Справа № 522/23379/25
Провадження №1-кс/522/963/26
02 березня 2026 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні скаргою ОСОБА_3 на дії слідчого ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області та прокуратури в рамках досудового розслідування за кримінальним провадженням №12025162510001130 -
ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді зі скаргою в порядку ст.303 КПК України, в якій зазначає, що орган досудового розслідування та прокурор здійснюють бездіяльність, чим грубо порушуються вимоги скаржника. Так скаржник зазначає, що слідчий не допитав у якості свідка лікаря, не забезпечив призначення належної судово-медичної експертизи, сформулював питання експерту неналежним чином. Прокурор в свою чергу на думку скаржника не здійснює процесуальний контроль за вказаною бездіяльністю слідчого.
Ознайомившись із скаргою, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
-бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
- рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
- рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
- рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
- рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
- рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
- рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
- рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
- рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
- повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
- відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Виходячи з наступного, ст. 303 КПК України визначено, які рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора можуть бути оскаржені під час досудового розслідування і цей перелік є вичерпним.
02.03.2026 року від прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси до суду надійшли заперечення на вказану скаргу в якій зазначено, що 31.12.2025 року слідчим призначено судово-медичну експертизу у ДСУ «Головне бюро судово-медичної експертизи» МОЗ України. 18.02.2026 року з метою пришвидшення початку проведення експертизи її проведення експертизи доручено ДСУ «Київське міське бюро судово-медичної експертизи» МОЗ України. Для проведення експертизи було вилучено всі медичні картки та фотографії. Прокурором були здійсненні письмові вказівки слідчому, а тому вважає скаргу необґрунтованою та просить відмовити в її задоволені.
02.03.2026 року від скаржника до суду надійшла заява в якій зазначено, що у відповідях слідства та прокуратури наявні суперечності. Скаржник зазначила, що з відповіді прокуратури вбачається наступне: «…факт спричинення тілесних ушкоджень судово-медичним експертом не встановлений…».
Дослідивши зміст заяви скаржника від 02.03.2026 року та надані до неї матеріали, зокрема відповідь органів прокуратури, суд зазначає наступне.
Аргументи скаржника про наявність суперечностей у позиції слідства та прокуратури щодо встановлення факту тілесних ушкоджень підлягають оцінці у сукупності з хронологією подій кримінального провадження.
На момент надання прокуратурою відповіді, де зазначено, що «…факт спричинення тілесних ушкоджень судово-медичним експертом не встановлений…», судово-медична експертиза вже була призначена.
Твердження прокуратури не заперечує наявність ушкоджень як таких, а лише констатує відсутність на той конкретний момент процесуального підтвердження цього факту у вигляді висновку експерта, який є допустимим доказом для визначення ступеня тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.
Враховуючи факт призначення експертизи саме на час надання вказаної відповіді, формулювання прокуратури слід розуміти як «на даний час (станом на дату підписання документа)». Це вказує на те, що експертне дослідження ще не завершене, а отже, юридичний факт отримання ушкоджень ще не зафіксований у встановленому законом порядку.
Таким чином, суд не вбачає у вказаній відповіді прокуратури ознак надання завідомо неправдивої інформації або фактичної суперечності. Зазначена фраза відображає лише стан доказової бази на певному етапі досудового розслідування. З огляду на призначення експертизи, остаточна правова оцінка факту заподіяння тілесних ушкоджень може бути надана лише після отримання висновку експерта, що повністю узгоджується з нормами КПК України.
Що стосується зауважень скаржника щодо змісту питань та їх формулювань, то суд встановлює, що зазначені вимоги ОСОБА_3 виходять за межі ст. 303 КПК України, та не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею під час досудового розслідування згідно ст. 303 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що у задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії слідчого ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області та прокуратури в рамках досудового розслідування за кримінальним провадженням №12025162510001130, слід відмовити.
Керуючись ст.ст.303, 304, 371, 372 КПК України, -
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії слідчого ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області та прокуратури в рамках досудового розслідування за кримінальним провадженням №12025162510001130.
Копію ухвали разом із скаргою та усіма додатками до неї невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
02.03.26