Справа № 127/4909/26
Провадження №11-сс/801/198/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
02 березня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 у режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18 лютого 2026 року,
якою задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно, вилучене 14.02.2026 під час проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема на вироби із золотого металу - золоті злитки (проба 999.9), загальною вагою 850 грам,
Короткий зміст судового рішення та встановлені слідчим суддею обставини
Старший слідчий в ОВС СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_6 , про арешт майна. Клопотання мотивоване тим, що слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025020000000741 від 03.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Під час здійснення якого виникла необхідність в накладенні арешту на майно, вилучене 14.02.2026 під час проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на вироби із золотого металу - золоті злитки (проба 999.9), загальною вагою 850 грам.
Прокурор ОСОБА_6 та слідчий ОСОБА_9 у судовому засіданні клопотання підтримали з підстав, викладених у ньому, та просили його задовольнити, пояснивши, що вилучені вироби із золотого металу визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки існує ймовірність, що вони придбані за рахунок коштів, здобутих злочинним шляхом. Крім того, на думку слідчого та прокурора, зазначені вироби із жовтого металу можуть підлягати спеціальній конфіскації або конфіскації як виду покарання, за вчинене кримінальне правопорушення.
Користувач майна ОСОБА_10 та її адвокат ОСОБА_7 , який одночасно представляє інтереси підозрюваного ОСОБА_8 , у письмових запереченнях та в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, посилаючись на те, що вилучені під час обшуку золоті злитки не є речовими доказами в розумінні статті 98 КПК України, вказані злитки є заощадженнями батьків ОСОБА_8 - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , частина злитків придбана ще у період з 04.08.2010 по 27.07.2011, та відповідно не можуть бути речовими доказами, інша частина придбана у листопаді, грудні 2025 року та у січні 2026 року, на що наявні документи.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18 лютого 2026 року - задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно, вилучене 14.02.2026 під час проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема на вироби із золотого металу - золоті злитки (проба 999.9), загальною вагою 850 грам, а саме на: Золотий злиток вагою 50 грам із № 721761;Золотий злиток вагою 20 грам із № 520301; Золотий злиток вагою 20 грам із № 520300; Золотий злиток вагою 20 грам із № 520309; Золотий злиток вагою 10 грам із № 425844; Золотий злиток вагою 10 грам із № 425904; Золотий злиток вагою 100 грам із № АА 631665; Золотий злиток вагою 100 грам із № АА 527576; Золотий злиток вагою 100 грам із № АА 597916; Золотий злиток вагою 100 грам із № АА 609556; Золотий злиток вагою 100 грам із № АА 625083; Золотий злиток вагою 50 грам із № АА 394675; Золотий злиток вагою 50 грам із № АА 451786; Золотий злиток вагою 20 грам із № АА 508014; Золотий злиток вагою 20 грам із № АА 508076; Золотий злиток вагою 20 грам із № 024568; Золотий злиток вагою 20 грам із № 069238; Золотий злиток вагою 10 грам із № 086796; Золотий злиток вагою 10 грам із № 086795; Золотий злиток вагою 5 грам із № 037745; Золотий злиток вагою 5 грам із № 082348; Золотий злиток вагою 5 грам із № 070435; Золотий злиток вагою 5 грам із № 037750.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя зазначив, що вилучене майно відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки існує ймовірність, що воно придбано за рахунок коштів, здобутих злочинним шляхом. Таким чином, з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, врахувавши те, що вищевказане майно ймовірно належить особі, щодо якої судом може бути призначено покарання у виді конфіскації майна, а відтак з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, клопотання слідчого про арешт майна також підлягає задоволенню. При цьому, посилання ОСОБА_10 та її захисника - адвоката ОСОБА_7 , на те, що вилучені в ході обшуку золоті злитки не є речовими доказами в розумінні статті 98 КПК України, вказані злитки є заощадженнями батьків ОСОБА_8 - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , частина злитків придбана ще у період з 04.08.2010 по 27.07.2011, та відповідно не можуть бути речовими доказами, інша частина придбана у листопаді, грудні 2025 року та у січні 2026 року, на що наявні документи, судом до уваги не приймаються як передчасні, оскільки усі наведені обставини підлягають дослідженню та ретельній перевірці в ході досудового розслідування.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18 лютого 2026 року про накладання арешту на майно. Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити. Зобов?язати слідчого негайно повернути вилучене майно власнику ОСОБА_10 .
