Харківський районний суд Харківської області
03 березня 2026 року
селище Покотилівка Харківської області
Справа №635/1307/26
Провадження №1-в/635/114/2026
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Державної установи «Хролівський виправний центр(№140)» ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел Кегичівка, Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 13.03.2014 за ч.3 ст.185, 75 КК України до 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки;
- 04.06.2014 за ч.3 ст.185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, з закінченням іспитового строку;
- 04.09.2014 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 02.01.2015 після відбуття покарання;
- 16.01.2017 Красноградським районним судом за ч.3 ст.185, ч.1, 4 ст.70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі. Звільнений з під варти з зали суду у зв'язку з тим, що строк перебування під вартою перевищує призначений строк покарання;
- 26.03.2020 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.187, ч.1 ст.309, ст.70 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
засуджений 17.12.2020 Жовтневим районним м. Харкова за ст.391 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.03.2020 у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі та повністю приєднати додатково конфіскації майна та остаточно - 6 років позбавлення волі, з конфіскацією майна. Ухвалою Уманського міськрайсуду Черкаською області від 04.02.2025, відповідно до ст. 82 КК України, невідбуту частину покарання у виді 1 року 10 місяців 13 днів позбавлення волі замінено більш м'яким обмеженим волі, з зарахуванням часу слідування під вартою до виправного центру за правилами, передбаченими ст. 72 КК України, із співвідношення одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі,
09 лютого 2026 року до Харківського районного суду Харківської області надійшло подання начальника Державної установи «Хролівський виправний центр(№140)» ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 лютого 2026 вищевказане подання передано в провадження судді ОСОБА_1 .
Згідно частини 1 статті 539 Кримінального процесуального Кодексу України(далі- КПК України), питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням(поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до положень частини 4 статті 539 КПК України при вирішенні судом питань, пов'язаних із виконанням вироку у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час місця розгляду клопотання(подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, інші особи у разі необхідності.
Засуджений ОСОБА_5 та представник виправного центру ОСОБА_6 у судове засідання не з'явились, надали до суду заяви про розгляд справи за його відстуності.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення подання, вважаючи, що засуджений довів своє виправлення.
Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду
Вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.02.2020 року за статтею 391 КК України засуджений до 1 року позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.03.2020 року у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі та повністю приєднати додатково конфіскації майна та остаточно - 6 років позбавлення волі, з конфіскацією майна.
Ухвалою Уманського міськрайсуду Черкаською області від 04.02.2025, відповідно до ст. 82 КК України, невідбуту частину покарання у виді 1 року 10 місяців 13 днів позбавлення волі замінено більш м'яким обмеженим волі, з зарахуванням часу слідування під вартою до виправного центру за правилами, передбаченими ст. 72 КК України, із співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
Початок строку відбування покарання - 17 грудня 2020 року, кінець строку відбування покарання - 27 жовтня 2026 року.
Начальник ДУ «Хролівський виправний центр(№140)» ОСОБА_7 звернувся до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення засудженого, посилаючись на те, що ОСОБА_5 станом на 04 лютого 2026 року відбув більше ніж 3/4 призначеного вироком суду строку покарання.
Відповідно до частини 1 статті 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Відповідно до частини 2 статті 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та фактично відбув встановлений частиною 3 статті 81 КК України термін покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: 1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин; 2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі; 3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання(частина 3 статті 81 КК України).
При цьому, однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі статті 81 КК України, є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.
Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і довела це своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміни не відбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26 квітня 2002 року, умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення.
Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого протягом всього періоду відбування ним покарання, у зв'язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради. При цьому, прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
У відповідності до положень пункту 17 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України суду слід ретельно з'ясувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо прилучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу.
