Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/2224/25
Провадження № 2/542/228/26
05 березня 2026 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Афанасьєвої Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання - Чиж Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
16.12.2025 року до суду звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Абекор» з позовом до ОСОБА_1 , просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2158086 від 20.09.2025 року в сумі 20787,20 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 11600 грн., заборгованість за процентами - 9187,20 грн., а також судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 20.09.2025 року між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ФК «Абекор» було укладено електронний кредитний договір №2158086, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 11600 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника. Строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до 08.12.2025 року.
Зазначають, що у зв'язку з невиконанням умов договору у відповідача виникла прострочена заборгованість перед позивачем в розмірі 11600 грн. - тіло кредиту, 9187,20 грн. - нараховані проценти, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати.
Ухвалою суду від 24.12.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, витребувано докази (а.с.36-37).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с.40, 50), в позовній заяві просив справу розглядати за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с.6 на звороті).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, відповідно до вимог ч.11 ст. 128 ЦПК України (а.с. 36-37, 48, 53-54) і не повідомив суд про причини неявки, заяви про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надав.
Ухвалою суду від 05.03.2026 року встановлено заочний розгляд справи.
За вказаних обставин, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 20.09.2025 між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2158086 (а.с.17-25).
Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору сума кредиту складає 11600,00 грн. Строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до 08.12.2025 року (включно) (п.1.3.).
Відповідно до п. 1.4.1. базова процентна ставка - 0,9900% в день, що застосовується протягом першого періоду користування кредитом.
Пунктом 1.4.2. встановлено основну процентну ставку 0,99% в день, що застосовується протягом другого періоду користування кредитом.
В пункті 1.4.3. встановлена акційна процентна ставка - 0,9405 % в день.
Згідно з п. 2.1. вищевказаного договору кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що емітована банком України.
Відповідачем було підписано таблицю (графік платежів) обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту (а.с.25 на звороті - 26, 28-30).
Листом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» №18312 від 05.12.2025 року повідомлено ТОВ «ФК «Абекор» про успішність операції про перерахунок 20.09.2025 на банківську картку НОМЕР_2 коштів у сумі 11600 грн. (а.с.12).
Згідно з повідомленням АТ "Універсал Банк" №БТ/Е-1407 від 15.01.2026 та випискою по рахунку, наданими на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 , на яку 20.09.2025 року був зарахований платіж у сумі 11600 грн, що відповідає даті укладення кредитного договору та сумі наданого кредиту (а.с.44, 46).
Кредитний договір підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором f80821 (а.с. 25).
Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.
Так, відповідач в судове засідання не з'явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивача щодо укладення кредитного договору та розміру заборгованості.
Вказаний кредитний договір підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно частини першої статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, представник позивача зазначав про те, що у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором №2158086 від 20 вересня 2025 року він має заборгованість, яка за даними позивача становить 20787,20 грн., яка складається з наступного: 11600 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 9187,20 грн. заборгованість за відсотками (а.с. 14-15).
Так в данному випадку матеріали справи у своїй сукупності свідчать про те, що відповідач отримав кредитні кошти за договором №2158086 від 20.09.2025 року.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих в кредит коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування.
Таким чином, оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, отримані в кредит кошти не повернув, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) по вищевказаному договору, підлягають задоволенню.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до умов кредитного договору №2158086 від 20.09.2025 сторонами погоджено строк кредитування терміном 80 днів, процентна ставка - 0,99 %.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що саме за наведеною відсотковою ставкою та в межах строку кредитування розраховано заборгованість ОСОБА_1 за відсотками.
Таким чином, у зв'язку з порушеннями зобов'язань відповідач має загальну заборгованість в сумі 20787,20 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11600 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 9187,20 грн.
Оскільки відповідач отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі, а також сплатити відсотки за користування кредитом. При цьому, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.
Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти, а також відсотки за їх користування, у добровільному порядку та в визначені строки позивачу не повернуті та не сплачені, відповідач не виконує умов кредитного договору, тож позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом стягення заборгованості за кредитним договором, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із позовних заяв майнового характеру, поданих юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що позов задоволено в повному обсязі, тому судові витрати покладаються на відповідача в повному розмірі. З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Крім того, позивачем заявлено про стягнення витрат на поштову відправку документів відповідачу в розмірі 67,90 грн.
Положеннями частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (частина друга статті 140 ЦПК України).
Відповідно до квитанції № 1859530 «Поштова служба «Е-Пост» позивачем понесено витрати на відправку копії позову з додатками для відповідача на загальну суму 67,90 грн (а.с.13).
Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «Абекор» задоволені - витрати, пов'язані з розглядом справи у сумі 67,90 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Абекор» (код ЄДРПОУ 39287145) заборгованість за кредитним договором №2158086 від 20.09.2025 в розмірі 20787 (двадцять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн 20 коп, що складається із суми заборгованості за основною сумою боргу 11600,00 грн, суми заборгованості за відсотками 9187,20 грн, а також понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати за відправку документів відповідачу у розмірі 67 (шістдесят сім) гривень 90 копійок.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Абекор», місцезнаходження: вул.Костянтинівська, буд.75, приміщення 601А, м.Київ, 04080, код ЄДРПОУ 39287145;
відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1
Повний текст рішення складений 05 березня 2026 року.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Ю.О. Афанасьєва