Дата документу 02.03.2026
Справа № 501/5660/25
2/501/1521/26
02 березня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеського району Одеської області цивільну справу за
позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»
до
відповідача: ОСОБА_1
предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості
І. Виклад позиції позивача та відповідача.
Через систему «Електронний суд» 12.12.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №1523-5233 від 12.03.2025 у розмірі 64 110,05 грн., з яких заборгованість за кредитом - 19 980,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 31 425,05 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України - 11 400,00 грн., заборгованість по комісії - 1 305,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 12.03.2025 сторони за допомогою веб-сайту https://creditkasa.ua уклали електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1523-5233, який разом з Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач був попередньо ознайомлений.
Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 14100 грн., строк кредитування 365 днів, знижена % ставка 1,0 % в день, стандартна % ставка % в день.
Однак, відповідач належним чином не виконував своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому станом на 21.10.2025 за ним утворилась заборгованість у 64 110,05 грн., з яких заборгованість за кредитом - 19 980,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 31 425,05 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України - 11 400,00 грн., заборгованість по комісії - 1 305,00 грн.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, позивач просив суд стягнути кредитну заборгованість, а також понесені судові витрати по справі.
Відповідач 26.12.2025 надав до суду відзив на позов, просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивачем не надано належних доказів повного та обґрунтованого розрахунку заборгованості, доказів укладення кредитного договору, підтвердження законності нарахування процентів, штрафів.
ІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 12.12.2025 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.55).
Ухвалою судді від 24.12.2025 відкрито провадження у справі (а.с.58-59).
Окремо суд звертає увагу щодо участі в судових засіданнях сторін, їх викликів (повідомлень) в судові засідання.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Сторони по справі до суду не з'явилися, що не перешкоджає продовженню розгляду справи без їх участі на підставі доказів наявних в матеріалах даної цивільної справи.
Розгляд справи здійснювався судом в порядку спрощеного позовного провадження, явка сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 12.03.2025 сторони за допомогою веб-сайту https://creditkasa.ua уклали електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1523-5233, який разом з Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач був попередньо ознайомлений.
Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 14100 грн., строк кредитування 365 днів, знижена % ставка 1,0 % в день, стандартна % ставка % в день.
Однак, відповідач належним чином не виконував своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому станом на 21.10.2025 за ним утворилась заборгованість у 64 110,05 грн., з яких заборгованість за кредитом - 19 980,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 31 425,05 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України - 11 400,00 грн., заборгованість по комісії - 1 305,00 грн. (а.с.39-41).
ІV. Оцінка Суду.
У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За положенням статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтями 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до частини першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно статті 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до статті 640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно статті 642 ЦК - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що 12.03.2025 сторони за допомогою веб-сайту https://creditkasa.ua уклали електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1523-5233, який разом з Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач був попередньо ознайомлений.
Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 14100 грн., строк кредитування 365 днів, знижена % ставка 1,0 % в день, стандартна % ставка % в день.
Однак, відповідач належним чином не виконував своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому станом на 21.10.2025 за ним утворилась заборгованість у 64 110,05 грн., з яких заборгованість за кредитом - 19 980,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 31 425,05 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України - 11 400,00 грн., заборгованість по комісії - 1 305,00 грн.
На підтвердження укладання кредитного договору, позивач надав електронний доказ в паперовій формі, підписаний одноразовим ідентифікатором.
Таким чином підписання відповідачем кредитного договору здійснено електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А1364» (а.с.10-20).
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.
Аналогічний висновок викладений у постанові КЦС в складі Верховного Суду від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19.
Отже, позивачем доведено факт укладання договору з відповідачем, та його істотних умов.
Судом встановлено, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит в сумі 14100 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, що підтверджено даними витягу з реєстрів банків щодо видачі кредиту.
Отже, кредитний договір укладений у спосіб, визначений чинним законодавством та матеріалами справи безспірно стверджується дійсність грошової вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» по стягненню заборгованості по кредитному договору.
Відповідач правильність здійснення позивачем розрахунку невиконаного зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів та комісії не спростував.
Процесуальний обов'язок, передбачений ст.12, 81 ЦПК України, відповідачем не виконано та не надано доказів, які б підтверджували належність виконання відповідачем зобов'язання за кредитним договором або відсутність обов'язку його виконання.
Крім того, положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).
Відповідачем у справі не спростовано правильності здійсненого позивачем розрахунку за відсотками, натомість, заперечення стосовно їх несправедливості, є безпідставними.
Умови укладеного між сторонами договору не можна вважати несправедливими, як вважає відповідач, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України. Відповідач взяв на себе зобов'язання та не виконав їх належним чином. Проценти визначені у договорі жодним чином не суперечать вимогам законодавства.
Відповідач був ознайомлений з усіма умовами договору та погодився із ними, підписавши їх одноразовим ідентифікатором. Зокрема, сторони домовилися, що орієнтовна загальна вартість кредиту складає 59 194,38 грн. (п.4.16 договору №1523-5233).
Оскільки матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу отриманої у позику за вказаним договором суми позики, відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, процентами в розмірі за користування кредитними коштами, що були обумовлені договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст.133 ЦПК, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (ч.1, 2 ст.141 ЦПК).
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн., сплачений при подачі позову до суду (а.с.1).
Керуючись ст. 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 89, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, Суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133) заборгованість за кредитним договором 1523-5233 від 12.03.2025 у розмірі 64 110,05 грн., з яких заборгованість за кредитом - 19 980,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 31 425,05 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України 11 400,00 грн., заборгованість по комісії - 1 305,00 грн. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Чорноморського міського
Суду Одеської області М.І.Петрюченко