Свої вимоги мотивує тим, що стороною захисту надано платіжні квитанції ПАТ КБ «Хрещатик» за 2010-2011 роки на купівлю 15 злитків, які повністю спростовують можливість походження майна від подій 2025 року, однак слідчий суддя проігнорував дані документи. Також слідчий суддя проігнорував те, що підозрюваному ОСОБА_8 станом на 2010-2011 роки було 12-13 років, тому вилучені вироби із золотого металу не мають правового відношення до підозрюваного, оскільки їх законним набувачем є ОСОБА_12 , яка є приватним підприємцем та матір'ю підозрюваного, право власності якої на золоті злитки підтверджується рядом документів. Вважає, що накладення арешту на заощадження сім?ї, які накопичувалися десятиліттями, без належних доказів зв?язку зі злочином, порушує ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини.
Позиції учасників судового розгляду
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити з підстав, наведених у ній.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.
Мотиви і висновки апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали судової справи, колегія суддів доходить таких висновків.
Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимогст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно зі ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням
З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020000000741 від 03.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб, діючи за попередньою змовою, незаконно зберігає, пересилає з метою збуту та здійснює збут наркотичних засобів і психотропних речовин на території Вінницької області.
Установлено, що до незаконного збуту особливо небезпечної психотропної речовини - PVP та наркотичного засобу, обіг якого обмежено, - канабісу причетний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09 лютого 2026 року у справі №127/4213/26 надано дозвіл старшому слідчому в ОВС СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області майору поліції ОСОБА_9 , та слідчим які перебувають у групі слідчих у даному кримінальному провадженні на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . з метою виявлення та вилучення наркотичних засобів та психотропних речовин, прекурсорів, обладнання, призначене для виготовлення та фасування наркотичних засобів психотропних речовин, банківських карток. сім карток до мобільних телефонів. мобільних телефонів. комп?ютерної техніки. грошових коштів, які були здобуті в результаті злочинної діяльності.
Так, 14.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області № 127/4213/26 від 09.02.2026 проведено обшук за адресою: квартира АДРЕСА_3 , за місцем реєстрації ОСОБА_8 , під час якого виявлено та вилучено вироби із золота - золоті злитки (проба 999.9) загальною вагою 850 грамів.
Постановою слідчого від 14.02.2026 вилучене майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
14.02.2026 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України.
Зазначені вище обставини та наявні матеріали провадження підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Відповідно до п.2, 3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.3 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Частиною 10 ст.170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК України.
Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, та у випадку доведеності його вини, санкція вказаної статті передбачає призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Із матеріалів судового провадження вбачається, що слідчим суддею з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання накладено арешт на вилучені за місцем проживання підозрюваного вироби із золотого металу - золоті злитки (проба 999.9), загальною вагою 850 грам, а саме на: Золотий злиток вагою 50 грам із № 721761;Золотий злиток вагою 20 грам із № 520301; Золотий злиток вагою 20 грам із № 520300; Золотий злиток вагою 20 грам із № 520309; Золотий злиток вагою 10 грам із № 425844; Золотий злиток вагою 10 грам із № 425904; Золотий злиток вагою 100 грам із № АА 631665; Золотий злиток вагою 100 грам із № АА 527576; Золотий злиток вагою 100 грам із № АА 597916; Золотий злиток вагою 100 грам із № АА 609556; Золотий злиток вагою 100 грам із № АА 625083; Золотий злиток вагою 50 грам із № АА 394675; Золотий злиток вагою 50 грам із № АА 451786; Золотий злиток вагою 20 грам із № АА 508014; Золотий злиток вагою 20 грам із № АА 508076; Золотий злиток вагою 20 грам із № 024568; Золотий злиток вагою 20 грам із № 069238; Золотий злиток вагою 10 грам із № 086796; Золотий злиток вагою 10 грам із № 086795; Золотий злиток вагою 5 грам із № 037745; Золотий злиток вагою 5 грам із № 082348; Золотий злиток вагою 5 грам із № 070435; Золотий злиток вагою 5 грам із № 037750.
