Справа № 461/1612/26
Провадження № 1-кс/461/1232/26
Іменем України
02.03.2026 слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно -
старший слідчий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено 28.02.2026 в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , а саме на: несправжні друковані купюри номіналом по 100 доларів США кожна, в кількості 25 (двадцять п'ять) штук, на загальну суму 2500 доларів США та мобільний телефон марки OPPO А96, імеі: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , із вмонтованими сім-картами операторів мобільного зв'язку № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 .
Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що 28.02.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, та цього ж дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 - ч.3 ст.369-2 КК України. Слідчий зазначив, що 28.02.2026 під час затримання ОСОБА_5 було проведено його особистий обшук, в ході якого виявлено та вилучено: несправжні друковані купюри номіналом по 100 доларів США кожна, в кількості 25 (двадцять п'ять) штук, на загальну суму 2500 доларів США та мобільний телефон марки OPPO А96, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , із вмонтованими сім-картами операторів мобільного зв'язку № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , які постановою старшого слідчого визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Відтак, з метою збереження речових доказів, слідчий просить клопотання задоволити.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явилися, однак в клопотання просили проводити розгляд такого без їх участі.
Підозрюваний та його захисник в судове засідання не з'явилися, однак подали заяву про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ст.107 КПК України фіксування судового процесу не здійснювалося у зв'язку з неявкою всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, частиною першою ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Частиною третьою ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відділом розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026142410000001 від 06.01.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді офіцера оперативного відділення штабу в/ч НОМЕР_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), маючи злочинний умисел направлений на одержання від курсанта ОСОБА_6 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, діючи за попередньою змовою групою осіб, із невстановленими на даний час в ході досудового розслідування особами, 18.02.2026, під час телефонної розмови з ОСОБА_6 , розуміючи, що останній проходить службу в Збройних Силах України та відповідно до розпорядження керівництва, в будь який момент може бути переведений в зону проведення бойових дій, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, висловив йому незаконну вимогу надання неправомірної вигоди - грошових коштів в сумі 2500 доларів США, що є половиною від необхідної суми у розмірі 5000 доларів США, за здійснення впливу на прийняття рішення військовими службовими особами Збройних Сил України, які відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, що полягало у розподілі на посаду в одну із військових частин розташованих на території Львівської області.
В подальшому, 22.02.2026, приблизно о 20 год. 00 хв., на перехресті вулиць Любінська-Виговського, у м. Львові, ОСОБА_5 , під час розмови з ОСОБА_6 , з яким домовився про зустріч заздалегідь, наголосив останньому про необхідність погодитись на його вимогу, оскільки у разі відмови, для нього будуть негативні наслідки розподілу його на посаду у військову частину. Будучи поставленим у такі умови, ОСОБА_6 не бажаючи настання для себе негативних наслідків, погодився на умови ОСОБА_5 .
В подальшому, 28.02.2026 приблизно о 18 год. 30 хв., ОСОБА_5 , з метою завершення свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з метою реалізації попередньо обумовленого плану, на прилеглій території до кафе «Піца», по вул. Любінській, 104, у м. Львові, розуміючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 2500 доларів США (що станом на 28.02.2026 згідно курсу НБУ становить 108 000 гривень), за вирішення питання щодо переміщення на посаду в одній із військових частин розташованих на території Львівської області, після чого його незаконна діяльність припинена працівниками правоохоронних органів та останнього затримано в порядку ст.208 КПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2026 в ході затримання ОСОБА_5 у порядку ст.208 КПК України, було проведено його особистий обшук, в ході якого виявлено та вилучено: несправжні друковані купюри номіналом по 100 доларів США кожна, в кількості 25 (двадцять п'ять) штук, на загальну суму 2500 доларів США та мобільний телефон марки OPPO А96, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , із вмонтованими сім-картами операторів мобільного зв'язку № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 .
Постановою старшого слідчого від 28.02.2026 вилучені речі та предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Слідчим доведено, що вилучені речі та предмети можуть мати доказове значення у даному кримінальному провадженні, м істять інформацію про обставини його вчинення та причетних до вчинення осіб. Слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Оцінюючи надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.
Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню речових доказів.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту, розумність та співрозмірність обмеження права власності, завдання кримінального провадження, інші обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.131, 132, 170, 172, 173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задоволити.
В рамках кримінального провадження №42026142410000001 від 06.01.2026 накласти арешт на майно, яке було вилучено 28.02.2026 в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , а саме на:
несправжні друковані купюри номіналом по 100 доларів США кожна, в кількості 25 (двадцять п'ять) штук, на загальну суму 2500 доларів США;
мобільний телефон марки OPPO А96, імеі: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , із вмонтованими сім-картами операторів мобільного зв'язку № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо, ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1