03 березня 2026 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), захисника ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 грудня 2025 року у кримінальному провадженні №12023262020001859 щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , освіта загальна середня, заміжньої, раніше судимої:
26.05.1997 Ленінським районним судом м. Чернівці за ч. 1 ст. 101, ч. 2 ст. 141, 42 КК України на 4 роки позбавлення волі із конфіскацією майна;
09.07.2002 Ленінським районним судом м. Чернівці за ч. 3 ст. 185, 69 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;
26.02.2004 Шевченківським районним судом м. Чернівці за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;
26.12.2008 Шевченківського районного суду м. Чернівці за ч. 1 ст. 115 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі;
19.12.2018 Першотравневим районним судом м. Чернівці за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком на 1 рік;
14.11.2018 Першотравневим районним судом м. Чернівці за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком на 1 рік, 15.01.2019 року вироком Чернівецького апеляційного суду призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі,звільнена 15.01.2020 року по відбуттю покарання, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, -
Провадження №11-кп/822/71/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_10
Категорія: ч. 2 ст. 115 КК України Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 грудня 2025 року ОСОБА_6 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України та їй призначене покарання у виді 12 років позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк призначеного ОСОБА_6 за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі за період тримання під вартою з 24.05.2023 року по день набрання вироком законної сили.
До набрання вироком законної сили залишено ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Вирішено долю речових доказів,стягнуто процесуальні витрати.
На таке судове рішення захисник ОСОБА_9 та обвинувачена ОСОБА_6 ,кожна окремо,подали апеляційні скарги.
Захисник ОСОБА_9 вважає вирок необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_6 та вичерпанням можливостями їх отримати, неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
Вказує, що досудове розслідування проведено з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а докази сторони обвинувачення не підтверджують винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину, суперечать один одному.
Звертає увагу, що показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які були взяті районним судом до уваги при встановленні винуватості ОСОБА_6 , суперечать один одному та їх пояснення кожен раз змінювалися, вказує, що ОСОБА_6 повідомляла суду про наявність у ОСОБА_11 причин її оговорювати, оскільки поліцейські йому погрожували.
Вважає, що районний суд безпідставно відмовив у задоволенні її клопотання про одночасний допит свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
Стверджує, що орган досудового розслідування не встановив та не допитав невідому особу - нападника - про яку неодноразово повідомляла обвинувачена.
Зауважує, що ОСОБА_6 не покинула місце події та не намагалась знищити докази.
Посилається на те, що викладені у вироку покази свідка ОСОБА_15 відрізняються від наданих ним показів у суді в частині того, де він вперше побачив кров.
Наголошує, що суд допустив неповноту судового розгляду та порушення права на захист, оскільки відмовив у задоволенні клопотання про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи для конкретизації запитань та отримання відповідей, які не були надані у висновку №27.
Твердить, що висновки експертів та їх покази, надані в районному суді, не доводять винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки такі висновки ґрунтуються лише на припущеннях її причетності до скоєного вбивства.
Обвинувачена ОСОБА_6 в обґрунтування поданої нею апеляційної скарги наводить доводи, аналогічні викладеним у апеляційній скарзі її захисника ОСОБА_9 .
Стверджує, що докази, на які посилається сторона обвинувачення, не підтверджують її винуватості у вчиненні умисного вбивства та є припущеннями.
Вказує, що показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 суперечать один одному та їх покази кожен раз змінювалися.
Зазначає, що відповідно до висновку експерта №70, на зрізах нігтьових пластин потерпілого ОСОБА_16 не знайдено слідів її крові.
Також посилається на висновок експерта №358, згідно якого тілесні ушкодження потерпілому були нанесені з великою силою, потерпілий та нападник перебували в динамічному русі, оскільки між ними була бійка, потерпілий ОСОБА_16 перебував у вертикальному положенні.
Твердить, що бачила нападника, який був високого зросту, приблизно 185 см та наносив ОСОБА_16 удари кулаками і ножем, що підтверджується висновком експерта, в якому зазначено, що у потерпілого були забиті китиці рук та синці і садна на руках, отже мала місце бійка.
Звертає увагу, що у потерпілого також були садна в лобно-тім'яній ділянці, удар наносився лівою рукою, тоді як вона правша, зауважує, що рани №3,4,5 також були нанесені справа лівшою, а рани №1,2 були нанесені, коли ОСОБА_16 знаходився спиною до нападника, який був лівшою.
Наголошує, що знайдені на руків'ї ножа сліди її епітелію з'явились там внаслідок того, що вона схопилася за лезо ножа ближче до руків'я під час бійки між ОСОБА_16 та нападником.
Посилається на висновок експерта №924, відповідно до якого на її речах була знайдена кров групи ОСОБА_17 , яка могла з'явитись там, коли вона розбороняла ОСОБА_16 та чоловіка, який на нього напав.
Також просила допитати одночасно вже допитаних свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , оскільки районний суд відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про їх одночасний допит.
Зауважує, що орган досудового розслідування не встановив та не допитав невідому особу, про яку вона повідомляла.Стверджувала суду, що неодноразово зверталась до слідчого з відповідним клопотанням.
