Березівський районний суд Одеської області
05.03.2026
Справа № 494/2215/25
Провадження № 2-а/494/4/26
05.03. 2026 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панчишина А.Ю.,
при секретарі Станілевич А.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача Калініченка С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Калініченка Сергія Миколайовича, який дії в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
03.10.2025 до Березівського районного суду Одеської області надійшов позов Калініченка Сергія Миколайовича, який дії в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, у якому позивач просить суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №4654 від 24.09.2025, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Представник позивача зазначає, що 20 вересня 2025 року працівниками поліції ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), де відносно нього було складено протокол № 4654 про адміністративне правопорушення від 20.09.2025, у якому, зокрема, зазначено суть адміністративного правопорушення, а саме: 06 червня 2025 року o 11 год. 33 хв. м. Одеса, громадянин ОСОБА_1 був визнаний обмежено придатним до військової служби до набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист", та в порущення правил військового обліку в особливий період, зазначених в п.п. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ, ч.1 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" - у строк до 5 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, в т.ч. шляхом самостійного прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово- лікарську комісію для проходження медичного огляду, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною З статті 210-1 КУпАП.
Позивач вважає, що склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення відсутній, оскільки умислу ухилятися від проходження ВЛК в нього не було. Про те що позивач є обмежено придатний до військової служби з 09.04.2024 було відомо ІНФОРМАЦІЯ_4 , який для направлення на ВЛК ОСОБА_1 не викликав, жодних повісток з цього приводу позивач не отримував. Однак дізнавшись про необхідність позивач пройшов повторний медичний огляд, що підтверджується карткою обстеження та медичного огляду від 22.09.2025 № 4959640.
Водночас, позивач вважає безпідставним складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, а розгляд справи про адміністративне правопорушення було проведено з численними грубими порушеннями чинного законодавства. Тому з постановою № 4654 ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до якої він зобов'язаний сплатити штраф у сумі 17000 грн, позивач не погоджується, вважає її необґрунтованою, безпідставною та такою, що в повній мірі не відповідає нормам КУпАП, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Враховуючи наведене просив, позов задовольнити повністю. Визнати протиправною та скасувати постанову № 4654 ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно якої на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000 гривень, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому зазначив наступне. 20 вересня 2025 року під час відпрацювання мобілізаційних заходів у Пересипському районі м. Одеси ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно інформації із Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з 20.09.2025 року по теперішній час перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 як військовозобов'язаний першої категорії, загального військового обліку солдатів та сержантів запасу, за військовою спеціальністю «369975 К». Підлягає призову на військову службу. Порушник правил військового обліку з 18.08.2025 року. За результатами військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 визнаний непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Протокол від 09.04.2024 року. Підлягає переогляду 09.10.2024 року.
Посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 під час опитування позивача, виявлені порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, в тому числі ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Військовозобов'язаний ОСОБА_1 всупереч п. 2 розділу II Закону України від 21.03.2024 №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» де установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Військовозобов'язаний ОСОБА_1 до 5 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. 20.09.2025 року уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 в присутності позивача, був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. З ст. 210-1 КУпАП. 20.09.2025 року під час складання протоколу позивача було проінформовано, що протокол про адміністративне правопорушення буде передано начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 , який уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, та що розгляд справи відбудеться о 11 годині 24 вересня 2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_1 , кабінет № 309. На розгляд справи про адміністративне правопорушення 24.09.2025 року позивач не з'явився. Справа була розглянута начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 за відсутністю позивача. Підставою для ухвалення постанови, що оскаржується позивачем, став факт, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 до 5 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Зміст викладеної фабули оскаржуваної постанови відображає диспозицію, викладену ч. З ст.210-1 КУпАП з посиланням на відповідні норми закону. Оскаржена позивачем постанова містить всі необхідні відомості, передбачені ст.280 КУпАП.
Враховуючи наведене, відповідач просить ОСОБА_1 у задоволенні його адміністративного позову до ІНФОРМАЦІЯ_5 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити за безпідставністю позовних вимог.
09.01.2026 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, його представник в судове засідання не з'явився. При цьому відповідачем подано відзив на позовні заяву, в якому зазначено наступне.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили такі задовольнити.
Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 24.09.2025, начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 , полковником ОСОБА_2 , була винесена постанова №4654 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, якою накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000 грн, в порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, в тому числі, ч.3 ст, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12,2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» без поважних підстав у строк до 5 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, що підтверджується зібраними у справі доказами.
Підставою для даної постанови був протокол про адміністративне правопорушення №4654 від 20.09.2025.
Згідно положень частини другої статті 19 Конституції України, пункту 1 частини другої статті 2 та частини першої статті 7 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1 та 2 статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно до статті 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України № 3543-ХІІ громадяни зобов'язані, серед іншого, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно відомостей з Резерв+ ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та пройшов ВЛК 09.04.2024, має відстрочку до 10.06.2026 року.
Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 21.03.2024, який набув чинності 04.05.2024 скасовано статус «обмежено придатний».
Згідно п.2 розділу 11 Закону України « Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов?язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов?язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов?язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов?язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Військовозобов?язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не прибув до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, що також не заперечується позивачем.
Таким чином, починаючи з 05.06.2025 невчинення позивачем дій, які він повинен був вчинити у визначений законом строк, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев'ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Так, ч. 9 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Так, адміністративне правопорушення щодо невчинення позивачем дій, які він повинен був вчинити у визначений законом строк (до 05.06.2025), утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП саме з 05.06.2025 та на момент винесення відповідачем оскаржуваної постанови №4654 від 24.09.2025 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, строк накладення адміністративного стягнення встановлений статтею 38 КУпАП сплив.
Початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов'язувати з днем його виявлення. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли уповноважений на складення протоколу про адміністративне правопорушення орган отримав будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, день виявлення адміністративного правопорушення не тотожний дню складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах №461/1393/16-а від 21.11.2019 та №149/2498/17 від 28.02.2019.
Подібні висновки викладені у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі № 490/9287/25.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Судом встановлено, що адміністративне стягнення було накладене відповідачем поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 38 КУпАП, у зв'язку з чим провадження в адміністративній справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Отже, за таких обставин позовні вимоги Калініченка Сергія Миколайовича, який дії в інтересах ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 72-74, 77, 90, 242-246, 250, 255, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов Калініченка Сергія Миколайовича, який дії в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №4654 по справі про адміністративне правопорушення, прийняту начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням штрафу у сумі 17000 гривень.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: адреса АДРЕСА_2 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_9 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 484 гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Панчишин А.Ю.