Дата документу 03.03.2026Справа № 643/6771/21
Провадження № 2-р/554/2/26
03 березня 2026 року м.Полтава
Шевченківський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого судді - Черняєвої Т.М.,
за участю секретаря - Кравченко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Кушнарьова Євгенія Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, -
Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 16.09.2024 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання.
23.02.2026 року на адресу суду надійшла заява адвоката Кушнарьова Є.І. в інтересах ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду, яка обґрунтована наступним.
Станом на 20.02.2026р. рішення суду набрало законної сили, однак позивач позбавлений можливості зареєструвати право власності на квартиру у зв'язку з тим, що державний реєстратор вважає, що право власності слід зареєструвати лише за ОСОБА_3 .
Так, 13.10.2025р. представник ОСОБА_1 звернувся до Департаменту реєстрації Харківської міської ради з заявою щодо державної реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16.09.2024р. 13.10.2025р. державним реєстратором було зареєстровано право власності на вказану квартиру за ОСОБА_3 (витяг та інформація з ДРРП на нерухоме майно додається).
Водночас, 16.10.2025р. державний реєстратор прийняв рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій, яку обгрунтовує тим, що “в ході розгляду документів, поданих для державної реєстрації права власності встановлено, що у вступній, мотивувальній та резолютвних частинах питання щодо визнання права власності за ОСОБА_1 не вирішувалось. Таким чином, на думку державного реєстратора, проведення державної реєстрації права власності на квартиру є неможливим.
У свою чергу, судом вирішувалось питання визнання права власності на квартиру за ОСОБА_1 , оскільки: 1) ухвалою від 11.04.2023р. ОСОБА_1 було залучено як правонаступника ОСОБА_3 ; 2) в резолютивній частині рішення суд зазначив: "Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання - задовольнити. Розірвати договір довічного утримання від 20 листопада 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений Головащенко О.Л., державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори та за реєстровано у реєстрі за №1-1198. Визнати право власності ОСОБА_3 , в особі правонаступника ОСОБА_1 , на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 31,1 кв.м."
Таким чином, судом було визнано право власності за ОСОБА_1 як правонаступником ОСОБА_3 .
На підставі вищевикладеного та з метою належного виконання рішення суду, просили роз'яснити рішення суду в частині визнання права власності на квартиру за ОСОБА_1 , виклавши відповідну резолютивну частину рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16.09.2024р. у справі №643/6771/21 наступним чином: “визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 31,1 кв.м.»
Учасники судового розгляду у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час судового розгляду.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення (ч.3 ст.271 ЦПК України).
Суд, дослідивши зміст заяви та додані до неї письмові докази, а також матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 16.09.2024 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання. Розірвано договір довічного утримання від 20 листопада 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Головащенко О.Л., та зареєстрований у реєстрі за № 1-1198. Визнано право власності ОСОБА_3 , в особі правонаступника ОСОБА_1 , на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 31,1 кв. м. Скасовано заборону відчуження квартири АДРЕСА_2 , накладену 20 листопада 2014 року державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Головащенко О. Л. та зареєстровано в реєстрі за № 1-1199, номер запису про обтяження 7759853, яку накладено за договором довічного утримання від 20 листопада 2014 року. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у вигляді судового у сумі 4440,60 грн.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 12.08.2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Стрикаля М.В. залишено без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 16.09.2024 року - залишено без змін.
Рішення суду набрало законної сили 12.08.2025 року.
Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Леонідової К.Ю. від 16.10.2025 року №81359792 відмовлено у проведенні реєстраційної дії, оскільки у ході розгляду документів, поданих для державної реєстрації права власності встановлено, що у вступній, мотивувальній та резолютивній частинах питання про визнання права власності за ОСОБА_1 не вирішувалося. Реєстратор вважає, що згідно зі ст.ст. 1296, 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
Порядок роз'яснення судового рішення визначений статтею 271 ЦПК України, за змістом якої за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що "роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження".
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 вказано, що "необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 16.09.2024 року, яке переглянуте постановою Полтавського апеляційного суду від 12.08.2025 року та набрало законної сили 12.08.2025 року не допускає кількох варіантів тлумачення, це рішення є мотивованим, чітким і зрозумілим, тому відсутні підстави для його роз'яснення.
Зміст заяви про роз'яснення рішення суду у цій справі свідчить про незгоду з рішенням державного реєстратора, проте це не є підставою для роз'яснення судового рішення та зміни його формулювання.
Представник позивача, шляхом роз'яснення рішення, просить викласти резолютивну частину рішення в іншій редакції, хоча така позовна вимога не перебувала на розгляді суду. Зміна змісту судового рішення прямо заборонена законом.
При цьому, наведені у заяві про роз'яснення судового рішення доводи не містять визначених процесуальним законом підстав для його додаткового роз'яснення.
За таких обставин у задоволенні заяви адвоката Кушнарьова Є.І. в інтересах ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення необхідно відмовити.
Керуючись статтями 260, 271 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви адвоката Кушнарьова Євгенія Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.М.Черняєва