Номер провадження 22-ц/821/477/26Головуючий по 1 інстанції
Справа №712/7584/25 Категорія: 305010000 Пересунько Я. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
04 березня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
суддів Новікова О.М., Василенко Л.І., Сіренка Ю.В.,
за участю секретаря Костенко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Чарз-Авто» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства ( ДП ) «Чарз-Авто», третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, -
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_2 18 листопада 2024 року об 11 год. 45 хв. в м. Черкаси, по вул. Вергая, 16, керуючи належним ДП «ЧАРЗ-АВТО» автобусом «Атаман A-092G6», р.н. НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху не впевнився в безпечності та допустив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , яка рухалась у зустрічному напрямку, чим порушив п.10.1, 11.3, 2.36 ПДР України.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.01.2025 у справі №712/15197/24 водія автомобіля автобуса «Атаман», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автобуса «Атаман» була застрахована в ПрАТ СК «ПЗУ Україна» згідно з полісом ОСЦПВ № ЕР 220671687, яким передбачена сума страхового ліміту за пошкодження транспортного засобу 160 000,00 грн., а також, згідно з додатковим договором добровільного страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №DCVN.12732215 від 01 травня 2024 року, яким передбачений ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 200 000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» із метою визначення об'єктивного розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Tiguan», р.н. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП 18 листопада 2024 року, проведено судову автотоварознавчу експертизу, за висновком якої вартість відновлювального ремонту пошкодженого легкового автомобіля, без урахування коефіцієнту фізичного зносу складників, складає 463 348,82 грн.; вартість відновлювального ремонту цього ж легкового автомобіля із урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників - 233 734,23 грн.; вартість матеріального збитку зазначеного легкового автомобіля - 233 734,23 грн.; витрати на залучення експерта автотоварознавця - 6000,00 грн.
09 січня 2025 року ПрАТ СК «ПЗУ Україна» здійснено страхову виплату в розмірі 156 888,21 грн., яка не покриває розміру заподіяної шкоди.
Враховуючи результати висновку автотоварознавчої експертизи, ПрАТ СК «ПЗУ Україна» не виконала покладені на них обов'язки, безпідставно занизивши розмір належного позивачу страхового відшкодування. Відтак, із страховика, відповідно до додаткового договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № DCVN.12732215 від 01 травня 2024 року, підлягає до стягнення 82 846,02 грн., з розрахунку: 233734, 23 грн. (вартість матеріального збитку) - 156 888, 21 грн. (попередня страхова виплата) + 6000,00 грн. (залучення експерта) = 82 845,79 грн.
Крім того, позивач вважає за необхідне стягнути з винуватця ДТП ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в розмірі 229 614,59 грн., з розрахунку 463 348,82 грн. (вартість відновлювального ремонту без урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників) - 233 734,23 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників).
18 вересня 2025 року представником позивача Черниченком Є.М. надано уточнену позовну заяву, в якій він просив стягнути з ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» 82 846,02 грн., а з ДП «Чарз-Авто» - 229 614,59 грн., а також вирішити питання про розподіл судових витрат.
Уточнена позовна заява обґрунтована тим, що в процесі розгляду справи позивачу стало відомо, що автобус «Ataman A-092G6», р.н. НОМЕР_3 , належить ДП «Чарз-Авто», а ОСОБА_2 , на момент настання дорожньо-транспортної пригоди 18.11.2024 року, перебував у трудових відносинах з цим підприємством та виконував трудові обов'язки.
За таких обставин із ДП «Чарз-Авто» підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в розмірі 229 614,59 грн., з розрахунку 463348,82 грн. (вартість відновлювального ремонту без урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників) - 233734, 23 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників).
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 листопада 2025 року прийнято відмову позивача ОСОБА_1 від позову в частині позовних вимог до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди, а провадження у справі в цій частині - закрито.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто із ДП «Чарз-Авто» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальних збитків у виді вартості величини фізичного зносу складників пошкодженого автомобіля у розмірі 183 691,67 грн., судові витрати у виді судового збору - 1 836,92 грн., а всього стягнути 185 528,59 грн.
В іншій частині позову - відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що страховиком позивачу виплачено всього 233 734,23 грн., що становить визначену експертом вартість відновлювального ремонту із урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників, і невідшкодованою залишається вартість величини фізичного зносу складників пошкодженого автомобіля «Volkswagen Tiguan», р.н. НОМЕР_2 , у розмірі 229 614,59 грн.
Величина вартості нових складових, які підлягають заміні під час ремонту, у розмірі 402832,61 грн., розрахована експертом з урахуванням ПДВ, а позивач не надав доказів про проведення ремонту автомобіля на СТО, яке є платником ПДВ, чи про фактичне придбання необхідних деталей, що підлягають заміні, за ціну, до якої включено ПДВ.
За таких обставин, на думку суду, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути величину фізичного зносу складників пошкодженого автомобіля «Volkswagen Tiguan», р.н. НОМЕР_2 , у розмірі 229 614,59 грн., віднявши від цієї суми величину ПДВ 20%, що в результаті становить 183 691,67 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, директор ДП «Чарз-Авто» оскаржив його в апеляційному порядку, вказавши, що судове рішення є незаконним та необґрунтованим. Висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи. Судом неправильно застосовано норми матеріального права. Просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що стягнення з відповідача на користь позивача різниці між отриманим позивачем страховим відшкодуванням та вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу буде поліпшенням стану пошкодженої речі у порівнянні із тим, що існував до ДТП. Між тим, автомобіль мав певний знос, у тому числі і його пошкоджені деталі, що підлягають заміні, то заміна їх саме на нові буде поліпшенням стану вказаного автомобіля, тобто, по суті, необґрунтованим збагаченням його власника за рахунок відповідача, що не передбачено законом.
Вважає, що відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача будь-яких сум, поза межами визначеної вартості матеріального збитку.
Зауважує, що позивач, діючи добровільно, на власний розсуд погодився із розміром страхового відшкодування та правовими наслідками такої виплати, а заявлена в подальшому вимога до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» та ДП «Чарз-Авто» суперечить як попередній поведінці позивача, так і засадам розумності, диспозитивності та добросовісності.
Вказує, що страховиком позивачу виплачено 233 734,23 грн., що становить визначену експертом вартість відновлювального ремонту із урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників. Оскільки в повній мірі було відшкодовано реальні збитки, тому відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам закону.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 є власником автомобіля «Volkswagen Tiguan», р.н. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 , ДП «Чарз-Авто» є власником автобуса «Атаман A-092G6», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу № 13-К від 26 лютого 2014 року по ДП «Чарз-Авто» ОСОБА_2 прийнято на роботу на посаду водія автотранспортних засобів, з якої звільнено 28 лютого 2025 року відповідно до наказу № 7-К від 28 лютого 2025 року.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 січня 2025 року у справі №712/15197/24 встановлено, що 18 листопада 2024 року об 11 год. 45 хв. в м. Черкаси по вул. Вергая, 16 водій ОСОБА_2 керував належним ДП «Чарз-Авто» автобусом «Атаман A-092G6», р.н. НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху не впевнився в безпечності маневру та допустив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Tiguan», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , яка рухалась у зустрічному напрямку, чим порушив п.10.1, 11.3, 2.36 ПДР України.
Указаною постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правову відповідальність власника автобуса «Атаман», р.н. НОМЕР_1 , було застраховано в ПрАТ СК «ПЗУ Україна», поліс ОСЦПВ № ЕР 220671687, яким передбачена сума страхового ліміту за пошкодження транспортного засобу 160 000,00 грн.
Крім того, власником автобуса «Атаман», р.н. НОМЕР_1 , також укладено додатковий договір добровільного страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №DCVN.12732215 від 01 травня 2024 року, яким передбачений ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 200 000,00 грн.
