Справа № 530/445/24
2/530/9/26
25.02.2026 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В., за участі секретарів Стрілець Л.Г. Бедюх Н.І., представника позивача адвоката Дем'янченко С.М. , представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ігнатова В.І. розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом та зміненим позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , співвідповідача: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання автомобіля спільною власністю ,визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним, скасування державної реєстрації автомобіля та визнання права власності на частку автомобіля, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , співвідповідача: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання автомобіля спільною власністю ,визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним, скасування державної реєстрації автомобіля та визнання права власності на частку автомобіля.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_2 із ОСОБА_3 з 1984 року почали проживати як чоловік та дружина у будинку позивача за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спільного проживання за рахунок спільної праці купували ,одяг, побутові речі, продукти харчування ,майно для спільного користування ,несли спільні витрати по утриманню житла в якому проживали, вели спільне господарство, мали спільний бюджет ,були об'єднані спільною працею ,побутом ,відпочивали та працювали разом ,тобто проживали як одна сім'я ,як чоловік і жінка з усіма притаманними цьому ознаками . Під час фактичних шлюбних відносин у них народилося двоє дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , 1990 р.н. . Тобто з 1984 року і по даний час ОСОБА_8 та ОСОБА_3 фактично проживають однією сім'єю так як пов'язані спільним побутом ,ведуть спільне господарство ,мають спільний бюджет ,взаємні права та обов'язки ,але до державного органу реєстрації актів цивільного стану про реєстрацію шлюбу не зверталися, при цьому у період спільного проживання у будь-якому іншому шлюбі не перебували. Під час спільного проживання сторони купували майно для спільного користування, в тому числі ,за спільні кошти 14.07.2022 року було придбано автомобіль MERCEDES-BENZ, сертифікований номер НОМЕР_1 , модель CLA180, об'єм двигуна 1461 см 3, білого кольору ,2017 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 ,який було зареєстровано на відповідача ОСОБА_3 ,тобто автомобіль був спільною власністю так як був придбаний за спільні кошти. Даним автомобілем користувалися позивач ОСОБА_2 , син ОСОБА_6 та невістка ОСОБА_4 . В січні 2024 року від ОСОБА_3 йому стало відомо, що вищевказаний автомобіль який був їх спільною сумісною власністю без згоди ОСОБА_2 відчужено та перереєстровано на невістку ОСОБА_4 . Місце знаходження вище вказаного автомобіля йому не відоме. Проте позивач не надавав ні усного ні письмового дозволу на укладення договору купівлі- продажу автомобіля ,не вчиняв жодних інших дій спрямованих на укладення будь яких правочинів ,кошти за проданий автомобіль він не отримував і куди вони витрачені йому не відомо, і не в інтересах його сім'ї. Крім цього зазначив що ОСОБА_4 є недобросовісним набувачем, оскільки вона є невісткою знала і могла знати про те що автомобіль належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності і що ОСОБА_2 не надавав будь якої згоди на його відчуження ОСОБА_4 ,відтак вважає договір купівлі- продажу автомобіля недійсним. Враховуючи вищевикладене за захистом своїх прав звернувся з позовом до суду та просив ухвалити рішення яким визнати право спільної сумісної власності за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,жителем АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,жителькою АДРЕСА_1 на автомобіль MERCEDES-BENZ, сертифікований номер НОМЕР_1 , модель CLA180, об'єм двигуна 1461 см3, білого кольору ,2017 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 .
Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 5345/2023/4111620 від 18.10.2023 року, оформлений в сервісному центрі 5345 РСЦ ГСЦ МВС в Полтавській області між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителькою АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_4 . Скасувати запис про реєстрацію автомобіля MERCEDES-BENZ, сертифікований номер НОМЕР_1 , модель CLA180, об'єм двигуна 1461 см3, білого кольору ,2017 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 , оформленого згідно договору купівлі-продажу № 5345/2023/4111620 від 18.10.2023 року, оформлений в сервісному центрі 5345 РСЦ ГСЦ МВС в Полтавській області між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_3 право власності на частку автомобіля MERCEDES-BENZ, сертифікований номер НОМЕР_1 , модель CLA180, об'єм двигуна 1461 см3, білого кольору ,2017 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 та право власності частки автомобіля за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 22.02.2024 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та витребувано докази ( т.1 а.с.38-39).
