Справа № 154/5121/25
Провадження № 2/169/326/26
05 березня 2026 року селище Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі
головуючого Тітівалова Р. К.,
з участю
секретаря судового засідання Веремчук Л. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
19 грудня 2025 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 08 квітня 2025 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Споживчий центр» кредитний договір № 06.04.2025-100001165, відповідно до якого отримав кредит у розмірі 3000 гривень шляхом безготівкового переказу на його банківський рахунок. Вказуючи, що у зв'язку з невиконанням відповідачем належним чином умов договору у нього виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3000 гривень, за процентами - 3720 гривень, за комісією - 540 гривень, неустойкою - 1185 гривень, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судові витрати.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у позовній заяві просив розглядати справу без його участі (а. с. 8 на звороті).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений (а. с. 83), про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позов не подавав.
Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ухвалою суду від 05 березня 2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Судом встановлено, що 08 квітня 2025 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Споживчий центр» кредитний договір № 06.04.2025-100001165 (далі - Договір), відповідно до умов якого отримав кредит на суму 3000 гривень на строк 217 днів (до 10 листопада 2025 року) зі сплатою відсотків за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою «Стандарт» у розмірі - 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів та процентною ставкою «Економ» у розмірі - 0,5 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Кредит надається шляхом безготівкового переказу на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , а також комісії, пов'язаної з наданням кредиту в розмірі 9 % від суми кредиту, що дорівнює 270 гривень та комісії з обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 270 гривень у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов'язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов'язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Договір укладений на умовах його строковості, платності та поворотності (а. с. 59-65).
Пунктом 17 Договору передбачена сплата неустойки у розмірі 45 гривень, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Заявка, пропозиція та відповідь позичальника про прийняття пропозиції підписані відповідачем за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора Е699, який направлявся відповідачеві шляхом надсилання повідомлення на його мобільний номер НОМЕР_2 , який він вказував при реєстрації на сайті.
На виконання умов Договору від 08 квітня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» перерахувало кошти в сумі 3000 гривень на банківську картку відповідача № НОМЕР_3 за допомогою системи iРay.ua 704990811 (а. с. 65).
ТОВ «Споживчий центр», надавши відповідачу кредит, свої зобов'язання за Договором виконало, цей договір є укладеним відповідно до вимог статей 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.
Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071ск20).
Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію, пов'язану з наданням кредиту.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З розрахунку заборгованості ТОВ «Споживчий центр» станом на 10 листопада 2025 року видно, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 8445 гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту - 3000 гривень, заборгованість за процентами - 3720 гривень, комісією за обслуговування - 540 гривень та неустойкою - 1185 гривень (а. с. 66).
Проте, повністю з таким розрахунком погодитися не можна з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, за змістом якого військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Пунктом 3 Розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію підпункту 3 пункту 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов'язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.
Пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон) є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21 (провадження № 61-9565ск22), від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18).
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладений правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19.
Дія пункту 15 статті 14 Закону поширюється на військовослужбовців, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружин (чоловіків), а також інших військовослужбовців, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружин (чоловіків).
З матеріалів справи видно, що відповідач з 17 липня 2025 року проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_4 (а. с. 78).
Окрім цього, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_4 № 08/3731-26 від 25 лютого 2026 року відповідач проходить військову службу у складі Збройних Сил України за призовом осіб під час мобілізації, брав і бере участь в бойових діях та здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (а. с. 34).
Наведені обставини свідчать про те, що на відповідача з 17 липня 2025 року поширюється дія пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».
Кредитний договір відповідач уклав 06 квітня 2025 року на 217 днів (до 10 листопада 2025 року) зі сплатою відсотків за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою (процентна ставка «Стандарт» - у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших трьох чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів; процентна ставка «Економ» - у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт» (а. с. 58-64).
Таким чином, період, за який відповідач зобов'язаний сплатити проценти за користування кредитними коштами, - з 08 квітня 2025 року до 16 липня 2025 року включно, становить 100 днів.
З огляду на вказане, розмір відсотків за користування кредитними коштами відповідно до умов укладеного відповідачем Договору становить 2895 гривень, які слід стягнути з відповіадча:
3000 грн * 1 % * 93 дн. = 2790 грн;
3000 грн * 0,5 % * 7 дн. = 105 грн;
2790 грн + 105 грн = 2895 гривень.
Враховуючи, що відповідач фактично отримав та використовував кошти, перераховані ТОВ «Споживчий центр» на кредитну картку, що й було предметом укладеного Договору, але не повернув їх, то суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту, що ним фактично отримана і на час розгляду цієї справи не повернута, у розмірі 3000 гривень є підставними і підлягають до задоволення.
Також, виходячи зі змісту Договору, позовні вимоги про сплату комісії за обслуговування кредиту підлягають до задоволення і з відповідача слід стягнути 540 гривень.
Звертаючись до суду із цим позовом, позивач просив також стягнути з відповідача неустойку у розмірі 1185 гривень.
За змістом стаття 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (стаття 551 ЦК України).
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на вказане, нарахована позивачем неустойка у розмірі 1185 гривень, сплата якої передбачена Договором, підлягає списанню і в цій частині позовних вимог слід відмовити.
За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, та відповідно до зазначених норм матеріального права суд дійшов висновку про наявність у розглядуваному випадку передбачених законом підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, яка складається з основної суми боргу, процентів за користування кредитними коштами та комісії за обслуговування кредиту, оскільки останній порушив його умови, що виразилося у неналежному виконанні договірних зобов'язань, а саме, неповерненні грошових коштів у визначений договором строк.
У відповідності до вимог частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (76,20 %) підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1845 гривень 87 копійок (2422,4 грн * 76,20 % = 1845,87 грн).
На підставі викладеного, статей 512, 514, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 634, 1046, 1048 ЦК України та керуючись статтями 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 06.04.2025-100001165 від 08 квітня 2025 року в розмірі 6435 (шість тисяч чотириста тридцять п'ять) гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 3000 (три тисячі) гривень, заборгованість за процентами - 2895 (дві тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) гривень, заборгованість за комісією - 540 (п'ятсот сорок) гривень.
У решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1845 (одна тисяча вісімсот сорок п'ять) гривень 87 (вісімдесят сім) копійок.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених Цивільним процесуальним кодексом України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місця знаходження: вулиця Саксаганського, 133-А, місто Київ, код ЄДРПОУ 37356833.
Представник позивача: Кузьменко Максим Віталійович, адреса місця знаходження: Саксаганського, 133-А, місто Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повне рішення складене 05 березня 2026 року.
Головуючий