Справа № 489/10879/25
Провадження № 2/489/953/26
Іменем України
05 березня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Костюченко Г.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум,
встановив:
Представник позивача звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення надміру виплаченої субсидії за період з 01.06.2023 по 30.09.2023 у розмірі 330,52 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримувала житлову субсидію відповідно до Положення № 848. З 01.05.2023 з урахуванням приписів пункту 78 Постанови № 848 ОСОБА_1 призначено житлову субсидію, що підтверджується Рішенням № 1099088712-2023-2 від 01.06.2023. Згідно Порядку № 136 проведено перевірку достовірності та повноти інформації домогосподарства про доходи (майновий стан). За результатами верифікації, проведеної Мінфіном 19.01.2024 року виявлено, що у відповідача станом на 01.05.2023 наявний відкритий депозитний рахунок в АТ «ОщадБанк», розмір депозиту який під час отримання житлової субсидії перевищував 100 тис. грн. Відповідача листом від 11.03.2024 № 1400-0403-8/21228 було повідомлено про припинення виплати житлової субсидії та про необхідність повернути на розрахунковий рахунок позивача виплачену суму житлової субсидії у розмірі 330,52 грн. Відповідачем у добровільному порядку суму переплати не повернуто, відтак загальний розмір надміру виплаченої житлової субсидії у розмірі 330,52 грн.
Ухвалою суду від 05.01.2026, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримувала житлову субсидію на підставі заяви та декларації від 27.07.2016 відповідно до Положення № 848.
З 01.05.2023 з урахуванням приписів пункту 78 Постанови № 848 ОСОБА_1 призначено житлову субсидію, що підтверджується Рішенням № 1099088712-2023-2 від 01.06.2023.
Норми права та мотиви їх застосування.
Умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг визначається Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим Постановою КМУ від 21.10.1995 № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (зі змінами).
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 р. № 1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України», починаючи з 1 грудня 2022 року призначення житлових субсидій здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до п.72 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21.10.1995 № 848 «Про спрощення порядку надання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» житлова субсидія на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива призначається один раз на календарний рік за особистим зверненням громадян.
Відповідно до пункту 125 постанови Кабінету Міністрів України «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21.10.1995 № 848, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином.
Відповідно до пункту 127 постанови Кабінету Міністрів України «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21.10.1995 № 848, у разі відмови громадянина добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії питання про її примусове стягнення вирішується у судовому порядку.
Відповідно до пункту 14 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян України з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389, сума пільги, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання пільговиком документів з недостовірними відомостями, повертається ним на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.
Таким чином, необхідною умовою повернення надмірно виплачених сум є, зокрема, зловживання з боку пільговика, подання недостовірних відомостей.
Згідно із ч.1ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Разом з тим, відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правовою позицією Верховного Суду України 22.01.2014 року за результатами розгляду справи №6-151цс13 визначено, що безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат, встановлених абз. 2 ч. 1ст. 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.
Крім того, правовою позицією Верховного Суду України від 02.07.2014 року за результатами розгляду справи №6-91цс14 визначено, що до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.
При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року у справі №686/26486/14-а та постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №340/644/15-а та від 21 лютого 2020 року у справі №173/424/17(2-а/173/41/2017).
Перераховані виплати не підлягають поверненню за умови, що особа, яка зробила такі виплати, здійснила їх, по-перше, добровільно, по-друге, за відсутності рахункової помилки з її боку і, по-третє, за відсутності недобросовісності з боку набувача. Тобто, якщо, наприклад, виплата стала наслідком якоїсь іншої помилки платника (помилки у документах тощо), вищеперераховані виплати поверненню не підлягають.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Листом від 11.03.2024 № 1400-0403-8/21228 Відповідача було повідомлено про припинення виплати житлової субсидії та порядок поновлення виплати субсидії у випадку отримання недостовірної інформації під час проведення верифікації Мінфіном.
Позивач стверджує, що вказана сума заборгованості добровільно відповідачем не повернута і не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримувала житлову субсидію на підставі заяви та декларації від 27.07.2016 відповідно до Положення № 848.
Відповідно до абзацу 4, 5 пункту 119 «Положення про порядок призначення житлових субсидій» затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» надання раніше призначеної субсидії припиняється у разі, коли: у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії; громадянин не повідомив уповноваженому органу про обставини, зазначені у пункті 90 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення.
Відповідно до пп.9 п.14 «Положення про порядок призначення житлових субсидій» затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», надання раніше призначеної субсидії припиняється у разі, коли будь-хто із складу домогосподарства або член сім'ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тисяч гривень, або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тисяч гривень, про що зазначається в декларації.
У відповідності до положень пункту 49 вказаного Положення, відповідачка особисто несе відповідальність за подані нею відомості у заяві, на підставі якої останній було призначено відповідну житлову субсидію.
Згідно з наданими до суду доказами встановлено, що позивачем після призначення відповідачу житлової субсидії на підставі повідомлених ним відомостей, було здійснено перевірку актуальних відомостей та встановлено наявність на депозитному банківському рахунку коштів в сумі, що перевищує 100 тис. грн., що в свою чергу є підставою для відмови у призначення житлової субсидії.
У відповідності до поданої відповідачем заяви від 27.07.2016, останнім про відповідні відомості не було повідомлено Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що свідчить про недобросовісність дій останнього.
За період з моменту призначення відповідачу житлової субсидії, останньому було виплачено за період з 01.06.2023 по 30.09.2023 житлової субсидії в загальному розмірі 330,52 грн., що становить розмір переплаченої житлової субсидії.
Таким чином, відповідачем не повідомлено про обставини, які можуть вплинути на виплату житлової субсидії, про що він був попереджений під час подання заяви про призначення житлової субсидії, а саме він не повідомив про наявність на депозитному банківському рахунку коштів в сумі, що перевищує 100 тис. грн.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що оцінюючи в сукупності досліджені в ході розгляду справи докази, суд вважає, що надмір отриманої житлової субсидії в сумі 330,52 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 200, 206, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надміру виплачену житлову субсидію за період з 01 червня 2023 по 30 вересня 2023 у розмірі 330 грн. 52 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за вебадресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Головне управління пенсійного фонду України в Миколаївської області, юридична адреса: м.Миколаїв, вул. Морехідна, 1, ЄДРПОУ 13844159.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 .
Повний текст судового рішення складено «05» березня 2026.
Суддя Г.С.Костюченко