Справа № 643/4106/26
Провадження № 1-кс/643/1959/26
04.03.2026 м. Харків
Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 в режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 капітана юстиції ОСОБА_6 , погоджене заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 , подане у кримінальному провадженні №22026220000000205 від 16.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Комсомольське, Зміївського району, Харківської області, громадянина України, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 -
встановив:
Слідчим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22026220000000205 від 16.02.2026, в якому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходячись за адресою фактичного проживання у м. Слобожанське, Чугуївського району, Харківської області, 02.08.2025 та 29.11.2025, використовуючи власний акаунт у месенджері «Telegram» з ім'ям користувача « ОСОБА_8 », зареєстрований за номером телефону НОМЕР_1 , в ході особистого листування з особою на ім'я « ОСОБА_9 », нік користувача « ОСОБА_10 », який використовував акаунт у вказаному месенджері, прив'язаний до номеру телефону НОМЕР_2 , здійснив поширення відомостей про дислокацію Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на території Харківської області, з можливістю їх ідентифікації на місцевості, в умовах воєнного стану.
Згідно з отриманими від ІНФОРМАЦІЯ_2 відомостями, за вказаними координатами, а також на ділянках місцевості поблизу зазначених координат, які були передані ОСОБА_4 , у перелічені періоди часу та дати, дійсно виконувались завдання за призначенням підрозділами сил оборони України, зокрема, на визначених та обладнаних позиціях, а також розміщувався особовий склад підрозділів Збройних Сил України, які залучені до виконання завдань з надання відсічі збройній агресії РФ проти України, їх транспортні засоби та озброєння, задіяне у виконанні бойових завдань.
При цьому, поширена ОСОБА_4 інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
03.03.2026 року о 09:57 ОСОБА_4 було фактично затримано слідчим у м. Слобожанське, Чугуївського району, Харківської області в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
03.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Слідчий, посилаючись на обґрунтовану підозру ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину, та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим сторона обвинувачення просить застосувати запобіжний захід у вигляді триманні під вартою без визначення розміру застави, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищенаведеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задоволити з підстав, у ньому наведених.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Звернув увагу на характеризуючі особу підозрюваного дані, а також процесуальну поведінку його підзахисного. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний у судовому засіданні позицію свого захисту повністю підтримав.
Заслухавши прокурора, слідчого, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Нормами ст. 22 КПК України врегламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до норм ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особи підозрюваного, тощо.
Наразі ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-1 КК України; існування ризиків, визначених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку слідчого судді, доведені стороною обвинувачення.
Встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється, зокрема, у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, (заява № 18731/19) від 28.10.1994).
Проте, у практиці ЄСПЛ відсутній універсальний підхід, за якого підозра вважається обґрунтованою. Це визначається конкретними обставинами (рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви № 12244/86, № 12245/86, № 12383/86 від 30.08.1990, п.32; «Merabishvili v. Georgia», заява № 72508/13 від 28.11.2017, п.184), а також пов'язується зі ступенем суспільної небезпечності діяння.
Існування вказаних ризиків у сукупності з обґрунтованою підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, вказує на думку слідчого суді про обґрунтованість заявленого клопотання та недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі та технічні носії; незаконного впливу на свідків; вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Окрім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (заява № 18731/91) від 28.10.1994 зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Нормою ч. 1 ст. 178 КПК України врегламентовано, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Оскільки в судовому засіданні не вдалося встановити мотиви вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також такі наразі не встановлені в ході досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_4 не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, і зокрема цілодобовий домашній арешт, для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання, то з моменту затримання.
Враховуючи підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до переліку злочинів, за якими застава може не визначатись, суспільну небезпечність інкримінованого злочину, яке вчинено в умовах воєнного стану, керуючись загальними засадами кримінального провадження, з метою досягнення його завдань в рамках застосування до особи належної правової процедури, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задоволити, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 22, 23, 177, 182, 183, 193-194, 196-198, 206, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задоволити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» у межах строку досудового розслідування, тобто до 09:57 01.05.2026, без визначення розміру застави.
Строк застосування запобіжного заходу обчислювати з моменту затримання, а саме з 09:57 03.03.2026.
Строк дії ухвали встановити до 09:57 01.05.2026.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваного під вартою його близьких родичів, членів сім'ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст.ст. 111, 112 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_4 - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 06.03.2026 о 11:55.
Слідчий суддя ОСОБА_1