпису та одержав відповідний підпис, після чого спробував зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС. Проте, програмне забезпечення ЄСІТС не дозволяє під електронним ключем виконуючого обов'язки Голови Правління ПрАТ “Херсонський комбінат хлібопродуктів» Першого заступника Голови Правління Карташова Г.А. зареєструвати електронний кабінет ПрАТ “Херсонський комбінат хлібопродуктів» як юридичної особи в системі ЄСІТС.
В подальшому Карташов Г.А. звернувся у технічну підтримку ЄСІТС та одержав відповідь, що програмне забезпечення відповідної системи влаштовано таким чином, що дозволяє провести реєстрацію електронного кабінету юридичної особи лише тій особі, яка вказана в ЄДРПОУ виключно як керівник відповідної юридичної особи.
Тому, через технічну неможливість виконати вимоги ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду, відповідач не зміг усунути недолік щодо реєстрації електронного кабінету в системі ЄСІТС.
Разом із цим, Приватне акціонерне товариство “Херсонський комбінат хлібопродуктів» розпочав організаційні заходи для зміни керівника відповідного підприємства та внесення змін до ЄДРПОУ для виконання вимог суду.
Апелянт вказує, що такий процес, не триває один день, та все ж керівника підприємства було змінено та зміни були внесені до ЄДРПОУ.
З урахуванням вищенаведеного, апелянт вважає, що у нього наявні підстави для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 року у справі № 916/3297/25.
Окремо апелянт звертає увагу на те, що ПрАТ “Херсонський комбінат хлібопродуктів» не здійснює свою діяльність та жоден з працівників підприємства не працює.
Дослідивши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 у справі №916/3297/25, судова колегія зазначає наступне.
Посилання апелянта на відсутність комунікації до 03.11.2023 з Головою правління ПрАТ “Херсонський комбінат хлібопродуктів» Тиховим Д.В., що зумовило його звільнення з посади та покладення з 04.11.2023 виконання обов'язків Голови Правління на Першого заступника Голови Правління - Карташова Григорія Андрійовича, а також нездійснення підприємством діяльності, не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки таки обставини не змінюють перебігу процесуальних строків на подання апеляційної скарги та не встановлює правових підстав для його поновлення, враховуючи, що правосуддя в умовах воєнного стану здійснюється безперервно.
Обставини, на які посилається апелянт, зводяться до питань його внутрішньої організаційно-господарської діяльності, тобто за своїм характером є суб'єктивними та такими, що залежать лише від його волі. Разом з тим, Верховний Суд неодноразово наголошував, що суб'єктивні труднощі організаційного характеру не можуть бути підставою для поновлення строку (ухвала КГС ВС від 11.03.2024 у справі №916/3057/23).
Водночас, судова колегія наголошує на тому, що ще до вищевказаних обставин, а саме: з 18.10.2023 набрав чинності Закон України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", яким, зокрема, внесено низку істотних змін до Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
При цьому, вказаний Закон №3200-IX був опублікований 20.07.2023 в газеті «Голос України», а відтак знаходився у загальному доступі.
Відтак, вже з липня 2023 визначене у Законі коло осіб мало бути обізнаним про те, що у всіх юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, виник обов'язок зареєструвати електронний кабінет.
Разом з цим, з 04.11.2023 у всіх юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, виник обов'язок зареєструвати електронний кабінет.
Аналогічний правовий висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладений в постанові від 30.08.2024 у справі №908/3731/23.
Отже, з 18.10.2023 у ПрАТ “Херсонський комбінат хлібопродуктів» виник обов'язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Не виконання встановленого законом обов'язку не може розглядатись як поважна причина пропуску строку, передбаченого для подання письмової заяви чи клопотання.
Більш того, фактично усвідомлюючи, що Підприємство стало учасником судового процесу з 15.08.2025 (дата подачі позовної заяви у справі №916/3297/25 до відповідача-ПрАТ “Херсонський комбінат хлібопродуктів») апелянту було необхідно вже станом на вересень 2025 року мати зареєстрований Електронний кабінет в ЄСІТС, але заходи щодо реєстрації власного Електронного кабінету ПрАТ “Херсонський комбінат хлібопродуктів» розпочало здійснювати лише в січні 2026, про що апелянт сам зазначає в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Тому, у даному випадку порушення відповідних вимог законодавства свідчить про власне ставлення сторони до своїх обов'язків, проте не є непереборною обставиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Обставини того, що спроба зареєструвати електронний кабінет лише у січні 2026 року (враховуючи вищезазначений обов'язок такої реєстрації з 2023 року) виявилась невдалою не зобов'язує апеляційний суд визнавати такі обставини беззаперечно поважними причинами для відновлення порушеного строку.
Судова колегія звертає увагу на те, що враховуючи організаційний статус апелянта (юридична особа), останній мав заздалегідь до виникнення будь-яких спірних питань, які мають розв'язуватись в суді зареєструвати електронний кабінет саме у 2023 році, тобто у період відсутності будь-якого негативного (спірного) впливу на ПрАТ “Херсонський комбінат хлібопродуктів».
Також, не надано доказів щодо неможливості зміни керівника підприємства раніше 2026 року, враховуючи посилання відповідача на те, що з лютого 2022 року з попереднім керівником був відсутній зв'язок та місцезнаходження останнього було не відоме.
Водночас, усвідомлюючи труднощі, які виникли внаслідок військової агресії, що мало вплив на організаційні відносини підприємства з його керівництвом, відповідач мав докладати зусиль для реєстрації електронного кабінету з самого початку встановленого для підприємства такого обов'язку.
Крім того, посилання на те, що в суді першої інстанції інтереси відповідача представляв адвокат Коваль Р.О., а необхідність реєстрації власного Електронного кабінету Підприємства виникло лише на стадії апеляційного перегляду справи №916/3297/25, судова колегія відхиляє, адже, це не свідчить про належну поведінку Підприємства щодо намагання зареєструвати електронний кабінет до виникнення необхідності звернутись до суду апеляційної інстанції.
Таким чином, заявником апеляційної скарги не наведено обставини, які зумовлені та пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, що не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги та не додано жодних належних доказів на підтвердження наявності непереборних обставин, які у взаємозв'язку з внутрішньою організаційно-господарською діяльністю, завадили йому звернутись до суду з апеляційною скаргою у строк, установлений Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства визначено, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
При цьому, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Приписами ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини 2 цієї статті).
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За положеннями ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили звернення до суду у визначений законом строк.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку. При цьому, такі доводи та докази мають підтверджувати об'єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію у встановлені строки. У разі ж коли пропуск такого процесуального строку настав у зв'язку із суб'єктивними чинниками, які залежали лише від самого заявника, а не через об'єктивно непереборні причини, або коли такі об'єктивно непереборні причини заявником не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання підстав пропуску процесуального строку поважними.
Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 256 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06.04.2021 у справі № 902/560/20, від 25.01.2021 у справі № 911/224/20.
Колегія суддів зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначені в Господарському процесуальному кодексі України вимоги до заявника при зверненні до суду дотримуватись строку на апеляційне оскарження (ст. 256 вказаного Кодексу). Невиконання ж заявником вимог процесуального законодавства, зокрема, щодо подання апеляційної скарги у визначений Господарським процесуальним кодексом України строк, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, наділяє суд апеляційної інстанції правом відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України. Про відповідне зазначено у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №922/3604/21.
Як звернув увагу Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №5/452/06).
Аналогічні висновки щодо застосування приписів ст.ст. 256, 261 Господарськогопроцесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №9/430-05-11867, від 05.07.2023 у справі №910/186/21.
Судова колегія вважає, що у даному випадку апелянт не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих заходів, які б об'єктивно вказували на наявність непереборних обставин, оскільки залежали від волевиявлення відповідача, його власної поведінки та недбалого ставлення до своїх обов'язків, які були визначені у тому числі Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" та Господарським процесуальним кодексом України. Викладені у відповідному клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження судова колегія не розцінює як непереборні та такі, що об'єктивно перешкоджали Приватному акціонерному товариству “Херсонський комбінат хлібопродуктів» вчасно звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, колегія суддів зазначає, що наведені апелянтом обставини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 у справі №916/3297/25 не є поважними та об'єктивно непереборними, а залежали виключно від суб'єктивної поведінки та волевиявлення скаржника.
Згідно ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи неповажність підстав пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також те, що апелянтом не наведено інших об'єктивних обставин щодо поважності причин пропуску строку на оскарження, судова колегія приходить висновку про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 у справі №916/3297/25 та, відповідно, про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “Херсонський комбінат хлібопродуктів».
Відповідно до ч. 4 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
З огляду на те, що апеляційна скарга була подана в електронному вигляді через систему “Електронний суд», її матеріали, які були роздруковані судом, така заява у паперовому вигляді апелянту не повертається.
Повідомити скаржника, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Керуючись статтями 234, 256, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,
1. У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства “Херсонський комбінат хлібопродуктів» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 у справі №916/3297/25 - відмовити.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “Херсонський комбінат хлібопродуктів» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 у справі №916/3297/25.
3. Матеріали справи №916/3297/25 направити до Господарського суду Одеської області.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Верховного суду у 20-денний строк.
Головуючий суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Г.І. Діброва
Суддя А.І. Ярош