Справа № 288/2205/25
Провадження № 2/288/114/26
05 березня 2026 року селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Поліщук Р. М.,
з участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою в якій вказує, що 10 березня 2024 року між ними та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 200324450044, згідно якого відповідач отримала кредит в розмірі 25000,00 гривень
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк, в зв'язку з чим станом на 30 жовтня 2025 року має заборгованість перед позивачем в розмірі 36143 гривні 25 копійок, з яких: 24757 гривень 78 копійок - заборгованість за кредитом; 11385 гривень 47 копійок - заборгованість за процентами; 0 гривень -заборгованість за комісією .
Позивач направляв письмову вимогу відповідачу, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 36143 гривні 25 копійок та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок. Також в позовній заяві просить справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності їх представника, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Ухвалою суду від 12 січня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з викликом (повідомленням) сторін.
Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідач в судові засідання не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, згідно норм пункту 2 частини 7 стаття 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.
Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно до Судового виклику № 288/2205/25/2748/26Вих від 12 лютого 2026 року розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, відповідач - ОСОБА_1 повідомлена про судове засідання, яке відбудеться 05 березня 2026 року о 09.00 годині.
Частиною 11 статті 128 ЦПК України, визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно до частини 4 статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень частини п'ятої статті 279 ЦПК України, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження, але без участі сторін, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами статей 274-279 ЦПК України.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі письмові докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши ці докази в сукупності, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 10 березня 2024 року ОСОБА_1 далі- клієнт підписала Заяву № 324757404 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, з якої вбачається, що клієнт беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та просить відкрити їй пакет послуг «Всеможу online 2,99 (без страховки)» (кредитна картка) № 200324450044 з сервісами/послугами (наповнення) та вартістю відповідно до ДКБО, а саме: відкрити поточний рахунок на який встановити кредитний ліміт у сумі 25000,00 гривень строком на 12 місяців, стандартна процентна ставка за користування коштами складає 35,88%, реальна річна процентна ставка складає 42,36%. Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом 12229,00 гривень. /а.с. 17-21/
Крім того, відповідач 10 березня 2024 року підписала Паспорт споживчого кредиту, де остання ознайомилась та сторонами погоджено умови користування кредитними коштами, а саме: строки внесення кредитних коштів, відсоткову ставку річних за користування кредитом, відповідальність в разі порушення договірних зобов'язань та інше. /а.с. 22/
Публічною пропозицією АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (нова редакція діє з 24 лютого 2023 року), визначені всі умови надання споживчого кредиту. /а.с. 23-35/
Як вбачається з письмової вимоги (повідомлення) № КНО-44.2.2/1345 від 28 жовтня 2025 року, АТ «ПУМБ» повідомляло ОСОБА_1 про наявність у неї станом на 27 жовтня 2025 року заборгованості за кредитним договором в розмірі 36143,25 гривень та надано їй строк для погашення вказаної заборгованості. /а.с. 36-37/
Відповідно до розрахунку заборгованості, виданого АТ «ПУМБ», ОСОБА_1 станом на 30 жовтня 2025 року (включно) має загальну суму заборгованості за кредитним договором № 200324450044 від 10 березня 2024 року в розмірі 36143,25 гривень, в тому числі: - заборгованість за сумою кредиту в розмірі 24757,78 гривень; заборгованість за відсотками в розмірі 11385,47 гривень. /а.с. 42-43/
Із матеріалів справи вбачається, що банком на підтвердження обґрунтування позову, крім розрахунків заборгованості, надано виписку /особовий рахунок з 10.03.2024 по 30.10.2025 року, які мають статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5. Зазначені виписки є належними доказами отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у них зазначені всі операції з часу активації кредитних карток зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, які відповідачем не спростовані. /а.с. 44-45/
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статей 527, 530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у встановлений договором строк.
В силу вимог статті 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно до частини другої статті 1050 ЦК України встановлено що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Частина 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Як вбачається з пункту 10 частини 1 статті 12 вищевказаного Закону, у договорі про споживчий кредит зазначаються: порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися).
Керуючись ст.ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Положенням статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 ЦК України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За приписами частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Проте відповідачем на даний час зобов'язання щодо погашення вказаної заборгованості за кредитним договором не виконуються. Також, відповідач не надала суду доказів того, що кредитні кошти не отримувала, ними не користувалась або що у неї немає заборгованості за вказаним договором.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та проценти від простроченої суми.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 81 Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 89 Цивільного Процесуального Кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що сума заборгованості ОСОБА_1 по виконанню кредитного договору № 200324450044 від 10.03.2024 року становить 36143 гривні 25 копійок, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача АТ «Перший Український Міжнародний Банк».
Згідно до пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок. /а.с. 6/
Керуючись статтями 207, 509, 525-527, 530, 549, 598-599, 610 - 612, 615, 625, 629, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 130, 133, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-283, 352, 354-355 ЦПК України; суд
Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (місце знаходження: 04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4, код ЄДРПОУ: 14282829) заборгованість за кредитним договором № 200324450044 від 10.03.2024 року в розмірі 36143 гривні 25 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (місце знаходження: 04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4, код ЄДРПОУ: 14282829) судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Р. М. Поліщук