Справа № 588/2392/24
провадження № 1-кп/588/15/26
05 березня 2026 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю: секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурор ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
захисник ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
представник потерпілих ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Тростянець клопотання про скасування арешту майна та зупинення провадження у кримінальному провадженні відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець, уродженець с.Олександрiвка Добровеличкiвського району Кiровоградської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України,
На розгляді Тростянецького районного суду Сумської області перебуває указане кримінальне провадження.
До суду 21.01.2026 року надійшла заява представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_5 в якій він просить скасувати арешт з автомобіля Chevrolet Lacetti державний номерний знак НОМЕР_1 .
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити. Вказував, що автомобіль не придатний до подальшого використання, але мотиви його повернення пов'язані з моральними переживаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка не бажає, щоб автомобіль в якому загинула її близька людина продовжував знаходитись на штрафмайданчику. Посилався на те, що потерпіла ОСОБА_7 не має наміру відчужувати належний їй на праві власності автомобіль.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечив проти скасування арешту майна, але заперечував проти відчуження транспортного засобу.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечив проти клопотання, за умови збереження речового доказу до закінчення розгляду справи. Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 просив повторно зупинити кримінальне провадження до звільнення ОСОБА_6 з військової служби. Оскільки попередні підстави зупинення провадження не змінилися. ОСОБА_6 продовжує службу, а в матеріалах справи є відповідна оновлена довідка військової частини.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження та матеріали додані до клопотання про скасування арешту майна, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про скасування арешту майна, виходячи з таких мотивів.
Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 09.08.2024 за №12024200000000376, відносно ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, ухвалою суду від 29.07.2025 було зупинено. У вказаній справі після закриття підготовчого судового засідання докази не досліджувалися та не були надані до суду.
Відповідно до ухвали слідчого судді Зарічного районного суду у справі №591/8128/24, яка надана прокурором у цьому кримінальному провадженні судом встановлено, що 16.08.2024 накладено арешт на майно, вилучене під час огляду 09 серпня 2024 року, а саме на: автомобіль Mercedes Benz C220», p.н. НОМЕР_2 , та автомобіль «Chevrolet Lacetti», р.н. НОМЕР_3 .
Підставою накладення арешту була необхідність збереження речових доказів, яка не втратила актуальність. Прокурор та захисник обвинуваченого не заперечували щодо задоволення клопотання про зняття арешту лише за умови збереження майна до завершення розгляду справи.
Документи та речові докази мають зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. Майно може бути використано як доказ для підтвердження чи спростування тієї чи іншої позиції в справі. Підстави для зупинення провадження у справі, а саме проходження обвинуваченим військової служби продовжують існувати і неможливо прогнозувати час відновлення і, тим більше, завершення кримінального провадження. Це покладає на потерпілу ОСОБА_7 , в інтересах якої заявлене клопотання, значні обов'язки та передбачає відповідальність за ризики зміни стану майна чи його витрати майна протягом всього невизначеного часу до завершення розгляду кримінального провадження.
Крім того, з емоційної точки зору, на яку посилалався представник потерпілої ОСОБА_7 , відповідальність за забезпечення зберігання речового доказу пов'язаного з трагічними спогадами буде ще більш психотравмуючою, ніж продовження арешту цього майна.
Представник потерпілої зазначив, що транспортний засіб за своїм технічним станом після ДТП не може бути використаний за призначенням.
Отже, це виключає можливість потерпілої користуватись, ним тобто отримувати користь від свого майна. Відповідно, продовження дії арешту не впливає на майнові права потерпілої.
Відповідно до частини 2 статті 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами статті 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із частиною 1 статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, у кримінальному провадженні майно перебуває під арештом до його скасування. При цьому, суд вправі скасувати арешт тільки з підстав того, що арешт було накладено необґрунтовано або у подальшому у його застосуванні відпала потреба.
Представник потерпілої не надав жодних доказів на підтвердження обставин, на які він посилався в судовому засіданні, як на підставу для скасування арешту майна. Зокрема не було надано доказів про накладення арешту (ухвал суду) та те, що арешт накладено необґрунтовано або в подальшому застосуванні арешту відпала потреба.
Суд вважає, що вказане клопотання представника не містить належних даних, якими б було доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба або арешт був накладений необґрунтовано, тому суд приходить до висновку про необхідність відмовити на цій стадії в задоволенні даного клопотання, роз'яснивши що це питання буде вирішене судом одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.
З огляду на викладене, суд вважає, що заявлене клопотання є передчасним та відсутні підстави визначені статті 174 КПК України, для скасування арешту майна, тому клопотання не підлягає задоволенню.
Щодо вирішення клопотання сторони захисту про зупинення провадження суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених.
Указана норма процесуального закону є імперативною і застосовується судом у разі установлення відповідних обставин, з якими закон пов'язує зупинення судового провадження незалежно від клопотань його учасників.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває до цього часу. Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 оголошена та проводиться загальна мобілізація.
Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до листа ВЧ НОМЕР_4 від 30.06.2025 військова частина підтвердила, що ВЧ НОМЕР_4 виконує бойові розпорядження Головнокомандуючого Збройних Сил України, командування ІНФОРМАЦІЯ_2 на напрямку активних бойових дій у складі військової частини НОМЕР_4 молодший сержант ОСОБА_6 виконує вищевказані бойові завдання (а.с.26).
Таким чином, оскільки факт проходження обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації в особливий період підтверджено належними і допустимими доказами, указане кримінальне провадження вже було зупинено на цій же підставі, суд приходить до висновку, що клопотання сторони захисту про зупинення провадження є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 170 - 174, 309, 372, 375, 376 КПК України суд
Клопотання представника потерпілих адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.08.2024 за № 12024200000000376, відносно ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Зупинити судове провадження №1-кп/588/37/25 (справа №588/2982/24) у кримінальному провадженні №12024200000000376 від 09.08.2024, відносно ОСОБА_6 за частиною 2 статті 286 КК України до звільнення обвинуваченого з військової служби.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1