Справа № 553/3400/24
Провадження № 1-кп/553/331/2026
Іменем України
05.03.2026м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
особи стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
законного представника: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві клопотання про застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12024170460000356 від 20.06.2024 року за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
В провадженні суду перебуває справа за клопотанням про застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12024170460000356 від 20.06.2024 року за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні захисник особи стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про призначення додаткової судово-психіатричної експертизи. Клопотання обґрунтовував тим, що в межах вказаного кримінального провадження 25.09.2024 року було проведено судово-психіатричну експертизу, (висновок № 512 від 25.09.2024 року). Відповідно до висновку експерта ОСОБА_4 на даний час виявляє ознаки вродженого недоумства у вигляді легкої розумової відсталості зі значними порушеннями поведінки, які позбавляють його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, що відноситься до інкримінованого йому суспільно-небезпечного діяння, не страждав будь-яким хронічним психічним захворюванням і не перебував в ставні тимчасового розладу психічної діяльності, а виявляв ознаки вродженого недоумства рівня легкої розумової відсталості зі значними порушеннями поведінки. Ступінь недоумства у поєднанні з емоційно-вольовими розладами у ОСОБА_4 є такими, що можуть позбавляти його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними у вказаний період часу. ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру, пов'язаних з госпіталізацією. Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 триває, з врахуванням досудового розслідування, вже майже два роки. Після проведення судово-психіатричної експертизи минуло 17 місяців, протягом яких ОСОБА_4 без виключень вчасно з'являвся за викликом в суд, брав участь в судових засіданнях, не вчиняв нових правопорушень, має своєрідно влаштований побут та хоч і специфічні, але сталі соціальні зв'язки. У зв'язку із вказаними обставинами, зразковою поведінкою, на даний час необхідність в ізоляції ОСОБА_4 від суспільства (через примусові заходи медичного характеру, пов'язані з госпіталізацією), на думку сторони захисту, відпала. У зв'язку з чим, на думку сторони захисту, в цілях судового розгляду, є проведення додаткової судово-психіатричної експертизи.
Особа стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 думку захисника підтримав.
Прокурор та законний представник вказали, що не заперечують проти задоволення клопотання.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вважає, що клопотання захисника підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру:
1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;
2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом;
3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом;
4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
За змістом ч. 2 ст. 94 КК України надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
За змістом ч. 3 ст. 94 КК України госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.
За змістом ч. 4 ст. 94 КК України госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах посиленого нагляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 КК України госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду.
Отже, предметом судово-психіатричної експертизи є, зокрема, визначення, в тому числі, яким чином буде надаватись психіатрична допомога особі, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.
Вирішуючи вказане питання експерти зазначили: «Враховуючи значну соціальну дезадаптацію, відсутність постійного місця проживання, наявність сформованих антисоціальних стереотипів поведінки, вираженість емоційно-вольових порушень- підекспертний потребує застосування примусових заходів медичного характеру, пов'язаних з госпіталізацією».
Будучи допитаним в судовому засіданні експерт ОСОБА_7 , який приймав участь у проведенні експертизи, не виключив можливості застосування примусових заходів у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, за умови проведення додаткової експертизи, з урахуванням аналізу поведінки ОСОБА_4 в період більш, ніж 17 місяців, після проведення попередньої експертизи.
Питання щодо застосування примусових заходів у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, не обговорювалось при проведенні судово-психіатричної експертизи.
За змістом ч. 4 ст. 503 КПК України примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання:
1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;
2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;
3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;
4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;
5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Згідно ч. 2 ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Виходячи з наведеного, суд має оцінити висновок судово-психіатричної експертизи та визначити, зокрема, чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Питання необхідності застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру стороною захисту не оспорюється.
Проте обставини, встановлені під час судового розгляду, які наведені вище, позбавляють суд прийняти об'єктивне рішення щодо виду примусових заходів медичного характеру, які мають бути застосовані до ОСОБА_4 .
Згідно ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Відповідно до ч. 1 ст. 243 КПК України передбачено, що експерт залучається за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 332 КПК України після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.
Керуючись ст. ст. 242-243, 332 КПК України, суд, -
Клопотання захисника особи стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 - задовольнити.
Призначити у справі додаткову судово-психіатричну експертизу.
На вирішення експертів поставити наступне питання: чи можливе застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку?
Проведення експертизи доручити експертам Полтавської Філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (м. Полтава, вул. Медична, буд. 1).
У розпорядження експертів надати матеріали за клопотанням про застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12024170460000356 від 20.06.2024 року за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (справа № 553/3400/24, провадження № 1-кп/553/331/2026).
Зупинити судовий розгляд справи за клопотанням про застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12024170460000356 від 20.06.2024 року за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на час проведення експертизи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Подільського районного суду міста Полтави ОСОБА_1