Справа № 732/2004/25
Провадження 2/732/125/26
(повний текст)
03 березня 2026 року м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Бойко А. О.,
у присутності секретаря судового засідання - Пінчук С. М.,
за участю:
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Загальця О. М. (приймав участь в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у м. Городня цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (адреса: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, код ЄДРПОУ 43311346) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики,
Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» Гедзь Ольга Віталіївна звернулася до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому представник позивача просила стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором позики №75455263 у розмірі 7828,00 грн, з яких: 2550,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5278,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Також Гедзь О. В. просила стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31 травня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75455263 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 2550,00 грн, строк позики - 15 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (базова процентна ставка/фіксована). Відповідно до пункту 4.2 Договору позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі. Згідно із пунктом 6.5 вищезгаданих правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування. Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису olj8QqgdYV), що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позикодавець зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, передав позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК «Фінекспрес».
У подальшому, позикодавцем/первісним кредитором відступлено право вимоги за вказаним вище договором позики. 26 жовтня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» укладений Договір факторингу № 2610, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 75455263 від 31.05.2021
03 квітня 2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладений Договір факторингу № 030423-ФК за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, у тому числі, і до ОСОБА_1 за договором позики № 75455263 від 31.05.2021 у сумі 7878,23 грн, з яких: 2550,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5328,23 грн - сума заборгованості за відсотками
Ухвалою судді Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О. від 05 грудня 2025 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач в особі уповноваженого представника в судове засідання не з'явився, у позовній заяві зазначив про можливість проведення судового засідання за його відсутності (а. с. 7).
10.12.2025 на адресу суду від представника позивача Ткаченко Ю.О. надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, підтримує позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення (а. с. 118).
Згідно із ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 письмового відзиву на позов не надав, в судовому засіданні в усних поясненнях із заявленими позовними вимогами не погодився. Вказав, що грошові кошти у сумі 2550,00 грн не отримував, зазначивши, що це незначна грошова сума, і якщо б дійсно він брав у кредит ці кошті, то одразу повернув би. Крім того, звернув увагу на той факт, що одразу після надходження коштів на банківську карту, через декілька хвилин ця ж сума була знята, проте він такої операції не здійснював. Разом з тим підтвердив, що реквізити банківської карти, на яку були зараховані кошти у розмір 2550,00 грн, дійсно співпадають із реквізитами його банківської картки.
Представник відповідача - адвокат Загалець О. М. в судовому засіданні підтримав позицію свого довірителя та додатково вказав про відсутність доказів на підтвердження факту зняття відповідачем коштів, отриманих в якості позики від позивача, що ставить під сумнів взагалі факт укладення договору. Також просить застосувати строки позовної давності. Звертає увагу, що відповідач перебував на службі у Збройних Силах України, а тому до нього мають застосовуватися норми Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», і, відповідно, відповідач має бути звільнений від сплати відсотків за користування кредитом з 24.02.2022. Крім того зазначив, що заявлений розмір до стягнення правничої допомоги у сумі 4500,00 грн є явно завищеним та неспівмірним із заявленими вимогами, оскільки не відповідає складності справи, представник позивача участі в судовому засіданні не брав, а обмежився лише поданням документів через систему «Електронний суд».
Суд, з'ясувавши позицію позивача, заслухавши в судовому засіданні відповідача та його представника, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, виходив із такого.
Судом установлено, що 31 травня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладений договір позики № 75455263(на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого розмір позики складає 2550,00 грн, строк позики - 15 днів, фіксована базова процентна ставка становить 1,99% в день, договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором olj8QqgdYV (а. с. 30).
Згідно із п. 1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «позику»), на погоджений умовами договору строк (надалі «строк позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Відповідно до п. 4. договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення за залишок позики.
Згідно із п. п. 5.1., 5.2. п. 5 договору позики, підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачено ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та що до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою йому зрозумілі.
Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.mycredit.ua. Ці правила є невід'ємною частиною договору позики, що укладається між товариством та позичальником.
Пунктом 6.5 Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики),у редакції, яка діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) Товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.
Довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір позики №75455263 від 31.05.2021, ідентифікований Товариством шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора olj8QqgdYV, що є аналогом електронного підпису, який був надісланий на вказану останнім електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 32).
З довідки ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» №КД-000067434/ТПП від 27.10.2025 убачається, що Товариство підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між компанією та ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», та завершення наступної платіжної операції: дата - 31.05.2021; номер платежу da801ca1-c54d-4fc5-9a7a-6705cb461cf8; сума - 2550,00 грн; отримувач - ОСОБА_1, ЕПЗ № НОМЕР_2 (а. с. 34).
Відповідно до платіжної інструкції/операція da801ca1-c54d-4fc5-9a7a-6705cb461cf8 вiд 31.05.2021 ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на рахунок № НОМЕР_2 перераховано кошти у сумі 2550,00 грн (а. с. 34).
Факт зарахування 31.05.2021 грошового переказу у сумі 2550,00 грн на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , підтверджується випискою по вказаному рахунку за період з 31.05.2021 по 03.06.2021, наданою АТ КБ «ПриватБанк» на вимогу суду (а. с. 124, 125).
26 жовтня 2021 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» («Клієнт») та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» («Фактор») укладено Договір факторингу № 2610 (а. с. 60-68), за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі заборгованостей.
Відповідно до Реєстру прав вимог № 2 від 26 жовтня 2021 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 75455263 від 31.05.2021 у сумі 7878,23 грн, з яких: 2550,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5328,23 грн - сума заборгованості за відсотками (а. с. 71-73).
03 квітня 2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» («Клієнт») та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ»(«Фактор») укладений договір факторингу № 030423-ФК, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за договором позики № 75455263 від 31.05.2021 (а. с. 78-86).
Як убачається з Реєстру боржників до договору факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 75455263 від 31.05.2021 у сумі 7878,23 грн, з яких: 2550,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5328,23,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а. с. 89-91).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики № 75455263 від 31.05.2021 за період з 31.05.2021 по 19.11.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 7828,00 грн, з яких: заборгованість за тілом позики - 2550,00 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами - 5278,00 грн. (а. с. 10-14).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Матеріали справи свідчать про те, що договір позики укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до частин 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Порядок укладення електронного договору передбачено нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також у ст. 12 цього Закону, зазначено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Із змісту ст. 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором, банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає, що передбачено ст. 1077 ЦК України.
За прямою нормою п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України - кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі i на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, про що свідчить норма ст. 514 ЦК України.
Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до його виконання.
Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (статті 79, 80 ЦПК України).
Згідно із ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь іншої сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Звертаючись до суду, позивачем надані належні, достатні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог.
Доказів розірвання або визнання недійсними договору позики № 75455263 від 31.05.2021 (на підставі якого виникло зобов'язання у відповідача перед первісним кредитором щодо повернення позики) та/або договорів факторингу № 2610 від 26.10.2021 та № 030423-ФК від 03.04.2023 (на підставі яких до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вказаним договором позики) в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст. 629 ЦК України зазначені договори є обов'язковими для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.
Враховуючи, що відповідачем порушені взяті зобов'язання щодо порядку та строків оплати за договором позики № 75455263 від 31.05.2021, усні пояснення відповідача не спростовують доказів позивача щодо невиконання позичальником своїх зобов'язань, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 2550,00 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в сумі 5278,00 грн суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Істотними умовами кредитного договору, які визначені законом, є предмет, сума, строк повернення, розмір процентів за користування кредитними коштами. Такий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 12 червня 2019 року у справі № 2-6315/11 (провадження № 61-23326св18) та від 28 квітня 2020 року у справі № 263/16688/17 (провадження № 61-16584св19).
Як убачається з договору позики № 75455263 від 31.05.2021, під час його укладення сторонами договору досягнуто домовленості щодо такої істотної умови кредитного договору, як строк позики, а саме 15 днів, та визначено дату повернення позики - 15 червня 2021 року. Умовами кредитного договору не передбачено порядку та умов продовження строку позики, тобто правові підстави для нарахування процентів, починаючи з 16 червня 2021 року, відсутні.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором та пеню припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (правовий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, постановах від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц).
Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16).
З урахуванням викладеного вище, суд зауважує, що право позикодавця нараховувати проценти поза межами строку договору позики, але не більше 90 календарних днів, встановлене у пункті 6.5 Правил надання кредитних коштів у позику (а. с. 45). Цей пункт кредитного договору розташований в розділі, яким врегульовано правомірну поведінку сторін («Порядок нарахування, сплати процентів, штрафних санкцій та інших платежів і порядок повернення позики»). Водночас, указані Правила містять окремий розділ, що регулює відповідальність позичальника («Відповідальність сторін, порядок вирішення спорів»). Позивач у наданому суду розрахунку заборгованості за процентами за період поза межами строку кредитування нарахував суми саме як проценти за «користування кредитом», а не як міру відповідальності на підставі статті 625 ЦК України.
З огляду на наведене, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача процентів у розмірі 1,99 % у день, передбачених кредитним договором, нарахованих первісним кредитором поза межами строку кредитування.
Зазначене тлумачення умов кредитного договору відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.
Як було зазначено вище, відповідно до умов договору позики, укладеного 31 травня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , останньому надано позику в розмірі 2550,00 грн строком на 15 днів, з датою повернення - 15 червня 2021 року.
Отже, позивач, окрім заборгованості за тілом кредиту (2550,00 грн), також має право на стягнення відсотків за користування кредитними коштами в сумі 761,25 грн, виходячи з розрахунку - 2550,00 грн*1,99%*15 днів, а тому позовні вимоги в цій частині у вказаному судом розмірі підлягають задоволенню.
Щодо строків позовної давності, суд зазначає наступне.
11.03.2020 постановою Кабінету Міністрів Україні «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 впроваджено дію карантину на території України.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України були продовжені на строк дії такого карантину (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
01.07.2023 завершено дію карантину (постанова Кабінету міністрів України №651 від 27.06.2023).
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Такий воєнний стан з того часу неодноразово продовжувався, і діє на день ухвалення цього рішення.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, строки, визначені статями 257-259, 362, 559, 681, 728, 1283 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії (п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Отже, враховуючи наведені вище приписи законодавства, суд доходить висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності за договором позики №75455263 від 31.05.2021.
Суд, вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 579943543.1 від 25.11.2025, керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, де вказано, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1025,00 грн.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правову допомогу суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Пунктом 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано свідоцтво про право на заняття Ткаченко Ю.О. адвокатською діяльністю серії ПТ №2099 від 03.04.2018; ордер про надання правничої допомоги серії АХ №1287257 від 03.09.2025, договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП, укладений між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна»; Акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП; витяг з Акту №2-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 01.10.2025, згідно якого вартість наданих адвокатом послуг становить 4500,00 грн: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, вивчення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів - 500,00 грн; судовий супровід в суді першої інстанції: складання позовної заяви та підготування пакету документів для подачі позову в сумі 4000,00 грн; платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 15.10.2025 (а. с. 93-98, 101, 102-104, 105, 106, 107).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності). а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи подані стороною відповідача заперечення щодо завищеного розміру витрат на професійну правову допомогу, приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково, порядок подачі позивачем доказів, невелику складність судової справи, оцінюючи співмірність витрат зі складністю цієї справи, ціною позову, відсутність безпосередньої участі представника позивача у судовому засіданні під час розгляду справи, незначним обсягом юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду, реальним часом, необхідним для виконання таких послуг, наданим адвокатом, відповідність їх за критерієм реальності, розумності їхнього розміру, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу є документально підтвердженими, проте заявлені витрати в розмірі 4500,00 грн є явно неспівмірними, і є доцільним стягнути з відповідача на користь позивача 2000,00 грн, зменшивши заявлену суму до стягнення.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись статтями 516, 517, 536, 549, 1048-1050, 1052, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 82, 89, 128, 130, 131, 133, 141, 211, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» суму заборгованості за договором позики №75455263 у розмірі 3311,25 грн, з яких: 2550,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 761,25 грн - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір у розмірі 1025,00 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений та підписаний 05.03.2026.
Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (адреса: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, код ЄДРПОУ 43311346).
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ).
Суддя А. О. Бойко