Справа № 127/5388/26
Провадження №11-сс/801/194/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
03 березня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
з участю:
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
захисника - адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12026020010000189 від 17.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, за клопотанням старшого слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.02.2026, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 18 квітня 2026 року, з визначенням застави, -
встановив:
В ході розгляду, з матеріалів клопотання за апеляційною скаргою встановлено, що 18.02.2026 близько 19:30 години оперуповноважений ВКП Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_10 спільно із старшим оперуповноваженим ВКП Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_11 та оперуповноваженим ВКП Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенант поліції ОСОБА_12 , які згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу та підлягає захисту, перебували у складі групи працівників карного розшуку з метою перевірки адреси можливого перебування розшукуваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває в розшуку на підставі ухвали Вінницького міського суду від 23.04.2018 про оголошення в розшук.
Перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , біля входу у квартиру за місцем проживання ОСОБА_8 виявлено останнього, до якого підійшли працівники поліції, представились, пред'явили службові посвідчення та службові жетони для ознайомлення.
ОСОБА_10 , діючи на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію», звернувся до ОСОБА_8 з законною вимогою пред'явити документи. На вказану вимогу ОСОБА_8 відповів категоричною відмовою, поводив себе підозріло та нецензурно висловлювався.
Близько 19:35 години ОСОБА_8 , ігноруючи законні вимоги працівника поліції, намагався втекти з місця події. У ході спроби його зупинити та здійснення адміністративного затримання відповідно до ст. 261 КУпАП, ОСОБА_10 було прийнято рішення про застосування спеціального засобу - кайданків, відповідно до ст. 43-45 Закону України «Про Національну поліцію». Під час застосування кайданків на одну руку у ОСОБА_8 виник злочинний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків.
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що перед ним перебуває працівник правоохоронного органу, умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на нормальну діяльність правоохоронних органів та їх авторитет, умисно вкусив ОСОБА_10 за фалангу вказівного пальця лівої руки, чим спричинив тілесні ушкодження.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_10 було спричинено тілесні ушкодження - поверхневі забійні рани та садна на лівій кисті. Вказані ушкодження у ОСОБА_10 належать до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, тобто в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
ОСОБА_8 18.02.2026 о 22:32 годині затримано у порядку ст. 208 КПК України.
Повідомлення про підозру про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, складено та вручено підозрюваному 18 лютого 2026 року.
Старший слідчий СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_9 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 .
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.02.2026 клопотання старшого слідчого задоволено, застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 18 квітня 2026 року, з визначенням застави в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить в сумі 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень та покладенням обов'язків відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України.
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний ОСОБА_8 може намагатись переховуватись від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків даного кримінального провадження, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. Крім того суд враховує дані про особу підозрюваного, його вік та добрий стан здоров'я, а також те, що останній одружений, раніше судимий, працює.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.02.2026, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави, та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого задовольнити частково та обрати ОСОБА_8 запобіжний захід, а саме домашній арешт в нічний час доби.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що слідчим суддею не врахована особа підозрюваного, який ніколи не переховувався від слідства та суду, має постійне місце проживання, має стійкі соціальні зв'язки, мешкає разом з матір'ю та дружиною, неофіційно працює.
Зазначає, що матеріали клопотання слідчого не містять достатніх доказів, які б вказували на безумовну необхідність обрання запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, а прокурором та слідчим належно не вмотивовано, чому більш м'який запобіжний захід - домашній арешт не може запобігати ризикам зазначеним у клопотанні.
Слідчим в клопотанні не викладено фактичні обставини, на підставі яких слідчий дійшов висновку про наявність ризиків, зазначених в клопотанні та не вказано посилання, що підтверджують ці обставини, а лише перерахував деякі ризики, наведені в ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідь головуючого судді, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника, думку захисника-адвоката ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 , які підтримали вимоги, викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити, перевіривши судові матеріали та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів провадження вбачається, що СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026020010000189 від 17.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Слідчий звернулась до місцевого суду з клопотанням про обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке було задоволено оскаржуваною ухвалою.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При розгляді в суді першої інстанції клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор довів обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення та про існування ризиків, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосований до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Застосовуючи щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, слідчий суддя дійшов висновку, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. Дана підозра на думку слідчого ґрунтується на зібраних по кримінальному провадженню доказах, які містяться у протоколі допиту потерпілого ОСОБА_10 від 17.02.2026; протоколі пред'явлення особи для впізнання за участі потерпілих від 18.02.2026; протоколах допиту свідків від 17.02.2026; протоколі обшуку від 17.02.2026; висновку судово-медичної експертизи від 18.02.2026, яким встановлено ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому ОСОБА_10 та інших матеріалах кримінального провадження.
Також слідчий суддя встановив що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, тому з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків дійшов до висновку, що слід до підозрюваного ОСОБА_8 застосувати запобіжний захід - тримання під вартою, а також суд вважає, що більш м'які запобіжні заходи можуть не запобігти ризику переховування підозрюваного від слідства та суду, незаконного впливу на свідків, та перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, а тому застосування іншого запобіжного заходу є неможливим.
При цьому суд першої інстанції врахував, що підозрюваний ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. Крім того суд врахував дані про особу підозрюваного, його вік та добрий стан здоров'я, а також те, що останній одружений, раніше судимий, працює неофіційно на заводі «Барлінек».
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначив альтернативний запобіжний захід у виді застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених кримінально-процесуальним законом, підстав для зменшення якого колегія суддів не вбачає.
Виходячи зі змісту ч. 4 ст.182 КК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України є нетяжкими злочином.
Пункт 2 ч. 5 ст.182 КПК України передбачає, що розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На думку суду апеляційної інстанції, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 , характеру кримінального правопорушення, суд першої інстанції при визначенні розміру застави прийшов до вірного висновку, визначивши ОСОБА_8 заставу в розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн.
Підстав вважати вказаний розмір застави непомірним, колегія суддів не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим степенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Отже, розмір застави повинен бути помірним та пропорційним щодо конкретної людини та обставин, вчиненого ним кримінального правопорушення, тому суддя дійшов правильного висновку щодо розміру застави.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, суд
апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.02.2026, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 18 квітня 2026 року, з визначенням застави в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить в сумі 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3