Сторона захисту зазначає, що слідчим суддею незаконно накладено арешт на золоті злитки, оскільки матір'ю підозрюваного, яка є приватним підприємцем, надано платіжні квитанції ПАТ КБ «Хрещатик» за 2010-2011 роки на купівлю 15 злитків, які повністю спростовують можливість походження майна від подій 2025 року.
Зокрема, стороною захисту надано ксерокопію квитанції від 04.08.2010 час здійснення операції12:12 - 50 грамів, квитанції від 04.08.2010 час здійснення операції 13:30 - 20 грамів; квитанцію від 01.10.2010 час здійснення операції 11:35 - 5 грамів, квитанцію від 01.10.2010 час здійснення операції 11:36 - 5 грамів, квитанцію від 01.10.2010 час здійснення операції 11:38 - 5 грамів; квитанцію від 11.01.2011 час здійснення операції 09:37 - 20 грамів; квитанцію від 11.01.2011 час здійснення операції 09:38 - 10 грамів, квитанцію від 11.01.2011 час здійснення операції 09:39 - 10 грамів, квитанцію від 11.01.2011 час здійснення операції 09:40 - 5 грамів; квитанцію від 25.03.2011 час здійснення операції 11:29 - 10 грамів, квитанцію від 07.04.2011 час здійснення операції 10:36 - 20 грамів, квитанцію від 07.04.2011 час здійснення операції 10:40 - 20 грамів; квитанцію від 28.04.2011 час здійснення операції 09:55 - 50 грамів, квитанцію від 27.07.2011 час здійснення операції 02:24 - 20 грамів, квитанцію від 27.07.2011 час здійснення операції 02:24 - 10 грамів;).
Разом з тим, надані документи не містять доказів, що клієнтом валютно-обмінних операцій була матір або батько підозрюваного, оскільки у них відсутня будь-яка інформація, яка б надала можливість ідентифікувати особу, яка придбала відповідний метал.
З огляду на це, безпідставними є посилання на те, що підозрюваному ОСОБА_8 станом на 2010-2011 роки було 12-13 років, тому він не міг здійснювати купівлю банківських металів.
Водночас із долученого до клопотання протоколу про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 15.01.2026 зафіксовані розмови підозрюваного ОСОБА_8 із ОСОБА_13 , а також розмови підозрюваного зі своїм батьком ОСОБА_11 щодо придбання золотих злитків у листопаді та грудні 2025 року.
Крім того, із долученої до клопотання відповіді директора ТОВ «Фінансова компанія «Інкс чендж» від 18.02.2026 на запит слідчого вбачається, що підозрюваний ОСОБА_8 21.12.2025 здійснював придбання банківських металів.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що посилання ОСОБА_10 та її захисника - адвоката ОСОБА_7 , на те, що вилучені під час обшуку золоті злитки не є речовими доказами в розумінні статті 98 КПК України, а є заощадженнями батьків ОСОБА_8 - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , частина злитків придбана ще у період з 04.08.2010 по 27.07.2011, та відповідно не можуть бути речовими доказами, інша частина придбана у листопаді, грудні 2025 року та у січні 2026 року, на що наявні документи, є передчасні, оскільки усі наведені обставини підлягають дослідженню та ретельній перевірці під час досудового розслідування.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Водночас обраний слідчим суддею захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, обумовлений метою проведення досудового розслідування, його межі у часі окреслені строками, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України, та який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку.
У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В апеляційній скарзі містяться також і інші аргументи, які не потребують детального аналізу колегії суддів, оскільки не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні та не можуть бути самостійною підставою для скасування арешту з майна.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для зміни чи скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
З огляду на викладене, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст.370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а доводи апеляційної скарги викладених у ній висновків не спростовують.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18 лютого 2026 року - залишити без змін.
Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4