Вказує, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про призначення додаткової комісійної експертизи для конкретизації питань та отримання на них відповідей експерта.
Вважає ряд наданих стороною обвинувачення висновків експертів припущеннями, які не доводять її винуватість у вчиненні інкримінованого злочину.
Згідно вироку, ОСОБА_6 , будучи раніше судимою за вчинення умисного вбивства, судимість за яке не знята та не погашена, на шлях виправлення не стала та вчинила новий умисний злочин проти життя та здоров'я особи при наступних обставинах.
24.05.2023 року в період часу з 17.20 год. до 17.50 год., ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в одній із житлових кімнат квартири АДРЕСА_2 , під час спільного розпивання алкогольних напоїв із потерпілим ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті раптового виниклих неприязних відносин, розпочала з ним конфлікт, що супроводжувався словесною перепалкою.
В ході цього словесного конфлікту у ОСОБА_6 виник умисел на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_16 , з метою реалізації якого вона схопила зі столу,що знаходився в кімнаті, де вони розпивали спиртні напої, розкладний ніж із рукояткою темно-зеленого кольору та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, можливість настання тяжких наслідків у вигляді смерті іншої людини та бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, почала лезом ножа наносити численні удари в область верхньої частини тіла потерпілого, чітко розуміючи, що може поранити його в життєво важливі органи.
При цьому ОСОБА_16 намагався захиститись від ударів ОСОБА_6 та з кімнати вийшов до коридору, однак ОСОБА_6 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця та досягнення наслідків у вигляді смерті потерпілого, пішла за ним та продовжила умисно наносити йому удари в різні частини його тіла.
У результаті вказаних умисних цілеспрямованих дій ОСОБА_6 , спрямованих на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_16 , потерпілому відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 358 від 19.06.2023 спричинено наступні тілесні ушкодження:
-СИНЦІ: на тильній поверхні правої китиці на фоні описаних саден; на внутрішній поверхні правого передпліччя в нижній третині; на передній поверхні правого ліктьового згину в проекції саден; на задньо-внутрішній поверхні лівого передпліччя в нижній третині.
-САДНА: в лобно-тім'яній ділянці справа; на передній поверхні правої колінного згину; на тильній поверхні лівої кисті, в кількості яка не піддається рахунку; на передній поверхні лівого ліктьового згину, в чисельній кількості; на тильній поверхні правої кисті, в кількості яка не піддається рахунку.
Зазначені тілесні ушкодження виникли незадовго до моменту настання смерті з достатньою силою для їх заподіяння від семикратної дії тупих предметів ударів об такі та перебувають в ділянці досяжності власної руки, мають ознаки легких тілесних ушкоджень та в будь-якому причинному зв'язку з фактом настання смерті не перебувають.
-РАНИ: в проекції правого кута нижньої щелепи, орієнтована на 6-12 годин умовного циферблату годинника; у правого кута рота та на нижній губі справа; по передній поверхні грудної клітки в проекції 6-го ребра по пригрудинній лінії справа, орієнтована на 6-12 годин умовного циферблату годинника; на передній поверхні лівого плеча, орієнтована на 4-10 годин умовного циферблату годинника.
Указані тілесні ушкодження виникли незадовго до моменту настання смерті, послідовно одне за одним з достатньою силою для їх заподіяння, від 4-х разової дії гострого предмету типу «ніж», мають ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеня важкості, що у живих осіб зазвичай призводять до короткочасного розладу здоров'я та в будь-якому причинному зв'язку з фактом настання смерті не перебувають.
-РАНИ: в проекції тіла лівої лопатки, орієнтована на 3-9 годин умовного циферблату годинника, переходить в раневий канал, який проходить через підшкірно-жирову клітковину, м'язи та проходить у грудну клітку в 4-му міжребір'ї, ушкоджує вісцеральну та парієтальну плевру та проникає в тканину лівої легені верхньої її долі на глибину до 3, 0 см, спрямована ззаду до переду, зверху вниз, під кутом 45 грудусів; по при хребтовій лінії зліва в проекції 6-го грудного хребця та 6-го міжребір'я, орієнтована на 3-9 годин умовного циферблату годинника, переходить в раневий канал, який проходить через підшкірно-жирову клітковнику, прямий м'яз спини справа, перетинаючи його та проходить в грудну клітку в 6-му міжребір'ї, ушкоджує вісцеральну та парієнтальну плевру та проникає в тканину лівої легені нижньої долі на глибину до 1,5 см, спрямований ззаду до переду, зверху вниз під кутом 70 градусів.
Наведені тілесні ушкодження виникли за короткий проміжок часу до моменту настання смерті послідовно одна за одною, з достатньою для їх виникнення силою, від двохразової колото-різаної дії предмету типу «ніж», мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень у вигляді «небезпека для життя» в момент їх заподіяння та знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з фактом настання смерті.
Смерть ОСОБА_16 настала на місці події 24.05.2023, внаслідок гострої масивної зовнішньої та внутрішньої кровотечі, яка виникла в результаті отримання за життя колото-різаних, проникаючих поранень грудної клітки зліва з ушкодженням лівої легені.
Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченої та її захисника, які підтримали апеляційні скарги, доводи прокурора та потерпілого про відсутність підстав для скасування чи зміни вироку,безпосередньо дослідивши матеріали кримінального провадження в межах апеляційних скарг та перевіривши їх доводи, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Висновок районного суду про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджується доказами, які безпосередньо та повно досліджені районним судом.
Дії обвинуваченої правильно кваліфіковані за п.13 ч.2 ст.115 КК України, як умисне вбивство, вчинене особою,яка раніше вчинила умисне вбивство.
У суді обвинувачена ОСОБА_6 не визнала винуватість в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_18 .
Показала, що 23.05.2023 року разом з ОСОБА_19 прийшли на квартиру за адресою бульвар ОСОБА_20 , яка належить ОСОБА_21 на запрошення його співмешканки ОСОБА_22 .
Вона, ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_12 спільно вживали алкогольні напої до вечора 24.05.2023. Періодично ОСОБА_23 спав в окремій кімнаті, а вона, ОСОБА_24 і ОСОБА_12 спали в кімнаті, в якій вживали спиртні напої.
24.05.2023 ввечері прокинулася від звуків бійки між ОСОБА_16 , який сидів у кріслі та невідомим чоловіком. Спробувала їх розняти, однак невідомий відштовхнув її та порізав ножем. ОСОБА_16 та невідомий чоловік вийшли з кімнати, вона за ними не виходила.Що відбувалося далі між ними- не бачила. Описати невідомого чоловіка не може, оскільки була у стан сильного алкогольного сп'яніння.
Потім бачила кров у кімнаті та коридорі, після чого ОСОБА_12 взяла швабру і відмивала кров з підлоги. Коли зайшов невідомий чоловік у квартиру- вона не чула. Крові на ОСОБА_16 не бачила.
З ОСОБА_12 та ОСОБА_25 перебувала в нормальних відносинах, причин обмовляти її у ОСОБА_12 немає, однак їй розповів ОСОБА_23 , що зі слів ОСОБА_12 на ОСОБА_13 був тиск з боку поліції, щоб останній надав покази,що саме ОСОБА_26 нанесла удари ОСОБА_16 . Порізи були також і у ОСОБА_27 . Швидку викликав ОСОБА_28 .
Працівникам поліції після події пояснювала, що це саме вона наносила удари ОСОБА_16 , оскільки була у стані сильного алкогольного сп'яніння. Підстав вбивати ОСОБА_16 в неї не було. Три свідки, які вказують на те, що ОСОБА_16 перебував у квартирі і вживав спиртні напої разом з ними- кажуть не правду. Протягом доби вжили 2 літри горілки на чотирьох осіб. Порізи ОСОБА_29 та їй наніс невідомий чоловік,який був у камуфляжній куртці
Про ніж,яким наносили удари потерпілому, нічого не знає.
Такі показання обвинуваченої районний суд правильно оцінив як спосіб захисту, оскільки вони спростовуються сукупністю безпосередньо та повно досліджених судом доказів.
Зокрема, із показань у суді потерпілого ОСОБА_8 вбачається,що ОСОБА_16 є його сином. 24.05.2023 року по телефону дружина повідомила, що сина вбили у квартирі ОСОБА_30 на бульварі ОСОБА_20 . Син був інвалідом, відбував реальне покарання за вчинений злочин, не працював, вживав інколи алкогольні напої. Син товаришував з ОСОБА_28 , конфліктів не було, час від часу залишався ночувати у нього. Просив призначити суворе покарання і таку позицію підтвердив у апеляційному суді.
Свідок ОСОБА_19 показав,що 24.05.2023 року прийшов разом зі ОСОБА_6 у квартиру, яка належить ОСОБА_21 . Разом із ОСОБА_28 , його співмешканкою ОСОБА_31 та ОСОБА_32 вживали алкогольні напої, потім він пішов в іншу кімнату спати. Прокинувся від того, що його розбудили працівники поліції. Свідком самої події нанесення ОСОБА_16 ножових поранень не був.
Свідок ОСОБА_33 у суді показав,що працює в екстреній медичній допомозі. 24.05.2023 після обіду поступив виклик про ножове поранення за адресою бульвар Героїв Крут. У квартирі побачили багато крові, в кімнаті сиділи чоловік і жінка,а на столі стояв ніж. Потерпілий лежав між туалетом та кухнею,в комі та в крові. На його тілі було декілька ножових поранень, 2 в районі серця зі спини та 1 поранення нижче. Почали робити реанімаційні дії, але врятувати його не вдалося. Кров вперше побачили в квартирі на підлозі, на ручці дверей при вході в квартиру крові не було, в коридорі під'їзду крові не було. В квартирі кров була в кімнаті, де сиділи люди, в коридорі і біля туалету. Реанімаційні заходи відбувалися на кухні, по квартирі працівники швидкої не ходили. Через 5-7 хвилин після їхнього приїзду прибули працівники поліції. Потерпілий перебував поранений близько півгодини до приїзду швидкої допомоги.
Такі ж показання надали свідки ОСОБА_34 та ОСОБА_35 ,які прибули за викликом у складі бригади екстреної медичної допомоги.
