Справа № 504/5397/23
Номер провадження 2/504/500/26
05.03.2026с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Вінської Н.В.,
секретаря Коцар А,М.,
за участі:
позивача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Доброслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ(м.Одеса) про звільнення від сплати заборгованості,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м.Одеса), про звільнення від сплати заборгованості за аліментами.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що 26.12.2019 року Комінтернівським районним судом Одеської області винесено судовий наказ на підставі якого з ОСОБА_1 стягуються на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у розмірі 1/2 частини від усіх видів доходу (заробітку). Зазначений судовий наказ був пред'явлений до Доброславського ВДВС для примусового виконання.
Державним виконавцем Доброславського ВДВС Білашом Є.Г. був зроблений розрахунок заборгованості, відповідно до якого сума заборгованості по сплаті аліментів за період з 27.11.2019 року по 01.05.2021 року складає 189005,80 грн. Зазначає, що при обчислені розміру заборгованості державним виконавцем не було враховано те, що до травня 2021 року він разом із дружиною та дітьми проживали разом, свою заробітну плату він надавав дружині на утримання дітей. У період з січня 2020 по серпень 2020 року стягувач виїжджала за кордон, а діти знаходились на його утриманні, у зв'язку із чим вважає, що заборгованість за цей період повинна бути вилучена..
Ухвалою судді від 25.12.2023 року відкрите провадження у цивільній справі, постановлено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 28.05.2024 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів у справі.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась будучи неодноразово повідомленою про дату та час судових засідань шляхом надсилання СМС повідомлень за номером її телефону. На електронну адресу суду від ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення по суті пред'явленого позову. У відповідності до наданих пояснень відповідач не визнає пред'явлений ОСОБА_1 позов у повному обсязі, та вказує, що дійсно у 2020 році вона їздила до Америки на певний час та діти проживали з позивачем в одному будинку. Разом з тим відповідач стверджує, що згідно досягнутих домовленостей з позивачем у період її перебування за кордоном дітьми займалась ОСОБА_6 - рідна сестра відповідачки. Крім того увесь час своєї відсутності в країні вона надсилала кошти на утримання дітей.
Суд, ознайомившись з позовною заявою, дослідивши докази, наявні в матеріалах цивільної справи, дійшов висновку наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони мають трьох дітей спільних дітей : ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
26.12.2019 року Комінтернівським районним судом Одеської області видано судовий наказ яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини від усіх видів доходів (заробітку), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 27.11.2019 року до досягнення найстаршою дитиною ОСОБА_7 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 включно.
07.05.2021 року відповідачкою ОСОБА_2 судовий наказ виданий Комінтернівським районним судом Одеської області від 26.12.2019 року пред'явлено для примусового виконання до Лиманського район ного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
13.05.2021 року державним виконавцем Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білаш Євгенієм Геннадійовичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 65384497 за вищезгаданим судовим наказом.
У відповідності до розрахунку заборгованості, який було здійснено державним виконавцем Доброславського відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбанем Максимом Олеговичем станом 20.11.2023 року заборгованість по аліментам боржника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 станом на 01.11.2023 року становила 150 180,24 грн. До вказаного розрахунку у тому числі включено заборгованість яка виникла у період з січня 2020 по серпень 2020 року у розмірі 78 292,62 грн.
У відповідності до акту від 13.01.2023 року складеного комісією у складі депутата Визирської сільської ради по виборчому округу №3 Шаповал А.Є., сусідів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - ОСОБА_1 з 01.01.2020 року по 31.08.2020 року проживав разом з дітьми за адресою: АДРЕСА_1 .
Також позивачем надано до суду «акт про підтвердження факту не проживання громадянки ОСОБА_2 » від 30.08.2023 року який було складено комісією у складі депутата Визирської сільської ради виборчого округ № 4 Горєлко Тетяни Володимирівни і сусідів: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , актом комісія підтверджує, що громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з січня 2020 р. по серпень 2020 р. не проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Зі слів батька діти проживали разом з ним.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст.181СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Як визначено ст.179СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
При вирішенні даного спору суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з ч.2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
З аналізу даної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв'язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.
Відповідно, лише за наявності вищевказаних обставин, що мають істотне значення платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.
Аналогічна вимога мається у п.22 Постанови Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", де вказано, що суд за передбачених ст.197 СК України умов може повністю або частково звільнити платника аліментів від сплати заборгованості.
Згідно зі ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Згідно ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати аліментів. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати аліментів можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати аліментів на підставі судового рішення.
Відмовляючи у задоволенні позову суд виходить з того, що позивачем не було доведено наявності обставин, які відповідно до вимог статті 197 Сімейного кодексу України мають істотне значення та є підставою для повного або часткового звільнення його від сплати заборгованості за аліментами. Сам по собі факт проживання позивача разом із дітьми у період з січня 2020 року по серпень 2020 року, так само як і відсутність відповідачки на території України у вказаний період, не свідчить автоматично про належне та повне утримання дітей позивачем у розумінні положень Сімейного кодексу України та не є безумовною підставою для звільнення від сплати аліментів або заборгованості за ними.
Надані позивачем докази у вигляді актів органів місцевого самоврядування та актів складених сусідами, покази надані свідками у судовому засіданні в цілому підтверджують факт його проживання разом із дітьми та відсутність відповідачки за місцем проживання, однак не містять доказів понесення позивачем конкретних витрат на утримання дітей та їх утримання саме за кошти позивача у спірний період, не підтверджують систематичності та достатності такого утримання, а також не спростовують доводів відповідачки щодо направлення нею грошових коштів на утримання дітей у період перебування за кордоном.
Cуд не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_15 та ОСОБА_11 оскільки свідки не можуть достовірно підтвердити перебування дітей на утриманні саме позивача, свідкам не відомо джерело походження коштів які спрямовувались на утримання дітей та не відомо які саме витрати на дітей ніс позивач у спірний період.
Суд приймає до уваги пояснення самого позивача ОСОБА_1 які він надав у судовому засіданні, а саме в частині того, що він утримував дітей як міг, готував їжу, але не знає чи споживали діти приготовлену ним їжу та чи було таке харчування достатнім для дітей, крім того позивач не знає чи харчувались діти у сестри відповідачки оскільки постійно був на роботі.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Враховуючи викладене та досліджені судом докази, а також той факт, що при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12-13, 76-81, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ(м.Одеса) про звільнення від сплати заборгованості - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Вінська Н. В.