Справа № 643/15668/25
Провадження №
05 березня 2026 року м. Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Блага І.С.,
за участі секретаря судових засідань Левченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді Основ'янського районного суду міста Харкова Шиховцової Анни Олександрівни про самовідвід від участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
У провадження судді Основ'янського районного суду міста Харкова Шиховцової А.О. надійшли матеріали з протоколом про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддею Шиховцовою А.О.. заявлено самовідвід від розгляду цієї справи, оскільки ОСОБА_1 є чоловіком заступника керівника апарату Основ'янського районного суду міста Харкова Селіхової Н.В.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заява була розподілена 04.03.2026 року в провадження судді Благої І.С.
ОСОБА_1 та суддя, якою заявлено самовідвід, в судове засідання не з'явилися, повідомлялися про час та місце його проведення своєчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомили. Заяв та клопотань щодо розгляду справи за їх відсутністю до суду не надали.
Дослідивши доводи заяви про самовідвід судді та матеріали справи, що стосуються суті заявленого самовідводу, суд приходить до наступного.
Процедура відводу судді у справі про адміністративне правопорушення положеннями КУпАП не врегульована.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року по справі №2-591/11 зазначила, що суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Суд вважає за необхідне при вирішенні питання щодо заявленого відводу, застосувати норми КПК України, які регулюють процесуальну процедуру вирішення відводів та самовідводів у кримінальному провадженні, а саме ст. ст. 75, 80-81 КПК України.
Положеннями статей 75, 76 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді кримінального провадження.
Пунктом 4 статті 75 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Принцип неупередженості (об'єктивності судді) є другим у переліку принципів (першим встановлено незалежність), визначених Бангалорськими принципами поведінки судді, що схвалені Резолюцією ЕКОСОР ООН 27 липня 2006 року.
За статтею 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Розглядом заяви про відвід встановлено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, є чоловіком заступника керівника апарату Основ'янського районного суду міста Харкова Селіхової Н.В.
З огляду на вказані обставини очевидним є те що заступник керівника апарату суду та суддя Шихонцова А.В. перебувають у службових відносинах, обумовлених виконанням посадових обов'язків у межах їхньої професійної діяльності.
Такий формат професійної взаємодії є типовим і відповідає загальним принципам взаємодії судді з працівниками апарату суду, однак у такому випадку характер таких відносин заслуговує на ретельну оцінку з точки зору можливого впливу на об'єктивність і безсторонність судді у розгляді конкретного провадження.
Наявність службових контактів не є винятковою обставиною, однак, вона вимагає додаткової уваги для виключення будь-яких сумнівів у неупередженості головуючого судді під час судового розгляду.
Взаємодія працівника апарату суду з суддею під час виконання обов'язків, включно зі спільними зустрічами та обговореннями, не є протиправною чи такою, що прямо свідчить про наявність упередженості. Однак, у світлі положень статті 75 КПК України, навіть формальність таких контактів не виключає можливості виникнення сумнівів щодо безсторонності судді з огляду на об'єктивні обставини, які можуть вплинути на довіру до правосуддя.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
Суд зобов'язаний враховувати як характер, так і частоту таких контактів, їх вплив на об'єктивність судді та можливість формування у суспільства враження про ймовірну зацікавленість судді у результатах розгляду справи.
На переконання суду, з огляду на встановлені обставини та об'єктивну необхідність забезпечення зовнішньої неупередженості при розгляді даної справи, виникає потреба у дотриманні максимально високих стандартів безсторонності суду.
Зважаючи на вищевикладене, навіть за відсутності прямих доказів упередженості, існує ризик виникнення у сторін або у сторонніх спостерігачів сумнівів щодо об'єктивності суду. Такий ризик може негативно вплинути на довіру до правосуддя та сприйняття процесу як справедливого.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне застосувати підхід, що відповідає міжнародним стандартам правосуддя, зокрема, передбаченим практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до яких навіть видимість можливого конфлікту інтересів є достатньою підставою для відводу судді з метою збереження довіри до судового процесу.
У зв'язку із наведеним, враховуючи вимоги п.4 ч.1 ст.75 КПК України, з метою недопущення будь-яких сумнівів у неупередженості судді та об'єктивності рішень, вважаю за необхідне задовольнити заяву про самовідвід судді Шиховцової А.О.
Відповідно до ст. 82 КПК України матеріали справи підлягають передачі для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями..
Керуючись ст. ст. 75, 80 КПК України,
Заяву судді Основ'янського районного суду міста Харкова Шиховцової Анни Олександрівни про самовідвід від участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - задовольнити.
Відвести суддю Основ'янського районного суду міста Харкова Шиховцову Анну Олександрівну від участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа № 643/15668/25).
Матеріали справи № 643/15668/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, передати до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями..
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя І.С. Блага