04 березня 2026 року
м. Черкаси
Справа № 705/2366/23
Провадження № 22-ц/821/268/26
Категорія: 307020000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І.
за участю секретаря: Руденко А.О.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
представник позивача: адвокат Кушнеренко Тамара Валеріївна
відповідач: ОСОБА_2
представник відповідача: адвокат Прудивус Микола Анатолійович
треті особи: Бабанська сільська рада Уманського району Черкаської області, Друга Уманська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Вострикова Оксана Іванівна
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кушнеренко Тамари Валеріївни на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 листопада 2025 року ухваленого під головуванням судді Годік Л.С. в приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Бабанська селищна рада Уманського району Черкаської області, Друга Уманська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Вострикова Оксана Іванівна про визнання заповіту недійсним,-
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Бабанська селищна рада Уманського району Черкаської області, Друга Уманська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Вострикова Оксана Іванівна про визнання заповіту недійсним.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також у позивача був рідний брат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є також сином ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 їх мати ОСОБА_3 померла.
Як стало відомо позивачу, за життя померла склала 3 заповіти, а саме: 11 січня 1994 року, на будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в селі Оксанина, Уманського району, Черкаської області, на свого сина ОСОБА_4 ; 23 вересня 2014 р. на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124385500:03:000:0908, площею 4,2058 га, розташовану у адмінмежах Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області, яка заповідалась ОСОБА_2 ; 25 вересня 2014 року на будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на свого сина ОСОБА_4
05 серпня 2015 року державним нотаріусом Уманської районної державної нотаріальної контори Черкаської області Ящуком Д.О. було видано відповідачу ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 1-1273.
Також, до державного нотаріуса Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В., звернувся ОСОБА_4 для прийняття спадщини за заповітом від 25 вересня 2014 року та, в подальшому, було відкрито спадкову справу.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер, так і не встигнувши отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Позивач вказує, що 29.01.2019 року він звернувся із заявою до приватного нотаріуса Вострикової О.І. про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 свого рідного брата ОСОБА_4 .
У липні 2019 року він звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В процесі розгляду справи, судом було витребувано спірні заповіти та при ознайомленні з ними він побачив, що підпис померлої матері на заповітах не відповідає підпису померлої у наявних у нього документах, де вона розписувалася або робила записи власноруч.
Таким чином, все вище наведене дає підстави вважати, що спірні заповіти, які були складені померлою ОСОБА_3 , порушують права позивача, як спадкоємця першої черги за законом, на усе спадкове майно, так як позивач є рідним сином спадкодавця.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить визнати недійсним заповіт від 23 вересня 2014 року, померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , складений на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , який посвідчений секретарем виконавчого комітету Оксанинської сільської ради Костенко Л.В. та зареєстрований за реєстровим № 45 та визнати недійсним заповіт від 25 вересня 2014 року, померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , складений на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який посвідчений секретарем виконавчого комітету Оксанинської сільської ради Костенко Л.В. за реєстровим № 47.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 травня 2024 року замінено третю особу Оксанинську сільську раду Уманського району Черкаської області на її правонаступника Бабанську селищну раду Уманського району Черкаської області.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 листопада 2024 року у справі призначено судово-почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлено питання:
1. Чи виконаний підпис в графі «Підпис» в оригіналі заповіту, складеному від імені ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , посвідченому 23 вересня 2014 року, секретарем виконавчого комітету Оксанинської сільської ради Костенко Л.В. зареєстрований в реєстрі за № 45, ОСОБА_3 , чи іншою особою?
2. Чи виконаний підпис в графі «Підпис» в оригіналі заповіту, складеному від імені ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , посвідченому 25 вересня 2014 року, секретарем виконавчого комітету Оксанинської сільської ради Костенко Л.В. зареєстрований в реєстрі за № 47, ОСОБА_3 , чи іншою особою?
Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Бродських Сім'ї, 6)
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 листопада 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що через відсутність в позивача на момент подання позовної заяви порушеного права - права спадкувати через пропуск ним встановленого строку для прийняття спадщини, в нього і відсутнє право вимоги щодо визнання заповітів недійсними.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі, поданій 04 грудня 2025 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Кушнеренко Т.В., вважаючи оскаржуване рішення необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального права, при невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду, обставинам справи, просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 листопада 2025 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що оскільки позивач є рідним сином спадкодавця, то спірні заповіти порушують його права, як спадкоємця першої черги за законом.
Скаржник вважає, що спірними заповітами він був введений в оману та не звернувся із заявою про прийняття спадщини за законом, оскільки вважав, що спадщина не може йому належати. Разом тим, встановлення недійсності заповітів надасть позивачеві право на звернення до суду з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини з інших підстав, аніж ті, які були зазначені у справі №705/3222/19.
Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.
Фактичні обставини справи
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 20.11.1949 року, в с. Оксанино Бабанського р-ну Київської обл. ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_4 , мати дитини - ОСОБА_3 , актовий запис №43 (а.с.16 т.1).
Згідно повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 02.04.1973 року, в с. Оксанина Уманського р-ну Черкаської обл. ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_1 , мати дитини - ОСОБА_3 , актовий запис №56 (а.с.15 т.1).
ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Оксанина Уманського р-ну Черкаської обл. ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 10.11.2014 року, актовий запис №20 (а.с.17 т.1).
За життя, 23.09.2014 року ОСОБА_3 склала заповіт на належну їй земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124385500:03:000:0908, площею 4,2058 га, розташовану у адмінмежах Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області, яку заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який був посвідчений секретарем виконавчого комітету Оксанинської сільської ради Костенко Л.В. та зареєстрований у реєстрі за № 45 (а.с.20 т.1).
25.09.2014 року ОСОБА_3 склала заповіт на належний їй будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Уманський район, село Оксанина, який заповіла ОСОБА_4 , який був посвідчений секретарем виконавчого комітету Оксанинської сільської ради Костенко Л.В та зареєстрований у реєстрі за № 47 (а.с.21 т.1).
05 серпня 2015 року, державним нотаріусом Уманської районної державної нотаріальної контори Черкаської області Ящуком Д.О. було видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на зазначену вище земельну ділянку за № 1-1273 (а.с.22 т.1) та 05.08.2015 ОСОБА_2 зареєстрував право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.50 т.1).
В матеріалах справи містяться заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від 01.11.2014 в яких зазначено, що останні на державний акт на право приватної власності на землю, виданий на ім'я ОСОБА_3 , кадастровий номер 7124385500:03:000:0908, не претендують (а.с.53,54 т.1).
ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 07.11.2018 (а.с.18 т.1). Право власності на спадкове майно після смерті матері не оформив.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.02.2023 № 705/3222/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено. Зокрема, судом встановлено, що: «Позивач не відноситься до числа осіб, які відповідно до ч. 3, 4 ст. 1268 ЦК України, вважаються такими, що прийняли спадщину без подання нотаріусу письмової заяви. Як встановлено судом, строк, в межах якого позивач повинен був звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , визначений з 08.11.2014 до 08.05.2015. Позивач у зазначений період не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Також позивач не надав належних та допустимих доказів того, що з 08.11.2014 до 08.05.2015 відбулися події, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк, у зв'язку із чим позивач не виконав свій процесуальний обов'язок із доведення тих обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог і заперечень» (а.с.55-58 т.1).
У листі про надання інформації від 20.04.2023 р. № 90/01-16 приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Вострикової О.І., що адресований ОСОБА_1 , зазначено: «...У моєму провадженні знаходиться спадкова справа № 157/2018, заведена до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 . 29.01.2019 до спадкової справи була долучена подана Вами заява про прийняття спадщини після смерті брата. До спадкування майна, що залишилося після смерті Вашого брата - ОСОБА_4 , закликалися спадкоємці за заповітом і за законом (на обов'язкову частку). Згідно положень статті 1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. Таким чином, у випадку звернення спадкоємців щодо оформлення їх прав на майно, не охоплене заповітом, закликатимуться спадкоємці 1 черги, які прийняли спадщину. Ви є спадкоємцем за законом II черги, тому права на спадкування майна після смерті брата Ви не одержуєте» (а.с.24 т.1).