Свідок ОСОБА_11 під час судового розгляду показав,що проживає за адресою: АДРЕСА_3 разом з ОСОБА_36
24.05.2023 року до них прийшли ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , її товариш ОСОБА_37 . Інших осіб в квартирі не було. Вживали спиртні напої, ОСОБА_37 пішов в іншу кімнату спати, ОСОБА_38 заснула в кімнаті, де вживали спиртні напої. Виник конфлікт між ОСОБА_16 та ОСОБА_6 , яка нанесла удари ножем ОСОБА_39 в область шиї. В момент нанесення ударів ОСОБА_6 стояла, а ОСОБА_16 сидів. Свідок,коли намагався забрати ніж у ОСОБА_6 , порізав праву руку,однак ніж не зміг відібрати. Коли ОСОБА_16 вийшов у коридор, ОСОБА_6 одразу пішла за ним. ОСОБА_16 не наносив удари ОСОБА_6 . Сліди крові були в коридорі та в кімнаті, в якій вживали спиртні напої, на підлозі та стінах.
Показання свідка повністю узгоджуються із тими даними,які він відтворив на місці події під час слідчого експерименту.
Зокрема,з протоколу проведення слідчого експерименту від 25.05.2023 року за участю свідка ОСОБА_11 та відеозапису до нього,які апеляційний суд безпосередньо дослідив, вбачається, що свідок показав кімнату в його квартирі за адресою АДРЕСА_3 , де він разом з потерпілим ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_19 та ОСОБА_36 розпивали спиртні напої 24.05.2023 року.
Показав місце, де сидів ОСОБА_16 (у кріслі) та ОСОБА_6 (в іншому кріслі навпроти нього),показав стілець,де сидів ОСОБА_40 , який потім пішов в іншу кімнату спати, також показав місце,де на ліжку сидів він( ОСОБА_28 ) з ОСОБА_36 , яка потім спала на цьому ж ліжку.
Показав місце на столику,де ОСОБА_6 під час раптового конфлікту із ОСОБА_41 взяла розкладний ніж із зеленою ручкою та вдарила ним потерпілого в обличчя.
Потім показав,як ОСОБА_32 нанесла ще декілька ударів ножем по тілу ОСОБА_42 ,який піднявся із крісла.
Також показав,як невдало намагався відібрати ніж у ОСОБА_32 та порізав руку.
Показав напрямок,куди вийшов ОСОБА_43 із кімнати, ОСОБА_32 пішла за ним,а свідок викликав швидку та розбудив ОСОБА_36 , показав місце,де була кров на підлозі,яку він сказав ОСОБА_38 повитирати.
(а.с.91-94 т.2).
Показання свідка ОСОБА_13 у суді та відтворені ним під час слідчого експерименту дані узгоджуються із висновком судово-медичного експерта №72,згідно якого у ОСОБА_11 виявлені різані рани по долонній поверхні дистальної фаланги 4-го та 5-го пальця лівої кисті з відходженням лоскуту донизу, що виникли внаслідок порізу ножем.
(а.с.139 т.2).
Свідок ОСОБА_36 показала суду, що 24.05.2023 року ОСОБА_6 та її товариш ОСОБА_19 прийшли до квартири за адресою бульвар ОСОБА_20 , яка належить ОСОБА_21 . Спільно вживали алкогольні напої. Пізніше приєднався ОСОБА_16 , який періодично проживав у квартирі. Під час вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_6 та ОСОБА_16 виникла суперечка через те, що ОСОБА_16 чіплявся до ОСОБА_44 . Свідок лягла спати у тій же кімнаті, де вживали спиртне. Її розбудив ОСОБА_45 та повідомив, що треба витерти підлогу у квартирі від крові, оскільки між ОСОБА_6 та ОСОБА_16 була суперечка,моменту нанесення ударів ОСОБА_16 не бачила. Ніж, яким наносились удари ОСОБА_16 , знайшли в квартирі. У туалеті побачила ОСОБА_16 , який лежав у крові. Бачила у ОСОБА_13 поріз на руці. Швидку викликав ОСОБА_28 .
Під час слідчого експерименту ,проведеного 25.05.2023 року за участю свідка ОСОБА_36 ,що зафіксовано протоколом та відеозаписом, які апеляційний суд безпосередньо дослідив, вбачається, що ОСОБА_36 показала,де саме сиділи 24.05.2023 року у кімнаті вона та ОСОБА_28 (на ліжку), ОСОБА_43 та ОСОБА_32 ( у окремих кріслах один напроти одного) під час спільного вживання алкогольних напоїв.Показала,що ОСОБА_40 спав у іншій кімнаті.Показала,де вона потім лягла спати на ліжку.
Показала,де була кров на підлозі у кімнаті,коли її розбудив ОСОБА_28 ,щоб прибрати кров,оскільки ОСОБА_46 .
Показала крісло,де в цей час сиділа ОСОБА_32 у кімнаті,а ОСОБА_43 стояв біля виходу з кімнати та з його тіла текла кров.Показала напрямок по коридору до кухні,куди пішов ОСОБА_43 .Також вказала на місце на стіні у коридорі навпроти вбиральні,де із рани ОСОБА_47 сильно вдарила кров.
