КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/5622/18
Провадження № 6/488/31/26
Іменем України
05.03.2026 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої судді - Селіщевої Л.І.,
за участю секретаря - Волошиної Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого документа, -
Заявник - ТОВ «ДЕБТ ФОРС» звернувся до суду з даною заявою, в обґрунтування якої зазначив наступне.
Заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 07.05.2019 року у цивільній справі № 488/5622/18 позов Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору був задоволений та стягнуто з боржника на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 500808126 від 22.03.2018 року, станом на 23.09.2018 року, на загальну суму - 70 675,07 грн., а також судовий збір в розмірі 1762.00 грн.
27.09.2021 року ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва було замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) - АТ Альфа - Банк" на його правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ".
02.02.2023 року між ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» було укладено Договір № 02-02/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відступило ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ», а ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 500808126.
29.05.2023 року між ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» було укладено Договір № 29-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» відступило ТОВ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 500808126.
У зв'язку із тим, що ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло статусу нового кредитора у зобов'язанні на підставі договорів відступлення права вимоги, заявник просить суд здійснити процесуальну заміну сторони стягувача у виконавчому документі з - ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" - на його правонаступника - ТОВ «ДЕБТ ФОРС».
Також заявник зазначив, що 25.09.2020 року Корабельним відділом державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 60853379 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. При цьому виконавчий документ стягувачем не отримано, а відкриті виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_1 станом на час звернення відсутні.
Керуючись частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», заявник посилається на те, що виконавчий документ було повернуто 25.09.2020 року, а отже строк його пред'явлення до виконання, відповідно до зазначеної норми, спливав 25.09.2023 року.
Водночас, відповідно до пункту 4 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», строки пред'явлення виконавчих документів перериваються на період дії воєнного стану.
З огляду на те, що станом на 24.02.2022 року строк пред'явлення виконавчого документа до виконання ще не сплив, а воєнний стан в Україні триває і станом на дату подання заяви не припинено, заявник вважає, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не є пропущеним.
При цьому заявник зазначає, що оригінал виконавчого документа відсутній у його володінні та в органі державної виконавчої служби, що свідчить про його втрату, а тому просить суд видати дублікат виконавчого листа № 2/488/727/19 (488/5622/18)
Представник заявника в заяві просив провести судове засідання за його відсутність.
Заінтересовані особи: ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ОСОБА_1 та ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» в судове засідання не з'явилися і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надали, хоча про час і місце розгляду справи, повідомлялися належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи, письмовими доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява ТОВ «ДЕБТ ФОРС» не підлягає задоволенню з таких підстав.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (пункт 35), якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Відповідно до змісту частини п'ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п'ятої статті 26, частини п'ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного статусу стягувача у виконавчому документі.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу.
Не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.
Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані.
Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства.
Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов'язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов'язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України.
Таких же висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові КЦС ВС від 28 лютого 2024 року у справі № 2-85/11 та від 21 жовтня 2021 року у справі № 15/60.
Отже, оскільки строк пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, а матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наявність об'єктивних, непереборних обставин, що перешкоджали заявнику вчинити такі дії у встановлений законом строк, стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового розгляду є вичерпаною.
Заміна стягувача у виконавчому провадженні, строк пред'явлення виконавчого документа в якому вже сплив, не має під собою легітимної процесуальної мети, оскільки така процесуальна дія не здатна забезпечити виконання судового рішення, а отже, не відповідає вимогам статті 2 ЦПК України.
За відсутності чинного виконавчого документа, строк пред'явлення якого не сплив, видача дубліката виконавчого листа є юридично неможливою, оскільки дублікат має відтворювати втрачений оригінал, який сам по собі вже не є підставою для вчинення виконавчих дій.
З огляду на викладене, суд дійшов переконання, що заява ТОВ «ДЕБТ ФОРС» є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Доказів, які б спростовували наведені судом висновки, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 433 ЦПК України, п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд, -
В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого документа - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суд.
Суддя Л.І. Селіщева