"05" березня 2026 р. Справа № 914/3483/25
місто Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі
головуючий суддя:Рим Т. Я.,
судді:Кравчук Н. М., Прядко О. В.,
розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення сторін
апеляційну скаргу:фізичної особи - підприємця Костюкевича Богдана Сергійовича,
на рішення:Господарського суду Львівської області від 19.01.2026, ухвалене під головуванням судді Щигельської О. І.,
у справі
за позовом:Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (надалі - Університет або Позивач),
до відповідача:фізичної особи - підприємця Костюкевича Богдана Сергійовича (надалі - ФОП Костюкевич Б. С., Апелянт або Відповідач),
про:стягнення 16'100,00 грн штрафу.
I. ПРОЦЕДУРИ
Історія розгляду справи
1. Університет звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ФОП Костюкевича Б. С. про стягнення 16' 000,00 грн штрафу.
2. Позовні вимоги обґрунтував тим, що Відповідач порушив установлений договором про закупівлю № 1097 від 31.10.2024 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 08.11.2024) строк поставки товару з монтажем більш ніж на 30 календарних днів. У зв'язку з цим Позивач відповідно до умов договору нарахував штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару.
3. Предметом позову є стягнення 16' 000,00 грн штрафу.
4. Підставою позову є порушення Відповідачем умов договору в частині строку поставки товару з монтажем.
5. Рішенням від 19.01.2026 місцевий суд задовольнив позовні вимоги. Своє рішення мотивував тим, що Відповідач порушив тридцятиденний строк поставки товару з монтажем, оскільки виконання зобов'язання підтверджене видатковою накладною від 13.01.2025, тоді як кінцевий строк поставки був визначений договором до 10.12.2024, що є підставою для стягнення передбаченого договором штрафу.
6. Оцінюючи заперечення Відповідача, місцевий суд дійшов висновку, що подані ним фотоматеріали не підтверджують завершення монтажних робіт у межах строку, встановленого договором, а лише свідчать про виконання окремих робіт, у зв'язку з чим не є належними та допустимими доказами належного і своєчасного виконання зобов'язання.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
7. Не погодившись із указаним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду.
8. Згідно з приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
9. Оскільки оскаржується рішення місцевого господарського суду, ухвалене у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16'100,00 грн), ухвалою від 03.02.2026 Західний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань.
10. Учасники справи отримали ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі 04.02.2026, про що свідчать долучені до матеріалів справи довідки про доставку електронних листів (а. с. 174, 175).
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція Апелянта
11. Рішення суду першої інстанції ухвалене з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного з'ясування фактичних обставин справи.
12. Суд першої інстанції неправильно визначив момент виконання зобов'язання, ототожнивши дату видаткової накладної з датою фактичної поставки товару, всупереч вимогам статті 664 Цивільного кодексу України, яка пов'язує виконання обов'язку з переданням товару покупцеві та наданням його у користування.
13. Згідно з наявними у матеріалах справи фотознімками товар та роботи були передані Позивачу до моменту підписання 13.01.2025 видаткової накладної. Уже 08.01.2025 Університет використовував змонтоване обладнання. Отже, період прострочення становить 29 календарних днів (10.12.2024-08.01.2025). Проте суд першої інстанції належним чином не визначив тривалість цього періоду та безпідставно дійшов висновку про наявність прострочення понад 30 днів.
14. Місцевий суд не надав належної оцінки фотознімкам та без належної мотивації визнав їх неналежними та недопустимими доказами. При цьому Відповідач подавав зазначені докази не для підтвердження виконання монтажних робіт власними працівниками чи субпідрядниками, а з метою доведення факту поставки товару та початку його експлуатації Позивачем. Про це свідчить наявність на фотографіях посадових осіб Позивача, які здійснюють монтаж камер відеоспостереження.
15. Укладений між сторонами договір не передбачає обов'язкового оформлення акта приймання-передачі. Висновки суду про незавершеність робіт ґрунтуються на припущеннях та суперечать принципу свободи договору, закріпленому статтею 627 Цивільного кодексу України.
Відзив
16. Позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги.
17. Подані Відповідачем матеріали (в тому числі фотознімки) не підтверджують здійснення поставки 08.01.2025, оскільки не є належними доказами у розумінні Господарського процесуального кодексу України, адже засвідчують лише виконання окремих робіт на території Позивача, але не свідчать про їх завершення. У разі виконання робіт саме 08.01.2025 Відповідач відповідно до пунктів 4.1 та 6.1.2 Договору про закупівлю від 31.10.2024 мав би оформити видаткову накладну та рахунок, а Позивач прийняти роботи.
