КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/9208/25
Провадження № 2/552/713/26
04.03.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Кузіної Ж.В.
секретаря судового засідання Безугла А.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.02.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 13.02.2025-100002845. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 4500 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 13.02.2025 року, строком на 189 днів, під відсотки, що передбачені договором. 23.02.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 1500 грн. 07.03.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 7500 грн. 08.03.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 8500 грн. 24.04.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 10000 грн. 29.04.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 11800 грн. 22.05.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 1000 грн. 19.06.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 13800 грн. 09.07.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 1500 грн. 11.07.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 18300 грн. 12.07.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 22600 грн. 23.07.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 1000 грн. ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату складання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 25 114 грн. 38 коп., що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 14 140 грн. 48 коп., процентах - 2 853 грн. 90 коп., комісії у розмірі 686 грн, неустойки у розмірі 7 434 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Тому позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 140 грн. 48 коп. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 13.11.2026 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. В тексті позовної заяви звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, причина неявки невідома, відзив на позовну заяву не надавав.
Суд, керуючись ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача та не подання відзиву відповідачем ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з'явився на підставі наявних у матеріалах справи даних та доказів, з ухваленням заочного рішення.
Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, дійшов до наступних висновків.
Судом установлено, що 13.02.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 13.02.2025-100002845. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 4500 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 13.02.2025 року, строком на 189 днів, під відсотки, що передбачені договором. 23.02.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 1500 грн. 07.03.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 7500 грн. 08.03.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 8500 грн. 24.04.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 10000 грн. 29.04.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 11800 грн. 22.05.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 1000 грн. 19.06.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 13800 грн. 09.07.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 1500 грн. 11.07.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 18300 грн. 12.07.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 22600 грн. 23.07.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 1000 грн.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позивач ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 25 114 грн. 38 коп., що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 14 140 грн. 48 коп., процентах - 2853 грн. 90 коп., комісії 686 грн., неустойки 7434 грн.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Закон України «Про електронні довірчі послуги» (надалі - Закон) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов'язки суб'єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п. 10.1 Договору цей Договір набирає чинності з дня його укладення та діє протягом одного року.
ОСОБА_1 13.02.2025 року електронним цифровим підписом підписав Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, Паспорт споживчого кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 4500 грн., а отже акцептовано умови Договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, кредит у визначений договором строк не повернув.
Враховуючи встановлені судом обставини та надані позивачем докази, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості, яка складається з тіла кредиту, нарахованих відсотків та комісії за кредитним договором підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення неустойки за кредитним договором №13.02.2025-100002845 в розмірі 7434 грн. то суд виходить з наступного.
За п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача неустойки у сумі 7434 грн. нараховану позивачем у період дії в Україні воєнного стану.
На підставі викладеного з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення:
за кредитним договором № 13.02.2025-100002845 від 13.02.2025 в розмірі 16 994 грн. 38 коп., з яких: 14 140 грн. 48 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2853 грн. 90 коп. - сума заборгованості за відсотками.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, суд дійшов до висновку про те, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що позовні вимоги задоволено на 68 %, тому судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1647 грн. 23 коп.
Керуючись ст.ст. 10,12,81, 141, 259,263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №13.02.2025-100002845 у розмірі 16 994 грн. 38 коп., судовий збір у розмірі 1647 грн. 23 коп., а всього 26 761 грн. 61 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місце знаходження: м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Головуючий Ж.В.Кузіна