Справа № 630/1744/25 (1-кс/630/34/26) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/221/26 Суддя доповідач ОСОБА_2
02 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
представника власника майна - адвокат ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 15 січня 2026 року, якою задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025222130000092 від 13.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 - ч.3 ст. 369-2 КК України,-
Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 42025222130000092 від 13.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 - ч.3 ст. 369-2 КК України- начальника Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 про арешт майна.
Цією ухвалою, в тому числі, накладено арешт шляхом заборони використання, володіння та відчуження на майно, вилучене під час обшуку 09 січня 2026 року у період часу з 15:05 год. по 16:06 год. автомобіля БМВ Х3, д.н.з. НОМЕР_1 у ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: паспорт громадянки України на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з фотокартками всередині; копії документів осіб іноземців;
накладено арешт шляхом заборони використання, володіння та відчуження на майно, вилучене під час обшуку 09 січня 2026 року у період часу з 14:36 год. по 20:210 год.у квартині АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_8 , а саме: - конверт білого кольору виявлений в кімнаті (коридорі) в шафі купе в куртці, де було виявлено та вилучено грошові кошти номіналом по 100 доларів США в кількості 50 шт. (5000 доларів США); - конверт білого кольору виявлений в кімнаті (коридорі) в шафі купе в куртці, де було виявлено та вилучено грошові кошти номіналом по 100 доларів США в кількості 50 шт. (5000 доларів США); - грошові кошти номіналом по 100 доларів США в кількості 4 шт. (400 доларів США); - файл прозорий в якому місятяться: дозвіл № НОМЕР_2 на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1 арк; копія дозволу № 057761 на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1 арк; копія паспорту НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1 арк та переклад на 1 арк.; завірена копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в особі ОСОБА_12 на 2 арк.; супровідний лист вих. № 7 від 24.12.2025 в особі директора ОСОБА_12 , видано дозвіл на застосування праці іноземного громадянина ОСОБА_10 на посаду представник з реклами в ТОВ «КЛІКМАРКЕТ КОМПАНІ» на 1 арк., в 2 прим.; копія переліку документів які необхідні для отримання візи типу D на 1 арк.; - файл прозорий в якому містяться: дозвіл № НОМЕР_4 на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на ім'я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1 арк; копія дозволу № 057762 на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1 арк; копія паспорту НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1 арк та переклад на 1 арк.; завірена копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в особі ОСОБА_12 на 2 арк.; супровідний лист вих. № 8 від 24.12.2025 в особі директора ОСОБА_12 , видано дозвіл на застосування праці іноземного громадянина ОСОБА_13 на посаду представник з реклами в ТОВ «КЛІКМАРКЕТ КОМПАНІ» на 1 арк., в 2 прим.; копія переліку документів які необхідні для отримання візи типу D на 1 арк.; - файл прозорий в якому містяться: дозвіл № НОМЕР_6 на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на ім'я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на 1 арк; копія дозволу № НОМЕР_6 на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на ім'я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на 1 арк; копія паспорту НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на 1 арк та переклад на 1 арк.; завірена копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в особі ОСОБА_12 на 2 арк.; супровідний лист вих. № 6 від 24.12.2025 в особі директора ОСОБА_12 , видано дозвіл на застосування праці іноземного громадянина ОСОБА_15 на посаду представник з реклами в ТОВ «КЛІКМАРКЕТ КОМПАНІ» на 1 арк., в 2 прим.; копія переліку документів які необхідні для отримання візи типу D на 1 арк.; - закордонний паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; - мобільний телефон Iphone, з графічним ключем.
На зазначену ухвалу слідчого судді представник власника майна - адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого в часині накладення арешту на майно, вилучене 09.01.2026 року під час проведення обшуку за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_3 .
В обґрунтування апеляційної скарги адвокат ОСОБА_6 посилалася на численні порушення під час проведення обшуку у квартирі, де мешкає ОСОБА_8 . Вказувала, що грошові кошти, які були вилучені під час обшуку, належать ОСОБА_8 , на законних підставах. Посилалась також на те, що ОСОБА_8 в межах цього кримінального провадження не повідомлено про підозру.