У листі про виконання ухвали про витребування доказів у цивільній справі № 705/2366/23 (2/705/1578/23) від 30.11.2023 № 229/01-16 приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Вострикової О.І. зазначено, що: «...Позивач по справі ОСОБА_1 по цій спадковій справі відноситься до спадкоємців II черги, яка до спадкування не закликалася у зв'язку з наявністю спадкоємця по заповіту і спадкоємців I черги (ст. 1223, ч. 2 ст. 1258 ЦК України). Позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються визнання недійсними заповітів ОСОБА_3 . Позивач зазначає у своєму позові, що є сином ОСОБА_3 і в липні 2019 року звертався до Уманського міськрайонного суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , що свідчить про неприйняття ним спадщини у встановлені законодавством строки. На підставі цієї позовної заяви було відкрито провадження 05.09.2019 у справі №705/3222/19, при цьому позивач приховує той факт, що у задоволенні позову йому було відмовлено рішенням суду від 07.02.2023. Таким чином, позивач не подає і не може подати жодного доказу прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_3 , а тому, заявлення ним вимог про визнання заповітів недійсними може бути розцінено як зловживання ним процесуальними правами...» (а.с.165 т.1).
Крім того, у наданих приватним нотаріусом Востриковою О.І. матеріалах спадкової справи № 157/2018 наявні відповіді від 21.02.2019 № 108/02-14 та від 06.03.2019 № 173/02-14, адресовані ГТУЮ у Черкаській області на звернення ОСОБА_1 , в яких зазначено, що: «...29.01.2019 до цієї спадкової справи була долучена подана ОСОБА_1 заява про прийняття спадщини, братом спадкодавця, котрому було роз'яснено положення Цивільного кодексу України щодо черговості спадкування за законом і щодо строків для прийняття спадщини. У зв'язку із відсутністю у заявника свідоцтва про народження спадкодавця, мною був отриманий витяг з ДРАЦС про народження спадкодавця і долучений до матеріалів спадкової справи. 30.01.2019 була подана заява про прийняття спадщини дружиною спадкодавця - ОСОБА_5 . ...». «...26.02.2019 на мою адресу надійшла заява дочки спадкодавця ОСОБА_4 - ОСОБА_6 про відмову від прийняття спадщини на користь дружини спадкодавця - ОСОБА_5 , яка долучена мною до матеріалів спадкової справи №157/2018 (вх. №64/02-14). ...» (а.с.167,168,169,170 т.1).
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга, подана представником ОСОБА_1 - адвокатом Кушнеренко Т.В. підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В повній мірі зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є рідними братами. Їхня мати - ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Оксанина Уманського р-ну Черкаської обл. померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 10.11.2014 року, актовий запис №20 (а.с.17 т.1)
За життя, 23.09.2014 року ОСОБА_3 склала заповіт на належну їй земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124385500:03:000:0908, площею 4,2058 га, розташовану у адмінмежах Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області, яку заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який був посвідчений секретарем виконавчого комітету Оксанинської сільської ради Костенко Л.В. та зареєстрований у реєстрі за № 45 (а.с.20 т.1).
25.09.2014 року ОСОБА_3 склала заповіт на належний їй будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Уманський район, село Оксанина, який заповіла ОСОБА_4 , який був посвідчений секретарем виконавчого комітету Оксанинської сільської ради Костенко Л.В та зареєстрований у реєстрі за № 47 (а.с.21 т.1).
