Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/1286/26
Провадження №: 1-кс/332/98/26
06 березня 2026 р. м. Запоріжжя
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 березня 2026 року за № 12026082030000151 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 березня 2026 року за № 12026082030000151 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 28.02.2026 до ВнП № 1 ЗРУП надійшло повідомлення про те, що 20.02.2026 в період часу з 10:00 до 10:15 годин невстановлена особа, в період дії військового стану, шляхом вільного доступу, знаходячись у приміщенні палати № 2 терапевтичного відділення № 2 Областного протитуберкульозного диспансеру, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перспективна, 2, таємно викрала майно, яке належить ОСОБА_5 , спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму приблизно 59 000,00 грн.
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_5 , пояснив, що 15.02.2026 знаходився у своїй палаті № 2 в обласному протитуберкульозному диспансері, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перспективна 2, приблизно о 11:00 годині він прийшов до палати зі сніданку та вирішив лягти спати, при цьому залишив належний планшетний пристрій марки «Xiaomi» моделі «А7» у корпусі блакитного кольору, на якому також був вдягнутий чохол чорного кольору типу «книжка» на підвіконні. Через те, що їм заборонено зачиняти двері в палати, коли вони знаходяться в ній, двері були відчинені, в палаті на той момент нікого не було. Прокинувшись приблизно о 13:00 годині, ОСОБА_5 виявив, що вищевказаний планшет зник.
03.03.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно надала для огляду та вилучення планшет марки «Readmi» в корпусі синього кольору SN номер 67177/W5TC04266 разом з чохлом чорного кольору, який їй продала малознайома ОСОБА_7 за грошові кошти в розмірі 1000 грн, при цьому запевнивши її, що пристрій не є краденим.
03.03.2025 вищевказане вилучене майно визнано речовими доказами та вирішено питання щодо його тимчасового зберігання.
Вилучене майно має доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки є предметом злочину, зберегло на собі його сліди, та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З метою збереження вилучених речових доказів ставиться питання про їх арешт.
Слідчий, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розгляд клопотання про арешт майна провести за його відсутності, клопотання підтримує.
ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розгляд клопотання про арешт майна провести за його відсутності, проти задоволення клопотання не заперечує.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, забезпечення збереження речових доказів (абз. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 170 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 171 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 171 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження тощо.
У зв'язку із тим, що вилучене майно має істотне значення для проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки можливо зберегло на собі сліди скоєного кримінального правопорушення, є предметом злочинного посягання, та у подальшому буде використано в якості доказів обставин, які встановлюються у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, в тому числі і приховування та знищення майна,. Тому з метою забезпечення кримінального провадження, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення або перетворення тимчасово вилученого майна задовольняє клопотання слідчого про арешт майна.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 березня 2026 року за № 12026082030000151 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та яке було добровільно надано для огляду та вилучення ОСОБА_6 , а саме, на планшет марки «Readmi» в корпусі синього кольору SN номер 67177/W5TC04266 разом з чохлом чорного кольору.
Питання щодо зберігання майна вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1