Відповідно до висновку експерта № 18 за результатами проведення автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Tiguan», р.н. НОМЕР_2 , при ДТП 18 листопада 2024 року, складеного 28 лютого 2025 року судовим експертом Березовським А.А., вартість відновлювального ремонту вказаного легкового автомобіля без урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників складає 463 348,82 грн.; вартість відновлювального ремонту із урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників - 233 734,23 грн.; вартість матеріального збитку, завдана власнику вказаного легкового автомобіля, - 233 734,23 грн. Витрати на залучення експерта автотоварознавця складають 6000,00 грн.
У вказаному висновку зазначено, що оскільки термін експлуатації автомобіля «Volkswagen Tiguan», р.н. НОМЕР_2 , перевищує 7 років, то вартість деталей, що підлягають заміні, розраховуються з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, який розраховано за формулою: 1 - ринкова вартість автомобіля / приведену ціну такого самого нового автомобіля, що становить 1-564709 грн/1312010грн=0,57.
У дослідженні за пунктом 1.3 вказаного автотоварознавчого дослідження зазначено, що коефіцієнт фізичного зносу застосовано до вартості нових складових, які підлягають заміні під час ремонту, де вартість складових з урахуванням фізичного зносу становить 402832,61 грн. * (1-0,57)=173 218,02 грн.
Отже, величина вартості зносу складників становить 402832,61-173218,02=229 614,59 грн.
09 січня 2025 року ПрАТ СК «ПЗУ Україна» здійснило страхову виплату в розмірі 156 888,21 грн., 30 жовтня 2025 року - 3 111,79 грн., а також 73 734,23 грн. Таким чином, страховиком виплачено всього 233 734,23 грн.
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (частина перша статті 1172 ЦК України).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням) (стаття 1194 ЦК України).
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; далі - Закон № 1961-IV).
Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування (пункти 9.1 і 9.4 статті 9 Закону № 1961-IV).
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (стаття 29 Закону № 1961-IV).
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди без урахування зносу і сумою страхового відшкодування (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (пункт 72)).
9 січня 2025 року страховою компанією ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» було виплачено позивачці страхове відшкодування розмірі 156 888,21 грн. та 30 жовтня 2025 року - 3 111,79 грн., що становить страховий ліміт у розмірі 160 000,00 грн. за завдану майнову шкоду за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ЕР 220671687, то страховик виконав свій обов'язок за Законом № 1961-IV.
На підставі Додаткового договору добровільного страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №DCVN.12732215 від 01 травня 2024 року, яким передбачений ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 200 000,00 грн., ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» виплатила позивачці страхове відшкодування у розмірі 73 734,23 грн.
Таким чином, страховиком позивачці виплачено всього 233 734,23 грн., що становить визначену експертом вартість відновлювального ремонту із урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про стягнення з винуватця ДТП різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (тобто без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховою виплатою (див. близький за змістом висновок у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 686/17155/15-ц). Інакше кажучи, винуватець ДТП має відшкодувати потерпілому різницю між вартістю ремонту автомобіля потерпілого без урахування коефіцієнта фізичного зносу пошкоджених деталей і сумою страхової виплати.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої, частини третьої статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Системний аналіз статті 22 ЦК України частини другої статті 1192, статті 1194 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню є саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що вартість відновлювального ремонту без урахування зносу - це ті збитки, які позивач мусить понести для відновлення свого порушеного права та втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а тому на користь позивача підлягає стягненню відшкодування саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу, а саме різниця між вартістю відновлювального ремонту без урахування зносу та виплаченим відшкодуванням.
Схожі висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі №757/54513/16 від 02.02.2022 року.
Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства ПДВ. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України).
Тобто вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати.
Оскільки, до позову не надано доказів про проведення фактичного ремонту пошкодженого автомобіля, на що суд першої інстанції вірно звернув увагу, то сума стягнення визначається без врахування ПДВ. Лише проведення фактичного ремонту пошкодженого автомобіля у суб'єкта господарської діяльності, який є платником ПДВ, дає підстави для стягнення з винуватця ДТП на користь потерпілого всієї суми грошових коштів.
Отже, суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду не впливають.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 35, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Чарз-Авто»залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 05 березня 2026 року.
Судді: