Справа №766/2628/26
н/п 1-кс/766/1088/26
05.03.2026 року м.Херсон
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП ГУНП в Херсонській області майора поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026231020000291 від 03.03.2026 , року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання вказаним ризикам. Таким чином, на даний час є достатні підстави для застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримала, просила його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора посилаючись на невиконання вимог ст.184 КПК України.
Розгляд клопотання було проведено слідчим суддею в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 6 ст.193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ ВП №2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області перебуває кримінальне провадження №12026231020000291 від 03.03.2026 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України.
За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянкою України, фактично проживаючи на території м. Херсон Херсонської області на момент його окупації, будучи достеменно проінформованою та розуміючи факт захоплення м. Херсона та Херсонської області збройними силами РФ, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаною про те, що Херсонська область є невід'ємною складовою частиною України, порядок утворення органів виконавчої влади регулюється виключно Конституцією України та законами України, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше вересня 2022 року, реалізуючи прямий умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, що проявлявся в отриманні заробітної плати, прийняла пропозицію представників окупаційної влади та добровільно зайняла посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області м. Херсон, а саме - так званого «начальника отдела социальной политики военно - гражданской администрации Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области».
Таким чином, громадянка України ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, колабораційній діяльності, кваліфікуючими ознаками якого є добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
20.01.2026 слідчим підозрюваній ОСОБА_6 через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області захисника за призначенням - адвоката ОСОБА_4 .
20.01.2026 ОСОБА_6 в кримінальному провадженні у порядку ст.278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 111-1 КК України, підтверджується сукупністю зібраних в ході розслідування доказів, а саме:
1. Показаннями свідка ОСОБА_7 , який показав, що під час окупації Херсону військовими рф в кінці серпня 2022 у зв'язку із скрутним матеріальним положенням, він влаштувався на стажування до окупаційного органу влади - військово-цивільної адміністрації м. Херсону на посаду охоронця в приміщення за адресою вул. Ушакова 37 м. Херсон. Проходив стажування в межах 1 тижня. Перебував на робочому місці за канцелярським столом на якому знаходився журнал відвідувачів цієї установи, куди він записував дані - імена прізвища та по батькові, посади працівників які приходили на роботу в цей окупаційний орган. На деяких осіб він за вираженими зовнішніми ознаками звертав увагу. Таких осіб було багато, але на деяких він звертав особливу увагу. В той час він звернув увагу на жінку яка записувалася в цьому журналі як ОСОБА_8 , потім в подальшому почала записуватися ОСОБА_9 , в графі посада було зазначено начальник відділу, щось пов'язане з соціальним забезпеченням. Вона була спочатку дрібним співробітником, а потім пішла на підвищення. Вела себе спокійно, була з піднесеним настроєм, не видно було щоб її змушували до співпраці з окупаційною владою;
2. протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_7 , в ході якого пред'явлено для впізнання за фотознімками жінок, серед яких він впізнав ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка під час окупації м. Херсону коли прибувала до установи окупаційної військово-цивільної адміністрації по вул. Ушакова 37 в м. Херсон в кінці серпня 2022, то записувалася в журналі працівників як ОСОБА_10 , на посаді начальника відділу соціального забезпечення;
3. відповідно до протоколу про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 18.12.2023 при складанні якого на сторінці ВГА г. Херсона виявлено списки працівників «военно - гражданской администрации Херсонской городской териториальной громады Херсонского района Херсонской области» в якому виявлено працівників цього окупаційного органу, які отримували заробітні плати, список працівників із зазначенням їхніх посад, де зазначено ОСОБА_6 на посаді в окупаційному органі ВГА м. Херсону під псевдонімом ОСОБА_9 ;
4. протоколом обшуку від 17.102.2026 за місцем проживання ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 де в ході обшуку крім інших речей та документів вилучено: «Распоряжение о табельном учете использования рабочего времени военно-гражданской администрации г. Херсона» від голови ВГА м. Херсону ОСОБА_11 на 1 арк.; «Распоряжение №20-к від 14.07.2022 года о переводе з 15.07.2022 року главного специалиста департамента социальной политики ВГА г. Херсона ОСОБА_12 главним специалистом управления по роботе с персоналом военно-гражданской администрации г. Херсона» по заявлении ОСОБА_6 від 12.07. от голови ВГА м. Херсону ОСОБА_11 на 1 арк.; Документ на 1 аркуші, а саме распоряжение №9-к от 26 июня 2022 года вга города Херсона о назначение на должность ОСОБА_13 от ОСОБА_11 ; Документ на 1 аркуші, а саме штатное расписание от сентября 2022 года вга города Херсона о должностном окладе погодженого з ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , в якому зазначено ОСОБА_6 як начальника управління соціальної політики за переводом від 01.09.2022; документ на 1 аркуші, а саме штатное расписание от июля 2022 года ВГА города Херсона о должностном окладе от ОСОБА_11 ; положение о табельном учете использования рабочего времени военно-гражданской администрации г. Херсона на 6 арк.;
5. протоколом обшуку від 30.11.2023 за місцем проживання колаборанта ОСОБА_15 (начальника сектору земельних відносин окупаційного органу - ВГА м. Херсону, провадження відносно якого направлене до суду з обвинувальним актом) по провулку Макіївському, б. 3 м. Херсон де вилучено список працівників окупаційного органу влади ВГА на преміювання де зазначено ОСОБА_13 начальником отдела социальной политики ВГА г. Херсона.
Ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 могла вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Згідно відповіді УСБУ в Херсонській області за наявними оперативними даними ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області, а саме в м. Скадовськ.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
Згідно ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Згідно з вимогами, передбаченими ч. 3 ст. 111, ст. ст. 135, 278 КПК України, вжито заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
02.02.2026 підозрювану ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук, здійснення якого доручено оперативним підрозділам УСБУ в Херсонській області.
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 05.03.2026 року було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) у кримінальному провадженні, відомості про яке 03.03.2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026231020000291 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри за ч. 5 ст. 111-1 КК України, а також враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення даних про особу підозрюваної, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення від кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Належного обґрунтування ризиків, передбачених п.3 та п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України, подане клопотання не містить, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає їх недоведеним.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, в разі визнання винуватою підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Херсона , українка, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима.
Пунктом 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07р. - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її винуватою, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного на свободу.
Згідно ч.6 ст.193 КПК України, у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_6 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення її належної процесуальної поведінки, оскільки ОСОБА_16 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України. За вказаних вище обставин запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваної та є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантію її належної процесуальної поведінки на даній стадії кримінального провадження.
Обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не тотожне застосуванню такого, оскільки після затримання ОСОБА_6 питання можливості застосування до неї обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м'який запобіжний захід буде розглядатися судом у встановленому законом порядку. Відтак розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч.6 ст. 193 КПК України суд позбавлений можливості застосувати відносно підозрюваної більш м'який запобіжний захід.
Більш того, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260,261,437-442 КПК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений п.5 ч. 1 ст. 176 КПК України тримання під вартою (ч. 6 ст. 176 КПК України).
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.
Відповідно до ч.4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 КПК України, строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193, 194, 197, 309, 376 КПК України,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке 03.03.2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026231020000291.
Після затримання підозрюваної, не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки до місця кримінального провадження, доставити до слідчого судді, суду для розгляду за її участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, що перебуває під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1