Показала,як ОСОБА_43 впав у бік вбиральні,де його потім виявили лікарі.
(а.с.144-148 т.2).
Суд зауважує,що слідчі експерименти були проведені зі свідками на наступний день після вбивства потерпілого-25.05.2023.
Допустимість цих протоколів як доказів сторона захисту не оспорює.
Та обстановка, про яку повідомили свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_36 у суді та під час проведення слідчих експериментів, повністю відповідає фактичним обставинам, узгоджується із зафіксованою на місці події реальною слідовою інформацією.
Даних, що свідки є упередженими,у справі немає.
Захисник посилалась на те,що показання свідка ОСОБА_28 постійно змінювались.Разом із тим,у апеляційній скарзі адвокат викладає лише показання цього свідка у суді 13.12.2024 року та не вказує,коли та за яких обставин він надавав інші показання суду та у чому вони відрізнялись від інших його показань.
Апелянтами не наведено достатніх підстав вважати,що у показаннях свідків ОСОБА_38 , ОСОБА_28 та ОСОБА_48 містяться суперечності,які би давали підстави відповідно до ст.352 ч.15 КПК України для їх одночасного допиту у суді апеляційної інстанції і таких суперечностей суд не вбачає,а тому клопотання захисту про їх одночасний допит є безпідставним.
Будь-яких даних про вплив на ОСОБА_28 з метою примусити його надати показання проти ОСОБА_32 у справі немає,такі відомості жоден зі свідків суду не повідомляв,а аналогічні твердження обвинуваченої у апеляційній скарзі спрямовані на уникнення відповідальності за скоєний тяжкий злочин.
У апеляційній скарзі обвинувачена та захисник вказували,що орган досудового розслідування не встановив та не допитав невідомого чоловіка,про якого ОСОБА_6 повідомляла.
ОСОБА_49 перевірки версії,яку висунула обвинувачена,слідством вживались процесуальні заходи шляхом направлення доручення уповноваженій особі встановити невідомого чоловіка з бородою у камуфляжній формі(інших ознак ОСОБА_6 не вказала).Разом із тим, така особа не була встановлена
(т.2 а.с.251-253)
Судова колегія зауважує,що доказів про присутність у квартирі невідомого чоловіка у камуфляжній формі,який,за версією обвинуваченої,під час конфлікту наніс ОСОБА_42 поранення ножем,у справі немає.
Свідки,які безпосередньо перебували у квартирі, не повідомляли про невідомого чоловіка ані під час показань у суді,ані у ході слідчих експериментів, натомість вказували на обвинувачену як на особу,яка завдала ножових поранень потерпілому,від яких він помер та такі показання повністю узгоджуються з іншими доказами,які покладені судом в основу обвинувального вироку.
Отже, така версія обвинуваченої є її способом захисту з метою уникнення відповідальності за повторно вчинене умисне вбивство.
Районним та апеляційним судом досліджені відеозаписи із портативних відеореєстраторів поліцейських,здійснені 24.05.2023 року
(т.2 а.с.233,т.1 а.с.112)
Даними відеозаписами зафіксовані події після приїзду працівників поліції за викликом у квартиру АДРЕСА_2 .
ОСОБА_16 лежав на підлозі в кухні, де лікарі швидкої надавали йому медичну допомогу та повідомили,що витягли потерпілого із вбиральні(і це повністю відповідає показанням ОСОБА_38 ).
В квартирі знаходились ОСОБА_36 , ОСОБА_50 ОСОБА_6 , ОСОБА_51 .
Огляд місця події-приміщення квартири ОСОБА_28 - як процесуальна дія відповідно до ст.238 КПК України була спрямована на фіксацію обстановки та відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення,а не отримання показань.
З відеозаписів вбачається,що поліцейські оглядали сходову клітину перед квартирою та жодних слідів крові не було виявлено,кров знаходилась лише у квартирі,що повністю узгоджується із показаннями свідків ОСОБА_28 і ОСОБА_38 у суді щодо обставин вбивства ОСОБА_47 та відповідає відтвореним цими свідками обставинам у ході слідчих експериментів.
У протоколі огляду місця події про наявність крапель крові перед входом до квартири ОСОБА_28 також не вказано.
Згідно відео,у кімнаті,де за встановленими судом обставинами ОСОБА_32 наносила ОСОБА_42 удари ножем,на підлозі значна кількість великих за площею плям від крові,які витирала ОСОБА_38 (за її показами)( фото 18 а.с.55 т.1).
Також значна кількість затертих плям від крові у коридорі,де на сумці,що знаходилась на підлозі виявлений розкладний ніж із зеленою ручкою(фото 46 а.с.69 т.1)
На фото 18(а.с.55 т.1) чітко видно,що цей коридор навпроти виходу із кімнати,де розпочався конфлікт та ОСОБА_32 наносила удари ножем потерпілому.
Наявність значних плям від крові на підлозі у коридорі та власне ножа повністю відповідає встановленим судом обставинам,згідно яких обвинувачена нанесла декілька ударів ножем у спину потерпілому у той час,коли він вже вийшов у коридор.