Ухвалою суду від 22.02.2024 року заяву ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову - задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони переміщення автомобіля за кордон України, марки MERCEDES-BENZ, сертифікований номер НОМЕР_1 , модель “CLA180», об'єм двигуна-1461 см3, білого кольору, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 ,який зареєстрований за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителькою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ( т.1 а.с.40-41).
13.05.2024 року від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Ігнатова Д.І. надійшов відзив на позов який обгрунтовано тим, що позивачем не доведено право спільної сумісної власності на спірний автомобіль з відповідачкою ОСОБА_3 через відсутність підтвердження належними і допустимими доказами проживання з нею однією сім'єю без реєстрації шлюбу . Сам же позивач називає ОСОБА_3 співмешканкою ,а не дружиною, хоча позов грунтується на тому ,що в них давно фактичні шлюбні відносини. Про ці відносини ( або будь-які інші їх відносини) стороні відповідача не відомо. ОСОБА_4 не мала жодної інформації, яка б вказувала на перебування їх у шлюбі чи подібних відносинах. Жодних сімейних чи наближених до таких відносин ОСОБА_4 не підтримувала ,а лише була обізнана про те ,що її колишній чоловік ОСОБА_6 мав батька і матір. В яких вони були відносинах не відомо і абсолютно не цікаво. Позивач у позові не конкретизує обставини придбання спірного автомобіля ,за які кошти він придбавався і для кого ,не розкиває обставин, за яких йому стало відомо про відчуження автомобіля ОСОБА_3 і про мотиви її вчинку . Він при цьому вказує що йому не відомо куди поділися кошти від продажу автомобіля ,хоча за його словами ОСОБА_3 є його цивільною дружиною. В той же час враховуючи такі аргументи позивач чомусь не заявляє майнових претензій до ОСОБА_3 про відшкодування половини вартості автомобіля, а навпаки звинувачує ОСОБА_4 у недобросовісності придбання спірного автомобіля з того припущення, що вона знала і могла знати про їх шлюбні відносини. При цьому позивач застосовує одночасно дві конструкції знала і могла знати, що свідчить про те що йому достоменно не відомо чи щось знала ОСОБА_4 про їх стосунки чи могла знати. В дійсності за твердженням ОСОБА_4 спірний автомобіль був подарований ОСОБА_9 своїй матері ОСОБА_3 розплачувався за цей автомобіль саме її син ОСОБА_6 . Тому ОСОБА_4 було відомо про те, що цей автомобіль він подарував своїй мамі. Про батька чи їх стосунки абсолютно не згадувалося та відповідача це й не цікавило. Згодом за твердженням ОСОБА_4 - ОСОБА_6 запропонував їй викупити цей автомобіль в його матері . Тому 18.10.2023 року ОСОБА_4 придбала цей автомобіль у ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу в сервісному центрі МВС 5345. При відчуженні автомобіля ОСОБА_3 не повідомляла про те, що цей автомобіль належить їй з позивачем на праві спільної сумісної власності та й ОСОБА_4 не було сумнівів в тому ,що цей автомобіль належить саме ОСОБА_3 адже належав їй як дарунок від сина. Крім того в пункті 1.2 договору стверджується, що продавець ОСОБА_3 гарантує що майно ,яке є предметом продажу ,належить їй на праві власності . Отже ОСОБА_3 ще й письмово підтвердила своє право власності на спірний автомобіль, вона була зазначена у договорі саме як власник ,а не співвласник автомобіля і при купівлі автомобіля ОСОБА_4 вважала, що цей автомобіль належить саме їй. В такому випадку ОСОБА_4 є добросовісним набувачем відповідно до положень ст.388 ЦК ,оскільки не знала і не могла знати про належність спірного автомобіля на праві спільної сумісної власності позивача і ОСОБА_3 .. ОСОБА_4 не може знати про всі можливі майнові чи не майнові відносини батьків свого колишнього чоловіка, жодних доказів не надано. Позов грунтується лише на припущеннях. ОСОБА_4 зазначає, що на час розгляду справи спірний автомобіль їй не належить ,адже був відчужений третій особі . Тому позовні вимоги про визнання права власності на спірний автомобіль не мають до неї жодного відношення. ОСОБА_4 вибула з цих правовідносин. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі ( т.1 а.с.87).
