Провадження № 11-сс/821/76/26 Справа № 711/867/26 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
03 березня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
суддя-доповідач ОСОБА_2
судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.02.226, якою повернуто скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 від 02.10.2025,
вказаною ухвалою слідчого судді скаргу адвоката ОСОБА_6 , діючого в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_6 , діючого в інтересах ОСОБА_7 , від 02.10.2025 повернуто скаржнику, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, оскільки матеріали скарги не містять будь-яких підтверджуючих даних про факт поважності пропуску десятиденного строку на звернення до слідчого судді зі скаргою та скаржник не ініціює питання щодо поновлення такого строку.
Не погоджуючись з такою ухвалою слідчого судді, вважаючи її такою, що ухвалена із грубим порушенням кримінального процесуального законодавства, через систему «Електронний суд» 13.02.2026 подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу.
В обґрунтування скарги вказано на обов'язок уповноважених посадових осіб Черкаської обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування за його скаргою, адресованою до Офісу Генерального прокурора, яка була перенаправлена до обласної прокуратури.
З посиланням на практику ЄСПЛ та Великої Палати Верховного Суду скаржник зазначає, що бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР є триваючим порушенням, оскільки суб'єкт оскарження мав і має можливість у будь-який час виконати свій процесуальний обов'язок щодо внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а тому строк на подання скарги заявником не пропущений.
Крім того, на думку скаржника, судом допущено грубе порушення норм процесуального права, оскільки слідчий суддя розглянув скаргу без участі скаржника, не повідомивши про призначення судового розгляду, обмеживши таким чином право скаржника на безпосередню участь у судовому розгляді його справи, що також є порушенням захищеного Конвенцією права на доступ до правосуддя.
Також скаржник просить визнати поважною причину пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити цей строк з посиланням на те, що про існування оскаржуваної ухвали йому стало відомо 13.02.2026 із системи «Електронний суд».
Належним чином повідомлені учасники процесу до суду апеляційної інстанції не з'явилися, причини неявки не повідомили, що в розумінні вимог ст. 405 КПК України не є перешкодою до розгляду скарги по суті вимог.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення. В свою чергу, абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України прямо вказує, що у разі, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала слідчого судді про повернення скарги постановлена без виклику/повідомлення скаржника та його представника 04.02.2026. Згідно супровідного листа Придніпровського районного суду м. Черкаси копію ухвали суду від 04.02.2026 разом із скаргою та додатками до неї на 10 аркушах повернуто адвокату ОСОБА_6 на його електронну адресу, яка відповідає зазначеній електронній адресі самим скаржником (а.с.14). На а.с.15 справи міститься заява ОСОБА_6 від 09.02.2026 про надання згоди на отримання процесуальних документів в підсистему «Електронний суд». Апеляційну скаргу подано 13.02.2026.
Приймаючи до уваги, що копію ухвали скаржнику направлено на електронну адресу, зазначену ним у скарзі, 06.02.2026, відповідно, з цього дня він мав можливість ознайомитися з мотивами слідчого судді, апеляційну скаргу подано 13.02.2026, пропуск строку у 2 дні -незначний, тому, апеляційний суд приходить до висновку про поновлення цього строку адвокату ОСОБА_6 .
При розгляді справи по суті вимог апеляційної скарги встановлено, що 03.02.2026 до слідчого судді адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 звернувся зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 від 02.10.2025.
В обґрунтування скарги вказано на те, що ним, в інтересах ОСОБА_7 , 02.10.2025 до Офісу Генерального прокурора подана заява щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення відносно його клієнта як потерпілого, злочинів, передбачених ст. 190 та 358 КК України.
Листом начальника другого відділу третього управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами ДБР ОСОБА_8 №31/3/2-96253вих-25 від 13.10.2025 заяву адвоката ОСОБА_6 , діючого в інтересах ОСОБА_7 , щодо можливих протиправних дій відносно ОСОБА_7 , було скеровано для розгляду до Черкаської обласної прокуратури.
Також у скарзі адвокат ОСОБА_6 зазначає, що будь-якої інформації з Черкаської обласної прокуратури до даного часу не надходило, що зумовило його звернення з даною скаргою до слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.02.226 скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 від 02.10.2025 повернуто скаржнику, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, оскільки матеріали скарги не містять будь-яких підтверджуючих даних про факт поважності пропуску десятиденного строку на звернення до слідчого судді зі скаргою та скаржник не ініціює питання щодо поновлення такого строку.
Такими є встановлені обставини, які мають наступне правове регулювання.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з положеннями за ч. 1 ст. 214 КПК, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань
Частиною 1 ст. 304 КПК України встановлений десятиденний строк, упродовж якого особа має право звернутися зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 115 КПК при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.
Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк.
З системного аналізу положень ч. 1 ст. 214, ч. 1 ст. 304 КПК України слідує, що десятиденний строк для подання скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань починається з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей, тобто після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання щодо відкриття провадження за скаргою, слідчий суддя повинен встановити чи подана скарга в строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України.
Як встановлено слідчим суддею та вбачається з матеріалів провадження, адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 звернувся з повідомленням про кримінальне правопорушення до Офісу Генерального прокурора 02.10.2025, 13.10.2025 заяву ОСОБА_6 направлено до Черкаської обласної прокуратури, до слідчого судді адвокат звернувся зі скаргою 03.02.2026, відтак десятиденний строк на оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР в розумінні ст. 304 КПК України пропущено.
За змістом ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді.
Під поважними причинами пропуску звернення до суду слід розуміти лише ті обставини, які не залежали від волі особи і об'єктивно перешкоджали чи унеможливлювали своєчасне звернення особи до суду у встановлений КПК строк.
Підстави пропуску строку на оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання скарги.
Звертаючись до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Черкаської обласної прокуратури адвокат ОСОБА_6 клопотання про поновлення пропущеного строку не порушував.
При цьому, зі змісту скарги і доданих матеріалів не вбачається очевидних відомостей, які могли б свідчити про поважні причини пропуску строку оскарження зазначеної у скарзі бездіяльності, у зв'язку з якими скаржник не мав об'єктивної можливості подати відповідну скаргу у встановлений строк, отже слідчий суддя не мав можливості припустити поважність причин пропуску визначеного Законом строку.
З цього приводу слідчим суддею обґрунтовано вказано на те, що відповідно до положень ч.ч. 2, 6 ст. 22 КПК України, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, тобто слідчий суддя не має права з власної ініціативи збирати докази, у тому числі і щодо поважності пропуску процесуальних строків, при тому, що скаржник навіть не ініціює питання щодо поновлення таких строків.
Крім того, відповідно до п. 5 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 року за № 1640/0/4-12 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування», у випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи той факт, що суди під час застосування процесуальних правил повинні уникати зайвого формалізму, котрий може стати на перешкоді справедливості судового розгляду, але в той же час, як було зазначено вище, слідчий суддя позбавлений можливості встановити обставини, які надають підстави для поновлення заявнику строку на звернення до слідчого судді з вказаною скаргою, за відсутності клопотання заінтересованої особи.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про повернення скарги адвоката ОСОБА_6 , з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, оскільки беззаперечною є вимога Закону щодо порушення скаржником питання про поновлення строку у разі його пропуску, однак скарга у даному випадку подана після закінчення строку і скаржник не ставить питання про його поновлення.
Отже доводи апеляційної скарги про невідповідність нормам кримінального процесуального Закону висновків слідчого судді з посиланням на те, що бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР є триваючим порушенням, не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді з огляду на викладені вище норми права, які прямо регулюють питання оскарження бездіяльності досудових органів щодо невнесення відомостей до ЄРДР (п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України), і у відповідності до яких діяв слідчий суддя.
Доводи апеляційної скарги щодо грубого порушення норм процесуального права, а саме вимог ст. 306 КПК України, у зв'язку із розглядом скарги без участі скаржника, якого суд не повідомив про судовий розгляд - відхиляються, адже отримавши скаргу слідчий суддя зобов'язаний вирішити питання щодо наявності підстав для відкриття провадження за всіма вимогами скарги. Отже зважаючи на те, що скаргу було повернуто на стадії вирішення питання про можливість відкриття провадження за скаргою у даній справі, вона до розгляду не могла бути призначена.
При цьому посилання в апеляційній скарзі на практику Великої Палати Верховного Суду не є релевантними обставинам даної справи та помилково тлумачаться скаржником, щодо визначення протиправної бездіяльності та триваючого правопорушення відповідно в рамках вимог кримінально- процесуального закону.
В той же час, апеляційний суд наголошує на тому, що повернення слідчим суддею скарги із викладених вище підстав, не перешкоджає його повторному зверненню з такою скаргою із клопотанням про поновлення строку на оскарження з наведенням поважності причин пропуску такого строку.
Відтак, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, постановлена слідчим суддею ухвала відповідає вимогам ст. ст. 115, 116, 117, 304 КПК України, є обґрунтованою і вмотивованою та не підлягає скасуванню, а відтак апеляційну скаргу у даній справі слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.02.226, якою повернуто скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 від 02.10.2025, - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді