справа № 278/4584/25
04 березня 2026 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, за участю секретаря Анастасії Юзюк, розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , до Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок смерті потерпілого,
І. СУТЬ СПРАВИ
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , звернулися з позовом до Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» (далі - ПАТ «СГ «ТАС») та просили стягнути з останнього на користь ОСОБА_1 48 000 грн страхового відшкодування на відшкодування моральної шкоди та на користь ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , 48 000 грн страхового відшкодування моральної шкоди і 224 00 грн страхового відшкодування пов'язаного із втратою годувальника.
У обґрунтування заявленого позивачки повідомили, що 24 травня 2025 року приблизно о 14 год. 30 хв. ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Opel Corsa», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухався по автодорозі між с. Вишпіль та с. Кам'янка Житомирського району Житомирської області.
Разом з тим, водій ОСОБА_4 не обрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого автомобіль виїхав за межі проїзної частини в кювет. В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди. За фактом цієї ДТП здійснюється кримінальне провадження.
Водночас, ОСОБА_1 (матір померлого) та ОСОБА_2 (колишня дружина померлого), яка діяла в інтересах малолітньої ОСОБА_3 (доньки померлого), звернулися із заявою до ПАТ «СГ «ТАС» про страхове відшкодування, але листами № 1679 від 11 липня 2025 року та № 1759 від 22 липня 2025 року ПАТ «СГ «ТАС» повідомило про призупинення розгляду справи до набрання законної сили рішенням суду у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 .
ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Ухвалою суду від 10 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
ПАТ «СГ «ТАС», у свою чергу, подало відзив на позовну заяву в якому просило відмовити у задоволенні цього позову. Свою позицію останнє обґрунтувало тим, що воно не відмовляло позивачам у виплаті страхового відшкодування, а лише призупинило вирішення цього питання до отримання документу щодо встановлення винної особи. Окрім цього, ПАТ «СГ «ТАС» висловило сумніви щодо того, шо ОСОБА_5 помер саме внаслідок вищевказаної ДТП. Також останнє вказало, що заявницями не надані усі необхідні документи для здійснення виплати страхового відшкодування.
У відповіді на відзив позивачки підтримали свою позицію, висловлену в позові. Окрім цього, останні звернули увагу суду на те, що смерть ОСОБА_5 настала саме внаслідок зазначеної ДТП підтверджується ухвалою слідчого судді про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, обвинувальним актом у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 та безпосередньо свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 . Також заявниці зазначили, що обов'язок виплати страхового відшкодування виникає саме внаслідок існування страхового випадку, а не через доведеність вини застрахованої особи.
Правом на подання відповіді на відзив ПАТ «СГ «ТАС» не скористалося.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
30 травня 1986 року народився ОСОБА_5 батьками якого є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (а.с. 31 зворот).
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 батьками якої є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с. 33 зворот).
23 вересня 2021 року рішенням Богунського районного суду м. Житомира по справі № 295/8534/21 розірваний шлюб, укладений 29 вересня 2012 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с. 35 зворот - 36).
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 (а.с. 32).
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 (а.с. 30 зворот).
Відповідно до відомостей, які містяться на офіційному веб-сайті МСТБУ, станом на 24 травня 2025 року цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Opel Corsa», д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована АТ «СГ «ТАС» на підставі полісу № 221226472 (а.с. 37).
26 травня 2025 року ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира по справі № 295/6952/25 щодо ОСОБА_4 в межах кримінального провадження № 12025060600000826 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту фактичного затримання - 15 год. 00 хв. 24 травня 2025 року.
Так, із вищевказаної ухвали слідчого судді вбачається, що 24 травня 2025 року близько 14 години 30 хвилин водій ОСОБА_4 в порушення вимог пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем Opel Corsa, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухався ним по проїзній частині автодороги між с. Вишпіль та с. Кам'янка Житомирського району Житомирської області зі сторони с. Вишпіль в напрямку с. Кам'янка. Рухаючись у вказаний день, час та місці зазначеним транспортним засобом, водій ОСОБА_4 у порушення вимог пунктів 2.3.б), 12.1 ПДР України в світлу пору доби, в умовах достатньої видимості, на проїзній частині автодороги між с. Вишпіль та с. Кам'янка Житомирського району Житомирської області проявив безпечність та неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не врахував дорожню обстановку, не вибрав в установлених межах безпечну швидкість руху керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого допустив некерований рух транспортного засобу та як наслідок його виїзд за межі проїзної частини автодороги в кювет. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля Opel Corsa, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток основи черепа, від яких загинув на місці дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 25-27).
30 червня 2025 року першим заступником керівника окружної прокуратури Толочком В. підписаний обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025060600000826 від 24 травня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України. Зі змісту вказаного обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть ОСОБА_5 (а.с. 28-29).