18. Фактична поставка відбулася 13.01.2025, що підтверджується видатковою накладною.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
19. Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
20. Рішення Господарського суду Львівської області від 19.01.2026 у цій справі оскаржується Відповідачем в повному обсязі, а суд апеляційної інстанції перевіряє його в межах доводів апеляційної скарги.
Щодо укладення та виконання договору
21. Університет (замовник) та ФОП Костюкевич Б. С. (постачальник) уклали Договір про закупівлю № 1097 від 31.10.2024 (надалі - Договір про закупівлю від 31.10.2024) (а. с. 6-11), згідно пунктом 1.1 якого постачальник зобов'язується у 2024 році поставити замовнику товари з монтажем зазначені в пункті 1.2 договору, а замовник - прийняти і оплатити такі товари та монтаж.
22. За своєю правовою природою договір є змішаним, оскільки містить елементи договорів поставки та підряду (передача товару у власність замовника та виконання робіт з його монтажу). Відтак до спірних правовідносин застосовуються норми законодавства, що регулюють обидва види зобов'язань у поєднанні з узгодженими сторонами умовами в Договорі про закупівлю від 31.10.2024.
23. Згідно з частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
24. Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
25. У пункті 1.2 Договору про закупівлю від 31.10.2024 сторони погодили, що постачальник зобов'язується поставити комплект спортивного інвентарю з монтажем на території Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, м. Львів, вул. Клепарівська, 35, відповідно до Специфікації (Додаток № 1) по коду ДК 021:2015: "37410000-5 Інвентар для спортивних ігор на відкритому повітрі", відповідно до узгодженого між сторонами замовлення.
26. Пунктом 3.1 Договору про закупівлю від 31.10.2024 передбачено, що загальна вартість цього договору становить 230'000,00 грн без ПДВ. До вартості договору включена вартість тари, упаковки та перевезення.
27. Сторони погодили строк поставки та монтажу товарів - до 10.11.2024; місце поставки та монтажу товару: 79007, Україна, місто Львів, вул. Клепарівська 35 (пункти 5.1 та 5.2 Договору про закупівлю від 31.10.2024).
28. Згідно з пунктом 5.3 Договору про закупівлю від 31.10.2024 постачання товару відбувається однією партією, в обсягах, зазначених у Специфікації.
29. ФОП Костюкевич Б. С. 08.11.2024 звернувся до Позивача з листом вих. 0811-1 (а. с. 17), у якому просив продовжити терміни поставки товарів з монтажем до 10.12.2024.
30. Додатковою угодою № 1 від 08.11.2024 (а. с. 13) сторони змінили пункт 5.1 договору, виклавши його в такій редакції: "Термін поставки та монтажу товарів: до 10.12.2024".
31. Відповідно до пункту 4.1. Договору про закупівлю від 31.10.2024 розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення постачальником рахунку на оплату товару та накладної, яка виписується на підставі довіреності, наданої постачальнику.
32. Позивач оплатив поставлений Відповідачем товар з монтажем на суму 230'000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 49 від 15.01.2025 (а. с. 25).
33. Зазначені вище обставини місцевий суд установив правильно, сторони їх не заперечують.
Щодо моменту виконання зобов'язання
34. Спір у цій справі фактично зводиться до визначення моменту передачі товару з монтажем.
35. Позивач зазначає, що зобов'язання було виконано 13.01.2025, оскільки саме цього дня сторони підписали видаткову накладну № 10 (а. с. 24). Відповідач натомість наполягає, що поставка відбулася 08.01.2025, оскільки саме з цього моменту змонтований комплект інвентарю фактично перебував у розпорядженні та користуванні Позивача, на підтвердження чого надав фотознімки.
36. Оцінюючи правове значення видаткової накладної та можливість її використання як доказу у справі, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та враховує вимоги законодавства у сфері бухгалтерського обліку, а також положення Договору про закупівлю від 31.10.2024 та Цивільного кодексу України, що регулюють відносини підряду.
37. Пунктом 6.1.2 Договору про закупівлю від 31.10.2024 передбачено, що замовник зобов'язаний приймати поставлені ним товари належної якості згідно з рахунком та накладною.
38. Таким чином, прийняття змонтованого товару відповідно до договору оформлюється накладною, яка фіксує передачу товару замовнику та відсутність зауважень щодо його отримання.
39. Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
40. Первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо) (частини 1 та 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
41. Видаткова накладна № 10 від 13.01.2025 містить зазначені реквізити, підписана уповноваженими представниками сторін, скріплена печатками та оплачена Позивачем, що свідчить про належне оформлення передачі товару.
42. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виконання Відповідачем зобов'язання з поставки товару з монтажем за Договором про закупівлю від 31.10.2024 мало місце 13.01.2025.