Так, з матеріалів справи стосовно умовно-дострокового звільнення та особової справи на засудженого вбачається, що засуджений ОСОБА_5 прибув до державної установи ДУ «Хролівський виправний центр(№140)» із ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
За час відбування покарання характеризується позитивно. Працевлаштований на контрагентський об'єкт ТОВ «БУДТОРГ-КМ» різноробочим, згідно статті 60 КВК України. До праці ставиться сумлінно, виявляє стабільність та старанність у роботі, самостійно виконує роботи із самообслуговування, дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує їх тільки за призначенням. Своїм ставленням до праці надає позитивний приклад іншим засудженим. Порушень правил техніки безпеки не допускає. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Має позитивні плани на майбутнє, а саме звернутися в центр зайнятості за допомогою у працевлаштуванні згідно запропонованої вакансії та отримати гідну зарплатню.
Приймає участь в реалізації програм диференційованого виховного впливу «Подолання наркотичної залежності», «Духовне відродження» та «Підготовка до звільнення» згідно статті 65 Кримінально-виконавчого кодексу України. До реалізації програми ставиться позитивно.
Згідно характеристики на засудженого, наданої начальником відділення СПС ОСОБА_8 вбачається, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюються як середній.
З довідки про стягнення та заохочення засудженого ОСОБА_9 вбачається, за час відбування покарання засуджений мав одне стягнення, яке на даний час є погашеним та має дев'ять заохочення у вигляді оголошення подяк за сумлінну поведінку та ставлення до праці.
Зі змісту довідки про працевлаштування засудженого ОСОБА_5 в державній установі «Хролівський виправний центр(№140)» за підписом начальника майстерні ОСОБА_10 , засуджений за час відбування покарання у вигляді обмеження волі у березні 2025 року не працював у зв'язку із перебуванням у відділенні карантину, діагностики та розподілу, з квітня 2025 року по липень 2025 року включно був працевлаштований на контрагентському об'єкті ТОВ «НВО «Ю БІ СІ-ПРОМО». З серпня 2025 року по грудень 2025 року був працевлаштований на контрагентському об'єкті «БУДТОРГ-КМ». Засуджений ОСОБА_5 активно залучався до робіт із благоустрою установи згідно частини 5 статті 60 КВК України. До цих робіт засуджені відповідно до частини 5 статті 60 КВК України залучаються без оплати праці.
Вищевказане у своїй сукупності свідчить про те, що засуджений ОСОБА_5 послідовно протягом усього строку відбування покарання доводив, що став на шлях виправлення.
Як вбачається зі змісту вироку Дзержинського районного суду м. Харкова за ст. 391 КК України має цивільний позов(матеріальна шкода, солідарна) на суму 18 545,74 грн, моральна шкода на суму 80 000,00 грн та судові експертизи на суму 2 621,18 грн.
Разом з тим, відповідно до довідки наданої начальником сектору фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ОСОБА_11 вбачається, що до державної установи «Хролівський виправний центр(№140)» виконавчі листи не надходили.
Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.
У відповідності до частини другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи викладене, дані про особу засудженого ОСОБА_5 , його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, поведінку за весь час відбуття покарання(наявність дев'яти заохочень, залучення та виконання робіт з благоустрою території, ставлення до праці, позитивної характеристики), суд констатує наявність достатніх та переконливих даних, які б свідчили про виправлення засудженого та досягнення цілей покарання в більш короткий термін.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 81 КК України, статтями 537, 539 КПК України, статтею 154 КВК України, суд
Подання начальника Державної установи «Хролівський виправний центр(№140)» ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 - задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання на невідбутий строк покарання дев'ять місяців дванадцять днів, призначеного вироком від 17.12.2020 Жовтневим районним м. Харкова за ст.391 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.03.2020 у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі та повністю приєднати додатково конфіскацію майна та остаточно - 6 років позбавлення волі, з конфіскацією майна.Ухвалою Уманського міськрайсуду Черкаською області від 04.02.2025, відповідно до ст. 82 КК України, невідбуту частину покарання у виді 1 року 10 місяців 13 днів позбавлення волі замінено більш м'яким обмеженням волі, з зарахуванням часу слідування під вартою до виправного центру за правилами, передбаченими ст. 72 КК України, із співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області, а засудженим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_12