Апеляційний суд безпосередньо дослідив на технічному носії показання свідка ОСОБА_15 у суді,на які посилалась захисник у апеляційній скарзі про те,що він бачив у спільному для квартири ОСОБА_28 та іншої квартири тамбурі(коридорі) краплі крові на підлозі.
Разом із тим,їх наявність не свідчить,що такі сліди мають відношення до цього кримінального провадження.
Доказів того,що краплі,які бачив ОСОБА_52 є саме кров'ю або залишені потерпілим,у справі немає.
Отже,аналогічні твердження захисника та обвинуваченої у апеляційній скарзі є необгрунтованими.
Суд зауважує,що висуваючи таку версію про наявність крові потерпілого перед входом до квартири ОСОБА_28 ,захисник очевидно намагалась показати,що потерпілий отримав тілесні ушкодження поза межами квартири ОСОБА_28 .
Разом із тим,це суперечить показанням ОСОБА_32 у суді про те,що ножові поранення ОСОБА_42 заподіяв невідомий чоловік з бородою у камуфляжній формі під час конфлікту саме у цій квартирі.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи речового доказу (розкладного ножа) № 217-МК від 03.11.2023, тілесні ушкодження на тілі потерпілого ОСОБА_16 виникли від колючо-ріжучої дії травмуючого знаряддя типу ножа, який мав гостре вістря,обушковий край,шириною не менше 0,1 см та лезо із середнім ступенем гостроти заточки і найбільшою шириною у місці занурення2,05 см та ним міг бути ніж, наданий на експертизу.
Зі змісту експертизи,експерт досліджував саме той розкладний ніж із зеленою ручкою,який був вилучений під час огляду місця події у коридорі квартири ОСОБА_28 на сумці,що була на підлозі.
(а.с. 151-154 т.1).
Експерт ОСОБА_53 у районному суді показала, що вона проводила зазначену вище експертизу ножа. Ніж не є холодною зброєю, а використовується для побутових потреб. Тілесні ушкодження потерпілому могли бути нанесені саме цим ножем. Визначити, на якій відстані перебував свідок ОСОБА_24 від потерпілого по плямах крові на його одязі не можливо. Сліди крові на одязі ОСОБА_13 утворилися не від одноразового бризку крові, тобто не від одного джерела кровотечі. Кров потерпілого на одязі ОСОБА_6 з'явилася внаслідок бризку крові. Визначити, від якого поранення була ця кров неможливо.
Адвокат у апеляційній скарзі виділила показання експерта в тій частині, що сліди крові на одязі ОСОБА_13 утворилися не від одноразового бризку крові, тобто не від одного джерела кровотечі,а на одязі ОСОБА_26 -внаслідок бризку крові.
Разом із тим,такі висновки повністю узгоджуються із встановленими судом фактичними обставинами,оскільки не ОСОБА_28 завдавав тілесні ушкодження потерпілому ножем,однак цей свідок перебував у квартирі,де внаслідок нанесених обвинуваченою ОСОБА_42 тілесних ушкоджень мала місце істотна крововтрата у потерпілого та значна кількість крові була у різних місцях квартири(кімнаті,коридорі,вбиральні)
Свідок був присутній безпосередньо під час нанесення ударів ножем обвинуваченою ОСОБА_42 ,намагався відібрати у неї ніж,внаслідок чого отримав порізи,і це підтверджено висновком СМЕ.
Згідно висновку комплексної молекулярно-генетичної та судово-дактилоскопічної експертизи №КСЕ-19/109-23/6970 від 18.08.2023, на руків'ї зазначеного вище розкладного ножа із зеленою ручкою (стосовно якого наданий висновок № 217-МК від 03.11.2023 року як щодо знаряддя злочину) виявлено кров людини і клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки.
Генетичні ознаки слідів крові та клітин,виявлених на руків'ї ножа,є змішаними, містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_16 та зразка букального епітелію ОСОБА_6 і не містять генетичних ознак зразка букального епітелію ОСОБА_11 .
На клинку ножа виявлено кров людини і клітини з ядрами,які збігаються з генетичними ознаками крові ОСОБА_16
(а.с.121-132 т.1).
Твердження обвинуваченої у апеляційній скарзі про те,що її епітеліальні клітини на ножі з'явились внаслідок того,що вона відбирала ніж у незнайомого чоловіка,який нападав на ОСОБА_47 ,суд відкидає,оскільки показання ОСОБА_32 про причетність цього невідомого чоловіка до вбивства ОСОБА_47 суд вже спростував та визнав неспроможними.
Окрім того,як вбачається із висновку молекулярно генетичної експертизи, на руків'ї ножа,яким було нанесено тілесні ушкодження ОСОБА_42 ,не виявлено генетичного матеріалу іншої особи,яка,за версією ОСОБА_32 , нанесла удари потерпілому.
Згідно висновку експерта №924 від 18.07.2023 року,на одязі обвинуваченої-футболці,штанях,кросівках виявлено кров людини та виявлено антиген А,що не виключає походження крові від ОСОБА_47 , ОСОБА_28 або цих двох осіб одночасно (т.3 а.с.8-11)
Твердження обвинуваченої,що кров могла з'явитись,коли вона розбороняла ОСОБА_47 та невідомого чоловіка суперечить фактично встановленим обставинам справи.
