06 березня 2026 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчук В.Т., за участю секретаря судового засідання Філатової К. А., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Винту Євгенія Юрійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Винту Є. Ю. на постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 лютого 2026 року, -
Постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. в дохід держави.
Згідно з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 02 лютого 2026 року о 15 год. 16 хв. в селищі Глибока по вул. Борців за волю України, 32, Чернівецького району Чернівецької області, в порушення п.2.9.а ПДР, керував автомобілем марки «Nissan Maxima» державний номерний знак « НОМЕР_1 », в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Винту Є. Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 лютого 2026 року скасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Провадження №33/822/92/26 Головуючий у І інстанції: Григорчак Ю. П.
Категорія ст. 130 КУпАП Доповідач: Марчук В. Т.
Апеляційні доводи обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 наполягав на відборі біологічних зразків (крові) для проведення лабораторного дослідження.
Зазначає, що чинна редакція Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року за № 1452/735 (далі по тексту - Інструкція) передбачає можливість підтверджуючого лабораторного дослідження.
Таким чином, оскільки не було забезпечено відбір двох наборів біологічних зразків, ОСОБА_1 відмовлено у відборі крові, не забезпечено можливість проведення підтверджуючого дослідження, висновок медичного огляду на відповідає вимогам Інструкції та є недійсним доказом.
Дослідивши зміст оскаржуваної постанови та доводи, викладені в апеляційній скарзі, доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Винту Є. Ю., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та відеозапис, наявний в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 581538 від 02 лютого 2026 року, водій ОСОБА_1 цього ж дня о 15 год. 16 хв. в селищі Глибока по вул. Борців за волю України керував автомобілем «Nissan Maxima» державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився в КНП «Сторожинецька БЛІЛ», оскільки водій відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Драгер». Результат огляду - 2,43% проміле. Своїми діями порушив вимоги п.2.9.а. ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст. ст. 254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст. 255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об'єктивно підтверджуються іншими дослідженими доказами по справі.
Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення серії EHA №6604868 від 02 лютого 2026 року (а. с. 2) ОСОБА_1 керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки, та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР України, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Згідно з актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а. с. 3), у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів. Огляд на місці зупинки транспортного засобу не проводився у зв'язку із відмовою ОСОБА_1 .
З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а. с. 4) вбачається, що ОСОБА_1 був направлений на огляд до КНП «Сторожинецька БЛІЛ».
В матеріалах справи наявний висновок щодо результатів медичного огляду №5 від 02 лютого 2026 року КНП «Сторожинецька БЛІЛ» (а. с. 5), відповідно до якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння. Результат - 2,43% проміле.
Вищевказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи відеозаписами, на яких зафіксовано, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції. В ході спілкування поліцейський повідомив про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на місці зупинки транспортного засобу, а тому був доставлений в заклад охорони здоров'я, де пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Alcotest Drager» та не заперечував результати огляду - 2, 43% проміле.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що надані докази є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження апелянта щодо необхідності проведення лабораторних досліджень для встановлення факту перебування особи в стані алкогольного сп'яніння, є безпідставним з огляду на наступне.
Згідно п. 8 розділу III Інструкції огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є проведення підтверджуючого дослідження газорідинної хроматографії з полум'яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.
За змістом пункту 8 розділу ІІІ Інструкції огляд водіїв у закладі охорони здоров'я здійснюється двома способами: із застосуванням спеціальних технічних засобів; із застосуванням тестів (скринінгових лабораторних досліджень).
Системний аналіз цього пункту вказує, що проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум'яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрії на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи є обов'язковим за сукупності двох умов: 1) проведення огляду водіїв у закладі охорони здоров'я із застосуванням тестів (скринінгових лабораторних досліджень), та 2) позитивний результат цього тесту.
У разі проведення огляду водіїв у закладі охорони здоров'я із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність, зокрема, алкотестерів), обов'язкове здійснення підтверджуючого дослідження, передбаченого пунктом 8 Інструкції, не вимагається.
Оскільки огляд ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я здійснювався саме із застосування спеціальних технічних засобів, додаткове проведення лабораторних досліджень не потребується.
З відеозаписів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 після проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я не заперечував результати проведеного огляду та не вимагав відібрання в нього зразків біологічного середовища, як про це стверджує захисник в апеляційній скарзі, а тому доводи захисника в цій частині є необґрунтовані.
Відповідно до п. 14 Порядку «Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008р. №1103, висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Однак матеріали справи не містять жодних відомостей про оскарження стороною захисту зазначеного висновку, подання відповідних скарг чи заяв щодо його недійсності.
Отже, висновок медичного закладу є належним та допустимим доказом у справі, а доводи апеляційної скарги з цього приводу є безпідставними.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції апеляційним судом не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції.
Таким чином, районним судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які знаходяться в матеріалах справи, а доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Винту Є. Ю. не підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Чернівецький апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Винту Євгенія Юрійовича - залишити без задоволення, а постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя [підпис] В.Т. Марчук