05 серпня 2015 року, державним нотаріусом Уманської районної державної нотаріальної контори Черкаської області Ящуком Д.О. було видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на зазначену вище земельну ділянку за № 1-1273 (а.с.22 т.1) та 05.08.2015 ОСОБА_2 зареєстрував право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.50 т.1).
ІНФОРМАЦІЯ_9 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 07.11.2018 (а.с.18 т.1). Право власності на спадкове майно після смерті матері не оформив.
Після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Востриковою О.І. заведена спадкова справа №157/2018 за заявою ОСОБА_2 від 13.11.2018 року.
30.01.2019 року була подана заява про прийняття спадщини дружиною спадкодавця - ОСОБА_5 .
26.02.2019 року донька спадкодавця ОСОБА_4 - ОСОБА_6 подала заяву про відмову від прийняття спадщини на користь дружини спадкодавця - ОСОБА_5 .
З викладеного слідує, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є його дружина - ОСОБА_5 .
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 просив визнати недійсними заповіти, а саме:
-заповіт від 23 вересня 2014 року, померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , складений на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , який посвідчений секретарем виконавчого комітету Оксанинської сільської ради Костенко Л.В. та зареєстрований за реєстровим № 45;
-- заповіт від 25 вересня 2014 року, померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , складений на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який посвідчений секретарем виконавчого комітету Оксанинської сільської ради Костенко Л.В. за реєстровим № 47.
Згідно з ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових, та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Таким чином, право на спадкове майно виникає з часу відкриття спадщини, а не з моменту отримання свідоцтва про право на неї (постанова Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц).
Частина 1 ст.48 ЦПК України визначає, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Частиною 2 ст.51 ЦПК України передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
За змістом норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, саме на позивача покладено обов'язок визначати коло відповідачів у справі,предмет та підстави позову.
При цьому, суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц та є усталеною судовою практикою.
ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними заповітів, один з яких складений на користь ОСОБА_4 , пред'явив вимоги тільки до ОСОБА_2 .
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_5 .
Відповідно до статті 1276 Цивільного кодексу України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Таким чином, співвідповідачем у даній справі мала би бути ОСОБА_5 , оскільки очевидним є те, що заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та інтересів спадкоємця ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , а отже такі вимоги не можуть бути розглянуті судом і вирішені у спорі без залучення такої особи у якості співвідповідача, оскільки лише за наявності належних відповідачів у справі суд може вирішувати питання про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.
Проте, позивач у ході розгляду справи у суді першої інстанції, не звертався до суду з клопотанням про залучення до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_5 .
Отже, коло осіб - учасників справи позивач визначив з порушенням норм процесуального права.
При цьому, суд першої інстанції позбавлений права самостійно замінити неналежного відповідача на належного або залучити його в якості співвідповідача, тому пред'явлення позову до неповного кола відповідачів є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
На наведене вище суд першої інстанції належної уваги не звернув.
Оскільки суб'єктний склад учасників справи визначає суд першої інстанції, а в даній справі не залучено всіх осіб, які є учасниками спірних матеріальних правовідносин в якості відповідача, рішення суду підлягає скасуванню, оскільки в такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права особи, не залученої до участі у справі як відповідач, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на зазначене, рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 листопада 2025 року не може залишатися в законній силі, підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційний суд звертає увагу, що вимоги апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Кушнеренко Т.В. підлягають частковому задоволенню в частині скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Вимоги щодо задоволення позовних вимог не знайшли свого об'єктивного підтвердження за наслідками розгляду даної справи.
Керуючись ст.ст. 258, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кушнеренко Тамари Валеріївни - задовольнити частково.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Бабанська селищна рада Уманського району Черкаської області, Друга Уманська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Вострикова Оксана Іванівна про визнання заповіту недійсним - скасувати та ухвалити нове.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Бабанська селищна рада Уманського району Черкаської області, Друга Уманська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Вострикова Оксана Іванівна про визнання заповіту недійсним - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді О.М. Новіков
Л.І. Василенко
/повний текст постанови суду виготовлено 05 березня 2026 року/