Справа № 285/909/26
провадження № 3/0285/570/26
05 березня 2026 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов
від Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 ,
який зареєстрований в АДРЕСА_1 ,
та проживає в АДРЕСА_2 ,
ОСОБА_1 08.02.2026 близько 15 год, перебуваючи в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якого ображав його словами нецензурної лайки, штовхав, що завдало шкоди його психологічному та фізичному здоров'ю.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, причини своєї неявки не повідомив; про час і місце розгляду справи повідомлений в порядку, визначеному ст.277-2 КУпАП.
Судова повістка, що направлялась ОСОБА_1 , згідно трекінгу поштового відправлення Укрпошти «вручено одержувачу 03.03.2026».
Окрім того, його виклик здійснювався шляхом відправлення SMS-повідомлення згідно п.2 Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.01.2023 №28, яке було успішно доставлено йому 18.02.2026. Також, інформація про дату судового засідання була оприлюднена на офіційному веб-порталі Судової влади України, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу.
Дослідивши матеріали справи, приходжу такого висновку.
За приписами ст.173-2 КУпАП, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі по тексту - Закон), а також Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція) домашнім насильством є умисне діяння (дії або бездіяльність), всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, які відбуваються в сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів (п.1 ст.247 КУпАП України).
ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах Володіна проти рф, Левчук проти України зазначив, що домашнє насильство є порушенням ст.ст.3, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №738289 від 08.02.2026;
рапортом про опрацювання заяви від 08.02.2026 про отримання зі служби 102 повідомлення від ОСОБА_3 про вчинення домашнього насильства за адресою: АДРЕСА_2 ;
протоколом прийняття заяви та письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , в яких він повідомив про вчинення домашнього насильства його сином;
даними диску, на якому зафіксовано, що під час складання протоколу ОСОБА_1 ознайомився з його змістом без будь-яких зауважень щодо можливих неправомірних дії працівників поліції (протокол оголошено працівником поліції). Під час складення протоколу не заперечував факт вчинення домашнього насильства відносно свого батька та повідомив, що дійсно в день та час вказані в протоколі мала місце сварка з батьком під час якої він виражався в його сторону словами грубої нецензурної лайки.
Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду відсутні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не протирічать один одному, що свідчить про їх об'єктивність.
Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, вони відповідають вимогам ст.251 КУпАП України, логічно та послідовно доповнюють і не протирічать один одному, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.
Однією з основних засад запобіганню та протидії домашньому насильству є гарантування постраждалим особам безпеки та основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя, на справедливий суд, на правову допомогу.
Постраждала особа має право, в тому числі, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Оцінюючи надані докази, приходжу висновку, що ОСОБА_1 вчинив діяння, що підпадають під ознаки домашнього насильства та його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП. За таких обставин, його слід визнати винним у вчиненні вищезазначеного правопорушення. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги: характер вчиненого правопорушення та важливість проблеми домашнього насильства; особу ОСОБА_1 , всі обставини справи в їх сукупності.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, адміністративне стягнення має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а тому приходжу переконання, що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень може бути досягнуто при призначенні йому адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, яка йому інкримінується.
Саме такий вид адміністративного стягнення є необхідним і достатнім, сприятиме можливій зміні насильницької поведінки винної особи, формування в неї нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках у сім'ї, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
Відповідно до ст.39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом. Враховуючи обставини вчинення правопорушення та відомості про особу винного, необхідності направляти останнього для проходження такої програми, не встановлено.
З винної особи також належить стягнути судовий збір відповідно до ст.401 КУпАП.
Керуючись статтями 33-35, 173-2, 280, 283, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665,60 гривні.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги на неї через Звягельський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? О. О. Літвин