Подільський районний суд міста Полтави
Справа № 553/1239/25
Провадження № 3/553/11/2026
Іменем України
05.03.2026м. Полтава
Суддя Подільського районного суду міста Полтави Фоміна Ю.В., за участю секретаря судового засідання Летюченко В.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Юрченка П.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з УПП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якому у відповідності зі ст. 268 КпАП України роз'яснені його права, а також право на відвід, зміст ст. 63 Конституції України,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №279388 від 23.03.2025 року, 23.03.2025 року о 11.17 годині в м. Полтава, пр-т Миколи Вавілова, 1/15 водій ОСОБА_1 керував ТЗ Opel Vivaro з індивідуальним н.з. «ШОТАКОЄ» ( НОМЕР_1 ) з вираженими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; почервоніння шкірного покриву; тремтіння пальців рук. Від огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Відеофіксація здійснювалася на технічний засіб відеозапису «Patrol C-01».
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП заперечив, оскільки він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ, але погодився пройти такий огляд в медичному закладі, але хотів почекати свого адвоката, про що повідомив поліцейському. просив поліцейського почекати його адвоката, який повинен був під'їхати до медичного закладу, що також зафіксовано на відеозапису з боді-камери поліцейського. Поліцейський сам запропонував, щоб адвокат одразу під'їхав до медичного закладу, але коли він із поліцейським приїхали до медичного закладу, поліцейський, незважаючи на ту обставину, що був достатній час з моменту зупинки для проведення такого огляду, діючи упереджено, зазначив, що він сприймає його дії з очікування адвоката як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та склав адміністративний протокол. Він хотів після цього самостійно пройти огляд у лікаря-нарколога, але не зміг, оскільки поліцейські викликали працівників ТЗЦ та його після підписання протоколу забрали до ТЦК, де тримали до 19.00 години.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 підтвердила пояснення ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного спяніння в закладі охорони здоров'я, куди поїхав із поліцейськими на службовому транспортні, але просив поліцейських почекати на його адвоката.
Захисник в судовому засіданні просив закрити провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, оскільки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з боку ОСОБА_1 не було. Зазначив про відсутність безперервної фіксації на технічний запис та безпідставність зупинки.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ч.1,2 ст.266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.3,4 ст.266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пунктів 6 та 7 розділу І «Загальні положення» цієї Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п.7 розділу І «Загальні положення», Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в МЮУ 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до п.9 розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №279388 від 23.03.2025 року, складеного о 12.15 годині, водій ОСОБА_1 у м. Полтава, пр-т Миколи Вавілова, 1/15 керував ТЗ Opel Vivaro з індивідуальним н.з. «ШОТАКОЄ» ( НОМЕР_1 ) з вираженими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; почервоніння шкірного покриву; тремтіння пальців рук. Від огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Відеофіксація здійснювалася на технічний засіб відеозапису «Patrol C-01». В протоколі ОСОБА_1 письмово зазначив, що з протоколом не згоден, оскільки не було надано юридичну консультацію.
Суддя ознайомився із відеозаписами з камери поліцейських «Patrol C-01», яка є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, на яких зафіксовано як поліцейський запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місті зупинки ТЗ або у лікаря-нарколога. ОСОБА_1 погодився пройти такий огляд у лікаря-нарколога, але наполягав, що бажає, що при цьому був присутній його адвокат. При цьому поліцейський оголосив водію, які ознаки алкогольного сп'яніння він виявив у особи. Також поліцейський роз'яснив водію ОСОБА_1 про його обов'язок на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, та те, що він не зобов'язаний чекати на адвоката, та затягування водієм проходження такого огляду, посилаючись на присутність адвоката, поліцейський буде приймати як відмову. Після чого, водія ОСОБА_1 було доставлено до будівлі закладу охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду, розташоване за адресою: м. Полтава, провулок Шевченка 5а, де поліцейський знову спитав водія ОСОБА_1 , чи погоджується він пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 відповів, що погоджується в присутності адвоката, попросив поліцейського почекати дві хвилини його адвоката. Після чого, поліцейський розцінив таку поведінку водія як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, іншим поліцейським водію роз'яснені його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Після чого, поліцейський перейшов до складання протоколу. Після складання протоколу, поліцейський оголосив протокол особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
На ім'я ОСОБА_1 23.03.2025 року об 11.27 години складено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до КП ПО Центр терапії залежностей ПОР.
Від керування транспортним засобом водія ОСОБА_1 було відсторонено, посвідчення водія вилучено.
Заслушавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить на наступного.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Верховний Суд в постанові від 27 червня 2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Аналогічні положення фактично висловлені Європейським судом з прав людини в остаточному рішенні від 06 червня 2018 року у справі «Михайлова проти України», який зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред'явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.
Суд враховує, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП, є зафіксоване у встановлений законом спосіб керування особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і є підставою для складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП та притягнення до адміністративної відповідальності. Обов'язок щодо доведення вказаних обставин покладається на працівників поліції, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення. При цьому, статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Крім цього, відповідно до вимог ст. 31, 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Поліцією в своїй діяльності застосовуються технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з ч. 2 ст. 266КУпАП огляд водія на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно із п. 4 Розділу П Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВСУкраїни від18грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). За змістом підпунктів 1) та 2) п. 1 розділу VII Інструкції №1026 поліцейським забороняються самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу, а також примусове виключення відео реєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.
Зазначені норми направлені на забезпечення об'єктивного і неупередженого виявлення та фіксування правопорушень у тому числі і з метою подальшого використання зафіксованої інформації у якості доказів у суді. Зазначене вбачається із положень п. 2. розділу І Інструкції № 1026, відповідно до якого застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється, в тому числі, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Аналіз цієї норми дає підстави стверджувати, що за допомогою відеореєстратора повинна фіксуватись вся процедура виявлення та фіксації адміністративного правопорушення.
Однак переглядом наданого поліцейським відеозапису встановлено, що відеозйомка обстановки та обставин подій вказаного правопорушення поліцейськими не велася безперервно, що свідчить про порушення принципу безперервності відеофіксації, що закріплена положеннями вищевказаної Інструкції.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
На переконання суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Оцінивши надані докази в їх сукупності, суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки беззаперечна відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, на відеозапису з камери поліцейського не зафіксована. Водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ, але погодився пройти такий огляд в закладі охорони здоров'я, та на службовому автомобілі об 11.48, тобто через 30 хвилин після зупинки ТЗ, був доставлений поліцейським за адресою місцезнаходження закладу охорони здоров'я, де поліцейським, на відкритій місцевості, о 12.15 був складений та роздрукований протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки поліцейський сприйняв прохання водія почекати його адвоката, як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Разом з цим, суд вважає, що такий висновк поліцейським зроблено передчасно, оскільки дві години, які надані поліцейському для запезпечення проведення огляду водія в закладі охорони здоров'я, не спливали. Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу, а отже такі передчасні дії поліцеського можуть свідчити про порушення права особи на захист.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
При таких обставинах провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 130 КУпАП, п. 1 ст. 247, 284 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Полтави.
Суддя Подільського районного суду міста Полтави Ю. В. Фоміна