Поряд з цим, представник власника майна просила поновити їй пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 15 січня 2026 року, посилаючись на те, що в судовому засіданні в суді першої інстанції було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали, а повний текст ухвали було виготовлено лише 20 січня 2026 року. Отримавши повний текст ухвали, представник власника майна повинна була підготувати обґрунтовану апеляційну скаргу, а тому пропустила строк на апеляційне оскарження на незначний термін.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п. 8 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
За таких обставин, з метою належного дотримання конституційних засад забезпечення доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення, - відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6
19 лютого 2026 року до канцелярії Харківського апеляційного суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_7 , в якому просив розглянути апеляційну скаргу без участі прокурора. Також заперечував щодо задоволення цієї апеляційної скарги.
Поряд з цим, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник власника майна - адвокат ОСОБА_18 . Повідомила, що ОСОБА_8 повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги однак просила розглянути цю апеляційну скаргу без його участі.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 422 та ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду справи, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення розгляду без участі прокурора.
Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Враховуючи вимоги цієї статті, а також те, що з апеляційною скаргою звернулась лише адвокат ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала буде переглянута лише в частині, яка стосується арешту майна, яке було вилучене під час обшуків автомобіля, яким користується ОСОБА_8 та квартири, де проживає останній, а в іншій частині ця ухвала не переглядається.
З матеріалів провадження вбачається, що СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.06.2025 за № 42025222130000092 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
25.12.2025 року ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області надано дозвіл групі прокурорів Харківської окружної прокуратур Харківської області, який здійснюється процесуальне керівництво під час досудового розслідування та групі слідчих СВ відділення поліції № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, якими проводиться досудове розслідування, на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 у приміщенні житлової квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , яка на праві власності належить ОСОБА_19 , з метою виявлення та вилучення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів у розмірах 3450 доларів США та 2000 грн., які були отримані ОСОБА_20 та заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, які можуть бути ним отримані за вплив на прийняття рішення особисто, уповноваженою на виконання функцій держави, а також документів, виданих на ім'я ОСОБА_21 , та його дружини ОСОБА_22 , або в яких містяться дані ОСОБА_21 та його дружини ОСОБА_22 , мобільних телефонів, комп'ютерної техніки, технічні носії інформації (флеш карти, диски та ін.), які могли використовуватись, як засіб вчинення кримінального правопорушення та на яких міститься інформація, щодо вимагання неправомірної вигоди за вплив на посадових осіб ГУ ДМС у Харківській області.
09.01.2026 року в ході проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , було вручено ОСОБА_23 копію ухвали слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 25 грудня 2025 року про надання дозволу на проведення обшуку в його квартирі та за участю понятих було виявлено та тимчасово вилучено майно.
10.01.2026 року постановою слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області про визнання речовими доказами, це майно, в тому числі, було визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
10.01.2024 року прокурор направив клопотання поштовою кореспонденцією до слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області про накладення арешту на майно.
В обґрунтування клопотання прокурор посилався на фактичні обставини кримінального провадження. Зазначав, що вилучені під час обшуку грошові кошти та документи мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, можуть сприяти розкриттю даного кримінального правопорушення та притягненню винних осіб до кримінальної відповідальності. З метою забезпечення та належного збереження речових доказів, враховуючи, що не застосування такого заходу забезпечення призведе до їх втрати, що в свою чергу перешкоджатиме встановленню істини у даному кримінальному провадженні, просив накласти арешт на тимчасово вилучене підчас обшуку майно.