Відповідно до висновку№69 від 20.07.2023 року,у зрізах з нігтьових пластин з кисті правої руки ОСОБА_6 виявлені клітини травматичного походження,які можуть походити від іншої особи,в крові якої(яких) містяться виявлені антигени А і В,у тому числі від потерпілого ОСОБА_47 та свідка ОСОБА_28 (т.3 а.с.30-33)
Посилання обвинуваченої у апеляційній скарзі на те,що у змивах з її рук та піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластин з лівої руки відповідно до висновків експертів від 26.10.2023 та 13.11.2023 не виявлено генетичного матеріалу потерпілого, не нівелює вагомості інших досліджених судом доказів,які є достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_6 в умисному вбивстві ОСОБА_16 .
Згідно висновку експерта №358 від 19.06.2023року, яким проведена судово медична експертиза тіла ОСОБА_16 ,у потерпілого були виявлені тілесні ушкодження -синці,садна(п.2.А).
Також виявлені рани(п.2.Б)- в проекції правого кута нижньої щелепи; правого кута рота та на нижній губі справа; по передній поверхні грудної клітки в проекції 6-го ребра по пригрудинній лінії справа; на передній поверхні лівого плеча,які виникли незадовго до моменту смерті від 4х разової дії гострого предмету типу ножа та не перебувають у причинному зв'язку зі смертю.
Окрім того, виявлені рани(п.2.В) в проекції тіла лівої лопатки та по прихребтовій лінії зліва в проекції 6-го грудного хребця та 6-го міжребір'я,які виникли за короткий проміжок часу до моменту настання смерті послідовно одна за одною, з достатньою для їх виникнення силою, від двохразової колото-різаної дії предмету типу "ніж", є тяжкими тілесними ушкодженнями,небезпечними для життя в момент їх заподіяння та знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з фактом настання смерті.
Потерпілий та нападник перебували в динамічному русі відносно один до одного, при цьому потерпілий перебував у вертикальному положенні та був обернений задньою поверхнею до нападника, а тілесні ушкодження описані в пункті 2В мають ознаки характерні для боротьби та були заподіяні нанесенням ударів зверху до низу ззаду до переду, виключаючи тим самим можливість їх заподіяння власноручно.
Тілесні ушкодження, описані в пункті 2.В зазвичай призводять до смерті у короткий проміжок часу, який може вимірюватися від декількох десятків секунд до декількох десятків хвилин, не виключається можливість здійснення потерпілим у цей проміжок часу самостійних рухів.
Смерть ОСОБА_16 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 в проміжок часу між 16.00-18.00 годинами від гострої масивної зовнішньої та внутрішньої кровотечі, яка виникла в результаті отриманих за життя колото-різаних, проникаючих поранень грудної клітки зліва з ушкодженням лівої легені
( а.с.79-83 т. 2).
Отже, локалізація виявлених на тілі потерпілого тілесних ушкоджень,зокрема й тих,від яких він помер,повною мірою відповідає показанням свідків ОСОБА_38 та ОСОБА_28 про обставини заподіяння таких тілесних ушкоджень обвинуваченою у квартирі свідка ОСОБА_28 24.05.2023 року.
Експерт ОСОБА_54 , який надав зазначений вище висновок,показав у суді, що удари ОСОБА_16 , наносилися коли останній перебував у вертикальному положенні. Визначити,чи ніж був у лівій чи правій руці під час нанесення ударів, одна чи декілька осіб їх наносили - не можливо.Експерт може встановити проекцію удару та спрямування леза ножа. Рани, зазначені у висновку експерта в п.2в спричинені, коли потерпілий був спиною до нападника та після отримання ударів міг вчиняти рухи.
У апеляційній скарзі захисник та обвинувачена посилались на те,що суд безпідставно відмовив у призначенні додаткової комісійної судово- медичної експертизи,оскільки експертами не були надані відповіді на питання первинної комісійної експертизи,яка призначалась судом.
Апеляційний суд дослідив ухвалу районного суду про призначення комісійної судово медичної експертизи(а.с.28-29 т.5)
Суд поставив на вирішення комісії експертів питання,до прикладу,чи характерно,що нападник та потерпілий наносили удари один одному,або: чи є ознаки того,що на нападнику мали би бути тілесні ушкодження,або: яка ймовірність нанесення цих тілесних ушкоджень лівою чи правою рукою,тощо
Комісія експертів у висновку від 27.08.2025 року вказала,що окремі питання містять юридичну складову,або носять прогностичний характер, тому не підлягають вирішенню експертами.Також вказали,що при нанесенні ударів лівою чи правою рукою ранові канали не утворюються.Зазначили,що судового медичних даних для вирішення інших питань немає.
(т.5 а.с.109-115)
Отже,ті питання,які були поставлені судом,не грунтувались на фактичних обставинах справи, виходили за межі компетенції спеціалістів та є юридичними.
Як пояснила у апеляційному суді обвинувачена,шляхом заявлення цього клопотання сторона захисту мала намір довести,що удари ножем,від яких помер ОСОБА_43 , наносились лівою рукою іншою невідомою особою у камуфляжній формі,тоді як ОСОБА_32 не є шульгою.
Разом із тим,у судовому засіданні експерт ОСОБА_55 показав,що не можливо встановити,у якій руці був ніж нападника,коли він наносив потерпілому тілесні ушкодження.
Версії обвинуваченої про те,що удари ОСОБА_42 ножем наносив невідомий чоловік у камуфляжній формі,апеляційний суд вже дав оцінку в цій ухвалі та визнав її неспроможною.
За таких обставин клопотання обвинуваченої у апеляційній скарзі про призначення на стадії апеляційного розгляду комісійної судово медичної експертизи не підлягає задоволенню.
Захисник та обвинувачена у апеляційних скаргах посилаються на висновок експерта №70 від 20.07.2023 року,яким проводилась судова цитологічна експертиза.
Згідно цього висновку, при дослідженні зрізів нігтьових пластин з кистей рук потерпілого ОСОБА_16 , виявлена кров людини та епітеліальні клітини,частина яких мають травматичне походження.
При встановленні групової належності крові та клітин виявлено антиген А ,який є характерним для самого ОСОБА_16 .
Не виключено походження крові і клітин від свідка ОСОБА_28 ,для якого цей антиген є також властивим. Походження крові та клітин від підозрюваної ОСОБА_6 виключається,оскільки характерного для неї іншого атигену В не виявлено.
(а.с.71-74 т.2).
Судова колегія враховує,що цитологічна експертиза вказує на групову належність крові та клітин,які можуть належати та бути залишені будь-якою особою із встановленою групою крові.
Натомість молекулярно генетична експертиза чітко визначає,чи біологічні сліди залишені та належать конкретно визначеній особі і такий висновок у цій справі доводить винуватість ОСОБА_6 в умисному вбивстві потерпілого.
Експерт ОСОБА_56 в районному суді показала, що вона проводила експертизу вмісту зрізів нігтьових пластин від трупа ОСОБА_16 . Травматичне походження клітин відібраних зразків може вказувати про їх отримання як від ран самого потерпілого, так і від ран іншої особи. Якщо вказані клітини отримані від іншої особи, то у неї повинні були бути рани.
Отже,висновок №70,на який посилаються апелянти,жодним чином не спростовує винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину.
Висновки експертів № 909 від 14.07.2023, № 908 від 14.07.2023,№907 від 14.07.2023,якими проводились дослідження змивів,відповідно,з поверхні підлоги коридору,з поверхні ванни,з поверхні стіни коридору та на які вказують апелянти у апеляційних скаргах свідчать,що у змивах виявлена кров людини і виявлено антигени А та В.
У випадку походження крові від однієї особи кров може належати особі з групою крові АВ, в даному випадку ОСОБА_6 . Якщо кров в цих плямах змішана то походження її не виключається від осіб з групами А, В, АВ. Ці плями могли утворитися внаслідок змішування крові ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_36 , в різних комбінаціях змішування.
(т.2 а.с.26-29,32-35,38-41).
Такі висновки жодним чином не спростовують вини особи,яка притягається до кримінальної відповідальності.
За наслідками апеляційного розгляду колегія вважає,що зазначені вище докази суд правильно прийняв у основу вироку, оскільки вони є достатніми, логічними, послідовними, узгоджуються між собою і поза розумним сумнівом доводять винуватість обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні умисного вбивства.
Надаючи юридичну оцінку діям обвинуваченої,суд правильно взяв до уваги,що обвинувачена нанесла ряд ударів ножем потерпілому у життєво важливі органи,а потім,коли він намагався вийти із кімнати-ще два удари ножем у спину Мінтенка в область серця,які призвели до його смерті.
Такі дії обвинуваченої свідчать про умисел на вбивство потерпілого,а тому кваліфікація за п.13 ч.2 ст.115 КК України є правильною,оскільки ОСОБА_6 вже раніше вчинила умисне вбивство,судимість за яке не погашена.
При призначенні обвинуваченій покарання районний суд дотримався вимог ст.65-67 КК України та врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є особливо тяжким.
Також суд зважив на особу обвинуваченої, яка раніше неодноразово судима, не працює, одружена, на утриманні неповнолітніх дітей не має, без постійного місця проживання, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, зареєстрована з діагнозом психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, вживання опіоїдів зі шкодою для здоров'я з 2017 року, гостра алкогольна інтоксикація 2018, 2020, 2022 р.,
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , судом не встановлені.
Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно висновку експерта №613 від 13.06.2023 ОСОБА_6 на період часу до якого відноситься інкриміноване діяння, ознак хронічного психічного захворювання, недоумства та ознак іншого, тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляла, вона могла віддавати звіт своїм діям та керувати ними.
Врахувавши викладені вище обставини у їх сукупності,суд призначив покарання обвинуваченій,яке є необхідним для її виправлення.
Вирок суду не оскаржувався прокурором та потерпілим з метою призначення більш суворого покарання.
Судова колегія вважає, що судове рішення щодо ОСОБА_6 відповідає вимогам закону, а тому у задоволенні апеляційних скарг необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.404,405,407,418,419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 грудня 2025 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженою - у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя доповідач: Судді:
_________________ __________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3