Справа № 522/20700/25
Провадження № 2/522/132/26
26 лютого 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,
за участі секретаря судового засідання - Коновал Д. І.,
заявника - ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту родинних відносин, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його батьком.
В обгрунтування заяви зазначив, що на початку вересня 2025 року він отримав повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_3 про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Підставою для відмови стало те, що ним не надано документів на підтвердження батьківства ОСОБА_2 відносно нього.
Зазначає, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками є: ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 .
У свідоцтві про його народження, яке складено російською мовою, його прізвище записано як « ОСОБА_4 ».
12.02.1996 він отримав паспорт громадянина України, в якому його прізвище зазначено « ОСОБА_4 ».
У листопада 1998 року його батьком отримано паспорт громадянина України, в якому його прізвище зазначено « ОСОБА_4 ».
Заявник зазначає, що в даному випадку встановлення факту родинних відносин йому необхідно для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оскільки його батько є особою з інвалідністю 2 групи.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.01.2026 залучено до участі у справі як заінтересовану особу ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримав та просив її задовольнити.
ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення заяви про встановлення факту родинних відносин не заперечував.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_6 у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши заявника та заінтересовану особу - ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Судом установлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 11.06.1974 в Кемерово міськЗАГС та складеним російською мовою, ІНФОРМАЦІЯ_7 народився (мовою оригіналу) « ОСОБА_1 », батьками якого у свідоцтві записані: « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_3 ».
Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 12 лютого1996 року Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області на ім'я заявника, слідує, що прізвище, ім'я та по батькові заявника зазначено як « ОСОБА_1 ».
З довідки про присвоєння ідентифікаційного номера від 01.06.1998, виданої Державною податковою адміністрацією в Іллічівському районі, слідує, що її видано на ім'я ОСОБА_1 .
З паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 23 листопада 1998 року Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, слідує, що його видано на ім'я ОСОБА_2 .
Картку фізичної особи - платника податків ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 30.07.2008 видано на ім'я ОСОБА_2 .
З довідки сер. МСЕ-№004519 від 04.04.2005, складеної російською мовою слідує, що її видано на ім'я (мовою оригіналу) « ОСОБА_2 » про встановлення ІІ групи інвалідності безстроково.
Відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28.08.2025, комісією ухвалено рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та зазначено, що ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на загальних підставах, оскільки у прізвищах, зазначених у наданих заявником документах, вбачаються розбіжності та ним не надано документів на підтвердження батьківства ОСОБА_2 відносно нього.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв'язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв'язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Згідно зі ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
У справах даної категорії, разом із заявою про встановлення факту родинних відносин заявник повинен подати суду також відмову органу, що видав документ про внесення виправлень у документи, що підтверджують родинні відносини.
Верховний Суд України в листі 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв'язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; особи, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом). При цьому до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.
Пункт 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, яким визначається можливість встановлення факту родинних відносин між фізичними особами в судовому порядку, в сукупності з висновками Верховного Суду України в листі 01.01.2012, вказує на те, що встановлення такого факту в судовому порядку можливо за умови смерті особи, з якою заявник бажає встановити факт родинних відносин.
Разом з тим, підтвердження родинних відносин між живими фізичними особами здійснюється іншим шляхом, в залежності від обставин, зокрема можливо шляхом звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін до актового запису про народження або до органу міграційної служби для одержання нового паспортного документу, оскільки за життя будь-який громадянин не позбавлений права уточнити правильність написання свого прізвища.
Звертаючись до суду з цією заявою заявник просить встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його батьком.
На час звернення заявника до суду ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є живими.
Як слідує із заяви, невідповідність у написанні прізвищ заявника та його батька пов'язана із неправильним написанням прізвища під час оформлення паспортного документа громадянина України.
При цьому заявник зазначає, що дипломатичні відносини між Україною та рф на даний час розірвано, тому отримати інформацію з м. Кемерово, де народився заявник, є неможливим.
Водночас заявником не надано доказів його звернення до відповідного органу міграційної служби для виправлення такої невідповідності та отримання нового паспортного документу, як і не надано відмови такого органу у внесенні виправлень.
Отже, заявником не доведено неможливості встановлення факту родинних відносин в позасудовому порядку зокрема шляхом внесення відповідних виправлень до особистих документів.
Суд не може підміняти державний орган, приймаючи рішення, та вирішувати питання, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 травня 2021 року у справі № 491/399/19.
При цьому посилання заявника на те, що на даний час через розірвання дипломатичних відносин між Україною та рф неможливо отримати інформацію з м. Кемерово, де він народився, є необґрунтованими, оскільки як слідує з матеріалів справи, розбіжність у написанні прізвищ заявника та його батька виникла під час оформлення паспортного документа громадяна України, а тому заявником не доведено необхідності отримання інформації з м. Кемерово, рф.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зави.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 268, 293, 315, 316, 319 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту родинних відносин - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складено 05.03.2026.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА