Справа № 286/2285/25
05 березня 2026 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Вачко В. І. ,
з секретарем судового засідання Щипською І.О.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування , -
Позивач ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Левківський Сергій Васильович, звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в якому просить усунути відповідача ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивований тим, що позивач ОСОБА_1 мав рідну тітку ОСОБА_4 , яка проживала в АДРЕСА_1 ). Вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Після її смерті залишилась спадщина - 1/4 частина квартири АДРЕСА_3 . На момент її смерті з нею були зареєстровані та проживали позивач ОСОБА_1 та його брат ОСОБА_3 . Померла є тіткою по матері - ОСОБА_5 , яка мала інші прізвища: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . На випадок своєї смерті тітка розпорядилась своїм майном, а саме склала на свого сина, а брата позивача - ОСОБА_3 заповіт, який посвідчений 28.08.2012 року секретарем Першотравневої селищної ради Овруцького району Житомирської області. ОСОБА_3 заяву до нотаріуса не подавав. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . Позивач вирішив оформити його частину спадкового майна на себе, так як на всі інші частини має або право власності, або право на спадкування (після вітчима та матері), але в подальшому позивач дізнався, що дочка померлого брата позивача - ОСОБА_2 - відповідач у справі подала заяву про прийняття спадщини. В Овруцькій державній нотаріальній конторі відкрита спадкова справа № 921/21. Відповідач не спілкувалась із ОСОБА_3 та не приїжджала. Особливо з 2014 року, коли м.Докучаєвськ було окуповано російською федерацією. Відповідачка підтримала збройну агресію проти України і ні з ким із родичів не спілкувалась. ОСОБА_3 в останній час хворів, вживав спиртні напої, стан його здоров'я був недобрий, доволі таки важкий. Тривалий час позивач за ним доглядав, так як він потребував сторонньої допомоги. Позивач піклувався ним та забезпечував його життя. Тоді ще ОСОБА_3 декілька раз мав зв'язок із відповідачкою ОСОБА_2 , але вона, не дивлячись на те, що батько її хворів, відмовилась піклуватись за батьком та надавати допомогу. Вона відмовилась приїжджати, повідомивши, що не зможе бути біля батька. Основною причиною була її позиція щодо війни в Україні. Враховуючи, тривале ухилення відповідачки від надання допомоги спадкодавцю позивач був вимушений витрати покласти на себе, так як вважав це своїм обов'язком. Упродовж усього часу спадкодавець, окрім фізичного болю, який спричиняли йому хвороби, зазнавав душевних страждань у зв'язку з поведінкою відповідачки, постійно покладав надію, шо відповідачка змінить своє ставлення до нього, прийматиме участь у догляді за ним та наданні матеріальної допомоги. Зловживання ОСОБА_3 алкоголем посилювалось через його душевні страждання через те, що відповідачка ігнорувала батька. Відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами Сімейного сімейно кодексу України. Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого виконання такою особою встановленого законом обов'язку. Непред'явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення права на спадкування. Правило частини п'ятої статті 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК. Тому на підставі ст.ст.16, 1224, 1266 ЦК України позивач просить позовні вимоги задоволити.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подала, будучи належно повідомленою про дату, час і місце розгляду справи зокрема шляхом публікації оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Судової влади України, в судове засідання не прибула, будь-яких заяв чи клопотань не заявляла. Позивач чи його представник в судове засідання також не прибули, будь-яких заяв чи клопотань не заявляли. Неявка в судове засідання за викликом суду належно повідомлених сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
Тому розглянувши доводи та вимоги позовної заяви, оцінивши та дослідивши докази у справі, суд дійшов наступних висновків.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт.Першотравневе Овруцького району Житомирської області у віці 88 років померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с.Миколаївка Волноваського району Донецької області, яка доводиться позивачу ОСОБА_1 рідною тіткою по його матері ОСОБА_9 (дошлюбне - ОСОБА_10 , що стверджується копіями свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 27.07.2023 року, свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 27.07.2023 року, свідоцтва про припинення одруження НОМЕР_5 , посвідки про народження НОМЕР_6 .
Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно та майнові права, зокрема на 1/4 частину квартири АДРЕСА_4 , яка належала їй на праві спільної власності разом із іншими співвласниками - ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , позивачем у справі, згідно з свідоцтвом про право на житло № НОМЕР_7 від 20.02.1998 року, що підтверджується копією цього свідоцтва.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер співвласник квартири ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 померла співвласниця квартири ОСОБА_5 , які перебували між собою у шлюбі, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть серії НОМЕР_8 , серії НОМЕР_9 , свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 .
Після ОСОБА_11 спадщину за законом прийняла його дружина ОСОБА_5 . Після ОСОБА_5 спадщину за законом прийняли її сини - ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_1 . Після ОСОБА_4 спадщину за заповітом прийняв її племінник - ОСОБА_3 , так як за життя вона склала на ім'я останнього заповіт, посвідчений 28.08.2012 року секретарем Першотравневої селищної ради Овруцького району Житомирської області, що підтверджується Інформаційною довідкою із Спадкового реєстру від 13.11.2023 року. У всіх випадках прийняття спадщини спадкоємцями відбулось шляхом їх спільного проживання із спадкодавцем, що підтверджується довідками Першотравневої селищної ради Овруцького району Житомирської області від 31.08.2020 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт.Першотравневе Овруцького району Житомирської області у віці 58 років помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець м.Докучаєвськ Волноваського району Донецької області, який доводиться позивачу ОСОБА_1 рідним братом по матері ОСОБА_9 (дошлюбне - ОСОБА_10 , що підтверджується копіями свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 27.07.2023 року, свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 27.07.2023 року, свідоцтва про припинення одруження НОМЕР_5 , посвідки про народження НОМЕР_6 .
Як вбачається з довідки Гладковицької сільської ради Коростенського району Житомирської області від 04.08.2023 року, на ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_5 , до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з братом - позивачем ОСОБА_1 .
Однак, як стверджує позивач, бажаючи оформити свої спадкові права після смерті брата ОСОБА_3 , котрий прийняв спадщину після смерті тітки ОСОБА_4 , але своїх спадкових не оформив, позивач довідався, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його дочка ОСОБА_2 - відповідач у справі, подавши до Овруцької нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, у зв'язку з чим заведена спадкова справа № 921/21, хоча доказів останнього суду не надав. Позивач бажає усунути відповідача ОСОБА_2 , останнє відоме йому місце проживання якої знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що є тимчасово окупованою територією України.
Статтею 1224 Цивільного кодексу України регламентовано такі випадки усунення права на спадкування:
1.Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. Вказана норма закону не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.
2.Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
3.Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини. Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
4.Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу
5.За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
6.Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
За змістом статті 1224 ЦК України при вирішенні питання про усунення від права на спадкування має значення сукупність обставин. Підлягають доведенню факти, що спадкодавець перебував у безпорадному стані і потребував сторонньої допомоги (може підтверджуватись медичною документацією), відповідач мав можливість надавати допомогу, проте ухилявся від її надання (Постанова Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 233/6868/15-ц (№ 61-5921св18) (Усунення від права на спадкування).
У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що безпорадним необхідно розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Вирішальним при цьому є медична документація.
Тобто усунення від права на спадкування за законом можливе за наявності таких умов: ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцеві при наявності у нього можливості її надання; перебування спадкодавця у безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи (постанови ВС від 11 лютого 2019 р. у справі № 756/11676/16-ц, від 25 березня 2019 р. у справі № 766/810/17).
При цьому обов'язково підлягає з'ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу (постанови ВС від 04 липня 2018 р. у справі № 404/2163/16-ц, від 19 червня 2019 р. у справі № 491/1111/15-ц, від 02 березня 2020 р. у справі № 133/1625/18).
Ухилення від допомоги спадкодавцеві повинно виражатись в умисних діях чи бездіяльності. Важливим аспектом при цьому є наявність вини. (постанови ВС від 21 березня 2018 р. у справі № 337/6000/15-ц та від 04 липня 2018 р. у справі № 404/2163/16-ц).
Безпорадним станом спадкодавця є такий стан, при якому він неспроможний самостійно задовольняти свої потреби (постанова ВС від 17 жовтня 2018 р. у справі № 200/21452/15-ц).
ВС КЦС в постанову від 29 червня 2021 р. у справі № 386/967/18 наголосив, що лише в разі одночасного існування таких обставин, як перебування спадкодавця у безпорадному стані, умисне ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцеві та існування потреби спадкодавця саме у допомозі спадкоємця, за умови доведеності зазначених фактів у сукупності, спадкоємець підлягає усуненню від спадкування.
Проте позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставин, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідачки, остання мала можливість її надати, проте ухилялася від обов'язку щодо її надання вчиненням умисних дій чи бездіяльності, спрямованих на уникнення від покладеного саме на неї обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто здійснила ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Тобто позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставин того, що спадкодавець потребував допомоги саме від відповідачки, за умови отримання її від інших осіб, зокрема позивача, чи мала відповідачка матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу. Відтак, судом при вирішенні цієї справи не встановлено факту ухилення відповідачки від надання спадкодавцеві допомоги та потребу спадкодавця саме в допомозі відповідача, як і не встановлено у факту перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу чи каліцтво.
Відтак, з огляду на те, що позивачем не доведено одночасного існування фактів та настання сукупності обставин, які мають значення для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування, а саме: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво в безпорадному стані, потреби спадкодавця в допомозі саме цієї особи - підстави для задоволення позову відсутні. Обставина непроживання спільно спадкодавця із спадкоємцем протягом тривалого часу та відсутності між ними спілкування не свідчить про факт умисного ухилення від надання допомоги.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05.03.2026 року.
Суддя: В. І. Вачко