Справа № 991/1873/26
Провадження 1-кс/991/1887/26
04 березня 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 від 12.02.2025 у справі № 991/1181/25 (провадження 1-кс/991/1183/25) у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023,
До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло вказане клопотання, у якому власник майна ОСОБА_3 , просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 від 12.02.2025 у справі № 991/1181/25 (провадження 1-кс/991/1183/25), на його телефон Iphone 15 Pro Max, IMEIl: НОМЕР_1 , вилучений під час обшуку 06.02.2026 за місцем проживання ОСОБА_3 в рамках здійснення кримінального провадження № 52023000000000154 від 03.04.2023.
У призначене судове засідання учасники провадження не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання.
Втім, варто зазначити, що до початку розгляду поданого клопотання про скасування арешту майна по суті від заявника - власника майна ОСОБА_3 та від детектива НАБУ ОСОБА_5 надійшли клопотання про розгляд цієї справи без їх участі. При цьому заявник повністю підтримує подане ним клопотання, а детектив, в свою чергу, не заперечує проти його задоволення.
Слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд вказаного клопотання за відсутності заявника та детектива НАБУ.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як слідує з наявних матеріалів, в межах здійснення детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) кримінального провадження № 52023000000000154 від 03.04.2023 за місцем проживання ОСОБА_3 06.02.2026, на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 21.01.2025 у справі № 991/464/25, було проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого вилучено мобільний телефон Iphone 15 Pro Max, IMEIl: НОМЕР_1 , належний ОСОБА_3 ..
Згодом вилучений під час обшуку мобільний телефон був визнаний речовим доказом, про що 07.02.2025 винесено відповідну постанова детектива НАБУ, а вже 12.02.2025 на нього накладено арешт ухвалою слідчого судді ВАКС у справі № 991/1181/25 з метою збереження речових доказів.
Підставою звернення до слідчого судді з цим клопотанням стало тривале позбавлення права ОСОБА_3 користування своїм майном, яке не є предметом контрабанди чи знаряддям насильницького злочину, що, на його переконання, не відповідає легітимній меті розслідування, оскільки всі необхідні дані вже перебувають у розпорядженні НАБУ. Окрім того, ОСОБА_3 не був присутнім під час вирішення питання про накладення арешту на його майно (мобільний телефон), що за приписами ч. 1 ст. 174 КПК України також слугує безумовною підставою для подання власником майна клопотання про скасування такого арешту.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід'ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об'єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
У силу приписів ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Водночас заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).
Частиною 2 ст. 131 КПК України визначено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч.1 ст.170 КПК України).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою: 1) забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Частинами 1, 2 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, розглядаючи клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник.
Так, наявними матеріалами підтверджено, що арешт на мобільний телефон ОСОБА_3 накладено слідчим суддею ВАКС правомірно, з метою збереження речових доказів, які мають вагоме значення для здійснення кримінального провадження № 52023000000000154, про що свідчить вмотивована ухвала від 12.02.2025.
Втім, слідчий суддя враховує той факт, що органом досудового розслідування наразі проведено комплексну судову - комп?ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій, предметом якої був згаданий вище мобільний телефон. Під час експертизи скопійовано інформацію, яка зберігалася на вбудованому носії пам?яті мобільного телефону. Копія цієї інформації записана на електронний носій, що долучений до матеріалів кримінального провадження.
За наведеного, стороною обвинувачення не заперечується скасування арешту мобільного телефону Iphone 15 Pro Max, IMEI1 НОМЕР_1 , та його повернення власнику - ОСОБА_3 ..
Водночас, слідчого суддю проінформовано детективом про те, що матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000154, у т.ч. щодо майна, вилученого 06.02.2025 у ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , були виділені в окреме кримінальне провадження № 52026000000000020 від 16.01.2026 на підставі відповідної постанови прокурора від 16.01.2026.
Отже слідчим суддею встановлено, що мобільний телефон ОСОБА_3 не використовувався як безпосереднє знаряддя вчинення кримінального правопорушення, а був лише носієм інформації, а тому після її вилучення сам апарат перестав бути необхідним для кримінального провадження, що власне і підтверджено матеріалами справи.
За таких обставин, оскільки комплексну судову - комп?ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій завершено, а інформацію скопійовано та зафіксовано у матеріалах справи, слідчий суддя доходить переконання, що мета арешту (забезпечення збереження доказів) вважається досягнутою. Позаяк цифрова інформація зафіксована у матеріалах справи на окремих носіях, фізичне утримання мобільного телефону більше не сприяє встановленню обставин кримінального правопорушення і є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном (ст. 1 Першого протоколу до ЄСПЛ).
При цьому, вартим уваги є справа «Смирнов проти Росії» (Smirnov v. Russia, заява № 71362/01) від 07.06.2007, яка є ключовим прецедентом ЄСПЛ для скасування арешту техніки після проведення експертизи. Суд вказав, що вилучення майна (зокрема комп'ютерів/телефонів) може бути законним лише доти, доки воно необхідне для розслідування. Після того, як дані були скопійовані, подальше утримання фізичного носія є порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Тобто в указаній справі ЄСПЛ наголосив, що тривале утримання техніки після завершення необхідних досліджень порушує баланс між приватним та публічним інтересом.
Крім того, постановою Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20.05.2024 у справі № 712/191/23 фактично підтверджено, що процедура скасування арешту за ст. 174 КПК України є ефективним механізмом захисту права власності. Верховний Суд зазначив, що рішення про скасування арешту (повне або часткове) не підлягає апеляційному оскарженню. Тобто це означає, що як тільки слідчий суддя переконається у відсутності потреби в арешті, він може постановити остаточну ухвалу, яка не може бути оскаржена стороною обвинувачення.
Враховуючи правову позицію Верховного Суду щодо обов'язковості дотримання принципу пропорційності та зважаючи на те, що комп'ютерно-технічна експертиза проведена, а інформація дзеркально скопійована, подальше обмеження права власності на мобільний телефон є надмірним, а тому перебування майна під арештом суперечить вимогам ст. 174 КПК України та практиці ЄСПЛ (справа «Смирнов проти Росії»), оскільки суспільний інтерес у збереженні доказу вже задоволений у спосіб, що не вимагає фізичного утримання мобільного телефону.
За наведеного, беручи до уваги вищевикладене та те, що детективом не заперечено проти повернення майна власнику, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту його мобільного телефону Iphone 15 Pro Max, IMEIl: НОМЕР_1 , підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 від 12.02.2025 у справі № 991/1181/25 (провадження 1-кс/991/1183/25) у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023, на мобільний телефон Iphone 15 Pro Max, IMEIl: НОМЕР_1 , належний ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1