43. Надані Відповідачем фотознімки (а. с. 82-103) не дають можливості встановити факт передачі товару з монтажем у більш ранній строк, зокрема 08.01.2025. З них убачається лише виконання або здійснення окремих робіт на території Позивача станом на цю дату. Водночас зі змісту цих фотознімків неможливо зробити висновок про завершення монтажу в повному обсязі та передачу та прийняття Університетом результатів робіт.
44. Твердження Відповідача про те, що на фотознімках зображені саме посадові особи Позивача, ґрунтується на припущеннях, оскільки вони не містять відомостей, які б дозволяли ідентифікувати осіб, зафіксованих на них, та їх службове становище. До того ж навіть за умови виконання на об'єкті робіт з монтажу камер відеоспостереження працівниками Позивача, такі дії не свідчать про завершення монтажу товару Відповідачем.
45. Колегія суддів нагадує, що укладений Договір про закупівлю від 31.10.2024 за своєю правовою природою містить елементи як поставки, так і підряду. Тому видаткова накладна свідчить не лише про фізичну передачу товару, а й прийняття робіт з їх остаточного монтажу.
46. Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
47. У підрядних відносинах йдеться про здачу підрядником і приймання замовником не робіт як таких, що вже виконані підрядником і є фактом минулого, а певного результату таких робіт. Приймання замовником виконаних підрядних робіт має на меті підсумкову перевірку замовником не лише якості, а й повноти виконання цих робіт підрядником.
48. Важливо, що пунктом 4.1 Договору про закупівлю від 31.10.2024 передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення постачальником рахунку на оплату товару та накладної.
49. Матеріали справи не містять доказів того, коли ФОП Костюкевич Б. С. повідомив Університет про готовність до приймання-передачі робіт з монтажу товару, рівно ж як відсутні докази того, що Університет невчасно розпочав приймання таких робіт.
50. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано визнав фотознімки недопустимими доказами у розумінні статті 77 Господарського процесуального кодексу України та надав їм оцінку відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. У зв'язку з наведеним безпідставними є доводи апеляційної скарги, зазначені у пунктах 13 та 15 цієї постанови.
51. Посилання на те, що договір не передбачає обов'язкового оформлення акта приймання-передачі (див. пункт 15 цієї постанови), саме по собі не спростовує висновків суду першої інстанції. Відсутність у договорі вимоги про складання окремого акта не звільняє сторону від обов'язку довести належне та повне виконання взятих на себе зобов'язань, зокрема завершення монтажу та передачу його результату замовнику.
Щодо підстав нарахування та стягнення штрафу
52. Згідно частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
53. Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
54. Відповідно до частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
55. У пункті 8.1 Договору про закупівлю від 31.10.2025 сторони узгодили, що за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, а за прострочення понад 30 днів замовник сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару.
56. За прострочення поставки товару понад 30 календарних днів Позивач нарахував Відповідачу штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару на суму 16'100,00 грн згідно з рахунком-фактурою від 18.04.2025 № 154 (а. с. 20).
57. Позивач скеровував на адресу Відповідача претензію № 90 02-2099/90 12 від 09.05.2025 (а. с. 18, 21-22) про сплату штрафних санкцій в розмірі 16'330,00 грн (230,00 грн пені та 16'100,00 грн штрафу) за порушення строків виконання зобов'язань згідно з умовами Договору про закупівлю від 31.10.2024. Відповідач отримав цю претензію 14.05.2025, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" (а. с. 23).
58. Відповідач листом від 05.11.2025 вих. №1511-1 (а. с. 26) повідомив Позивача про сплату пені, в підтвердження чого долучив платіжну інструкцію № 133 від 05.11.2025 на суму 230,00 гривень. Водночас Відповідач не погодився зі нарахуванням штрафу, звертаючи увагу на дотримання строків поставки товару та його монтажу.
59. З огляду на те, що граничний строк поставки та монтажу товару був визначений сторонами до 10.12.2024, а прийом та передача товару та результатів монтажу відбулися 13.01.2025, тривалість прострочення склала понад 30 календарних днів. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з Відповідача штрафу відповідно до пункту 8.1 Договору про закупівлю від 31.10.2024.
IV. ВИСНОВКИ
60. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
61. Враховуючи наведені в мотивувальній частині цієї постанови аргументи, Апелянт не спростував висновки суду першої інстанції, не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Рішення Господарського суду Львівської області від 19.01.2026 у справі № 914/3483/25 прийнято з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому його належить залишити без змін.
V. СУДОВІ ВИТРАТИ
Розподіл витрат на оплату судового збору
62. Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
63. Оскільки апеляційний суд залишає рішення місцевого суду без змін, витрати на оплату судового збору залишаються за Апелянтом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Костюкевича Богдана Сергійовича залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 19.01.2026 у справі № 914/3483/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції в порядку та строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу подають безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Рим Т. Я.
Судді Кравчук Н. М.
Прядко О. В.