Ухвалою суду від 17.07.2024 року залучено у справі в якості співвідповідача ОСОБА_5 ( т.1 а.с.141)
27.09.2024 року від представника позивача адвоката Дем'янченка С.М. надійшла до суду заява про зміну позовних вимог в якій він просив суд визнати недійсним договір купівлі - продажу № 8044/2024/4347287 від 27.02.2024 оформленого в ТСЦ 8044 РСЦ ГСЦ МВС в м. Київ ( філія) між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 . Скасувати запис про реєстрацію автомобіля марки MERCEDES-BENZ, сертифікований номер НОМЕР_1 , модель CLA180, об'єм двигуна 1461 см3, білого кольору ,2017 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 оформленого згідно договору купівлі-продажу № 8044/2024/4347287 від 27.02.2024 року в ТСЦ 8044 РСЦ ГСЦ МВС в м. Київ ( філія) між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ( т.1 а.с.165-166).
Ухвалою суду від 15.01.2025 рокузадоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Дем'янченка С.М. про зміну предмету позову (т.1 а.с.212).
Ухвалою суду від 12.03.2025 року призначено справу до судового розгляду ( т.1 а.с.247).
20.05.2025 року від співвідповідача ОСОБА_5 надійшли заперечення на позов в яких він зазначив про те, що ТСЦ 8044РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві посвідчено договір купівлі-продажу № 8044/2024/4347287 транспортного засобу від 27.02.2024 року яким ОСОБА_4 продала ОСОБА_5 транспортний засіб MERCEDES-BENZ, сертифікований номер НОМЕР_1 , модель CLA180, об'єм двигуна 1461 см3, білого кольору ,2017 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 . Розрахунок за покупку проведений в повному обсязі в день укладення договору купівлі-продажу 27.02.2024 року та транспортний засіб перереєстровано на ОСОБА_5 .. На момент придбання останнім транспортного засобу згідно реєстру судових рішень у спорах не фігурував ,арешти та заборони в реєстрах були відсутні ,ніяких обставин унеможливлюючих укладення договору купівлі-продажу не існувало, тому він є добросовісним набувачем. Позивачем не наведено ніяких доказів, що автомобіль дійсно був спільним майном ,просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (т.2 а.с.13-14).
У судових засіданнях позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат Дем'янченко С.М. позовні вимоги та змінені позовні вимоги підтримали просили їх задовільнити з підстав зазначених у позові.
Відповідач, ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності .
Співвідповідач ОСОБА_4 не з'явилася, з'явився її представник адвокат Ігнатов Д.І., позовні вимоги та змінені позовні вимоги не визнав ,послався на відзив, який приєднано до матеріалів справи.
Співвідповідач ОСОБА_5 не з'явився, надіслав до суду відзив на позов в якому просив відмовити в задоволенні змінених позовних вимог та просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Свідок ОСОБА_6 який був допитаний за клопотанням сторони позивача суду пояснив ,що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є його батьками з якими він фактично проживає у с. Лютенські Будища Полтавського району Полтавської області , автомобіль MERCEDES-BENZ, сертифікований номер НОМЕР_1 , модель CLA180, об'єм двигуна 1461 см3, білого кольору ,2017 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 , яким користувалися всі разом , право власності було зареєстровано на його матір ОСОБА_3 14.07.2022 року - був придбаний за його кошти особисті .
16.09.2022 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 , дружина почала мені дорікати що автомобіль на матері моїй оформлений , а придбаний на твої мовляв кошти , це всі знали і "допекла" мене сварками , і вже ті сварки дійшли до того , що я сказав матері - давай переоформляй автомобіль на мою дружину .
18.10.2023 року ОСОБА_3 переоформила вказаний автомобіль на ОСОБА_4 .
Через три тижні мати повідомила, що ОСОБА_4 забрала машину . На запитання адвоката Ігнатова Д.І. ОСОБА_6 відповів що мати продала даний автомобіль ОСОБА_4 шляхом шантажу і переконання останньої. Автомобіль був придбаний за особисті кошти ОСОБА_6 за 18 тисяч доларів у м. Суми в ОСОБА_10 . Батько про придбання автомобіля знав, на час купівлі автомобіля він не був одружений. Дружина хотіла щоб це був її автомобіль ,знала що він придбаний за його особисті кошти. Після розірвання шлюбу ніякого розподілу майна не було.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Відповідно до положень ч.1 ст. 2 ЦПК України слід зазначити, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За положеннями частин першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Судом встановлено ,що позивачем у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с. 7-8). Відповідно до довідки старости Лютенсько- будищанського старостинського округу від 02.02.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований і проживає в АДРЕСА_1 і разом з ним за вищевказаною адресою зареєстровані та проживають: ОСОБА_3 - співмешканка, ОСОБА_7 - син, ОСОБА_6 - син ( а.с.19). Відповідно до довідки старости Лютенсько -будищанського старостинського округу від 02.02.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дійсно проживають спільно з 1984 року . Разом родиною ведуть спільне господарство ,побут, мають спільний бюджет, виховали двох синів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ( т.1 а.с.20). Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля MERCEDES-BENZ, сертифікований номер НОМЕР_1 , модель “CLA180», об'єм двигуна-1461 см3, білого кольору, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_4 (т.1 а.с.25). З повідомлення РСЦ ГСЦ МВС в Полтавській області від 13.02.2024 року вбачається, що відповідно єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 09.02.2024 року за ОСОБА_3 був зареєстрований 14.07.2022 року автомобіль MERCEDES-BENZ, сертифікований номер НОМЕР_1 , модель CLA180, об'єм двигуна 1461 см3, білого кольору ,2017 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 ,який 18.10.2023 року був перереєстрований на третю особу ( т.1 а.с.26). З повідомлення РСЦ ГСЦ МВС в Полтавській області від 13.02.2024 року вбачається, що відповідно єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 08.02.2024 року за громадянкою ОСОБА_4 зареєстрований 18.10.2023 року автомобіль марки MERCEDES-BENZ, сертифікований номер НОМЕР_1 , модель CLA180, об'єм двигуна 1461 см3, білого кольору ,2017 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 , який зареєстрований за нею по теперішній час ( т.1 а.с.27).
Відповідно до копії договору купівлі-продажу 5345/2023/4111620 від 18.10.2023 року ОСОБА_3 продала ОСОБА_4 автомобіль MERCEDES-BENZ, сертифікований номер НОМЕР_1 , модель CLA180, об'єм двигуна 1461 см3, білого кольору ,2017 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 ( т.1 а.с.28). З повідомлення ТСЦ МВС №5345 від 02.03.2024 року вбачається ,що станом на 02.03.2024 року за ОСОБА_4 транспортні засоби не зареєстровані. Під час набуття права власності на автомобіль MERCEDES-BENZ, сертифікований номер НОМЕР_1 , модель CLA180, об'єм двигуна 1461 см3, білого кольору ,2017 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 в ТСЦ № 5345 укладався договір купівлі-продажу № 5345/2023/4111620 від 18.10.2023 року у трьох примірниках ,які мають однакову юридичну силу продавець ОСОБА_3 , покупець ОСОБА_4 . Письмова згода ОСОБА_2 під час перереєстрації транспортного засобу не вимагалася, оскільки в ЄДРТЗ відсутня інформація щодо нього як про співвласника ( т.2 а.с.54-55).
Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 09.04.2024 року встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1984 року і на час розгляду справи проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу в АДРЕСА_1 ( т.2 а.с.93-94).
З повідомлення РСЦ ГСЦ МВС в Харківській ,Полтавській та Сумській областях від 02.04.2024 року вбачається, що автомобіль MERCEDES-BENZ, сертифікований номер НОМЕР_1 , модель CLA180, об'єм двигуна 1461 см3, білого кольору ,2017 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 - 27.02.2024 року був перереєстрований з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 ( т.2 а.с.111). Відповідно до копії договору купівлі-продажу 8044/2024/4347287 від 27.02.2024 року ОСОБА_4 продала ОСОБА_5 автомобіль MERCEDES-BENZ, сертифікований номер НОМЕР_1 , модель CLA180, об'єм двигуна 1461 см3, білого кольору ,2017 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 ( т.2 а.с.134).
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність, тому дії учасників цивільних правовідносин мають їй відповідати.
Відповідно до вимог статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Процедура реєстрації транспортних засобів передбачена Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 (надалі - Порядок), який є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх.
Відповідно до пункту 3 Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (надалі - ТСЦ МВС).
До функцій ТСЦ МВС, серед інших, належить здійснення комплексу заходів, пов'язаних з проведенням державної реєстрації (перереєстрації) та зняттям з обліку призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортних засобів усіх типів.
Відповідно до пункту 6 Порядку, транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС або через центри надання адміністративних послуг.
Відповідно до пункту 8 Порядку державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб- організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є серед іншого, оформлені в установленому порядку: укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.
Відповідно до абзацу першого пункту 15 Порядку державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів здійснюються після проведення уповноваженими особами сервісного центру МВС перевірки відповідних документів та/або відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державному Реєстрі атестованих судових експертів, автоматизованій базі даних про розшукувані транспортні засоби, банку даних Генерального секретаріату Інтерполу, перевірки відомостей про обмеження відчуження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також відомостей про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування), що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі (крім внутрішньо переміщених осіб, інформація щодо яких підтверджується даними Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб), відомостей про особу, що містяться в Єдиному реєстрі боржників, відповідних базах даних та державних реєстрах щодо осіб, які перебувають у розшуку, перевірки дійсності довіреності за Єдиним реєстром довіреностей, дійсності сертифіката відповідності за Державним реєстром сертифікатів відповідності транспортних засобів, виданих уповноваженими органами або органами із сертифікації, та реєстром виданих сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання, що формується за повідомленнями уповноважених органів, і сертифікатів відповідності нових транспортних засобів, виданих виробником, документів, що підтверджують правомірність придбання, отримання відомостей щодо митного оформлення транспортних засобів, а також установлення відповідності конструкції вимогам правил та нормативів шляхом отримання відповідних відомостей із таких баз даних і реєстрів. За результатами таких перевірок на заяві власника транспортного засобу робиться відповідний напис про їх проведення, що засвідчується підписом уповноваженої особи сервісного центру МВС із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) і дати (крім випадків подання заяви в електронній формі через електронний кабінет водія або засобами Порталу Дія).
Підставою для перереєстрації транспортного засобу є також свідоцтво про реєстрацію та копії договору про поділ спільного майна подружжя, свідоцтва про право на спадщину або рішення суду про визнання недійсним договору купівлі- продажу, міни, дарування, що засвідчені в установленому порядку.
Таким чином, дії по відчуженню транспортних засобів не повинні суперечити визначеному порядку державної реєстрації транспортних засобів та має здійснюватися у відповідності до вказаного Порядку.
Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин першої та другої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Пунктом 2.1 вищевказаного Договору купівлі-продажу передбачено, що передача транспортного засобу Продавцем і прийняття його Покупцем здійснюється після повної оплати вартості в момент підписання договору.
Пунктом 2.2 цього Договору передбачено, що Покупець набуває право власності на транспортний засіб з моменту підписання сторонами Договору купівлі-продажу. Сторони не мають майнових претензій одна до одної з моменту підписання Договору.
Як було встановлено під час розгляду справи ОСОБА_6 за власні кошти придбав автомобіль MERCEDES-BENZ, сертифікований номер НОМЕР_1 , модель CLA180, об'єм двигуна 1461 см3, білого кольору ,2017 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 ,який було зареєстровано на його матір ОСОБА_3 ,яка в подальшому 18.10.2023 року продала даний автомобіль ОСОБА_4 (т.2 а.с.56), а ОСОБА_4 27.02.2024 року продала його ОСОБА_5 ( т.2 а.с.134). Доказів того що даний автомобіль був спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_11 суду надано не було ,( про що зазначив їх син в судовому засіданні та вказав що він придбав даний автомобіль до його шлюбу з ОСОБА_12 за власні кошти ), а тому перешкод які б стали підставою для перереєстрації спірного автомобіля у сторін не малося, позов грунтується виключно на припущеннях.
Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з частинами 1, 2 статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони, вчиняючи його, знають, що він не буде виконаним. Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. Вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину.
Отже, укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п'ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.
Між тим у постанові Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі №6-1873цс16 викладено правову позицію, відповідно до якої для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину.
Необхідно враховувати, що позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки. Вказаний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-197цс14. Аналогічний висновок зазначений в постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2019 року по справі № 642/4737/16-ц, провадження № 61-36403св18 (ЄДРСРУ № 80396084).
В даній справі позивачем не доведено, що усі сторони договору купівлі-продажу 5345/2023/4111620 від 18.10.2023 року згідно якого ОСОБА_3 продала ОСОБА_4 автомобіль MERCEDES-BENZ, сертифікований номер НОМЕР_1 , модель CLA180, об'єм двигуна 1461 см3, білого кольору ,2017 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 (т.2 а.с.28), мали умисел на укладення фіктивного правочину та що спірний договір купівлі-продажу не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків. При цьому, судом встановлено настання наслідків передбачених договором купівлі-продажу 5345/2023/4111620 від 18.10.2023 року, а саме, що транспортний засіб перебував у володінні та використовувався відповідачкою ОСОБА_4 , натомість, позивачем не надано жодного доказу спілкування з відповідачкою, яке б підтверджувало, що автомобіль був спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та отримання від ОСОБА_2 згоди на укладення договору та неотримання від відповідачки коштів на виконання спірного договору, оскільки визначення вартості певного товару, який продається (купується) здійснюється на власний розсуд сторонами правочину ,а передача коштів, з урахуванням стосунків між сторонами які існували на дату укладення спірного правочину, цілком обгрунтовано могла проводитися без будь-якої фіксації, та саме по собі не може свідчити про фіктивність оспорюваного договору. Даний автомобіль як зазначив ОСОБА_6 який був допитаний в якості свідка був придбаний за його особисті кошти , до шлюбу , це знала його дружина , він не заперечив та з його відому був відчужений на ім"я його дружини , позивач дані твердження не оспорив .
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями Свідків.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги що ОСОБА_3 була власником автомобіля MERCEDES-BENZ, сертифікований номер НОМЕР_1 , модель CLA180, об'єм двигуна 1461 см 3, білого кольору ,2017 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 та мала право на укладення договору купівлі-продажу № 5345/2023/4111620 від 18.10.2023 року, оформлений в сервісному центрі 5345 РСЦ ГСЦ МВС в Полтавській області між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згоди ОСОБА_2 не вимагалась, крім цього ОСОБА_4 з 18.10.2023 року стала власником спірного транспортного засобу, то відповідно мала право на його продаж іншій особі , договір купівлі продажу № 8044/2024/4347287 від 27.02.2024 оформленого в ТСЦ 8044 РСЦ ГСЦ МВС в м. Київ ( філія) між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 укладений належним чином, правові наслідки настали відповідно до волі сторін, а тому підстав для їх визнання недійсними і скасування державної реєстрації транспортного засобу не вбачається, що має наслідком відмови в позові.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат судом враховано, що згідно зі статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.202,203,234,655 ЦК України ,-
В задоволенні змінених позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , співвідповідача: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання автомобіля спільною власністю ,визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним, скасування державної реєстрації автомобіля та визнання права власності на частку автомобіля - відмовити в повному обсязі.
Заходи забезпечення позову згідно ухвали Зіньківського районного суду Полтавської області від 22.02.2024 року - скасувати.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення виготовлено 05 березня 2026 року.
Суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області Ситник О.В.