Справа № 283/491/26
Провадження №1-кс/283/116/2026
05 березня 2026 року м. Малин
Слідчий суддя Малинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026065510000002, -
встановив:
Старший слідчий слідчого відділення відділення поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 подав до слідчого судді клопотання, погоджене з прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , в якому просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів у зв?язку з його підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 125, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
14.12.2025 року близько 20 години у ОСОБА_5 , який перебував в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , під час конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, із знайомою ОСОБА_8 , виник прямий умисел на спричинення тілесних ушкоджень останній.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 , ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків щодо спричинення шкоди здоров'ю потерпілій та свідомо бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх діянь та будучи байдужим до їх наслідків, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс 1 удари кулаком правої руки в область голови.
В результаті вказаних умисних дій, ОСОБА_5 заподіяв потерпілій ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді синцю обличчя, які по своїй категорії відносяться до легкого ступеню тяжкості.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Крім того, 14.12.2025 року близько 20 години у ОСОБА_5 , який перебував в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , під час конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, із знайомою ОСОБА_9 , виник прямий умисел на спричинення тілесних ушкоджень останній.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_9 , ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків щодо спричинення шкоди здоров'ю потерпілій та свідомо бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх діянь та будучи байдужим до їх наслідків, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс 2 удари кулаком правої руки в область голови.
В результаті вказаних умисних дій, ОСОБА_5 заподіяв потерпілій ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя, перелому нижньої щелепи зліва, які по своїй категорії відносяться до середнього ступеню тяжкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у заподіянні умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таких, що спричинили тривалий розлад здоров'я, тобто у вчиненні , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Також, 30.01.2026 року ОСОБА_5 , який перебував за місцем проживання ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_2 , у кімнаті вказаного будинку на дивані виявив банківську картку. Після цього у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме офіційного документу (банківської картки) належного ОСОБА_10 з корисливих мотивів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, перебуваючи в цьому ж місці та в цей час, ОСОБА_5 , враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ними ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, умисно, таємно викрав належний ОСОБА_10 офіційний документ - пластикову картку АТ КБ «ПриватБанк» з доступом до рахунку НОМЕР_2 з метою її подальшого використання у злочинних цілях, а саме з метою викрадення грошових коштів з банківського рахунку, відкритого на ім'я ОСОБА_10 ..
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у викраденні офіційного документу, вчиненого з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.
Після цього 30.01.2026 року о 16 год. 43 хв. у ОСОБА_5 , який будучи раніше судимим та маючи не зняту та непогашену судимість за корисливі злочини проти власності, виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з банківської картки ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, ОСОБА_5 повторно, діючи в умовах воєнного стану, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ними ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, заздалегідь знаючи цифровий пароль (пін-код) до банківської картки ОСОБА_10 , прийшов до магазину «Mobile Trend», який розташований за адресою: вул. Степана Бандери, 2, м. Малин, Житомирської області, де придбав мобільний телефон за який розрахувався попередньо викраденим офіційним документом - пластиковою карткою АТ КБ «ПриватБанк» з доступом до рахунку НОМЕР_2 , належним ОСОБА_10 , тим самим таємно викрав належні ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 9549 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, 03.02.2026 року близько 17 години у ОСОБА_5 , який перебував в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , під час конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин зі знайомим ОСОБА_11 , виник прямий умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків щодо спричинення шкоди здоров'ю потерпілого та свідомо бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх діянь та будучи байдужим до їх наслідків, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс 1 удар кулаком правої руки в область голови, від якого потерпілий упав на землю. Після цього ОСОБА_5 наніс потерпілому близько 3-4 ударів кулаками обох рук в область голови. В подальшому підозрюваний взяв частину зламаного стільця та наніс нею ОСОБА_11 ще близько 5-6 ударів в область голови.
В результаті вказаних умисних дій, ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді 4 ран в центрально-тім'яній, лобно-тім'яній та правій тім'яній ділянці, рані на верхній повіці правого ока, синцю на обох повіках правого ока, які по своїй категорії відносяться до легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Також слідчий зазначив, що враховуючи тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному, його попередні судимості, самовільне залишення ним військової частини, є достатні підозри вважати, що ОСОБА_5 може:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
3) незаконно впливати на потерпілого та свідків;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор і слідчий клопотання підтримали та просять задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 заперечили по суті клопотання. Вважають за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Згідно з положенням ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Поряд з цим, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області розслідується кримінальне провадження № 12026065510000002 від 02.01.2026 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.
28.02.2026 року у відповідності до вимог ст. ст. 276-279 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 125, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- протоколом прийняття заяви потерпілої ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 21.01.2026 року;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 09.01.2026 року;
- висновком експерта № 25 від 29.01.2026 року відповідно до якого потерпілій ОСОБА_8 нанесені тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості;
- протокол проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_8 від 27.01.2026 року;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 05.01.2026 року;
-слідчим експериментом з потерпілою ОСОБА_9 від 15.01.2026 року,
-висновком експерта № 21 від 27.01.2026 року відповідно до якого потерпілій ОСОБА_9 нанесені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я;
-протокол допиту потерпілої ОСОБА_10 від 06.02.2026 року;
-протокол огляду місця події від 16.02.2026 року;
-протоколом огляду документа від 11.02.2026 року;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 10.02.2026 року;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 18.02.2026 року;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.02.2026 року;
-заявою потерпілого ОСОБА_11 від 05.02.2026 року;
-протоколом огляду місця події від 05.02.2026 року;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 05.02.2026 року;
-висновком експерта № 43 від 06.02.2026 року відповідно до якого потерпілому ОСОБА_11 нанесені тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості;
-протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_11 від 05.02.2026 року;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
Подальше встановлення всіх обставин кримінальних правопорушень буде здійснюватися в ході досудового розслідування та можливого судового розгляду.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Слідчий просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із зазначенням, що жодний з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти ризикам, що визначені ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 29 Конституції України та ст.ст. 176, 177, 178 КПК України, право на свободу і особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід враховувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і належної поведінки останнього.
Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
Крім того, при судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен врахувати вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Частина 2, 3, 4 статті 194 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З наданих доказів вбачається, що ОСОБА_5 засуджений:
-вироком Київського районного суду м. Одеси від 05.10.2020 року за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;
-вироком приморського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі.
Крім того відносно нього в провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження за ч. 4 ст. 185 КК України, яке на даний час зупинене.
До того ж ОСОБА_5 знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.ч. 1, 2 ст. 125, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, які вчинені ним за короткий проміжок часу. Дані правопорушення вчинені під час самовільного залишення підозрюваним військової частини.
Це свідчить про те, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Таким чином тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 , може змусити його переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконно впливати на потерпілого та свідків.
Інші запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою, не забезпечать належної поведінки підозрюваного, оскільки він вже засуджувався за вчинення злочинів до покарання у виді позбавлення волі і після відбування покарання знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, в тому числі і тяжкого.
За таких обставин слідчий суддя застосовує до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Суд, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначає ОСОБА_5 розмір застави, оскільки він підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Керуючись ст. ст. 181, 183, 184, 193, 194, 196, 376 Кримінального процесуального кодексу України, -
ухвалив:
Клопотання задовольнити повністю.
Застосувати до ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Строк дії ухвали обчислювати з 05.03.2026 року по 03.05.2026 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покладається на слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним протягом п?яти днів з моменту вручення копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1