Провадження № 3/641/537/2026 Справа № 641/1171/26
05 березня 2026 року Суддя Слобідського районного суду м. Харкова Зелінська І.В., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
02.02.2026 року близько 22-00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинила відносно свого співмешканця ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме: виражалась нецезурною лайкою в його бік та кинула скляну чашку в обличчя, внаслідок чого було завдано шкоду психічному здоров'ю та фізичному здоров'ю. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без її участі до суду не подала.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про складення відносно неї матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності та його розгляд в Слобідському районному суді м. Харкова. Як вбачається з даних протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 підписала вказаний протокол у відповідній графі без зауважень щодо правильності зазначення її місця проживання.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Приймаючи до уваги, що законом передбачені строки накладення адміністративного стягнення (ст.38 КУпАП), ОСОБА_1 повідомлялась про розгляд справи у встановленому законом порядку, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності останньої на підставі наявних у справі доказів. При цьому також враховує, що адміністративне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_1 , не відносяться до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов'язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить наступного висновку.
Частина 1 ст. 173-2 КУпАП встановлює відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується доказами, що містяться в справі про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 080898 від 03.02.2026 року; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії ЕТ №103273 від 03.02.2026 року; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського; копією заяви та пояснень ОСОБА_2 від 02.02.2026 року; копією пояснень ОСОБА_1 від 03.02.2026 року; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 02.02.2026 року щодо потерпілого ОСОБА_2 , згідно якої визначено високий рівень небезпеки; рапортом поліцейського від 03.02.2026 року тощо.
Підстави, які б давали можливість суду вважати, що вказані докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст.173-2 КУпАП, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер скоєного правопорушення, дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь вини та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
Керуючись ст. 33-35, 173-2, 276, 279, 280, 283 285, 289, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Постанова може бути оскаржена через Слобідський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в десятиденний строк з дня її винесення апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на неї штрафу у передбачений законом строк, до неї може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Суддя- І. В. Зелінська