cправа №947/17237/25
провадження №1-кп/947/550/26
05 березня 2026 року м.Одеса
Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , його захисника ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 ,
У провадженні Київського районного суду міста Одеси знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
18.02.2026 року прокурором до суду подано клопотання про продовження обвинуваченому строків тримання під вартою.
1. Клопотання сторін кримінального провадження.
В обґрунтування клопотання прокурор зокрема зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
17.02.2025 року слідчим суддею Київського районного суду міста Одеси до ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому неодноразово продовжувався.
Вказував, що підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, так як ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за яке за результатами розгляду справи у суді йому може бути призначено покарання, пов'язане з реальним позбавленням волі, також останній офіційно не працевлаштований, сім'ї та утриманців не має, тому міцні соціальні зв'язки у нього відсутні.
Крім того, після скоєння кримінального правопорушення останній не надав необхідну первинну медичну допомогу потерпілому, тому він може мати намір уникнути кримінальної відповідальності, а також не прибути до суду за судовим викликом. Тобто встановлена наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Також, існує ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, про що свідчить те, що кримінальне правопорушення вчинено ним із застосуванням фізичного насилля, а також підозра у вчиненні вказаного кримінального правопорушення свідчить про антисоціальну спрямованість поведінки обвинуваченого і його агресивну налаштованість.
Окрім цього, існує ризик, передбачений п.п.4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, так як він офіційно не працевлаштований, засоби його існування не відомі, обвинувачується у вчинені злочину в стані наркотичного сп'яніння.
Вважав, що є достатні підстави для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , оскільки інші (менш суворі заходи) не забезпечать виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених КПК України і його належної поведінки
На підставі викладеного, просив продовжити на 60 діб строк запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 .
2. Позиції учасників судового провадження.
Під час судового розгляду, прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Обвинувачений та його захисник, під час судового засідання, проти клопотання прокурора заперечували. Захисник зокрема зазначив, що судом були допитана більша частина свідків, досліджені документи, а тому заявлені прокурором ризик безпідставні. Просив змінити обвинуваченому запобіжний захід, або зменшити розмір застави, оскільки раніше визначений розмір є непомірним для обвинуваченого.
Обвинувачений, підтримав позицію захисника.
Потерпіла, від виступу відмовилася.
3. Передумови та висновки суду.
Суд, заслухавши клопотання, дослідивши додані до нього документи та вислухавши думки учасників кримінального провадження, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Судом встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 17.02.2025 року, до ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який останній раз ухвалою суду від 13.01.2026 року було продовжено до 13.03.2026 року включно.
При цьому, під час продовження запобіжного заходу судом було враховано, існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду та незаконного впливу на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні.
У зв'язку з цим, доводи прокурора щодо ризиків, передбачених п.п.4, 5 ч.1 ст.177 КПК України судом не оцінюються та не розглядаються, оскільки сторона обвинувачення безпідставно, не враховуючи попередні ухвали суду, без надання додаткових доказів про них заявляє.
Згідно з положеннями ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Частина 3 ст.199 КПК України передбачає, що однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Суд погоджується, що на сьогоднішній день, ризики передбачені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, все ж таки продовжують існувати, а саме:
-) щодо п.1 ч.1 ст.177 КПК України - переховуватись від суду, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання тільки у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Отже, на думку суду існує ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;
-) щодо п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, оскільки з реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що у кримінальному провадженні наявні свідки та потерпіла. Станом на сьогоднішній день, судовий розгляд не розпочато, свідки та потерпіла не допитані. Тож, на думку суду існує ризик того, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілу з метою зміни показань під час судового розгляду, оскільки відповідно до ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст.615 цього Кодексу.
При цьому, суд звертає увагу, що з 6 заявлених стороною обвинувачення свідким, судом допитано лише 2, тобто менша їх частина.
Таким чином, суд робить висновок, що існування обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, у сукупності з існуючими ризиками, передбаченими п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, дозволяють суду продовжити відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку суду є достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.
Суд вважає, що вищевказані ризики не зменшилися, оскільки обставини, які їх обумовлюють також не змінилися та не відпали, а виникненню ризиків переховування від суду та незаконного впливу на потерпілу та свідків саме й перешкоджає своєчасне застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На думку суду, тривалість застосованого відносно обвинуваченого запобіжного заходу у співвідношенні із пред'явленим обвинуваченням та можливою мірою покарання, на даний час не виходить за межі розумного строку тримання обвинуваченого під вартою, а кореспондується з характером суспільного інтересу, який існує у випадку протидії вчиненню кримінальних правопорушень проти життя та здоров'я особи.
В той же час, враховуючи характер пред'явленого обвинувачення, особи обвинуваченого, його поведінку під час судового розгляду та тривалість перебування останнього під вартою, суд відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України, вважає за доцільне зменшити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави до 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 199, 315, 369 КПК України, суд
1. Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.
2. Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 03 травня 2026 року включно.
3. Зменшити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу до 50 (п'ятдесяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень.
У разі внесення застави на рахунок Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти негайно та зобов'язати останнього: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатися із міста Одеси без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 4) утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №1202516348000104 від 16.02.2025 року.
4. Роз'яснити обвинуваченому, що у разі неявки за викликом до суду без поважних причин, або неповідомлення про причини своєї неявки, чи порушення покладених на нього обов'язків застава звертається у дохід держави.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
5. Ця ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі на неї апеляційної скарги.
Ця ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ця ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на цю ухвалу, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1