07 липня 2025 року представником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , на адресу ПАТ «СГ «ТАС» скеровані повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, заяви на виплату страхового відшкодування та заяви про долучення документів на виплату страхового відшкодування (а.с. 37 зворот - 40).
У листі № 150493-2025 від 10 липня 2025 року слідчий відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області Водотиєць В. повідомив, що за результатами досудового розслідування кримінального провадження № 12025060600000826 від 24 травня 2025 року відносно ОСОБА_4 до суду був направлений обвинувальний акт від 30 червня 2025 року (а.с. 24).
11 липня 2025 року листом № 1679 ПАТ СГ «ТАС» повідомило ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , що цивільно-правова відповідальність водія, що виникає внаслідок забезпеченого наземного транспортного засобу, а саме автомобіля «Opel Corsa», д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована ПАТ СГ «ТАС» на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 221226472 від 30 травня 2024 року. Водночас, керуючись ст. 35 та 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів приватне акціонерне товариство призупиняє розгляд справи, тому що на день написання листа не може прийняти рішення по справі, оскільки не має документального підтвердження того, що у справі завершене кримінальне провадження. Поміж іншого, ПАТ СГ «ТАС» просило заявниць надати у його розпорядження: заповнений бланк фінансового моніторингу ОСОБА_1 , заповнений бланк фінансового моніторингу ОСОБА_7 ; постанову суду, що набрала законної сили, заповнений бланк заяви про склад сім'ї (а.с. 40 зворот - 42).
22 липня 2025 року в листі № 1759 ПАТ СГ «ТАС» повідомило ОСОБА_1 про зупинення вирішення питання про виплату страхового відшкодування з причин, аналогічних до тих, що викладені у листі приватного акціонерного товариства № 1679 від 11 липня 2025 року. Окрім цього, останнє просило надати заявницю: інформацію про наявність всіх членів сім'ї першого ступеня споріднення на дату ДТП; постанову суду, що набрала законної сили; заповнений бланк заяви про склад сім'ї (а.с. 42 зворот - 43).
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА СУДОВА ПРАКТИКА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
Нормами законодавства вказані правовідносини врегульовані наступним чином.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів (частина перша ст.1187 ЦК України).
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 3 ст. 1187 ЦК України).
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України).
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ст. 23 ЦК України).
За загальними положеннями частини першої ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У свою чергу п. 1 частини другої ст. 1167 ЦК України врегульовано, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до частини другої ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
У постанові Верховного Суду від 07 лютого 2020 року в справі № 236/396/18 відображено правовий висновок відповідно до якого непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків. Ця подія об'єктивно невідворотна не тільки для заподіювача шкоди, а й для інших осіб при досягнутому рівні розвитку науки і техніки.
Під умислом потерпілого необхідно розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними.
Обов'язок доведення умислу потерпілого або наявність непереборної сили законом покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція винуватості заподіювача шкоди.
Із 01 січня 2025 року був введений в дію Закон України № 3720-IX «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Водночас, відповідно до ч. 6 розділу VI. Прикінцеві та перехідні положення цього закону договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами. Дія положень цього закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього закону.
Відтак, оскільки договір цивільно-правової відповідальності у цій справі укладений з ПАТ СГ «ТАС» 30 травня 2024 року, тобто до набрання законної сили та уведення в дію Закон України № 3720-IX «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» то до спірних правовідносин слід застосовувати приписи Закону України № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).
Згідно з ст. 3 Закону № 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 5 Закону № 1961-IV об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV визначено, що у разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону № 1961-IV).
Відповідно до п. 27.1 ст. 27 Закону № 1961-IV страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку (п. 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Положення п. 27.3 ст. 27 Закону № 1961-IV передбачають, що страховик (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Положеннями п. 35.1 та п. 35.2 ст. 35 Закону № 1961-IV унормовано, що Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
До заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
Водночас, за правилами абз. 1 п. 36.1 ст. 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою
Документи, зазначені у підпунктах «а»-«ґ» цього пункту, надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в оригіналі або належним чином оформленій копії. Належно оформленою копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена або посвідчена особою, якій подається заява про страхове відшкодування.
Правила п. 36.2 ст. 36 Закону передбачають, що Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). У разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
Відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року мінімальна заробітна плата установлена у місячному розмірі - 8 000 гривень.
Згідно з постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2022 року № 109 «Про розміри страхових сум за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з 01 липня 2022 року та на дату ДТП розміри страхових сум за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, встановлено на рівні 320 000 гривень на одного потерпілого.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц вказано, що у разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом № 1961-IV. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виникло обов'язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Водночас, у постанові Верховного Суду від 17 січня 2024 року по справі № 554/4401/22 виснувано, що головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об'єкта зобов'язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність яких є джерелом підвищеної небезпеки.
У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року по справі № 280/1222/17 викладений правовий висновок відповідно до якого шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.
Разом із тим, у постанові від 05 жовтня 2022 року по справі № 208/4598/21 Верховний Суд зазначив, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті дії джерела підвищеної небезпеки настає без вини її заподіювача. Тому страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
При цьому наявність чи відсутність у страховика обов'язку з виплати страхового відшкодування замість завдавача шкоди не є предметом розгляду в кримінальному провадженні. Тому відсутність судового рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи до страховика про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
Крім того, пунктом 36.2 статті 36 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено лише підставу припинення здійснення страхового відшкодування у разі, якщо ДТП розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, та не передбачено можливості відмови у стягненні страхового відшкодування у справі, яка вже розглядається судом у порядку цивільного судочинства, за наслідками такого розгляду.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 242/1930/21 та від 21 квітня 2022 року у справі № 447/2222/20.
V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ
Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами законодавства, якими врегульовані зазначені правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову із огляду на наступне.
Судом установлено, що 24 травня 2025 року сталася дорожньо-транспортна пригода у якій пасажир автомобіля «Opel Corsa», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 отримав тілесне ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток основи черепа. Разом із тим, згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12025060600000826 від 24 травня 2025 року це тілесне ушкодження отримано померлим через те, що водій автомобіля «Opel Corsa», д.н.з. НОМЕР_1 не впорався з керуванням та допустив виїзд авто за межі проїзної частини автодороги в кювет.
У розумінні ст. 6 Закону України № 1961-IV вказані обставини свідчать про настання страхового випадку.
Відтак, в силу вище викладеної практики Верховного Суду та приписів Закону України № 1961-IV і ЦК України відповідач за договорм страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу несе цивільну відповідальність за ОСОБА_4 , як володільця застрахованого відповідачем автомобіля «Opel Corsa», д.н.з. НОМЕР_1 , перед позивачками, яким він має виплатити страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом № 1961-IV. Доказів існування випадків, передбачених ст. 37 Закону № 1961-IV, які б звільняли відповідача від обов'язку виплати страхового відшкодування, у розпорядження суду не надано як і не заявлено клопотань щодо витребування тих чи інших доказів на підтвердження таких обставин.
Окрім цього, суд відхиляє доводи сторони відповідача стосовно того, що позивачками не надано усіх необхідних документів для виплати страхового відшкодування, оскільки із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , яка діяла в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , надали у розпорядження відповідача усі документи, передбачені ст. 35 Закону № 1961-IV.
Із наведеного вище судом установлено, що у цьому випадку в ПАТ «СГ «ТАС» перед позивачками існує обов'язок щодо виплати страхового відшкодування.
Однак, в силу правових позицій Верховного Суду, які викладені в постановах від 05 жовтня 2022 року по справі № 208/4598/21, від 16 лютого 2022 року по справі № 242/1930/21 та від 21 квітня 2022 року по справі № 447/2222/20 суд наголошує, що призупинення виплати страхового відшкодування на підставі пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV є правом відповідача, але не може слугувати підставою для відмови у задоволенні позову у випадку коли потерпілі особи просять стягнути такі страхові відшкодування в судовому порядку.
Ураховуючи викладене вище, суд зазначає, що вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , є обґрунтованим оскільки ОСОБА_5 загинув в ДТП внаслідок використання застрахованого відповідачем транспортного засобу, а отже позивачки в силу положень Закону № 1961-IV мають право на отримання страхового відшкодування.
Щодо розмірів таких відшкодувань суд зазначає, що заявлений позивачками їх розмір відповідає приписам Закону України № 1961-IV та Правління Національного банку України від 30 травня 2022 року № 109 «Про розміри страхових сум за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відтак суд доходить до висновку, що цей позов підлягає до повного задоволення.
VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ
У порядку ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь держави підлягають до стягнення судові витрати за розгляд цієї справи, що складаються із витрат по сплаті судового збору від сплати якого заявниці звільнені на підставі п. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» (проспект Премоги, 65, м. Київ, код ЄДРПОУ 30115243) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_2 ) страхове відшкодування моральної шкоди в розмірі 48 000 (сорок вісім тисяч) гривень.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» (проспект Премоги, 65, м. Київ, код ЄДРПОУ 30115243) на користь ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , код платника податків НОМЕР_3 ), яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), страхове відшкодування моральної шкоди в розмірі 48 000 (сорок вісім тисяч) гривень.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» на користь ОСОБА_8 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , страхове відшкодування пов'язане із втратою годувальника в розмірі 224 000 (двісті двадцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» на користь держави судовий збір в сумі 3 840 (три тисячі вісімсот сорок) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 04 березня 2026 року.
Суддя Віктор Мокрецький