Справа № 592/2370/26
Провадження № 3/592/656/26
26 лютого 2026 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Костенко Владислав Геннадійович, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
06.02.2026 о 00-20 год. в м. Суми, вул. Металургів, 7, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Megane д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drager 7510 ARLM-0309, з позитивним результатом 0,31 ‰, тест № 603, з результатом ОСОБА_1 був згоден.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху і вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду, до суду не з'явився.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Супрун Д.В. надіслав до суду клопотання про визнання результатів огляду недійсним та закриття провадження у справі. Захисник вважав, що з долученого відеозапису встановлено, що будь-яких підтверджень того, що ОСОБА_1 у зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього, дату, час та місці, дійсно керував транспортним засобом, відеозапис не містить. Відео не містить відомостей про зупинку транспортного засобу під керуванням особи, що притягається до адміністративної відповідальності у зв'язку з чим неможливо об'єктивно встановити факт керування автомобілем останнім. Натомість, ОСОБА_1 неодноразова наголошував працівникам поліції, що він не керував транспортним засобом. Він заперечував факт керування, а також факт перебування у стані алкогольного сп'яніння. Поліція в принципі прибула на виклик дружини останнього, щодо сімейних негараздів між ними, і поліцейська жінка була до нього налаштована від самого початку негативно і вирішили перевірити його на стан алкогольного сп'яніння з метою затягування часу і обмеження його в пересуванні. Драгер був приводом для затримання ОСОБА_1 , а не наслідком виявлення ознак алкогольного сп'яніння. Як наслідок, ОСОБА_1 і виражав роздратування щодо незаконної вимоги про проходження огляду. Натомість був сконцентрований на основній причині спілкування з поліцією і просто хотів швидше завершити конфлікт з дружиною та потрапити додому. Він неодноразово казав поліцейським, що він слабо вдягнений. Як слідує з наявних матеріалів справи, фактично єдиним доказом факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом є акт огляду на стан алкогольного сп'яніння співробітника поліції, однак з урахуванням відсутності об'єктивного підтвердження іншими доказами, не вважав акт достатнім та безсумнівним підтвердженням факту керування особою транспортним засобом, оскільки акт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Таким чином, дані у протоколі про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані допустимими доказами, адже спростовуються дослідженими під час розгляду доказами, що дає підстави витлумачити всі сумніви на користь ОСОБА_1 та відкинути їх. Крім того, патрульні не повідомили ОСОБА_1 про наявність в останнього конкретних ознак сп'яніння згідно з ознаками такого стану, що свідчило б про наявність у поліцейського підстав вважати, що він перебуває у стані сп'яніння. З наявних відеозаписів слідує, що працівники поліції, діючи упереджено, з самого початку пропонують ОСОБА_1 саме огляд на місці, огляд у лікарні не пропонували. Коли ОСОБА_1 погодився на огляд на місці та пройшов його, то працівники поліції не запитали, чи згоден останній з результатом такого проведеного огляду, а відразу почали складати протокол. Крім того, слід звернути увагу, що ОСОБА_1 висловив свою незгоду з результатами огляду. До закладу охорони здоров'я поліцейські проїхати не пропонували. Натомість в матеріалах справи відсутнє направлення до медичного закладу, що вчергове вказує на порушення порядку проведення огляду. З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, у водія ОСОБА_1 не вбачається зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння, у нього відсутнє почервоніння очей та обличчя, хиткої ходи та не чіткої мови. Також захисник вважав, що з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю, у повітрі, що видихав ОСОБА_1 становив 0,31 проміле, тобто не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 його вина повністю підтверджується наступними матеріалами справи.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 584160 від 06.02.2026, в якому зафіксовані обставини вчинення адміністративного правопорушення.
Результатом газоаналізатора Drager Alcotest 7510, прилад ARLM-0309, тест №603 від 06.02.2026, проба позитивна 0,31‰.
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому в графі «з результатом згоден» стоїть підпис ОСОБА_1 .. Огляд проводився у зв'язку з виявленими у останнього ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці.
Розпискою ОСОБА_1 в якій останній зобов'язався не керувати транспортним засобом і залишити його на місці зупинки.
Відеозаписами, що містяться на оптичному диску в матеріалах справи, на якому зафіксовані обставини зупинення ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом. Зокрема, встановлено, що патрульні поліцейські їхали на виклик, який надійшов від дружини ОСОБА_1 , при під'їзді до будинку був помічений автомобіль Renault Megane д.н.з. НОМЕР_2 , який здавав назад. В подальшому було встановлено, що вказаним автомобілем керував ОСОБА_1 та який при спілкуванні з поліцейськими повідомляв, що приїхав за дружиною, поводив себе збуджено. Тобто останній підтвердив, що керував транспортним засобом. У ході розмови виявлено у водія ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, що не відповідає обстановці. В подальшому зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на стан визначення алкогольного сп'яніння з позитивним результатом 0,31 ‰, згоду з результатом газоаналізатору. Патрульні поліцейські пропонували останньому проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак він виявив згоду з результатом газоаналізатору та їхати до медичного закладу не вивив бажання. В подальшому складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Події відбувалися під час дії комендантської години.
Щодо твердження про безпідставність зупинки слід зазначити наступне. Причина зупинки узгоджується з положеннями п.1 ч. 1 ст. 31, п. 2 ч. 1 ст. 32, п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», якими надано право поліцейському зупинити водія та перевірити його документи, якщо є підстави вважати, що він вчинив правопорушення.
Зазначені докази в сукупності поза розумним сумнівом підтверджують, у поліцейського були законні приводи до зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .. Зокрема з зазначених доказів та відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатом газоаналізатора тест №603 від 06.02.2026 з позитивною пробою - 0,31 ‰. ОСОБА_1 з результатом погодився. Вказані події безперервно фіксувалися на відео.
З відеозапису вбачається, що поліцейський повідомив ОСОБА_1 про причини зупинки. Зокрема, вони їхали на виклик дружини ОСОБА_1 , яка повідомила про вчинення останнім правопорушення відносно неї. Натомість останній при спілкуванні з поліцейськими поводив себе збуджено, перебивав поліцейських, поведінка останнього явно не відповідала обстановці. Крім того, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом, у період дії комендантської години, що може бути приводом для зупинки транспортного засобу.
Згідно з п. 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, однією з ознак сп'яніння є поведінка, яка не відповідає обстановці.
Тож твердження захисника про відсутність законних підстав для зупинки слід вважати необґрунтованими.
Узагальнюючи вважаю, наведені докази логічними, послідовними і такими, що узгоджуються між собою, а тому не викликають сумнівів. З доказів поза розумним сумнівом підтверджується вчинення правопорушення ОСОБА_1 ..
Таким чином до позиції ОСОБА_1 та його захисника слід ставитися критично та розцінювати як спосіб захисту й ухилення від відповідальності. Заперечення захисника не спростовують наведених висновків суду та досліджених доказів.
Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу, що притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 308 КУпАП,
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн 60 коп. за реквізитами: отримувач - ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
На підставі частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною 2 статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, тобто 34 000 грн 00 коп.
Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк до Сумського апеляційного суду з дня її винесення.
Суддя Владислав КОСТЕНКО