Постановляючи рішення про задоволення клопотання прокурора, слідчий суддя суду першої інстанції мотивував таке рішення тим, що зазначене у клопотанні майно, постановою слідчого визнане речовими доказами у справі і має доказове значення, оскільки може містити у собі відомості щодо кримінального правопорушення. Вилучені технічні пристрої та мобільні телефони потребують дослідження, після якого орган досудового розслідування отримає відомості, які можуть як підтвердити, так і спростувати версію слідства про причетність, в тому числі, ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення. Також слідчий суддя зазначав, що накладення арешту на грошові кошти є доцільним, оскільки серед вилучених у, в тому числі, ОСОБА_8 грошових коштів було знайдено серед іншого частиною заздалегідь ідентифікованих органом досудового розслідування грошових купюр, а тому, на даному етапі досудового розслідування не можна виключати припущення слідчого про те, що знайдені грошові кошти здобуті злочинним шляхом.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, оскільки рішення щодо задоволення клопотання прокурора ґрунтується на нормах чинного КПК України.
Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як зазначено в ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Матеріали клопотання про арешт майна свідчать про відповідність вилучених під час обшуку телефонів, документів та грошових коштів, ознакам речових доказів, оскільки вони можуть містити на собі сліди скоєння кримінального правопорушення або інформацію щодо обставин вчинення злочину, яка має значення для цього кримінального провадження і ці обставини, а також походження грошових коштів, стануть предметом саме перевірки під час досудового розслідування.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише, чи може майно бути предметом або доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Вилучений, під час обушку мобільний телефон, документи, грошові кошти підлягають арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує можливість відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування. Вимоги клопотання, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність правових підстав для арешту майна з підстав того, що вони не містять на собі слідів злочину не ґрунтуються на матеріалах провадження, оскільки вилучене під час проведення обшуку майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України.
Більш того, вилучене під час обшуку майно - визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
Доводи, на які посилається в апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, оскільки вони не спростовують правильність висновків зазначених в ній.
Поряд з цим, належить врахувати що обшук у квартирі проводився у присутності власника цієї квартири, якому було надано копію ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку саме у цій квартирі.
Посилання апелянта на те, що обшук проводився під час вимкнення електричної енергії у цій квартирі, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у країні оголошено воєнний стан внаслідок збройної агресії російської федерації, а також внаслідок ракетних та дронових ударів по енергетичній інфраструктурі в м. Харкові періодично вимикається світло, що не є процесуальною перешкодою для проведення обшуку у таких умовах.
Крім того, оцінюючи відомості, які містяться в протоколі обшуку від 09.01.2026 року (арк. 180-186) вбачається, що цей протокол беззаперечно було підписано понятими, яким перед початком проведення обшуку було роз'яснено порядок проведення обшуку, а також їхні права та обов'язки під час проведення слідчої дії, що порядок виконання ухвали про дозвіл на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, передбачений ст. 236 КПК України.
Такі відомості свідчить про відсутність будь-яких зауважень у понятих щодо порядку проведення цього обшуку.
Крім того, в протоколі обшуку адвокат зазначав, що під час прибуття до цієї квартири, в ній знаходились працівники поліції, а також спецпризначенці.
Однак, належить врахувати, що чинним КПК України не заборонено перебування таких особам у місці де проводиться обшук, оскільки саме ці особи можуть забезпечити безпеку проведення таких слідчих дій, враховуючи дію в країні воєнного стану. Більш того, належить звернути увагу на те, що в своїх запереченнях адвокат безпосередньо після проведення обшуку не зазначав, що ці працівники поліції та спецпризначенці здійснювали будь-які провокаційні дії або протиправно здійснили заміну грошових коштів, або умисно спотворили будь-які речі у цій квартирі, або будь-яким чином порушили чи заважали проведенню обшуку.
З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в цьому кримінальному провадженні, суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав щодо арешту майна, враховуючи можливість використання їх як доказу у кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.
Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя суду першої інстанції, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати необґрунтованими.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, ані власником майна, ані його представником не надано та колегією суддів не встановлено.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.
Колегія суддів також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.
У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 376, 392, 395, 404, 405, 407 ч.3 п.1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 15 січня 2026 року задовольнити, поновивши його.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 15 січня 2026 року- залишити без змін.
Роз'яснити, що за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді :